Кіберспорт як засіб реабілітації ветеранів бойових дій: перспективи та можливості
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Резюме. Актуальність використання кіберспорту для реабілітації військових зумовлена кількома чинниками. По-перше, кіберспорт є популярним та доступним видом діяльності для молодих людей, включаючи військовослужбовців. По-друге, ігри можуть надавати психологічний комфорт і відволікають від негативних думок та спогадів, пов’язаних із військовим досвідом та травмами. По-третє, можуть покращити навички зосередженості, координації рухів, прийняття рішень та командної роботи, що може бути корисним для відновлення психофізичного здоров’я ветеранів. Мета. Дослідити перспективи та можливості кіберспорту як засобу реабілітації ветеранів бойових дій у сучасних умовах та обґрунтувати заходи їх реабілітації на державному рівні. Методи. Аналіз наукових літературних джерел, мережі Інтернет, системний аналіз, порівняння, синтез. Результати. Кіберспорт є популярним та доступним видом діяльності, який може використовуватися як засіб реабілітації ветеранів бойових дій з посттравматичним стресовим розладом, психологічними та фізичними обмеженнями. Міжнародний досвід вказує на наявність позитивних ефектів впливу геймінгу та кіберспорту на реабілітацію ветеранів – поліпшення психічного стану, відновлення когнітивних функцій, реакції та координації. За результатами дослідження констатуємо, що кіберспортивні програми можуть бути актуальними для понад 78 тис. військовослужбовців. Визначено, що в Україні актуальною є проблема вирішення питань, які стоять перед державою та суспільством: розробка дієвої централізованої програми заходів з реабілітації ветеранів; формування системи соціалізації та самореалізації ветеранів, особливо з інвалідністю. Для вирішення зазначених питань необхідна розробка цифрового проєкту з рядом завдань: створення наукової групи для оцінки ефектів геймінгу на ветеранів, підтримка кіберспортивних клубів для військових, створення матеріальної бази для тренувань та змагань, проведення змагань та обмін досвідом на міжнародному рівні, комунікаційна стратегія для просування програми ветеранського кіберспорту. Кіберспорт та геймінг як максимально інклюзивні, з низьким порогом входу, є логічними інструментами для створення програм підтримки, реабілітації та зайнятості серед ветеранів, зокрема тих, що мають фізичні вади в результаті бойових поранень. Реалізацію питання використання кіберспорту як засобу реабілітації для ветеранів бойових дій вбачаємо в розробці цифрового проєкту на державному рівні із залученням Міністерства молоді та спорту України та інших міністерств в межах їх компетентності.
Ключові слова: кіберспорт, військовослужбовці, ветерани, змагання, реабілітація, відновлення, програма.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).