Ризик розвитку рефідинг-синдрому в атлетів у практиці сучасного спорту
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Резюме. Рефідинг-синдром (РС) визначається як зниження рівня фосфору, калію та/або магнію або прояв дефіциту тіаміну, що розвивається від кількох годин до кількох днів після початку надання калорій особі, яка зазнала тривалого періоду недоїдання. Мета. Дослідити сучасні дані про патогенез РС, настанови щодо його діагностики, профілактики та лікування, підвищити обізнаність спеціалістів про виявлення та менеджмент РС. Методи. Огляд сучасних настанов ASPEN щодо діагностики, профілактики та лікування РС. Результати. Визначено, що починати годування осіб, які зазнали тривалого періоду недоїдання, потрібно після визначення рівнів електролітів та ризику розвитку РС. За необхідності має проводитися корекція електролітних змін та обмеження надходження калорій. Спортсмени мають підвищений ризик розладу харчової поведінки, а в деяких випадках, рефідинг-синдром, що обумовлює необхідність в обізнаності виявлення і менеджменту РС.
Ключові слова: рефідинг-синдром, мальнутриція, гіпофосфатемія, розлади харчової поведінки.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).