Особливості реабілітаційних заходів для дітей шкільного віку із зони конфлікту на сході України
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
віку із зони конфлікту на сході України, психологічних особливостей даного контингенту,
окреслити принципи їх реабілітації у межах медико-психологічного супроводу для зменшення
числа дітей із психосоматичними розладами, психологічними відхиленнями в умовах дії
посттравматичного стресу різного рівня.
Матеріали та методи. Проведено клініко-параклінічне обстеження 286 дітей шкільного віку, які мешкають на території Донецької і Луганської областей, та переселенців з цих зон. Для кількісного визначення рівня стресу використовували кардіоінтервалографію з подальшим аналізом варіабельності серцевого ритму. Психологічні особливості визначали з використанням методик: багатовимірної оцінки дитячої тривожності, внутрішньої картини здоров’я, тесту М. Люшера. Інтенсивність стрес-реалізуючих систем оцінювали із урахуванням показників: кортизолу, адреналіну, норадреналіну, продуктів ПОЛ; стрес-лімітуючих систем: серотоніну, мелотоніну, відновленому глутатіону, активності глутатіонпероксидази і супероксиддисмутази. Результати. У роботі наведено виявлені в стані здоров’я дітей особливості, характер психологічних відхилень із урахуванням дії психоемоційного стресу. Подано пропозиції стосовно медико-психологічного супроводу та реабілітації даного контингенту.
Висновки. Більшість дітей із зони збройного конфлікту має підвищений рівень емоційного напруження, що провокує активацію стрес-регулюючих систем. Зазначене впливає на формування психологічних відхилень та особливостей у стані здоров’я, що потребує проведення реабілітаційних заходів задля попередження розвитку та виникнення загострень патології різних систем організму.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Бойкова ВА. Дружинина ТА. Влияние стрессирующих ситуаций на
жизненно-смысловые детерминанты личности. Научно-аналитический
журнал Вестник Санкт-Петербургского университета государствен-
ной противовоздушной обороны. 2012;1:127-132.
Буслаева МЕ, Макарова ВА. Проблемы социальной адаптации
детей беженцев и мигрантов в контексте профессиональной подготовки
студентов [Issues of social adaptation of of refugee and migrant children in
the context of student professional training]. Педагогическое образование в
России. 2016;2:155-161.
Жуков СВ, Королюк ЕГ. Патогенетическая модель формирования
уровня здоровья подростков-вынужденных переселенцев, находящихся
в условиях хронического социального стресса [Pathogenetic model of the
formation of the health level of adolescent IDPs in conditions of chronic social
stress]. Вестник новых медицинских технологий. 2010;XVІІ(1):71-3.
Королюк ЕГ, Жуков СВ, Аронов АБ, Михайлова СИ. Гендерные
аспекты метаболической характеристики здоровья детей, находящихся
в условиях хронического социального стресса [Gender aspects of metabolic
health characteristics of children being under conditions of chronic social
stress]. Вестник новых медицинских технологий. 2012;XІX(1):53-54.
Bilukha OO, Jayasekaran D, Burton A, Faender G, King’ori J, Amiri M,
Leidman E. et al. Nutritional Status of Women and Child Refugees from Syria–
Jordan, April–May 2014 //MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2014;63(29):638-9.
Dimitry L. A systematic review on the mental health of children
and adolescents in areas ofarmed confl ict in the Middle
East. Child: care, health and development. 2012;38:153–161.
Doocy S, Sirois A, Tileva M, Storey JD, Burnham G, et al. Chronic
disease and disability among Iraqi populations displaced in Jordan and Syria.
The International journal of health planning and management. 2013;28(1):
-12.
Jeharsae R, Sangthong, R, Wichaidit W, & Chongsuvivatwong V.
Growth and development of children aged 1–5 years in low-intensity armed
confl ict areas in Southern Thailand: a community-based survey. Confl ict and
health. 2013;7(1):8.
Masten AS. Global Perspectives on Resilience in Children and Youth.
Child development. 2014;85:6-20.
Mensah FK, Bayer JK, Psych M. [et al.] Early Puberty and Childhood
Social and Behavioral Adjustment. Journal of Adolescent Health. 2013;53:
-24.
Noguera RT. The narratives of children in armed confl ict: an inference
to spirituality and implication to psychological intervention. International Journal
of Children’s Spirituality. 2013;18:162-72.
Wessells MG. Children and Armed Confl ict: Introduction and Overview.
Peace and Confl ict. Journal of Peace Psychology © 2016 American Psychological
Association. 2016;22(3):198-207.