Реабілітація осіб після поранення м’яких тканин нижніх кінцівок із застосуванням фізичної терапії та ударно-хвильової терапії (огляд літератури)
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Актуальність проведеного дослідження зумовлена тим, що поранення м’яких тканин нижніх кінцівок є одним із найбільш поширених ушкоджень у бойових і мирних умовах та визначається появою збройного конфлікту на території України і великою кількістю постраждалих із даною патологією. Щонайменше одна чверть усіх бойових травм пов’язана з нижніми кінцівками. За даними різних літературних джерел, у структурі санітарних утрат поранення м’яких тканин нижніх кінцівок становлять від 30% до 60%, що, своєю чергою, зумовлює високий ризик функціональних порушень і інвалідизації. Соціально-економічні наслідки повґязані з тривалою втратою працездатності серед осіб віком від 19 до 50 років, у яких виникає потреба у тривалій медико-соціальній реабілітації. Саме тому своєчасна та комплексна реабілітація з використанням сучасних методів, зокрема фізичної терапії та ударно-хвильової терапії, є ключовою для відновлення функцій кінцівки, запобігання контрактурам, атрофії м’язів і подолання хронічного больового синдрому, а також для збереження боєздатності та працездатності цієї категорії пацієнтів. Мета. Аналіз та узагальнення сучасних наукових досліджень та результатів практичного вітчизняного та зарубіжного досвіду, які стосуються оцінки ефективності комплексної реабілітації з використанням фізичної терапії та ударно-хвильової терапії у пацієнтів із пораненнями м’яких тканин нижніх кінцівок та визначення оптимальних підходів для відновлення рухової функції та профілактики ускладнень. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення сучасних науково-методичних літературних джерел. Результати. Аналіз сучасних публікацій свідчить, що комплексна фізична терапія після поранень м’яких тканин нижніх кінцівок покращує амплітуду рухів, запобігає контрактурам і атрофії м’язів, знижує біль та прискорює відновлення функцій кінцівок. Застосування ударно-хвильової терапії (УХТ) додатково стимулює ангіогенез, покращує трофіку тканин і прискорює загоєння ран, що узгоджується з результатами клінічних спостережень і невеликих вибіркових досліджень. Разом із тим відсутність уніфікованих протоколів і недостатня кількість рандомізованих контрольованих досліджень не дають змоги визначити оптимальні режими поєднання фізичної терапії та УХТ. Наявні дані підтверджують перспективність мультидисциплінарного підходу та необхідність індивідуалізації програм реабілітації.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Бур’янов О, Ярмолюк Ю, Лось Д, Вакулич М. Сучасні хірургічні методи лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок [Modern surgical methods for treating patients with gunshot limb injuries]. Травма. 2017;18(2):30–5. doi:10.22141/1608-1706.2.18.2017.102555.
Заруцький Я. Вказівки з військово-польової хірургії [Guidelines on military field surgery]. Київ: ВСВ Медицина; 2014. 752 с.
Калмиков С, Калмикова Ю. Актуальні питання фізичної терапії при вогнепальних ушкодженнях діафізу плеча [Topical issues of physical therapy for gunshot lesions of the diaphysis of the shoulder]. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2018;1(64):24–30. doi:10.15391/snsv.2018-1.004.
Лурін І, Абдуллаєв Р, Щербіна О, Вороньжев І, Король П, Абдуллаєв Р. Ультразвукова діагностика ушкодження м’яких тканин нижніх кінцівок при бойовій травмі [Ultrasound diagnosis of soft tissue combat injuries of lower extremities]. Український журнал військової медицини. 2024;5(1):32–8. doi:10.46847/ujmm.2024.1(5)-032.
Мятига О, Мятига Д, Калмикова Ю, Калмиков С. Сучасні підходи до фізичної реабілітації жінок середнього віку після переломів ліктьового суглоба у постімобілізаційному періоді [Modern approaches to physical rehabilitation of middle-aged women after elbow joint fractures during post-immobilization period]. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2011;3:101–6.
Остроушко О. Особливості фізичної реабілітації при вогнепальних пораненнях плечового суглоба [Features of physical rehabilitation for gunshot wounds of the shoulder joint]. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2017;2:59–62.
Попович Д, Сімора Д, Бойко В. Фізична реабілітація пацієнтів при травматичному ушкодженні верхньої кінцівки [Physical rehabilitation of patients with traumatic injuries of the upper limb]. Медсестринство. 2024;4:65–70. doi:10.11603/2411-1597.2024.4.14937.
Танасієнко П, Василов В. Порівняльна характеристика різних методик остеосинтезу у поранених із вогнепальними пошкодженнями довгих кісток [Comparative characteristics of different osteosynthesis techniques in patients with gunshot injuries of long bones]. Pain, joints, spine. 2024;14(4):186–92. doi:10.22141/pjs.14.4.2024.437.
Alians Yevropeiskykh orhaniv Fizychnoi ta Reabilitatsiinoi Medytsyny. White Book on Physical and Rehabilitation Medicine in Europe. Ukrainskyi zhurnal fizychnoi ta reabilitatsiinoi medytsyny. 2018;2(2):6–206. Ukrainian.
Anand P, Bley K. Topical capsaicin for pain management: therapeutic potential and mechanisms of action of the new high-concentration capsaicin 8% patch. Br J Anaesth. 2011;107:490–502.
Biferali B, Proietti D, Mozzetta C, Madaro L. Fibro-adipogenic progenitors cross-talk in skeletal muscle: the social network. Front Physiol. 2019;10:1074.
Browner BD, Jupiter JB, Levine AM. Skeletal trauma. 4th ed. Philadelphia: Saunders; 2009. 2784 p.
Chauhan R, Copeland CC, Murray M. Improvised explosive devices: anesthetic implications. Curr Anesthesiol Rep. 2018;8:71–7. doi:10.1007/ s40140-018-0260-y.
Ditkofsky NG, Maresky H, Mathur S. Imaging ballistic injuries. Can Assoc Radiol J. 2020;71(3):335–43. doi:10.1177/0846537120902107. PMID:32103684.
Gerdesmeyer L, Schaden W, Besch L, Stukenberg M, Doerner L, Muehlhofer H, et al. Osteogenetic effect of extracorporeal shock waves in human. Int J Surg. 2015;24(Pt B):115–9.
Ingber DE. Cellular mechanotransduction: putting all the pieces together again. FASEB J. 2006;20(7):811–27.
Jones R. Nonsteroidal anti-inflammatory drug prescribing: past, present, and future. Am J Med. 2001;110:4S–7S.
Johnson AL, Kamal M, Parise G. The role of supporting cell populations in satellite cell mediated muscle repair. Cells. 2023;12:1968. doi:10.3390/cells12151968.
Lebowitz C, Matzon JL. Arterial injury in the upper extremity: evaluation, strategies, and anticoagulation management. Hand Clin. 2018;34:85–95. doi:10.1016/j.hcl.2017.09.009. PMID:29169600.
Maier M, Averbeck B, Milz S, Refior HJ, Schmitz C. Substance P and prostaglandin E2 release after shock wave application to the rabbit femur. Clin Orthop Relat Res. 2003;406:237–45.
Moriscot A, Miyabara EH, Langeani B, Belli A, Egginton S, Bowen TS. Firearms-related skeletal muscle trauma: pathophysiology and novel approaches for regeneration. NPJ Regen Med. 2021;6:17. doi:10.1038/ s41536-021-00127-1.
Moya D, Ramón S, Schaden W, Wang CJ, Guiloff L, Cheng JH. The role of extracorporeal shockwave treatment in musculoskeletal disorders. J Bone Joint Surg Am. 2018;100:251–63. doi:10.2106/JBJS.17.00661.
Nakayama KH, Quarta M, Paine P, Alcazar C, Karakikes I, Garcia V, et al. Treatment of volumetric muscle loss in mice using nanofibrillar scaffolds enhances vascular organization and integration. Commun Biol. 2019;2:170.
Pellegata AF, Tedeschi AM, De Coppi P. Whole organ tissue vascularization: engineering the tree to develop the fruits. Front Bioeng Biotechnol. 2018;6:56.
Roll SC, Hardison ME. Effectiveness of occupational therapy interventions for adults with musculoskeletal conditions of the forearm, wrist, and hand: a systematic review. Am J Occup Ther. 2017;71(1):7101180010p1-12. doi:10.5014/ajot.2017.023234.
Ryskalin L, Morucci G, Natale G, Soldani P, Gesi M. Molecular mechanisms underlying the pain-relieving effects of extracorporeal shock wave therapy: a focus on fascia nociceptors. Life. 2022;12:743. doi:10.3390/life12050743.
Suzuki T, Minehara A. Negative-pressure wound therapy over surgically closed wounds in open fractures. J Orthop Surg. 2014;22(1):30–4.
Takahashi N, Wada Y, Ohtori S, Saisu T, Moriya H. Application of shock waves to rat skin decreases calcitonin gene-related peptide immunoreactivity in dorsal root ganglion neurons. Auton Neurosci. 2003;107:81–4.
Wallner C, Rausch A, Drysch M, Dadras M, Wagner JM, Becerikli M, et al. Regulatory aspects of myogenic factors GDF-8 and follistatin on the intake of combined oral contraceptives. Gynecol Endocrinol. 2020;36:406–12.
Wuerfel T, Schmitz C, Jokinen LLJ. The effects of the exposure of musculoskeletal tissue to extracorporeal shock waves. Biomedicines. 2022;10:1084. doi:10.3390/biomedicines10051084.