Особливості реабілітаційних заходів для дітей шкільного віку із зони конфлікту на сході України

Автор(и)

  • Ірина Лебець ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-5243-6031
  • Вікторія Диннік ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7692-1856
  • Тетяна Матковська ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2349-3632
  • Тетяна Костенко ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0668-0225
  • Іван Миронюк Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8922-3515
  • Людмила Овсяннікова Національна академія медичних наук України, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4616-6212
  • Наталія Медведовська Національна академія медичних наук України, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4616-6212

DOI:

https://doi.org/10.32652/spmed.2020.1.126-131

Ключові слова:

діти із зони військового конфлікту, психосоматичне здоров’я, психологічні відхилення, реабілітація, медико-психологічний супровід

Анотація

Мета. На підставі визначених тенденцій змін стану здоров’я дітей шкільного
віку із зони конфлікту на сході України, психологічних особливостей даного контингенту,
окреслити принципи їх реабілітації у межах медико-психологічного супроводу для зменшення
числа дітей із психосоматичними розладами, психологічними відхиленнями в умовах дії
посттравматичного стресу різного рівня.
Матеріали та методи. Проведено клініко-параклінічне обстеження 286 дітей шкільного віку, які мешкають на території Донецької і Луганської областей, та переселенців з цих зон. Для кількісного визначення рівня стресу використовували кардіоінтервалографію з подальшим аналізом варіабельності серцевого ритму. Психологічні особливості визначали з використанням методик: багатовимірної оцінки дитячої тривожності, внутрішньої картини здоров’я, тесту М. Люшера. Інтенсивність стрес-реалізуючих систем оцінювали із урахуванням показників: кортизолу, адреналіну, норадреналіну, продуктів ПОЛ; стрес-лімітуючих систем: серотоніну, мелотоніну, відновленому глутатіону, активності глутатіонпероксидази і супероксиддисмутази. Результати. У роботі наведено виявлені в стані здоров’я дітей особливості, характер психологічних відхилень із урахуванням дії психоемоційного стресу. Подано пропозиції стосовно медико-психологічного супроводу та реабілітації даного контингенту.
Висновки. Більшість дітей із зони збройного конфлікту має підвищений рівень емоційного напруження, що провокує активацію стрес-регулюючих систем. Зазначене впливає на формування психологічних відхилень та особливостей у стані здоров’я, що потребує проведення реабілітаційних заходів задля попередження розвитку та виникнення загострень патології різних систем організму.

Біографії авторів

Ірина Лебець, ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник відділення кардіоревматології, ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

Вікторія Диннік, ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

доктор медичних наук, заступник директора з наукової роботи, ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

Тетяна Матковська, ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

кандидат медичних наук старший науковий співробітник відділення психіатрії, ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

Тетяна Костенко, ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

кандидат медичних наук старший науковий співробітник відділення ендокринології, ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

Іван Миронюк, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»

доктор медичних наук, декан факультету здоров’я та фізичного виховання Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»

Людмила Овсяннікова, Національна академія медичних наук України

д.мед.н., проф. заступник начальника науково-координаційного управління, Національна академія медичних наук України

Наталія Медведовська, Національна академія медичних наук України

д.мед.н., проф. начальник науково-координаційного управління, Національна академія медичних наук України

Посилання

Бойкова ВА. Дружинина ТА. Влияние стрессирующих ситуаций на

жизненно-смысловые детерминанты личности. Научно-аналитический

журнал Вестник Санкт-Петербургского университета государствен-

ной противовоздушной обороны. 2012;1:127-132.

Буслаева МЕ, Макарова ВА. Проблемы социальной адаптации

детей беженцев и мигрантов в контексте профессиональной подготовки

студентов [Issues of social adaptation of of refugee and migrant children in

the context of student professional training]. Педагогическое образование в

России. 2016;2:155-161.

Жуков СВ, Королюк ЕГ. Патогенетическая модель формирования

уровня здоровья подростков-вынужденных переселенцев, находящихся

в условиях хронического социального стресса [Pathogenetic model of the

formation of the health level of adolescent IDPs in conditions of chronic social

stress]. Вестник новых медицинских технологий. 2010;XVІІ(1):71-3.

Королюк ЕГ, Жуков СВ, Аронов АБ, Михайлова СИ. Гендерные

аспекты метаболической характеристики здоровья детей, находящихся

в условиях хронического социального стресса [Gender aspects of metabolic

health characteristics of children being under conditions of chronic social

stress]. Вестник новых медицинских технологий. 2012;XІX(1):53-54.

Bilukha OO, Jayasekaran D, Burton A, Faender G, King’ori J, Amiri M,

Leidman E. et al. Nutritional Status of Women and Child Refugees from Syria–

Jordan, April–May 2014 //MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2014;63(29):638-9.

Dimitry L. A systematic review on the mental health of children

and adolescents in areas ofarmed confl ict in the Middle

East. Child: care, health and development. 2012;38:153–161.

Doocy S, Sirois A, Tileva M, Storey JD, Burnham G, et al. Chronic

disease and disability among Iraqi populations displaced in Jordan and Syria.

The International journal of health planning and management. 2013;28(1):

-12.

Jeharsae R, Sangthong, R, Wichaidit W, & Chongsuvivatwong V.

Growth and development of children aged 1–5 years in low-intensity armed

confl ict areas in Southern Thailand: a community-based survey. Confl ict and

health. 2013;7(1):8.

Masten AS. Global Perspectives on Resilience in Children and Youth.

Child development. 2014;85:6-20.

Mensah FK, Bayer JK, Psych M. [et al.] Early Puberty and Childhood

Social and Behavioral Adjustment. Journal of Adolescent Health. 2013;53:

-24.

Noguera RT. The narratives of children in armed confl ict: an inference

to spirituality and implication to psychological intervention. International Journal

of Children’s Spirituality. 2013;18:162-72.

Wessells MG. Children and Armed Confl ict: Introduction and Overview.

Peace and Confl ict. Journal of Peace Psychology © 2016 American Psychological

Association. 2016;22(3):198-207.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-20

Номер

Розділ

Статті