Корекція моторно-координаційних здібностей при гострому порушенні мозкового кровообігу засобами реабілітації і фізичної терапії

Анотація

В Україні спостерігається висока частота інсультів, що є серйозною медико-соціальною проблемою, оскільки призводить до значної інвалідизації, утрати працездатності та побутової неспроможності значної кількості населення. У зв’язку із цим розроблення й упровадження ефективних методів реабілітації постінсультних пацієнтів набувають особливої актуальності та великого практичного значення для покращення якості їхнього життя та зниження тягаря наслідків інсульту для суспільства.Клінічні наслідки гострого порушення мозкового кровообігу характеризуються широким спектром рухових, сенсорних, когнітивних та емоційних порушень.Серед рухових розладів провідне значення має геміпарез – частковий параліч однієї половини тіла, що проявляється у вираженому зниженні рухової активності хворих та суттєво обмежує їхні можливості самообслуговування, виконання побутових завдань та повернення до повноцінної соціальної та професійної діяльності. Геміпарез супроводжується зниженням довільної м’язової сили в уражених верхній та нижній кінцівках, порушенням координації рухів та контролю рівноваги.У представленому дослідженні проаналізовано показники комп’ютерної стабілометрії як об’єктивного засобу оцінки здатності пацієнтів утримувати стійкість вертикальної рівноваги в статиці та динаміці, а також ефективності керування коливаннями загального центру маси тіла. Окрім того, наведено результати кількісної оцінки довільної м’язової сили основних м’язових груп уражених кінцівок у хворих із наслідками гострого порушення мозкового кровообігу, які перебували у ранньому відновному періоді.Дане дослідження проводилося в рамках експерименту з метою оцінки клінічної ефективності розробленої комплексної методики мультисенсорної стимуляції.В основі цієї методики лежить одночасне або послідовне поєднання низки стимулюючих та коригувальних засобів, спрямованих на активацію різних сенсорних систем організму, у тісному поєднанні з індивідуально підібраними фізичними вправами, що виконувалися як у замкнутих, так і у відкритих кінематичних ланцюгах. Отримані результати проведеного дослідження статистично достовірно підтверджують високу ефективність розробленої методики мультисенсорної стимуляції у комплексному процесі реабілітації та фізичної терапії пацієнтів, які перенесли інсульт у ранньому відновному періоді. Застосування даної методики сприяло значному поліпшенню показників статичної та динамічної рівноваги, збільшенню довільної м’язової сили уражених кінцівок та, як наслідок, покращенню функціональних можливостей пацієнтів. Отримані дані свідчать про перспективність використання мультисенсорної стимуляції у клінічній практиці для оптимізації відновлення рухових функцій у постінсультних хворих.