Психофізіологічна характеристика стану спортсменів-гандболістів з різним рівнем мотивації до спортивного результату

Основний зміст сторінки статті

С. Федорчук
Д. Іваскевич
О. Борисова
І. Когут
В. Маринич
С. Тукаєв
Є. Петрушевський

Анотація

Мотивація досягнення є одним з основних чинників успішності змагальної діяльності,
мобілізації спортсмена до щоденних багаторічних фізичних і психічних навантажень. Одним з
методів прогнозування надійності та успішності спортивної діяльності є моніторинг функціона-
льного стану центральної нервової системи спортсменів у взаємозв'язку з їх індивідуально-ти-
пологічними характеристиками.
Мета. Оцінити психофізіологічні показники спортсменів-гандболістів з різним рівнем мотива-
ції до досягнення успіху та уникнення невдач. Методи. У дослідженні брали участь 18 спорт-
сменів-гандболістів (КМС) віком 16–17 років. Для визначення психофізіологічних властивостей
нервової системи спортсменів використовували діагностичний комплекс «Діагност-1». Для
визначення рівня мотивації у спортсменів були використані тести: «Методика діагностики
мотивації до досягнення успіху Т. Елерса» і «Методика діагностики мотиваційної спрямованості
особистості на уникнення невдач Т. Елерса».
Результати. Серед обстежених виявлено 83,3 % спортсменів з помірно високим і дуже ви-
соким рівнем мотивації досягнення успіху і 16,7 % – з середнім рівнем мотивації досягнення
успіху. Виявлено 22,2 % спортсменів з високим і дуже високим рівнем мотивації уникнення
невдач, 55,6 % спортсменів – із середнім рівнем мотивації уникнення невдач, 22,2 % спорт-
сменів – з низькою мотивацією уникнення невдач. Більш високий рівень мотивації досягнення
успіху відповідав більш високому рівню сили нервових процесів, працездатності головного
мозку (в режимі нав’язаного ритму) і більш високій точності в реакції на рухомий об єкт (мен-
шому сумарному запізнюванню за результатами кращої спроби). Рівень мотивації уникнення
невдач у обстежених спортсменів асоціювався з моторним компонентом реакції вибору одно-
го сигналу з трьох: чим вище був у спортсменів рівень захисту, тим більшою виявилася швид-
кість реакції вибору. Виявлені взаємозв’язки мотивації досягнення успіху і уникнення невдач
з психофізіологічними характеристиками спортсменів можуть мати прогностичну цінність і
використовуватися для оптимізації спортивного вдосконалення молоді в даному виді спорту.

Блок інформації про статтю

Номер
Розділ
Статті
Біографія автора

О. Борисова, Національний університет фізичного виховання і спорту України

Проректор Національного університету фізичного виховання і спорту України

Посилання

Бочавер КА, Довжик ЛМ. Совладающее поведение в просиональном спорте: феноменология и диагностика [Coping behavior in professional sports: phenomenology and diagnosis Coping

behavior in professional sports: phenomenology and diagnosis].

Элект ронный журнал «Клиническая и специальная психология».

; 5 (1): 1-18. doi: 10.17759/psyclin.2016050101

Вейнберг РС, Гоулд Д. Психологія спорту [Sports Psychology].

Київ: Олімп. л-ра; 2014. 335 с.

Ильин ЕП. Психология индивидуальных различий [Psychology

of individual differences]. СПб.: Питер; 2004. 701 с.

Кузьмин МА. Сравнение адаптированности спортсменов

различных специализаций [Comparison of the adaptation of athletes

of various specializations]. Ученые записки университета имени

П. Ф. Лесгафта. 2011; 9(79): 94-7.

Лысенко ЕН, Шинкарук ОА. Влияние на проявление ней-

родинамических свойств спортсменов полового диморфизма и

напряженной физической работы [Infl uence on the manifestation of

neurodynamic properties of athletes of sexual dimorphism and strenuous

physical work]. Наука и спорт: современные тенденции.

; 6(1): 11-8.

Макклелланд Д. Мотивация человека [Human Motivation].

Серия «Мастера психологии». СПб.: Питер; 2007. 672 с.

Макаренко МВ, Лизогуб ВС. Онтогенез психофізіологічних

функцій людини [Ontogenesis of human psychophysiological functions].

Черкаси; 2011. 256 с.

Макаренко МВ, Лизогуб ВС, Безкопильний ОП. Нейроди-

намічні властивості спортсменів різної кваліфікації та спеціалізації

[Neurodynamic properties of athletes of different qualifi cations and

specializations]. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту.

; 4: 105-109.

Макаренко МВ, Лизогуб ВС, Безкопильний ОП. Методич-

ні вказівки до практикуму з диференціальної психофізіології та

фізіології вищої нервової діяльності людини [Methodical instructions

to the practical workshop on differential psychophysiology andphysiology of higher human nervous activity]. Київ-Черкаси. 2014.

с.

Платонов ВН. Система подготовки спортсменов в олим-

пийском спорте. Общая теория и ее практические приложения

[The system of training athletes in the Olympic sport. General theory

and its practical applications: a textbook [for trainers]: in 2 books].

Учебник [для тренеров]: в 2 кн. Київ: Олимп. лит. 2015; Кн. 1. 680 с.

Рудик ПА. Психология [Psychology]. Учебник для институтов

физической культуры. Москва: Физкультура и спорт; 1974. 464 с.

Сингер РН. Мифы и реальность в психологии спорта

[Myths and reality in the sports psychology]. Учебник для институтов

физической культуры. Москва: Физкультура и спорт; 1980. 152 с.

Шинкарук О, Лысенко Е. Влияние полового диморфизма и

физических нагрузок на проявление нейродинамических свойств у

спортсменов высокого класса [The effect of sexual dimorphism and

physical exertion on the manifestation of neurodynamic properties in

high-class athletes]. Наука в олимпийском спорте. 2004; 1: 75-79.

Шинкарук О, Лисенко О, Федорчук С. Стрес та його вплив

на змагальну та тренувальну діяльність спортсменів [Stress

and his infl uence on competitor and training activities of athletes].

Фізична культура, спорт та здоров’я нації: збірник наукових

праць. 2017; 3 (22): 469-476. http://93.183.203.244:8080/xmlui/handle/

/646

Шинкарук ОА, Лисенко ОМ, Гуніна ЛМ, Карленко ВП, Зем-

цова ІІ, Олішевський СВ, та ін. Медико-біологічне забезпечення

підготовки спортсменів збірних команд України з олімпійських видів

спорту [Medico-biological support of training of athletes of national

teams of Ukraine on Olympic sports]. Київ: Олімп. л-ра; 2009. 144 с.

Яковлев БП. Мотивация и эмоции в спортивной дея-

тельности [Motivation and emotions in sports activities]. Учебное

пособие. Москва: Советский спорт; 2014. 312 с.

Clancy RB, Herring MP, MacIntyre TE, Campbell MJ. A review

of competitive sport motivation research. Psychol. Sport Exerc. 2016;

: 232–242. doi: 10.1016/j.psychsport.2016.09.003

Fedorchuk S, Lysenko O, Shynkaruk O. Constructive and

non-constructive coping strategies and psychophysiological properties

of elite athletes. European Psychiatry, Elsevier. 2019; 56: 306.

Fedorchuk S, Lysenko O. Infl uence of psychoemotional stress

on the effi ciency of the sensory-motor activity of high-qualifi ed athletes.

European Psychiatry, Elsevier. 2018; 48: 682.

Fedorchuk S, Lysenko O, Kolosova O, Khalyavka T, Romaniuk

V. Infl uence of psychoemotional stress on the functional state of the neuromuscular

system and the effi ciency of sensorimotor activity of highly

skilled athletes. Slobozhanskyi herald of Science and Sport. 2017; 4(60):

-32. http://journals.uran.ua/sport_herald/issue/view/6604

Gillard M. Differences in attention attributes for female

handball players. The 5th EHF Scientifi c Conference Handball for Life

(Cologne/Germany, November 21-22, 2019) http://cms.eurohandball.

com/PortalData/1/Resources/4_activities/3_pdf_act/5th_EHF_Scientifi

c_Conference.pdf

Lindahl J, Stenling A, Lindwall M, Colliander C. Trends and

knowledge base in sport and exercise psychology research: a bibliometric

review study. Int. Rev. Sport Exerc. Psychol. 2015; 8: 71–94.

doi: 10.1080/1750984x.2015. 1019540

Ponseti FJ, Almeida PL, Lameiras J, Martins B, Olmedilla

A, López-Walle J, Reyes O, Garcia-Mas A. Self-Determined Motivation

and Competitive Anxiety in Athletes/Students: A Probabilistic

Study Using Bayesian Networks. Front. Psychol. 2019; 10: 1947. doi:

3389/fpsyg.2019.01947

Renstrom PAFH. Sports injuries. 2002: 378.