Комплексна оцінка та корекція функціонального стану і резервних можливостей організму спортсменів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті розглянуто питання оцінки функціонального стану спортсменів, ранніх критеріїв напруження адаптаційних механізмів і запропоновано реабілітаційну терапію. Метою дослідження є оцінка функціонального стану спортсменів, виявлення напруження адаптаційних механізмів, яке є проявом можливого переходу в наступну фазу – фазу виснаження і формування у спортсменів патологічних станів і захворювань, а також своєчасне проведення корекції. Методи дослідження: аналіз сучасної науково-методичної літератури; клінічні, інструментальні та лабораторні обстеження; методи математичної статистики. Результати дослідження. Ознаки напруження адаптації за даними ЕКГ виявлено в стані спокою у 13,6 % спортсменів, після навантаження – у 20,8 %, за даними варіаційної пульсометрії (ВПМ) – у 22,8 %, за даними тесту PWC 170 – у 7,0 %, хоча спортивні результати протягом року погіршувалися у 39,1 %. Це підтверджує думку про те, що для оцінки адаптаційних можливостей спортсменів і своєчасного проведення корекції слід використовувати не лише дані ЕКГ, ВПМ та ергометрії, але й дані біохімічного й імунологічного досліджень. У всіх спортсменів виявлено модифікацію метаболізму та імунного статусу, яка була більш виражена у спортсменів з напруженням адаптації. Для корекції напруження адаптаційних механізмів усі обстежені спортсмени отримували планову фармакологічну підтримку два рази на рік (восени і навесні), що позитивно вплинуло на адаптацію до фізичних навантажень. Висновки. У роботі доведено необхідність урахування критеріїв напруження адаптаційних механізмів для своєчасного призначення реабілітаційних заходів у кваліфікованих спортсменів. Запропоновано планову фармакологічну підтримку, яка дозволила поліпшити стан здоров’я спортсменів, сприяла зниженню частоти захворюваності, тривалості захворювань і пропусків тренувальних днів, що забезпечило планомірну, якісну підготовку спортсменів до успішних виступів на змаганнях.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Ahmetov I. I. (2009) Molekulyarnaya genetika sporta [Моlecular genetics of sport]. M.: Sovetskij sport. (in Russian)
Vinogradov V. E., Lysenko E. N. (2005) Izmenenie fiziologicheskoy reaktivnosti kardiorespiratornoy sistemy na sdvigi dykhatelnogo gomeostazisa pri primenenii kompleksa sredstv predvaritelnoy stimulyatsii rabotosposobnosti [Changing physio logical reactivity cardiorespiratory system shifts respiratory homeostasis in the application of the complex pre-stimulation efficiency funds]. Sportivna meditsina, no 1, pp. 35–41. (in Russian)
Dorofєєva O. E. (2016) Napruzhennya adaptacіjnih mekhanіzmіv u sportsmenіv visokogo klasu ta jogo korekcіya [Tension of adaptation mechanisms in elite athletes and its correction]. Vіsnik problem bіologіі і medicine, vol. 1 (126), pp. 332–336. (in Ukrainian)
Drozdovskaya S. B., Andreeva E. V., Borovik O. A. (2012) O vozmozhnosti primeneniya molekulyarno-gene ticheskih metodov v ozdorovitel’nom fitnese [Оn application of molecular-and-genetic methods in health related fitness]. Sportivna medicina, no 1, pp. 102–109. (in Russian)
Lysenko Ye., Shinkaruk О., Samuylenko V., Rosso kha G., Spichak N. (2004) Osobennosti funktsionalnykh vozmozhnostey grebtsov na baydarkakh i kanoe vysokoy kvalifikatsii [Тypes of respiratory system physiological reactivity and specifics of athlete special work capacity manifesrations]. Nauka v оlimpiyskom sporte, no 2, pp. 65–71. (in Russian)
Makarova G. A. (2003) Sportivnaya medicina: Uchebnik [Sports medicine: textbook]. M.: Sovetskij sport. (in Russian)
Nekhanevich O. B. (2015) Cіlespryamovanij skrinіng dlya profіlaktiki sercevo-sudinnih uskladnen’ v sportі ta ozdorovchіj fіzichnіj kul’turі [Purposeful screening for cardiovascular complication prevention in sport and physical culture]. Vіsnik problem bіologіі і medicine, Vip. 2., vol. 4 (121), pp. 285–289. (in Ukrainian)
Nekhanevich O. B., Dorofєєva O. Є., Smirnova O. L., Logvinenko V. V. (2015) Osoblivostі lіkars’kogo kontrolyu za sportsmenami z oznakami displazії spoluchnoї tkanini [Peculiarities of medical control for athletes with signs of connective tissue dysplasia]. Vіsnik problem bіologіі і medicine, vol. 2 (125), vip. 4, pp. 323–327. (in Ukrainian)
Uilmor Dzh. H., Kostill D. L. (2001) Fiziologiya sporta [Physiology of sport]: per. s angl. K. : Olimp. lit. (in Russian)
Abramov V. V., Klapchuk V. V., Nekhanevich O. B. (2014) Fіzichna reabіlіtacіya, sportivna medicina [Physical rehabilitation, sports medicine]. Dnіpropetrovs’k: ZHurfond. (in Ukrainian)
Halafyan A. A. (2007) STATISTICA 6. Statisticheskij analiz dannyh [STATISTICA 6. Data statistical analysis]. M.: OOO «Binom-Press». (in Russian)
Basso C., Corrado D., Marcus F. I. (2009) Arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy. Lancet, vol. 373, no 11, pp. 1289–1300.
Bille K., Figueiras D., Schamasch P. (2006) Sudden cardiac death in athletes: the Lausanne Recommendations. Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil., vol. 13, no 6, pp. 859–875.
Bray M. S., Hamberg J. M., Perrusse L. (2009) The human gene map for performance and health-related fitness phenotypes: the 2006–2007 update. Med. Sci. Sports Exer cise, vol. 41, no 1, pp. 35–73.
Holst A. G., Winkel B. G., Theilade J. (2009) Incidence and etiology of sports-related sudden cardiac death in Denmark-implications for preparticipation screening. Forensic Sci. Int., vol. 30, no 6, pp. 7–11.
Maron B. J., Pelliccia A. (2006) The Heart of trained athletes: cardiac remodeling and the risks of sports, including sudden death. Circulation, vol. 114, no 15, pp. 1633–1644.
Schmied C., Borjesson M. (2014) Sudden cardiac death in athletes, J. Intern. Med., vol. 275, no 2, pp. 93–103.
Solberg E. E., Gjertsen F., Haugstad E., Kolsrud L. (2010) Sudden death in sports among young adults in Norway. Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabi., vol. 17, no 3, pp. 337–341.
Tanskanen M., Atalay M., Uusitalo A. (2010) Altered oxidative stress in overtrained athletes. J. Sports Sci., vol. 28, no 3, pp. 309–317.