Роль і місце лікувальної ходьби у системі фізичної реабілітації
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета. У статті наведено сучасний погляд на можливості лікувальної ходьби – самостійного засобу фізичної реабілітації, що ґрунтується на розумінні основних біомеханічних уявлень про ходьбу як основну локомоцію, яка робить людину незалежною від сторонньої допомоги. Сформульовано нові підходи до розуміння засад і принципів локомоторного патерну ходьби. Особливу увагу приділено локомоторному тренуванню хворих як сучасній реабілітаційній стратегії, що забезпечує якісне відновлення функціональних можливостей хворих. Методи. Наведено результати власних досліджень із використанням крокових тестів, а саме тесту з шестихвилинною ходьбою. Результати. Отримані дані дозволяють використовувати крокові тести як самостійний предиктор ефективності лікувальних і реабілітаційних програм кардіологічних хворих у зв’язку з високою ефективністю, невисокою вартістю, можливістю інтегральної оцінки психосоматичного стану. При цьому оцінюється саме той вид навантаження, який використовується в повсякденному житті хворих, тобто ходьба, тестування не потребує високовартісного обладнання і може проводитися в будь-якій лікувальній або реабілітаційній установі. З допомогою результатів проведеного тесту можна оцінити функціональні можливості хворих, ефективність застосування лікувальних заходів, а також підібрати інтенсивність навантаження у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної, дихальної систем та опорно-рухового апарату. Висновки. Лікувальна дозована ходьба – це самостійний засіб, що посідає одне з важливих місць у системі фізичної реабілітації, який може бути застосований як на стаціонарному, так і на санаторному етапі, а також активно самостійно широким колом пацієнтів з різноманітними захворюваннями.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Vladimirov A. A., Vladimirov N. A., Ezhov I. (2011) The therapeutic nordic walking as a new modern form of physical therapy in sanatorium-resort conditions: method. recommen dations. Kiev. (in Ukrainian)
Rumyantseva N. A. (2010) Comprehensive evaluation of pathological patterns of walking and rehabilitation pro grams of recovery in patients in acute period of cerebral stroke (PhD Thesis), Moscow (in Russian)
Sokolovskyy V. S., Romanova V. S., Yushkovska O. G. (2005) Therapeutic physical culture: Textbook [Remedial physical culture: textbook]. Odessa: Odessa state med. university (in Ukrainian)
Harkema S., Berman A. (2006) Locomotor training: principles and practice: teaching guide for physicians, meth odologists and remedial physical culture instructors. Los Angeles, available at: http://beiych.ru/index.php?option=com_ content&vicw=articlc&id=94:2009-l 1-0908-16-42&catid=l 5:200910-02-07~29-26&Uemid=46. (in Russian)
Yushkovska O. G. (2009) Physical rehabilitation of patients with cardiac ischemia: monograph. Odessa: Odess. state med. university, «Publishing VMV» (in Ukrainian)
Yushkovska O. G. (2007) Six-minute walking test – a new method of evaluating the effectiveness of sanatorium rehabilitation of patients with cardiovascular pathology. Medical rehabilitation, balneology, physiotherapy, no 3, pp. 18–21. (in Ukrainian)
Brooks D., Solway S., Gibbons W. J. (2003) ATS statement on six-minute walk test. Am. J. Respir. Crit. Care Med., vol. 1, pp. 167.
Casanova C., Celli B. R., Barria P. (2011) The 6-min walk distance in healthy subjects: reference standards from seven countries. Eur. Respir. J., vol. 37, pp. 150–156.
Chau C., Barbeau H., Rossignol S. (1998) Early locomotor training with Clonidin in spinal cats. J. Neurophysiol., vol. 79, pp. 392–409.
Duncan P. W. (2011) Body-Weight–Supported Treadmill Rehabilitation after Stroke, N. Engl. J. Med., vol. 364, pp. 226–236.
Gremeaux V., Troisgros O., Benaim S. (2011) Determining the minimal clinically important difference for the sixminute walk test and the 200-meter fast-walk test during cardiac rehabilitation program in coronary artery disease patients after acute coronary syndrome. Arch. Phys. Med. Rehabil., vol. 92(4), pp. 11–18.
MacKay-Lyons М. (2002) Central Pattern Generation of Locomotion: A Review of the Evidence. Phys. Ther., vol. 82, pp. 69–83.
Scherer M. (2007) Gait rehabilitation with body weight-supported treadmill training for a blast injury survivor with traumatic brain injury. Brain Inj., vol. 21, pp. 93–100.
Westlake K., Patten C. (2009) Pilot study of Lokomat versus manual-assisted treadmill training for locomotor recove ry post-stroke. J. of NeuroEngineering and Rehabilitation, vol. 6, pp. 18.