Клінічні особливості порушення реципрокного гальмування лицьових м’язів-антагоністів як об ́рунтування для застосування програм реабілітації пацієтів з давнім невідновленим паралічем Белла

Автор(и)

  • A. Pashov Crystal Touch Bell’s Palsy clinic, Rotterdam, Netherlands
  • I. Zharova National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32652/spmed.2019.1.92-98

Ключові слова:

параліч Белла, неврит лицьового нерва, синкінезії, мімічні м’язи, реципрокне гальмування

Анотація

Мета. Визначити порушення в реципрокному гальмуванні лицьових м’язівантагоністів як можливу причину їхніх спільних скорочень під час спонтанних та вільних мімічних рухів у пацієнтів з неповністю відновленим паралічем Белла, та обґрунтувати застосування програм реабілітації в процесі відновлення таких пацієнтів. Методи.  Проаналізувати динаміку спільних скорочень у парах м’язів: м’яз – підіймач верхньої повіки – коловий м’яз ока (повікова частина), лобовий м’яз – коловий м’яз ока (очноямкова частина) і виличний м’яз – м’яз – опускач кута рота і підборідний м’яз. Дослідити порушення реципрокного гальмування м’яза – піднімача верхньої повіки як можливого фактора, що сприяє формуванню повіко-губної сінкінезії. Результати. Порушення реципрокного гальмування м’яза – піднімача верхньої повіки при спонтанному морганні і довільному заплющуванні очей у пацієнтів з неповністю відновленим паралічем Белла викликає надмірне посилення скорочувальних сигналів від кори головного мозку в напрямку колового м’яза (повікової частини) і часто призводить до неповного закриття очної щілини. Це порушення, ймовірно, також сприяє формуванню повіко-губної синкінезії.

Посилання

Azizzadeh Babak, and Slattery III William H.: The Facial Nerve – New York: Thieme Medical Publishers, 2014.

Basmajan John V., Deluca Carlo J. Muscles Alive: Their Functions Revealed by Electromyography – Baltimore : Williams & Wilkins, 1985.

Buschbacher Ralph, Kumbhare Dinesh, Robinson Lawrence. Buschbacher’s Manual of Nerve Conduction Studies, Third Edition. – New York : Demos Medical Publishing, 2016.

Carpenter Roger, and Reddi Benjamin. Neurophysiology. A conceptual approach. Fifth edition. London: Hodder Arnold, 2012.

Crone C. «Reciprocal inhibition in man». Dan Med Bull. 1993; 40 (5):571–81.

Douglas W, Beck and James W. Hall III. Evaluation of the facial nerve via electroneuronography (ENoG). The Hearing Journal. 2001; 54(3):36-44.

Henkelmann T. Physical therapy and neuromuscular rehabilitation. In: May M, Schaitkin BM. The Facial Nerve. 2nd Ed. New York, NY: Thieme; 2000:301-19.

Kimura Jun. Electrodiagnosis in Diseases of Nerve and Muscle. Principles and Practice. – New York: Oxford University Press, 2013.

Moran CJ, Neely JG. Patterns of facial nerve synkinesis. Laryngoscope. 1996; 106(12 Pt 1):1491-96.

Pashov A. Nerve conduction study in rehabilitation of patients with residuals and complications of long-standing Bell’s palsy. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. 2018; 27 (3): 39-45.

Pashov A. Paradigm shift in rehabilitation of long-standing Bell’s palsy during later stages of recovery. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. 2018; 26 (2): 294-98.

Pietersen E. The natural history of Bell’s palsy. Am. J. Otol. 1982;4(2):107-111.

Presti David E. Foundational Concepts of Neuroscience. – New York : W.W. Norton & Company, 2016.

Rusk H. Rehabilitation medicine. – St.Louis: Mosby, 1977. – 675 p.

Sadjadpour K. Postfacial palsy phenomena: faulty nerve regeneration or ephaptic transmission? Brain Res. 1975; 95(2-3):403-06.

https://byebyedoctor.com/reciprocal-inhibition/

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-21

Номер

Розділ

Статті