Мультидисциплінарна команда як інструмент біопсихосоціальної моделі реабілітації
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Сучасна реабілітаційна практика все більше орієнтується на біопсихосоціальну модель, яка визнає взаємозв'язок біологічних, психологічних та соціальних чинників у процесі відновлення пацієнтів. Ефективна командна взаємодія є ключовим елементом успішної реалізації цієї моделі. Мета: дослідити роль мультидисциплінарної команди як інструменту впровадження біопсихосоціального підходу в реабілітаційному процесі; теоретичні засади мультидисциплінарної співпраці, її переваги та обмеження у контексті комплексної реабілітації.Методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури; контент-аналіз документальних матеріалів; метод системного аналізу. Результати. Мультидисциплінарна команда, об'єднуючи фахівців різних профілів, забезпечує комплексний підхід до оцінки та втручання, що відповідає принципам біопсихосоціальної моделі. Кожен член команди робить свій унікальний внесок у розуміння біологічних, психологічних та соціальних аспектів стану пацієнта, сприяючи розробленню цілісного та персоналізованого плану реабілітації. Ефективність мультидисциплінарної команди залежить від налагодженої комунікації, чіткого визначення ролей та спільної орієнтації на потреби пацієнта. Висновки. У межах біопсихосоціальної моделі реабілітації мультидисциплінарна команда виступає ключовим інструментом забезпечення цілісного підходу до потреб пацієнта. Її ефективність базується на принципах міжпрофесійної співпраці, спільного планування, взаємної поваги й орієнтації на досягнення функціональних цілей, які виходять за межі виключно медичного відновлення. Аналіз наукових джерел і практичних прикладів демонструє, що командний підхід сприяє не лише поліпшенню фізичного стану пацієнтів, а й їх психоемоційній адаптації, соціальній інтеграції та підвищенню загальної якості життя. Успішна реалізація цієї моделі потребує створення сприятливих умов: міжпрофесійної освіти, організаційної підтримки, нормативного регулювання та культурної трансформації у бік співпраці.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Choi BC, Pak AW. Multidisciplinarity, interdisciplinarity and transdisciplinarity in health research, services, education and policy: 1. Definitions, objectives, and evidence of effectiveness. Clin Invest Med. 2006;29(6):351–64. PMID: 17330451.
Colli A, Prati D. Against multidisciplinarity: More is not necessarily better. Liver Int. 2024;44(6):1278–80. https://doi:10.1111/liv.15898. PMID: 38775369.
DeLisa JA, Gans BM, Walsh NE. Physical medicine and rehabilitation: Principles and practice. 4th ed. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins; 2010.
Engel GL. The need for a new medical model: a challenge for biomedicine. Psychodyn Psychiatry. 2012;40(3):377–96. https://doi:10.1521/pdps.2012.40.3.377. PMID: 23002701.
Gibson C, Landry MD, Tuntland H. Conceptualizing the Facilitators and Barriers of Successful Multidisciplinary Teamwork Within the Reablement Process: A Scoping Review. Patient Prefer Adherence. 2024;18:2621–35. https://doi.org/10.2147/PPA.S504007
Interprofessional Education Collaborative. Core competencies for interprofessional collaborative practice: 2016 update. Washington, DC: IPEC; 2016.
Kongkar R, Ruksakulpiwat S, Phianhasin L, Benjasirisan C, Niyomyart A, Ahmed BH, et al. The Impact of Interdisciplinary Team-Based Care on the Care and Outcomes of Chronically Ill Patients: A Systematic Review. J Multidiscip Healthc. 2025;18:445–57. https://doi:10.2147/JMDH. S497846. PMID: 39902192; PMCID: PMC11789502.
Körner M. Interprofessional teamwork in medical rehabilitation: a comparison of multidisciplinary and interdisciplinary team approach. Clinical rehabilitation. 2010;24(8):745–55. https://doi.org/10.1177/0269215510367538
Shi Y, Li H, Yuan B, et al. Effects of multidisciplinary teamwork in non-hospital settings on healthcare and patients with chronic conditions: a systematic review and meta-analysis. BMC Prim Care. 2025;26:110. https://doi.org/10.1186/s12875-025-02814-0
Stokoe R. Occupational therapy in palliative care: enabling occupation and well-being. 2nd ed. Edinburgh: Churchill Livingstone; 2017.
Stucki G, Bickenbach J. Functioning: The third health indicator in the health system and the key indicator for rehabilitation. Eur J Phys Rehabil Med. 2017;53(1):134–8. https://doi.org/10.23736/S1973-9087.17.04565-8
Thompson JL. Building Collective Communication Competence in Interdisciplinary Research Teams. Journal of Applied Communication Research. 2009;37(3):278–97. https://doi.org/10.1080/00909880903025911
Valaitis R, Meagher-Stewart D, Martin-Misener R, Wong ST, MacDonald M, O'Mara L; Strengthening Primary Health Care through Primary Care and Public Health Collaboration Team. Organizational factors influencing successful primary care and public health collaboration. BMC Health Serv Res. 2018;18(1):420. https://doi:10.1186/s12913-018-3194-7. PMID: 29880042; PMCID: PMC5992823.
Wade DT, Halligan PW. Do biomedical models of illness make for good healthcare systems? BMJ. 2004;329(7479):1398–401. https://doi:10.1136/bmj.329.7479.1398. PMID: 15591570; PMCID: PMC535463.
Wade DT, Halligan PW. The biopsychosocial model of illness: a model whose time has come. Clin Rehabil. 2017;31(8):995–1004. doi: 10.1177/0269215517709890. PMID: 28730890.
World Health Organization. International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF). Geneva: World Health Organization; 2001. Available from: https://www.who.int/standards/classifications/international-classification-of-functioning-disability-and-health
World Health Organization. Rehabilitation in health systems: a guide for action. Geneva: World Health Organization; 2019.
Аймедов КВ, Живилко В В, Молдавська ХО. Трансдисциплінарна модель командного підходу в процесі лікування та медико-соціального супроводу хворих на алопецію. [Transdystsyplinarna model komandnoho pidkhodu v protsesi likuvannia ta medykosotsialnoho suprovodu khvorykh na alopetsiiu]. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2017;41(7):66–73. Available from: https://periodicals.karazin.ua/pnmp/article/view/9308
Золотарьова ЖМ. Проблеми формування та впровадження мультидисциплінарного підходу в системі паліативної і хоспісної допомоги. [Problemy formuvannia ta vprovadzhennia multydystsyplinarnoho pidkhodu v systemi paliatyvnoi i khospisnoi dopomohy]. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2012;4(54):68–72.
Ковальова СВ, Дондарєва ІС, Пономарьова ГВ, Данильчук АВ, Галенко МО. Мультидисциплінарний підхід до реабілітації пацієнтів із порушеннями рухових функцій унаслідок перенесеного інсульту. [Multydystsyplinarnyi pidkhid do reabilitatsii patsiientiv z porushenniamy rukhovykh funktsii vnaslidok perenesenoho insultu]. Pain medicine. 2018;3(2/1):30. Available from: https://doi.org/10.31636/pmjua.t1.27453
Крилова О. Мультидисциплінарність як сучасний метод у наукових дослідженнях. [Multydystsyplinarnist yak suchasnyi metod u naukovykh doslidzhenniakh]. Грааль науки. 2024;(35):99–101. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.19.01.2024.016
Міністерство охорони здоров’я України. Національний перелік реабілітаційних послуг та засад їх надання відповідно до МКФ [Інтернет]. Київ: МОЗ України; 2020. Available from: https://moz.gov.ua
Радецька ЛВ, Ярема НІ, Боб АО, Чукур ОО, Смачило ІВ. Мультидисциплінарний підхід до спостереження хворого на хронічну серцеву недостатність та з коморбідною патологією – акцент на самоменеджменті. [Multydystsyplinarnyi pidkhid do sposterezhennia khvoroho na khronichnu sertsevu nedostatnist ta z komorbidnoiu patolohiieiu – aktsent na samomenedzhmenti]. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2023;(2):80–5. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.2.14038
Фліс ПС, Голубченко ОЮ. Oцінка ефективності застосування мультидисциплінарного експериментально обґрунтованого підходу у лікуванні пацієнтів із первинно-глибоким прикусом та функціональними порушеннями зубощелепно-лицьової ділянки. [Otsinka efektyvnosti zastosuvannia multydystsyplinarnoho eksperymentalno obgruntovanoho pidkhodu u likuvanni patsiientiv z pervynno-hlybokym prykusom ta funktsionalnymy porushenniamy zuboshchelepno-lytsovoi dilianky]. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2023;23(1):84–7. Available from: https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.1.84
Шкраб’юк В, Масляк Т, Марусин О. Актуальність мультидисциплінарного підходу до реабілітації соматичних хворих. [Aktualnist multydystsyplinarnoho pidkhodu do reabilitatsii somatychnykh khvorykh]. Молодий вчений. 2019;9(73):55–8. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-9-73-12