Reactivity of cardiorespiratory system and manifestations of fast kinetics responses in athletes of different sports specialization

Основний зміст сторінки статті

Оlena Lysenko
Tomasz Tomiak

Анотація

Мета дослідження полягала у визначенні відмінностей швидкої кінетики споживання O 2 , виділення CO 2 , легеневої вентиляції і частоти серцевих скорочень, а також відмінностей чутливості кардіореспіраторної системи (КРС) до гіперкапнії у спортсменів різних спортивних спеціалізацій. Методи. У трьох груп елітних бігунів (віком 19–24 роки) на дистанціях 100, 800 і 5000 м було досліджено пік реакцій і швидку їх кінетику (напівперіод T 50 , метод «breathby-breath»). Чутливість до гіперкапнії КРС визначали методом «зворотнього» дихання. • • Результати. Виявлено, що швидка кінетика VO 2 і V E під час виконання роботи середньої • • аеробної потужності при VO 2 53,5 % від VO 2 max була вищою у спринтерів порівняно з бігунами • • на довгі дистанції. Для роботи «критичної» потужності при VO 2 93,4 % від VO 2 max характеристики кінетики реакцій були вищі у бігунів на довгі дистанції. Отримані дані свідчать про наявність взаємозв’язку між відмінностями в чутливості КРС до СО 2 у спринтерів, у бігунів на середні та довгі дистанції, і відмінностями швидкої кінетики реакцій КРС у спортсменів. • Значення ∆Р А СО 2 /∆ V E було достовірно вищим у спринтерів порівняно з бігунами на довгі і середні дистанції. Висновки. Отримані дані свідчать про відмінності в чутливості КРС до СО 2 у спринтерів, у бігунів на середні та довгі дистанції, а також відмінності швидкої кінетики реакцій • КРС у спортсменів, відмінності у ступені залучення анаеробного метаболізму і кінетики VCO 2 . Останнє було пов’язано з дихальною компенсацією метаболічного ацидозу, що й забезпечувало найбільш виражені відмінності між бігунами на довгі та середні дистанції, а також спринтерами.

Блок інформації про статтю

Номер
Розділ
Статті

Посилання

Buitrago S., Wirtz N., Yue Z. et al. (2012) Effects of load and training modes on physiological and metabolic responses in resistance exercise. European J. of Appl. Phys., vol. 112, no 7, pp. 2739–2748.

Burnley M., Jones A. (2007) Oxygen uptake kinetics as a determinant of sports performance. Eur. J. Sport Sci., vol. 7 (2), pp. 63–79.

Caputo F., Denadai B. (2004) Effect of aerobic endurance training status and specificity on oxygen uptake kinetics during maximal exercise. Eur. J. Appl. Phys., vol. 93, no 1–2, pp. 87–95.

Edgett B. A., Ross J. E. D., Green A. E. et al. (2013) The effects of recreational sport on VO 2peak , VO 2 kinetics and submaximal exercise performance in males and females. Euro­ pean J. of Appl. Phys., vol. 113, no 1, pp. 259–266.

Fiamma M. N., Straus C., Thibault S. et al. (2007) Effects of hypercapnia and hypocapnia on ventilatory variability and the chaotic dynamics of ventilatory flow in humans. Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol, vol. 292, p. 1985.

Grassi B., Porcelli S., Salvadego D., Zoladz J. A. (2011) Slow VO 2 kinetics during moderate-intensity exercise as markers of lower metabolic stability and lower exercise tolerance. European J. of Appl. Phys., vol. 111, no 3, pp. 345– 355.

Harvey J. A. (2011) A Review: Analyzing How Oxygen Uptake Kinetics Limit Exercise Performance. J. of Exercise Phys. online, vol. 14 (3), pp. 67–73. 8. Inbar O., Faina M., Demarie S., Whipp B. J. (2013) VO 2 Kinetics during Moderate Effort in Muscles of Different Masses and Training Level. SRN Physiology (electronic journal), vol. 2013, article ID 101565, 9 pages. Available at: https:// www.hindawi.com/journals/isrn/2013/101565/ (accessed 15 May 2016).

Kovalenko S. O., Hrechukha S. V., Kudiy L. I. (2012) Probe analysis of lungs maximum ventilation with additional respiration rsistance. Medical Informatics and Engine­ ering, no 4, DOI: http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960 2012.4.408, Available at: http://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/ here/article/view/408 (accessed 22 May 2013)

Mishchenko V. S., Lysenko E. N., Vinogradov V. E. (2007) Reaktivnye svojstva kardiorespiratornoj sistemy kak otrazhenie adaptacii k napriazhennoj fizicheskoj trenirovke v sporte [Reactive properties of the cardiorespiratory system as a reflection of adaptation to strenuous physical training in sport]. Kyev: Scientific world. (in Russian)

Mishchenko V., Suchanowski A., Lysenko O. (2009) Changes Related to Fatigue in Cardiorespiratory Response Sensitivity to Hypoxic and Hypercapnic Stimulation during Strenuous Physical Load. Baltic J. of Health and Physi­ cal Activity (Formerly Research Yearbook), vol. 1, no 1, pp. 25–29.

Mishchenko V., Shynkaruk O., Suchanowski A., Lysenko O. (2010) Individualities of Cardiorespiratory Responsiveness to Shifts in Respiratory Homeostasis and Physical Exercise in Homogeneous Groups of High Performance athletes. Baltic J. of Health and Physical Activity, vol. 2, no 1, pp. 13–29.

Miyamoto T., Inagaki M., Takaki H. et al. (2012) Adaptation of the respiratory controller contributes to the attenuation of exercise hyperpnea in endurance-trained athletes. European J. of Appl. Phys., vol. 112, issue 1, pp. 237–251.

Phillips S. M., Green H. J., MacDonald M. J., Hughson R. L. (1995) Progressive effect of endurance training on VO 2 kinetics at the onset of submaximal exercise. J. of Appl. Phys., vol. 79, no 6, pp. 1914–1920.

Reis J. F., Alves F. B., Bruno P. M., Vleck V. (2012) Effects of aerobic fitness on oxygen uptake kinetics in heavy intensity swimming. European J. of Appl. Phys., vol. 112, no 5, pp. 1689–1697.

Tomiak T., Mishchenko V., Lusenko E., Diachenko A., Korol A. (2014) Effect of moderate and high intensity training sessions on cardiopulmonary chemosensitivity and time-based characteristics of response in high performance rowers. Baltic J. of Health and Physical Activity, vol. 6, no 3, pp. 218–228.

Zasada M., Mishchenko W., Sawczyn S., Lysenko O., Vinogradov W., Tomiak T. (2011) Cardiorespiratory responsiveness throughout continuous strenuous physical exercise and its individualities in endurance athletes. Medical and Bio­ logical Sciences, vol. 25, no 4, pp. 55–64.