Клінічні особливості порушення реципрокного гальмування лицьових м’язів-антагоністів як об ́рунтування для застосування програм реабілітації пацієтів з давнім невідновленим паралічем Белла

Бічна панель сторінки статті

PDF (English)
Опубліковано: тра 21, 2019
DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2019.1.92-98
Ключові слова:
параліч Белла, неврит лицьового нерва, синкінезії, мімічні м’язи, реципрокне гальмування

Основний зміст сторінки статті

A. Pashov
Crystal Touch Bell’s Palsy clinic, Rotterdam
I. Zharova
National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv

Анотація

Мета. Визначити порушення в реципрокному гальмуванні лицьових м’язівантагоністів як можливу причину їхніх спільних скорочень під час спонтанних та вільних мімічних рухів у пацієнтів з неповністю відновленим паралічем Белла, та обґрунтувати застосування програм реабілітації в процесі відновлення таких пацієнтів. Методи.  Проаналізувати динаміку спільних скорочень у парах м’язів: м’яз – підіймач верхньої повіки – коловий м’яз ока (повікова частина), лобовий м’яз – коловий м’яз ока (очноямкова частина) і виличний м’яз – м’яз – опускач кута рота і підборідний м’яз. Дослідити порушення реципрокного гальмування м’яза – піднімача верхньої повіки як можливого фактора, що сприяє формуванню повіко-губної сінкінезії. Результати. Порушення реципрокного гальмування м’яза – піднімача верхньої повіки при спонтанному морганні і довільному заплющуванні очей у пацієнтів з неповністю відновленим паралічем Белла викликає надмірне посилення скорочувальних сигналів від кори головного мозку в напрямку колового м’яза (повікової частини) і часто призводить до неповного закриття очної щілини. Це порушення, ймовірно, також сприяє формуванню повіко-губної синкінезії.

Блок інформації про статтю

Номер
№ 1 (2019)
Розділ
Статті
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.

ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 
Посилання:  CREATIVE COMMONS

Посилання

Azizzadeh Babak, and Slattery III William H.: The Facial Nerve – New York: Thieme Medical Publishers, 2014.

Basmajan John V., Deluca Carlo J. Muscles Alive: Their Functions Revealed by Electromyography – Baltimore : Williams & Wilkins, 1985.

Buschbacher Ralph, Kumbhare Dinesh, Robinson Lawrence. Buschbacher’s Manual of Nerve Conduction Studies, Third Edition. – New York : Demos Medical Publishing, 2016.

Carpenter Roger, and Reddi Benjamin. Neurophysiology. A conceptual approach. Fifth edition. London: Hodder Arnold, 2012.

Crone C. «Reciprocal inhibition in man». Dan Med Bull. 1993; 40 (5):571–81.

Douglas W, Beck and James W. Hall III. Evaluation of the facial nerve via electroneuronography (ENoG). The Hearing Journal. 2001; 54(3):36-44.

Henkelmann T. Physical therapy and neuromuscular rehabilitation. In: May M, Schaitkin BM. The Facial Nerve. 2nd Ed. New York, NY: Thieme; 2000:301-19.

Kimura Jun. Electrodiagnosis in Diseases of Nerve and Muscle. Principles and Practice. – New York: Oxford University Press, 2013.

Moran CJ, Neely JG. Patterns of facial nerve synkinesis. Laryngoscope. 1996; 106(12 Pt 1):1491-96.

Pashov A. Nerve conduction study in rehabilitation of patients with residuals and complications of long-standing Bell’s palsy. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. 2018; 27 (3): 39-45.

Pashov A. Paradigm shift in rehabilitation of long-standing Bell’s palsy during later stages of recovery. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. 2018; 26 (2): 294-98.

Pietersen E. The natural history of Bell’s palsy. Am. J. Otol. 1982;4(2):107-111.

Presti David E. Foundational Concepts of Neuroscience. – New York : W.W. Norton & Company, 2016.

Rusk H. Rehabilitation medicine. – St.Louis: Mosby, 1977. – 675 p.

Sadjadpour K. Postfacial palsy phenomena: faulty nerve regeneration or ephaptic transmission? Brain Res. 1975; 95(2-3):403-06.

https://byebyedoctor.com/reciprocal-inhibition/