Використання міофасціального релізу в корекції м’язового дисбалансу при дисфункціях скронево-нижньощелепного суглоба
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) є поширеною патологією, що суттєво погіршує якість життя пацієнтів через біль, обмежену рухливість щелепи та порушення жувальної функції. Особливу роль у патогенезі дисфункції СНЩС відіграє м’язовий дисбаланс, що характеризується гіпертонусом одних м’язових груп і гіпотонією інших. Традиційні методи лікування часто не забезпечують достатню корекцію міофасціальних порушень, що зумовлює пошук нових ефективних підходів. Міофасціальний реліз (МФР) як техніка мануальної терапії спрямована на зниження напруження фасціальних структур і м’язів, набуває все більшої популярності у фізичній терапії пацієнтів з різними патологіями опорно-рухового апарату. Однак питання ефективності міофасціального релізу в корекції м’язового дисбалансу при дисфункціях СНЩС залишається недостатньо вивченим у науковій літературі. Мета. Визначити ефективність міофасціального релізу в корекції м’язового дисбалансу при дисфункціях скронево-нижньощелепного суглоба й оцінити його вплив на функціональний стан суглоба та якість життя пацієнтів. Методи. У дослідженні використано такі методи дослідження за МФР: 1) методи оцінювання досліджень на рівні структури й функції: альгометрія; поверхнева електроміографія; візуальна енелетова шкала болю (ВАШ); вимірювання амплітуди відкривання рота; 2) методи оцінювання порушень на рівні активності й участі: спеціалізовані опитування. Результати. Дослідження показало, що застосування міофасціального релізу в пацієнтів з дисфункцією СНЩС призводить до значущого зниження м’язового дисбалансу, про що свідчить нормалізація електроміографічних показників жувальних м’язів, зменшення больових відчуттів при пальпації та покращення функціонального стану суглоба. Зокрема, виявлено суттєве зменшення гіпертонусу m. masseter та m. temporalis, збільшення амплітуди відкривання рота й зниження больового синдрому. Спостерігалося також достовірне покращення якості життя пацієнтів за показниками фізичного й психологічного благополуччя. Міофасціальний реліз є ефективним методом корекції м’язового дисбалансу при дисфункціях СНЩС. Його включення в комплексну програму реабілітації пацієнтів із зазначеною патологією дає змогу досягти кращих функціональних результатів і покращити якість життя пацієнтів. Отримані дані свідчать про доцільність застосування міофасціального релізу як важливого компонента фізичної терапії в пацієнтів із дисфункцією СНЩС.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Брехлічук ПП. Міофасціальний больовий синдром при патології скронево-нижньощелепного суглоба: етіопатогенез та діагностика [Myofascial pain syndrome in temporomandibular joint pathology: etiopathogenesis and diagnosis]. Український стоматологічний альманах [Ukrainian Dental Almanac]. 2020;(2):35-41.
Височанський ОВ. Діагностика та лікування міофасціального больового синдрому щелепно-лицевої ділянки [Diagnosis and treatment of myofascial pain syndrome in the maxillofacial area]. Медицина болю [Pain Medicine]. 2021;6(1):22-29.
Коваленко МБ, Яценко ПІ, Гаврильєв ВМ. Оклюзійні порушення як етіологічний чинник дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба [Occlusal disorders as an etiological factor in temporomandibular joint dysfunction]. Український стоматологічний альманах [Ukrainian Dental Almanac]. 2019;(3):39-45.
Остишин ЗТ, Бондаренко ВВ. Ефективність мануальних технік при реабілітації пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба [Effectiveness of manual techniques in the rehabilitation of patients with temporomandibular joint dysfunction]. Український журнал медицини, біології та спорту [Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports]. 2020;5(4):259-266.
Смаглюк ЛВ, Ляховська АВ. Міофункціональні порушення у пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба [Myofunctional disorders in patients with temporomandibular joint dysfunction]. Український стоматологічний альманах [Ukrainian Dental Almanac]. 2019;(1):35-39.
Чехлова ОЮ. Фізична терапія пацієнтів із міогенними порушеннями скронево-нижньощелепного суглоба [Physical therapy of patients with myogenic temporomandibular joint disorders]. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини [Physical Education, Sport and Human Health]. 2020;(13):120-127. Ukrainian.Barnes MF. The basic science of myofascial release: morphologic change in connective tissue. Journal of Bodywork and Movement Therapies. 2017;21(2):300-309.
Butts R, Dunning J, Perreault T, Mettille J, Escaloni J. Pathoanatomical characteristics of temporomandibular dysfunction: Where do we stand? Journal of Bodywork and Movement Therapies. 2017;21(3):534-540.
Calixtre LB, Grüninger BL, Chaves TC, Oliveira AB. Effects of cervical mobilization and exercise on pain, movement and function in subjects with temporomandibular disorders: a single group pre-post test. Journal of Applied Oral Science. 2016;24(3):188-197.
Fernández-de-las-Peñas C, Svensson P. Myofascial Temporomandibular Disorder. Current Rheumatology Reviews. 2016;12(1):40-54.
Guarda-Nardini L, Stecco A, Stecco C, Masiero S., Manfredini D. Myofascial pain of the jaw muscles: comparison of short-term effectiveness of botulinum toxin injections and fascial manipulation technique. Cranio. 2012;30(2):95-102.
Heredia-Rizo AM., Rodríguez-Blanco C, Oliva-Pascual-Vaca Á, Torres-Lagares D, Albornoz-Cabello M, Piña-Pozo F, Luque-Carrasco A. Masticatory mechanosensitivity, mouth opening and impact of headache in subjects with a history of paediatric headache: a cross-sectional study. Journal of Oral Rehabilitation. 2019;46(1):33-39.
Kalamir A, Bonello R, Graham P, Vitiello AL, Pollard H. Intraoral myofascial therapy for chronic myogenous temporomandibular disorder: a randomized controlled trial. Journal of Manipulative and Physiological Therapeutics. 2012;35(1):26-37.
La Touche R, Fernández-de-las-Peñas C, Fernández-Carnero J, Escolar S, Díaz-Parreño S, Paris-Alemany A, Cleland JA. The effects of manual therapy and exercise directed at the cervical spine on pain and pressure pain sensitivity in patients with myofascial temporomandibular disorders. Journal of Oral Rehabilitation. 2009;36(9):644-652.
Lobbezoo F, Ahlberg J, Raphael KG, Wetselaar P, Glaros AG, Kato T, Santiago V, Winocur E, De Laat A, De Leeuw R, Koyano K, Lavigne GJ, Svensson P, Manfredini D. International consensus on the assessment of bruxism: Report of a work in progress. Journal of Oral Rehabilitation. 2018;45(11):837-844.
Madani AS, Shamsian AA, Hedayati-Moghaddam MR, Fathi-Moghadam F, Sabooni MR, Mirmortazavi A, Golmohamadi MA crosssectional study of the relationship between serum sexual hormone levels and internal derangement of temporomandibular joint. Journal of Oral Rehabilitation. 2013;40(8):569-573.
Manfredini D, Guarda-Nardini L, Winocur, Piccotti F, Ahlberg J, Lobbezoo F. Research diagnostic criteria for temporomandibular disorders: a systematic review of axis I epidemiologic findings. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology, and Endodontology. 2011;112(4):453-462.
Myers TW. Anatomy Trains: Myofascial Meridians for Manual and Movement Therapists. 3rd ed. Churchill Livingstone; 2013;(3):39-45.
Nguyen PT, Chun EP, SanGiovanni TR. The use of myofascial techniques in conjunction with occlusal splint therapy in the management of temporomandibular joint dysfunction. Journal of Oral Rehabilitation. 2020;47(12):1508-1516.
Piekartz HV, Hall T. Orofacial manual therapy improves cervical movement impairment associated with headache and features of temporomandibular dysfunction: A randomized controlled trial. Manual Therapy. 2013;18(4):345-350.
Schiffman E, Ohrbach R, Truelove E, Look J, Anderson G, Goulet JP, et al. Diagnostic Criteria for Temporomandibular Disorders (DC/TMD) for Clinical and Research Applications: recommendations of the International RDC/TMD Consortium Network and Orofacial Pain Special Interest Group. Journal of Oral & Facial Pain and Headache. 2014;28(1):6-27.
Stecco C, Stern R, Porzionato A, Macchi V, Masiero S, Stecco A, De Caro R. Hyaluronan within fascia in the etiology of myofascial pain. Surgical and Radiologic Anatomy. 2011;33(10):891-896.
Travell JG, Simons DG. Myofascial Pain and Dysfunction: The Trigger Point Manual. 3rd ed. Wolters Kluwer; 2019;(2):23-52.
Wieckiewicz M, Boening K, Wiland P, Shiau YY, Paradowska-Stolarz A. Reported concepts for the treatment modalities and pain management of temporomandibular disorders. Journal of Headache and Pain. 2015;16(1):106.