Структурно-функціональні особливості п’яткового (ахіллового) сухожилка, етіологія, патогенез пошкодження
Основний зміст сторінки статті
Анотація
пошкодження п’яткового (ахіллового) сухожилка для подальшого планування лікування та
реабілітації пацієнтів. Триголовий м’яз гомілки та його сухожилки перекидаються через три
суглоби: колінний, надп’ятково-гомілковий та підтаранний. Фібрили сухожилка ротуються з
середини до зовні на 90 град. Це дозволяє передавати скорочення з усіх волокон м’яза на
один з країв місця прикріплення. Етіологія пошкодження сухожилка мультифакторіальна.
Серед причин розриву п’яткового сухожилка виділяють: спортивну травму, побутову травму,
спонтанний розрив (без механічної причини), відкрите пошкодження.
Висновки. Консервативні методи відновлення спонтанного розриву п’яткового сухожилка (гіпсова іммобілізація, ходьба в ортезі) не дозволяють досягти задовільних результатів у спортсменів та у пацієнтів, що активно займаються фізичною діяльністю. Врахування особливостей виникнення
пошкодження п’яткового сухожилка дозволяють застосовувати найбільш ефективні методики
профілактики, оперативного відновлення та реабілітації пацієнтів з даною патологією.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Коструб ОО, Заєць ВБ, Засаднюк ІА, Блонський РІ. Метод опера-
тивного лікування спонтанного розриву ахіллового сухожилка [The method
of operative treatment of spontaneous Achilles tendon rupture]. Спортивна
медицина. 2013; 1: 81-6.
Левенець ВМ, Майко ВМ. Ушкодження і захворювання п’яткового
(ахіллового) сухожилка [Damage end disorders of the Achilles tendon]. –
Київ, 2010. 216 с.
Середа АП. Хирургическое лечение разрывов ахиллова сухожи-
лия [Surgical treatment of the Achilles tendon ruptures]: диссертация. Мо-
сква, 2014. 324 с.
Calder J, et al. Disorders of the Achilles tendon insertion. 2012; 218.
Karlsson J, et al. Achilles tendon disorders. 2014; 426.
Maffulli N, Oliva F. Achilles tendon. 2009; 105.
Maffulli N, et al. Achilles tendinopathy. 2010; 214.
Murthy GA, et al. Achilles tendon. Foot and ankle clinics. 2009 Dec;
(4): 618-804.
Niek van Dijk C, et al. Achilles tendon rupture. 2008; 124.