Умови для фізичної активності під час війни: погляд з позиції громадського здоров’я
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
В умовах воєнного стану, коли через повітряні тривоги часто переривається навчальний процес і закриваються спортивні клуби, що унеможливлює проведення уроків фізичного виховання та спортивних гуртків, значущість використання спортивної інфраструктури на прибудинковій території зростає. Метою дослідження було оцінити доступність і стан спортивної інфраструктури біля дому й роль сімейної підтримки в залученні дітей до рухової активності. Методи. У квітні-червні 2025 року проведено онлайн-опитування 5275 батьків дітей шкільного віку з усіх регіонів України й тих, хто перебуває за кордоном. Анкета включала питання про використання спортивних майданчиків, оцінку їх стану (1–5 балів) і частоту спільної активності з батьками. Результати. Лише 38,4% дітей займаються фізичною активністю на спортивних майданчиках біля дому, а середня оцінка їхнього стану становила 2,72 бала. Найвищий відсоток використання зафіксовано в Південно-Східному регіоні (43,4%), найнижчий – у Західному (37,0%). Майже третина батьків (29,9%) займається руховою активністю з дитиною щодня, але 19,2% не роблять цього взагалі. Діти з хронічними захворюваннями та тривожно-депресивними симптомами рідше користуються спортивною інфраструктурою. Дослідження підтверджує необхідність відновлення й розвитку спортивної інфраструктури як ключового чинника підтримки рухової активності й психоемоційного здоров’я дітей під час війни.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Гозак СВ, Єлізарова ОТ, Станкевич ТВ, Парац АМ, Лебединець НВ. Зв’язок способу життя і ментального здоров’я дітей міста Києва на другому році війни [Association between lifestyle and mental health of Kyiv children in the second year of the war]. Довкілля та здоров’я. 2024;1(110):18-25. https://doi.org/10.32402/dovkil2024.01.018.
Дослідження STEPS: поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році. Копенгаген, Європейське регіональне бюро ВООЗ; 2020. 88 c. URL: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/336643/WHO-EURO-2020-1468-41218-56059-ukr.pdf?sequence=1.
Єлізарова ОТ, Гозак СВ, Полька НС, Парац АМ, Станкевич ТВ. Профілактика хронічних неінфекційних захворювань в умовах пандемії COVID-19 [Prevention of chronic non-communicable diseases under the COVID-19 pandemic]. Довкілля та здоров’я. 2021;2(99):4. https://doi.org/10.32402/dovkil2021.02.004.
Марченко О, Ростов О, Холодова О. Гендерна специфіка фізичного виховання: огляд сучасних досліджень і майбутні напрями розвитку [Gender Specificity of Physical Education: A Review of Current Research and Future Directions]. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2025;1:78-87. https://doi.org/10.32782/spmed.2025.1.11.
Ferreira HJ, Kirk D, Janotta Drigo A. Qualitative analysis of the health promotion work in a Academia da Saúde programme’s unit. Rev. Bras. Ativ. Fís. Saúde 2020;25:1-9. URL: https://rbafs.org.br/RBAFS/article/view/14267.
Global Coalition to Protect Education from Attack (GCPEA). (2024). Education Under Attack 2024: Ukraine. URL: https://protectingeducation.org/wp-content/uploads/eua_2024_ukraine.pdf.
Kashina-Yarmak VL, Eshenko AV. Physical activity of adolescents in wartime conditions, ways to optimize it. Modern Pediatrics. Ukraine. 2024;7(143): 53-61. DOI: https://doi.org/10.15574/SP.2024.7(143).5361.
Kohut I, Nikulina O, Syrbu O, Zherobkina T, Nazarenko Y. War & Education. How a year of the full-scale invasion affected Ukrainian schools. Research report. The International Renaissance Foundation: 2023. 140 р. URL: https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/eng-saved_overview-report-2022-web.pdf.
Lee C, Xu M, Zhu X, Towne SD, Sang H, Lee H, Ory MG. Moving to an Activity-Friendly Community Can Increase Physical Activity. J Phys Act Health. 2023 Aug 18;20(11):1058-1066. DOI: 10.1123/jpah.2023-0045.
Lee H, Siri J, Hasoloan J, Chapman T, Das MB. World Bank. Healthy Cities. Revisiting the Role of Cities in Promoting Health. 2023. 130 p. https://documents1.worldbank.org/curated/en/099101623114534329/pdf/P1744970b06d4e0940b34503008f2d565c6.pdf.
Petersen TL, Møller LB, Brønd JC. Association between parent and child physical activity: a systematic review. Int J Behav Nutr Phys Act. 2020;17: 67. https://doi.org/10.1186/s12966-020-00966-z.
Rus M, Crisan S, Andronie-Cioara FL, Indries M, Marian P, Pobirci O.L, Ardelean AI. Prevalence and Risk Factors of Metabolic Syndrome: A Prospective Study on Cardiovascular Health. Medicina (Kaunas, Lithuania). 2023;59(10):1711. https://doi.org/10.3390/medicina59101711.
Silva DAS, de Lima TR, Gonçalves L. «Academia da Saúde» program: mapping evidence from the largest health promotion community program in Brazil. Front Public Health. 2023;20;11:1227899. DOI: 10.3389/fpubh.2023.1227899.
Tcymbal A, Demetriou Y, Kelso A, Wolbring L, Wunsch K, Wäsche H, Woll A, Reimers AK. Effects of the built environment on physical activity: a systematic review of longitudinal studies taking sex/gender into account. Environ Health Prev Med. 2020;27;25(1):75. DOI: 10.1186/s12199-020-00915-z.
Vega-Díaz M, González-García H, de Labra C. Influence of parental involvement and parenting styles in children's active lifestyle: a systematic review. PeerJ. 2023.21;11:e16668. DOI: 10.7717/peerj.16668.
WHO. Global action plan on physical activity 2018–2030: more active people for a healthier world. Geneva: World Health Organization; 2018. URL: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/272722/9789241514187-eng.pdf.
Wodniak K. Social leverage of sporting mega-events and co-production. The case study of Orlik facilities in Poland after EURO 2012. International Journal of Sport Policy and Politics. 2021.13(1):85-104. https://doi.org/10.1080/19406940.2020.1859585.
Zhong J., Liu W., Niu B., Lin, X., Deng, Y. Role of Built Environments on Physical Activity and Health Promotion: A Review and Policy Insights. Frontiers in public health. 2021.10;950348. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.950348.
Yelizarova OT, Hozak SV, Stankevych TV, Parats AM, Lebedynets NV, Karamzina LA. Influence of air raid sounds on the stress level of schoolchildren of Ukraine. Environment & Health. 2025.2(115):18-22. https://doi.org/10.32402/dovkil2025.02.018.