Заходи фізичної терапії та ерготерапії, спрямовані на відновлення якості життя в осіб з ушкодженнями периферичних нервів верхньої кінцівки після реконструктивно-відновлювальних операцій

Автор(и)

  • О. Лазарєва Національний університет фізичного виховання і спорту України, Ukraine
  • О. Бісмак Національний університет фізичного виховання і спорту України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32652/spmed.2020.1.119-125

Ключові слова:

фізична терапія, ерготерапія, травматичні невропатії, нейродинаміка, масаж, CIMT-терапія, зеркальна терапія, ПНФ

Анотація

Мета. Охарактеризувати основні заходи фізичної терапії та ерготерапії, спрямовані
на відновлення якості життя в осіб з ушкодженнями периферичних нервів верхньої кінцівки
після реконструктивно-відновлювальних операцій.
Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 252 пацієнти, які були рандомізовані на дві групи: основну (127) та групу порівняння (n = 125). Використано методи аналізу, синтезу та узагальнення даних науково-методичної літератури та Інтернет-джерел, контент-аналіз медичних карт хворих, реабілітаційне обстеження.
Результати. На основі контент-аналізу медичних карток та реабілітаційного обстеження ми розробили для пацієнтів основної групи комплекс реабілітаційних заходів відповідно до МКФ. На рівні структури і функції із засобів фізичної терапії ми застосовували: кінезитерапію (пасивні, пасивно-активні, активні вправи), нейродинамічні техніки, ПНФ, ортезування, масаж, апаратну фізіотерапію. Із засобів ерготерапії ми використовували розвивальну стратегію, яка включала дзеркальну терапію, терапію дії та спостереження, заняття на тренажері ARAT. На рівні активності кінезитерапевтичні заняття доповнювалися пасивно-активними, активними вправами, застосовували спеціальні вправи для дрібної моторики, силове тренування, ПНФ, масаж, гідрореабілітація, тренажерні технології, тейпування. Ерготерапія була компенсаторного характеру, направлена на більш активне включення пацієнтів у виконання побутових дій – CIMT-терапія, дзеркальна терапія, бімануальна терапія. На рівні участі ми доповнювали комплекс реабілітаційних заходів віртуальними тренажерами (інтерактивні відео-ігри для верхньої кінцівки) та завдання-орієнтованим тренуванням.
Висновки. Розроблений комплекс реабілітаційних заходів в основній групі пацієнтів з наслідками травматичних та компресійних невропатій верхньої кінцівки був спрямований на прискорення регенерації уражених нервових волокон, профілактику контрактур, атрофії м’язів, відновлення маніпулятивної та статодинамічної функції руки, самообслуговування у повсякденному житті та покращення якості життя.

Посилання

Борзых НА, Борзых АВ, Труфанов ИМ, Погориляк АИ. Вос ста-

новление моторики предплечья при нарушении проводимости импульса

по длинным ветвям плечевого сплетения [Recovering motility of the forearm

during violation of impulse conduction along the long branches of the brachial

plexus]. Травма. 2013;14(3):68-9.

Воронін ДМ, Павлюк ЄО. Фізична реабілітація при захворю ваннях

нервової системи [Physical rehabilitation for diseases of the nervous system].

Хмельницький: ХНУ, 2011. 143 с.

Емельянов АЮ, Барсуков ИН, Андреева ГО. Комплексная терапия

посттравматических плечевых плексопатий [Combined therapy for post-traumatic

brachial plexopathies]. Медико-биологические и социально-психо-

логические проблемы безопасности в чрезвычайных ситу ациях. 2010;

: 25-8.

Козьолкін ОА, Візір ІВ, Сікорська МВ, Лапонов ОВ. Реабілітація

пацієнтів з захворюваннями нервової системи [Rehabilitation of patients with

diseases of the nervous system]. Запоріжжя: ЗДМУ, 2019. 183 с.

Малкова АА, Осетров АС, Шайдуров КА, Штеннес РА. Качество

жизни неврологических больных [The quality of life of neurological patients].

Синергия наук. 2017;11:704-708. − URL: http://synergy-journal.ru/archive/

article0529

Новиков МЛ, Торно ТЭ. Травматические повреждения плечевого

сплетения: современные способы хирургической коррекции. Часть II. Тактика

лечения повреждений плечевого сплетения [Traumatic injuries of the brachial

plexus: modern methods of surgical correction. Part II Tactics for the treatment of

injuries of the brachial plexus]. Нервно-мышечные болезни. 2013; 1: 18-25.

Солодянкин ЕЕ, Бурмистров АЛ. Нейромышечная активация

как современный метод восстановительного лечения больных с

вертеброгенной патологией [Neuromuscular activation as a modern

method of rehabilitation treatment of patients with vertebrogenic pathology].

Медицинские новости. 2013;5:48-9.

Черникова ЛА. Инновационные технологии в нейрореабилитации [Innovative technologies in neurorehabilitation]. Москва: МИА; 2016. 344 с.

Таровская АМ, Прокопенко СВ. Применение метода CI-терапии в

нейрореабилитации [The use of CI therapy in neurorehabilitation]. Сибир-

ское медицинское обозрение. 2015; 3: 33-7.

Третяк ІБ, Чеботарьова ЛЛ, Третьякова АІ. Діагностика та ліку-

вання хворих з ушкодженнями, переважно, верхнього стовбура плечового

сплетення [Diagnosis and treatment of patients with injuries, mainly of the

upper trunk of the brachial plexus] [Електронний ресурс]. Український

нейрохірургічний журнал. 2010; 3: 57. Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/

UJRN/Unkhj_2010_3_104.

Цимбалюк ВІ, Страфун СС, Гайко ОГ, Гайович ВВ. Концепція

відновлення функції кінцівки при травматичному ушкодженні перифе-

ричних нервів [The concept of recovery of limb function in traumatic injury of

peripheral nerves]. Український нейрохірургічний журнал. 2016; 3: 48-54.

Antoniotti P, Veronelli L, Caronni A, Monti A, Aristidou E, Montesano

M. No evidence of effectiveness of mirror therapy early after stroke: an assessor-

blinded randomized controlled trial. Clinical Rehabilitation. 2019; 33(5):

-93. doi: 10.1177/0269215518824737.

Bertinchamp U. Concept PNF: facilitation proprioceptive neuromusculaire

(concept Kabat-Knott-Voss). EMC – Kinésithérapie-Médecine physique-

Réadaptation, 2010; 1-9. doi: 10.1016/S1283-0887(10)51680-3.

Fong KN, Ting KH, Chan CC. Mirror therapy with bilateral arm training

for hemiplegic upper extremity motor functions in patients with chronic stroke.

Hong Kong Medical Journal. 2019; 25(3): 30-4. Retrieved from https://www.

hkmj.org/system/fi les/hkmj1902sp3p30.pdf.

Peurala SH, Kantanen MP, Sjogren T, Paltamaa J, Karhula M,

Heinonen A. Effectiveness of constraint-induced movement therapy on activity

and participation after stroke: a systematic review and meta-analysis of randomized

controlled trials. Clin Rehabil. 2012; 26(3): 209-23.

Singh K, Arora L, Arora R. Effect of proprioceptive neuromuscular

facilitation (PNF) in improving sensorimotor function in patients with diabetic

neuropathy affecting lower limbs. International Journal of Physiotherapy, 2016;

(3): 332-6. doi.org/10.15621/ijphy/2016/v3i3/100840.

Thieme H, Mehrholz J, Pohl M, Dohle C. Mirror therapy for improving

motor function after stroke. Cochrane Database of Systematic. 2010.

Uswatte G, Taub E. Constraint-Induced Movement Therapy. Prog ress

in Brain Research. 2013; 379-401. doi:10.1016/b978-0-444-63327-9.00015-1.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-20

Номер

Розділ

Статті