Особливості психофізичного розвитку недоношених дітей різного ступеня гестації з руховими порушеннями у перші три місяці життя як передумова складання програми фізичної реабілітації
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У 2012 р. у доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) про глобальні заходи щодо передчасних пологів «Народжені занадто рано» відзначалося, що недоношеність є серйозною проблемою і становить усе більшу загрозу для здоров’я і добробуту майбутнього населення світу. Наслідки недоношеності часто виявляються протягом усього життя людини і можуть мати вигляд церебрального паралічу та інших рухових розладів, порушення інтелектуального розвитку, хронічних захворювань легенів, втрати зору і слуху [1, 3–5, 8]. Мета роботи. Визначити особливості психофізичного розвитку недоношених дітей з руховими порушеннями різного ступеня гестації від народження до 3 міс. життя. Матеріали і методи. Було вивчено досвід вітчизняних і закордонних фахівців з фізичної реабілітації недоношених дітей на етапі від народження до 3 міс. Також було проаналізовано, наскільки змінилися показники антропометричних даних і рухових функцій недоношених дітей протягом цього періоду у різних випадках [1–15]. Методи дослідження. Аналіз спеціальної науковометодичної літератури, джерел у мережі Інтернет, антропометричних показників, методу оцінки психофізичного розвитку (шкала INFANIB). Результати. Концепція побудови етапу фізичної реабілітації для недоношених дітей з порушеннями рухових функцій від народження до 3 міс., що була розроблена з урахуванням гестаційного віку, фізіологічних особливостей і наявності патологічних процесів у новонародженого. Висновки. Застосування програми реабілітації для недоношених дітей з порушеннями рухових функцій на етапі від народження до 3 міс. є високоефективним для недоношених дітей з I та II ступенем недоношеності. Організм дітей з ІІІ та IV ступенем недоношеності характеризується глибокою незрілістю, а тому часто потребує тривалого виходжування у перинатальному центрі, відділенні інтенсивної терапії, що унеможливлює застосування активних засобів фізичної реабілітації. У цей період пріоритетними є заходи, спрямовані на усунення вроджених дисфункцій організму дитини, підтримання і стабілізацію його фізіологічних процесів.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Alifanova S. V. (2013) Katamnez ditei, shcho naro dylysia nedonoshenymy z duzhe nyzkoiu ta ekstremalno nyzkoiu masoiu tila. [Catamnesis of children born preterm with very low and extremely low birth weight]. Taurian Medical and Biological Bulletin, vol. 16, no 3, p. 3 (63), pp. 11– 14.
Bombardyrova E. P., Yatsyk H. V., Stepanov A. A. (2005) Lechenie i reabilitatsiya perinatalnykh porazheniy nervnoy sistemy u detey pervykh mesyatsev zhizni. [Treatment and rehabilitation of perinatal lesions of the nervous system of children during the first months of life]. Lechashchiy vrach. (electronic journal), no 2, pp. 67–69. Available at: www. lvrach.ru/2005/02/4532155/ (accessed 19 September 2015).
Demyanova T. G., Grigoryants L. Ya., Rumyantsev A. G. (2006) Nablyudenie za glubokonedonoshennymi detmi na per vom godu zhizni. [Observation of very preterm children in the first year of life]. Moskow: Medpraktika. (in Russian)
Vasilenko E. V. (2015) Osnovnye napravleniya fizicheskoy reabilitatsii nedonoshennykh detey s perinatalnymi porazheniyami nervnoy sistemy. [The main directions of physical rehabilitation of premature infants with perinatal lesions of the nervous system]. Molodizhnyy naukovyy visnyk Skhidnoyevropeys’koho natsional’noho universytetu imeni Lesi Ukrayinky, vol. 18, p. 275.
Kurzina E. A., Zhidkova O. B., Petrenko Yu. V. (2011) Prognozirovanie sostoyaniya zdorovya v katamneze u detey, perenesshikh tyazheluyu perinatalnuyu patologiyu. [Prediction catamnesis health in children undergoing severe perinatal pathology]. Children’s North-West Medicine, vol. 1. pp. 22–27.
The Ministry of Health of Ukraine (2006) Order of 29.08.2006, vol. 584. «Pro zatverdzhennia Protokolu medych noho dohliadu za novonarodzhenoiu dytynoiu z maloiu masoiu tila pry narodzhenni». [«On approval of the Protocol of care for newborn baby with low birth weight»]. (in Ukrainian)
Strakovskaya V. L. (1991) Lechebnaya fizkultura v reabilitatsii bolnykh i detey gruppy riska pervogo goda zhizni. [Exercise therapy in rehabilitation of patients and children at risk first year of life]. Leningrad: Medicine, p. 160. (in Russian)
Stepanova O. A. (2013) Otsenka nervno-psikhiches kogo razvitiya nedonoshennykh detey na pervom godu zhizni. [Assessment of neuropsychological development in preterm infants in the first year of life]. Journal of Modern Clinical Medicine, vol. 6, pp. 77–81. (in Russian)
Tokovaya E. I. (2002) Rannee nervno-psikhicheskoe razvitie detey, rodivshikhsya gluboko nedonoshennymi [Early psychological development of children born very preterm]. (PhD Thesis). Moscow: Russian State Medical University. (in Russian)
Shurova L. T., Savitskiy A. G., Pavlova L. P., Ivanov D. O. (2012) Garmonizatsiya vzaimootnosheniy mat–plod tekhnologiyami korrektsii energoinformatsionnogo balansa. [Harmonisation relationship mother-fetus technologies energybalance correction]. Children’s North-West Medicine, vol. 4, pp. 12–14. (in Russian)
Shabalov N. P. (2005) Fiziologicheskie aspekty i standarty vykhazhivaniya nedonoshennykh detey. [Physiolo gical aspects and standards for the care of premature babies]. SPb, p. 96. (in Russian)
Yatsyk G. V. (2002) Algoritmy diagnostiki, lecheniya i reabilitatsii perinatalnoy patologii malovesnykh detey. [Diagnostic procedures, treatment and rehabilitation of perinatal pathology LBW infants]. Moskow: Pedagogika-Press, p. 95. (in Russian)
Patricia H. Ellison (1986) Scoring sheet for the Infant Neurological International Battery (INFANIB): suggestions from the field. Physical therapy, 66: 548–550.
Ellison P. H., Horn J. L., Browning C. A. (1985) Construction of an Infant Neurological International Battery (INFANIB) for the Assessment of Neurological Integrity in Infancy. Phys. Ther., vol. 65, no 9, pp. 1326–1331.
Parmar S., Praveen B., Netravati S. (2013) Importance of screening in 0–18 months infants by using INFANIB at tertiary hospital. Indian Journal of Physiotherapy and Oc cupational Therapy, vol. 7, no 3, pp. 184–186.