Оцінка якості та активності повсякденного життя за менеджменту пацієнтів із захворюваннями легень
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета: проаналізувати методи, які найчастіше використовуються для оцінки ефективності фізичної терапії та реабілітації хворих із захворюваннями органів дихання. Методи. Пошук проводили на ресурсі Національного центру біотехнологічної інформації США PubMed та у базі науково-доказової літератури з фізичної терапії PEDro. За результатами пошуку в базах отримано 208 посилань, із яких після виключення тих, які не відповідали необхідним критеріям, для аналізу відібрано 20 публікацій. Результати. Вимірювання якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (HRQL), є одним із методів оцінки функціональних результатів . HRQL і зазвичай оцінюється за допомогою опитувальників, які заповнює сам або інтерв’юер, і може бути дискримінаційним (оцінка відмінностей між пацієнтами в один момент часу) або оціночним (вимірювання змін у пацієнтів протягом певного періоду часу). Щоб інструмент HRQL був ефективним і корисним, він повинен бути дійсним, надійним, і придатним для інтерпретації. Загалом специфічні для захворювання показники HRQL є більш чутливими, ніж загальні інструменти, і можуть мати більшу очевидну валідність як для пацієнта, так і для клініциста [2; 7; 12; 14]. Висновки. Більшість рекомендацій щодо застосування методів дослідження пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) переважно спрямовано на діагностику, прогнозування, вибір стратегії медикаментозного лікування та проведення кисневої терапії. У проаналізованих клінічних настановах прогностичні критерії переважно подано з метою оцінки ризику загострень і смертності. Водночас показники, які могли б слугувати підґрунтям для оцінки або прогнозування ефективності утручань, зокрема фізичної терапії, майже не розглядаються. Більшість чинних рекомендацій недостатньо акцентує увагу на ролі методів дослідження як інструментів оцінки ефективності фізичної терапії як на етапі підготовки та реалізації програми легеневої реабілітації, так і під час аналізу її результатів. Разом із тим усі згадані в клінічних настановах методи можуть бути інтегровані у практику фізичних терапевтів. Нагальною є потреба у визначенні клінічної цінності кожного з показників, які використовуються в процесі легеневої реабілітації, а також у науковому обґрунтуванні та методичному забезпеченні їх застосування на всіх етапах надання фізичної терапії. У результаті аналізу виокремлено групи методів та показників, рекомендованих для оцінки пацієнтів із ХОЗЛ на етапах діагностики, відбору для реабілітаційних програм, прогнозування перебігу захворювання, визначення стратегії реабілітації та оцінки її ефективності.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Alsafwani ES, Alenazi AM, Alqwaiee MM, BaQais KA, Alharbi AS, Al-Shamrani AS. Assessment of asthma control levels in a tertiary hospital: A cross-sectional study. Saudi Med. J. 2025;46(5):552–559. doi: 10.15537/smj.2025.46.5.20241038. PMID: 40335117.
Ameixa Palma D, Robalo Gomez Diaz I. A Importância das Escalas Validadas em Saúde para a Prática Clínica [The Relevance of Scales Measuring Health Outcomes in Clinical Practice]. Acta Med. Port. 2024;37(4):298. Portuguese. doi: 10.20344/amp.21114. PMID: 38467013.
Backman H, Jansson SA, Stridsman C, et al. Severe asthma – A population study perspective. Clin Exp Allergy. 2019;49(6):819–28. doi: 10.1111/cea.13378.
Chauvin A, Rupley L, Meyers K, Johnson K, Eason J. Outcomes in Cardiopulmonary Physical Therapy: Chronic Respiratory Disease Questionnaire (CRQ). Cardiopulm Phys Ther. J. 2008;19(2):61–7. PMID: 20467499; PMCID: PMC2845220.
Geraerds AJLM, Richardson A, Haagsma J, Derrett S, Polinder S. A systematic review of studies measuring health-related quality of life of general injury populations: update 2010-2018. Health Qual. Life Outcomes. 2020;18(1):160. doi: 10.1186/s12955-020-01412-1. PMID: 32471430; PMCID: PMC7260776.
Horner SD. Examining social determinants of health in childhood asthma management. Clin. Nurse Spec. 2020;34(5):222–30. doi: 10.1097/NUR.0000000000000542.
Hyland ME, Jones RC, Lanario JW, Masoli M. The construction and validation of the Severe Asthma Questionnaire. Eur. Respir. J. 2018;52(1):1800618. doi: 10.1183/13993003.00618-2018.
Li Y, Guo W, Li X, Su X, Zheng S, Qu X. The Impact of Asthma Control on the Clinical and Depressive Symptoms in Pediatric Asthma Patients. Actas Esp. Psiquiatr. 2025;53(3):578–585. doi: 10.62641/aep. v53i3.1996. PMID: 40355991.
Morélot-Panzini C, Gilet H, Aguilaniu B, Devillier P, Didier A, Perez T, Pignier C, Arnould B, Similowski T. Real-life assessment of the multidimensional nature of dyspnoea in COPD outpatients. Eur. Respir. J. 2016;47(6):1668–79. doi: 10.1183/13993003.01998-2015. Epub 2016 Apr 13. PMID: 27076585.
O’Neill S, Sweeney J, Patterson CC, et al. The cost of treating severe refractory asthma in the UK: an economic analysis from the British Thoracic Society Difficult Asthma Registry. Thorax. 2015 Apr;70(4):376–8. doi: 10.1136/thoraxjnl-2013-204114.
Pizzichini MMM, Rocha CC, de Souza Tavares MG, et al. How does the GINA definition of control correlate with quality of life and sputum cellularity? ERJ Open Res. 2019 Feb 4;5(1):00146–2018. doi: 10.1183/23120541.00146-2018.
Salaffi F, Di Carlo M, Carotti M, Farah S. The Patient-Reported Outcomes Thermometer-5-Item Scale (5T-PROs): Validation of a New Tool for the Quick Assessment of Overall Health Status in Painful Rheumatic Diseases. Pain Res Manag. 2018;2018:3496846. doi: 10.1155/2018/3496846. PMID: 30425755; PMCID: PMC6218716.
Sehgal IS, Dhooria S, Muthu V, Prasad KT, Aggarwal AN, Chakrabarti A, Rudramurthy SM, Agarwal R. The minimal important difference of St.George's respiratory questionnaire in subjects with chronic pulmonary aspergillosis. Med Mycol. 2023;myad048. doi: 10.1093/mmy/myad048. PMID: 37156514.
Singh S, Sodergren S, Hyland M, Williams J, Morgan M. A comparison of three disease-specific and two generic health-status measures to evaluate the outcome of pulmonary rehabilitation in COPD. Respir Med. 2001;95:71–7.
Szentes BL, Schultz K, Nowak D, Schuler M, Schwarzkopf L. How does the EQ-5D-5L perform in asthma patients compared with an asthmaspecific quality of life questionnaire? BMC Pulm Med. 2020;20(1):168. doi: 10.1186/s12890-020-01205-8.
Tsang EW, Kwok H, Chan AKY, Choo KL, Chan KS, Lau KS, Chan CCH. Outcomes of community-based and home-based pulmonary rehabilitation for pneumoconiosis patients: a retrospective study. BMC. Pulm. Med. 2018;18(1):133. doi: 10.1186/s12890-018-0692-7. PMID: 30092783; PMCID: PMC6085700.
Van Dijk BCP, Svedsater H, Heddini A, Nelsen L, Balradj JS, Alleman C. Relationship between the Asthma Control Test (ACT) and other outcomes: a targeted literature review. BMC Pulm Med. 2020;20(1):79. doi: 10.1186/s12890-020-1090-5.
Wise RA, Chipps B, Murphy KR, Beuther DA, Reibman J, McCann W, Gilbert I, Eudicone JM, Gandhi HN, Harding G, Cutts K, George M, Zeiger RS. Confirmatory cross-sectional validation of the Asthma Impairment and Risk Questionnaire. J Allergy Clin Immunol Pract. 2023;11(11):3531–3533. e1. doi: 10.1016/j.jaip.2023.07.018. PMID: 37474101.