Внезапная сердечная смерть у спортсменов

Автор(и)

  • Анатолий Ландырь Тартуский университет (г. Тарту, Эстония), Estonia

DOI:

https://doi.org/10.32652/spmed.2020.1.18-32

Ключові слова:

раптова серцева смерть, ЕКГ-діагностика, гіпертрофічна кардіоміопатія, міокардит, аномалії коронарних артерій

Анотація

Раптова серцева смерть (РСС) спортсмена є серйозною медичною і соціальною проблемою, оскільки зустрічається в молодому віці і стає трагедією для спортсмена, його сім'ї і тренера.
Мета. Надання спортивним лікарям сучасної інформації про частоту розвитку і причини ВСС, про фактори, що сприяють їх розвитку, про методи діагностики захворювань і станів, які призводять до розвитку РСС, а також про заходи їх профілактики.
Результати. Наведено діагностичні ЕКГ-ознаки гіпертрофічної кардіоміопатії, міокардиту,
аритмогенної дисплазії правого шлуночка, аномалій або атеросклерозу коронарних артерій,
дилатаційної кардіоміопатії, які призводять до розвитку РСС, що дозволяє вжити заходів на
самих ранніх етапах розвитку процесу. У процесі тренувань і змагань необхідно також врахо-
вувати вплив на спортсменів зіткнень із суперниками і ударів снарядів (шайба, м'яч тощо), що
призводить до струсу серця. Висновок. Необхідно звернути увагу на використання нечесними
спортсменами допінгу різної спрямованості (анаболічних стероїдів, стимуляторів, гормонів
росту, наркотичних засобів і т.д.), які в стресових умовах змагань, у важких кліматичних умовах, при передозуванні можуть привести до РСС. Завданням спортивного лікаря є виявлення у спортсменів початкових ознак патології, збір поглибленого анамнезу, проведення діагностичних заходів, постановка діагнозу, вжиття заходів з лікування та запобігання розвитку процесу.

Біографія автора

Анатолий Ландырь, Тартуский университет (г. Тарту, Эстония)

Доцент клиники спортивной медицины и реабилитации Тартуского университета (г. Тарту, Эстония)

Посилання

Buckley J. Physical activity in the prevention and management of atherosclerotic disease. In: IOC manual of sports cardiology. Ed.: Wilson M., Drezner J, Sharma S. Wiley & Sons. Singapore. 2017: 53-61.

Mechanik J., Kushner R. Lifestyle medicine. 2016. Springer International Publishing AG. Switzerland.

Wienberger H, Hambrecht R. Physical execise and its effects on coronary artery disease. Curr Opin Pharmacol. 2013; 13: 218-225.

Corrado D, Basso C, Pavel A, et al. Trends in sudden cardiovascular death in young competitive athletes after implementation of a preparticipation screening program. JAMA. 2006; 296: 1593-1601.

Van Camp S, Bloor C, Mueller F, et al. Nontraumatic sports death in high school and college athletes. Med Sci Sports Exerc. 1995 May; 27(5): 641-7.

Maron B. Sudden death in young athletes. N Engl J Med. 2003; 349: 1064-1075.

Maron B, Doerer J, Haas T, et al. Sudden deaths in young competitive athletes: analyses of 1866 deaths in the United States, 1980-2006. Circulation. 2009; Mar 3: 119(8): 1085-92.

Corrado D, Pelliccia A, Bjornstad H, et al. Cardiovascular preparticipation screening of young competitive athletes for prevention of sudden death: proposal for a common European protocol. Eur Heart J. 2005; 26: 516-524.

Drezner J. Contemporary approaches to the identifi cation of athletes at risk for sudden cardiac death. Curr Opin Cardiol. 2008; 23: 494-501.

Wheeler M, Heidenreich P, Froelicher V, et al. Cost-effectiveness of preparticipation screening for prevention of sudden cardiac death in young athletes. Ann Intern Med. 2010; Mar 2; 152(5): 276-286.

Thiene G, Corrado D, Basso C. 2016. Sudden cardiac death in the young and athletes. Springer, Berlin.

Maron B. How should we screen competitive athletes for cardiovascular disease? Eur Heart J. 2005; 26: 428-30.

Pelliccia A, Fagard R, Bjornstad H, et al. Recommendations for competitive sports participation in athletes with cardiovascular disease: a consensus document from the Study Group of Sports Cardiology of the Working Group of Cardiac Rehabilitation and Exercise Physiology and the Working Group of Myocardial and Pericardial Diseases of the European Society of Cardiology. Eur Heart J. 2005; 26: 1422-45.

Chaitman B. An electrocardiogram should not be included in routine preparticipation screening of young athletes. Circulation. 2007; 27: 116(22), 2610-2614.

Le V, Wheeler M, Mandic S, et al. Addition of the electrocardiogram to the preparticipation examination of college athletes. Clin J Sport Med. 2010; 20: 98-105.

Pelliccia A, Corrado D. Cardiovascular screening for the prevention of sudden cardiac death in athletes. In: IOC manual of sports cardiology. Ed.: Wilson M, Drezner J, Sharma S. Wiley & Sons.

Singapore. 2017; 74-81.

Maron B, Doerer J, Haas T, et al. Sudden deaths in young competitive athletes: analyses of 1866 deaths in the United States, 1980-2006. Circulation. 2009; Mar 3: 119(8), 1085-1092.

Maron B, McKenna W, Danielson G, et al. American College of Cardiology/European Society of Cardiology clinical expert consensus document on hypertrophic cardiomyopathy. J Am Coll Cardiol. 2003 Nov 5; 42(9): 1687-713.

Owens D. Hypertrophic cardiomyopathy. In: IOC manual of sports cardiology. Ed.: Wilson M, Drezner J, Sharma S. Wiley & Sons. Singapore. 2017; 205-216.

Drezner J, Ashley E, Baggish A, et al. Abnormal electrocardiographic fi ndings in athletes: recognising changes suggestive of cardiomyopathy. Br J Sports Med. 2013; 47: 137-152.

Maron B, Chaitman B, Ackerman M, et al. Recommendations for physical activity and recreational sports participation for young patients with genetic cardiovascular diseases. Circulation. 2004; 8: 109(22), 2807-2816.

Antzelevitch C, Burashnikov A. Overview of basic mechanisms of cardiac arrhythmia. Card Electrophysiol Clin. 2011; 3(1): 23-45.

Rowin E, Maron B, Appelbaum E, et al. Signifi cance of false negative electrocardiograms in prepartifi cation screening of athletes for hypertrophic cardiomyopathy. Am J Cardiol. 2012 Oct 1; 110(7): 1027-32.

Uberoi A, Stein R, Perez M, et al. Interpretation of the electrocardiogram of young athletes. Circulation. 2011; 124: 746-757.

Schnell F, Riding N, O`Hanlon R, et al. The recognition and signifi cance of pathological T-wave inversions in athletes. Circulation. 2015; 131: 165-173.

Elliott P, et al. ESC guidelines on diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy: the task force for the diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopath. Eur Heart J. 2014; 35(39): 2733-79.

Chandra N, Bastiainen R, Papadakis M, Sharma S. Sudden cardiac death in young athletes. J Amer Coll Cardiol. 2013; 61: 10: 1027-27. Lakdawala N, Thune J, Maron B, et al. Electrocardiografi c features of sarcomere mutation carriers with and without clinically overt

hypertrophic cardiomyopathy. Am J Cardiol. 2011; 108: 1606-13.

Kawasaki T, Sakai C, Harimoto K, et al. Usefulness of highsensitivity cardiac troponin T and brain natriuretic peptide as biomarker of myocardial fi brosis in patient with hypertrophic cardiomyopathy. Am J Cardiol. 2013; 112(6): 867-72.

Roncarati R, Viviani Alselmi C, Losi M, et al. Circulating miR-29a, among other up-regulated microRNAs, is the only biomarker for both hypertrophy and fi brosis in patient with hypertrophic cardiomyopathy. J Am Coll Cardiol 2014; 63(9): 920-27.

Basso C, Maron B, Corrado D, Thiene G. Clinical profi le of congenital coronary artery anomalies with origin from the wrong aortic sinus leading to sudden death in young competitive athletes. J Am Coll Cardiol. 2000; 35: 1493-1501.

Maron B, Thomson P, Ackerman M, et al. Recomendation and consideration related to prepaticipation screening for cardiovascular abnormalities in competitive athletes. Circulation. 2007; 115: 1643-55. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.107.181423

Davis J, Cerchin F, Jones T, Portman M. Major coronary artery anomalies in a pediatric population: incidence and clinical importance. J Am Coll Cardiol 2001; 37: 593-97.

Basso C, Thiene G. Congenital coronary artery anomalies. In: IOC manual of sports cardiology. Ed.: Wilson M, Drezner J, Sharma S. Wiley & Sons. Singapore. 2017; 275-85.

Макарова ГА, Гуревич ТС, Ачкасов ЕЕ, Юрьев СЮ. Электро-кардиограмма спортсмена: норма, патология и потенциально опасная зона []. «Спорт». Человек. Москва. 2018.

Chinenti C, Pieroni M, Frustaci A. Myocarditis: when to suspect and how to diagnose it in athletes. J Cardiovascular Med. 2006; 7: 301-36.

Бойцов СА, Колос ИП, Лидов ПИ. и др. Национальные рекомендации по допуску спортсменов с отклонениями со стороны сердечно-сосудистой системы к тренировочно-соревновательному процессу. Рац. Фарм. Кардиол. 2011; 7 (приложение № 6).

Maron B, Zipes D. 36th Bethesda conference: Eligibility recommendation for competitive athletes with cardiovascular abnormalities. J Amer Coll Cardiol. 2005; 45 (8): 1313-15.

Thiene G, Corrado D, Basso C. Orphanet J Rare Diseas. 2007; 2:45. DOI: 10.1186/1750-1172-2-45.

de Noroncha S, Sharma S, Papadakis M, et al. Aetiology of sudden cardiac death in athletes in the United Kingdom: a pathological study. Heart. 2009 Sep; 95(17):1409-14.

Basso C, Thiene G. Adipositas cordis, fatty infi ltration of the right ventricle, and arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy. Just a matter of fat? Cardiovasc Pathol. 2005; 14(1):37-41.

Marcus F, et al. Diagnosis of arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy/dysplasia. Proposed modifi cation of the task force criteria. Circulation 2010; 121(13):1533–41.

Saberniak J, Hasselberg N, Borgquist R, et al. Vigorous physical activity impairs myocardial function in patients with arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy-associated desmosomal mutation carriers. Eur J Heart Fail. 2014; 16(12): 1337-44.

Gemayal C, Pelliccia A, Thomson P. Arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy. J Am Coll Cardiol. 2001 Dec; 38(7): 1773-81.

Tsatsopoulou A, Pronotarios N, McKenna W. Arrhythmogenic right ventricular dysplasia, a cell adhesion cardiomyopathy: insights into disease pathogenesis from preliminary genotype–phenotype assessment. Heart. 2006; 92(12): 1720-23.

Basso C, Aguilera B, Banner J, et al. Guidelines for autopsy investigation of sudden cardiac death. Virchows Arch. 2008; 452(1): 11-18.

Бокерия ЛА, Бокерия ОЛ, Темирбулатова АШ. Аритмогенная дисплазия/кардиопатия правого желудочка. Анналы аритмологии. 2010; 3: 47-56.

Шубик ЮВ, Яшин СМ, Думписа ЯЮ. Аритмогенная дисплазия/кардиомиопатия правого желудочка. В кн.: Желудочковые аритмии. Бокерия ЛА, Ревишвили АШ, Ардашев АВ, Кочович ДЗ.Медпрактика. М. 2002; 78-99.

Heidbüchtel H, Hoogsteen J, Fagard R, et al. High prevalence of right ventricular involvement endurance athletes with ventricular arrhythmias. Eur Heart J. 2003; 24: 1473-80.

Zorzi A, Corrado D. Arrhytmogenic ruight ventricular cardiomyopathy. In: IOC manual of sports cardiology. Ed.: Wilson M, Drezner J, Sharma S. Wiley & Sons. Singapore. 2017; 217-30.

Steriotis A, Bauce B, Daliento L, et al. Electrocardiographic pattern in arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy. Am J Cardiol 2009; 103: 1302-08.

Zorzi A, ElMaghawry M, Rigato I. Exercise-induced normalization of right precordial negative T waves in arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy. Am J Cardiol. 2013; 112(3): 411-15.

Pasotti M, Klersy C, Pilotto A, et al. Long-term outcome and risk stratifi cation in dilated cardiomyopathies. J Am Coll Cardiol. 2008; 52: 1250-60.

Gati S, Sharma S. Dilated cardiomyopathy, left ventricular hypertrabeculation and noncompaction. In: IOC manual of sports cardiology. Ed.: Wilson M, Drezner J, Sharma S. Wiley & Sons. Singapore. 2017: 231-39.

Goldberger A. A specifi c EKG triad associated with congestive heart failure. Pacing Clin Electrophysiol 1982; 5: 593-599.

Finocchiaro G, Papadakis M. Abnormal ECG fi nding in athletes: recognising changes suggestive of cardiomyopathy. In: IOC manual of sports cardiology. Ed.: Wilson M, Drezner J, Sharma S. Wiley & Sons. Singapore. 2017: 104-113.

Pluim B, Zwinderman A, van der Laarse A, et al. The athlete’s heart. A meta-analysis of cardiac structure and function. Circulation 1999; 100: 336–44.

Skalik R. Qualifying athletes for exercise. e-journal of the ESC Council. 2014; 12: 29.

Larsen M, et al. Sudden cardiac death in young adults: environmental risk factors and genetic aspects of premature atherosclerosis. J Forensic Sci. 2012; 57(3): 658–62.

Silvano A, de Noronha S, Sheppard M. Myocardial infarction with normal coronaries: an autopsy perspective. J Clin Pathol. 2013; 65: 512-16.

Swift D, Lavie C, Johannsen N, et al. Physical activity, cardiorespiratory fi tness, and exercise training in primary and secondary coronary prevention. Circ J. 2013; 57: 347-55.

Шелия ГД. ЭКГ спортсменов, прекративших занятия спортом. Актуальные проблемы спортивной медицины: Материалы 24-ой Всесоюзной конференции по спортивной медицине. Москва. 1990: 169-172.

Maron B, Estes N. Commotio cordis. N Eng J Med. 2010; 362: 917-37.

Madias C, Link M. Commotio cordis. In: IOC manual of sports cardiology. Ed.: Wilson M, Drezner J, Sharma S. Wiley & Sons. Singapore. 2017: 343-49.

Sheppard M. Causes of sudden death in sport: the impotance of autopsy and specialist examination of the heart. In: IOC manual of sports cardiology. Ed.: Wilson M, Drezner J, Sharma S. Wiley & Sons. Singapore. 2017: 191-201.

Платонов ВН. (редактор) Допинг и эргогенные средства в спорте. Киев: Олимп. лит. 2003.

Ahlgrim C, Guglin M. Anabolics and cardiomyopathy in a bodybuilder: case report and literature review. J Cardiol Failure. 2009; 15: 6, 496-500.

Sheikh N, Papadakis M, Carre F, et al. Cardiac adaptation to exercise in adolescent athletes of African ethnicity: an emergent elite athletic population. Br J Sports Med. 2013; 49(9): 585-92.

Montisci M, et al. Anabolic androgenic steroids abuse and cardiac death in athletes: morphological and toxicological fi ndings in four fatal cases. Forensic Sci Int. 2012; 217(1–3): 13-18.

Godon P, Bonnefoy E, Guérard S. Myocardial infarction and anabolic steroid use. A case report. Arch Mal Coeur Vais. 2000; 93: 879-83.

Halvorsen S, Thorsby P, Haug E. Acute myocardial infarction in a young man who had been using androgenic anabolic steroids. Tidsskr Nor Laegeforen. 2004; 124: 170-2.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-20

Номер

Розділ

Статті