Оцінка ефективності програми фізичної терапії на перебіг синдрому функціональної компресії хребтової артерії
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета – дослідження й оцінка ефективності програми фізичної терапії на перебіг синдрому функціональної компресії хребтової артерії у студентів із порушенням біомеханіки шийного відділу хребта. Матеріали. Було проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні джерела та спеціальна науково-методична література з питань синдрому компресії хребтової артерії, порушення біомеханіки хребта у студентів, розглянуто фактори, які призводять до розвитку синдрому функціональної компресії хребтової артерії у студентів, питань їх профілактики, методи фізичної терапії, які застосовуються за наявності цього синдрому, та розроблено програму фізичної терапії. У дослідженні взяли участь 48 студентів віком від 18 до 23 років, які були розділені на дві групи: основну (ОГ) та контрольну (КГ). Оцінка ефективності програми фізичної терапії здійснювалася на основі таких методів: частота суб’єктивних симптомів і скарг у досліджуваних, клінічна оцінка вегетативних порушень за допомогою опитувальника для визначення ознак вегетативних змін О. М. Вейна, оцінка болю в шиї за допомогою ВАШ, гоніометрія шийного відділу хребта, ультразвукове дослідження судин голови і шиї та методи математичної статистики. Результати. Курс фізичної терапії тривав 4 місяці. Обстеження проводилися перед початком та після завершення курсу фізичної терапії. За опитувальником для визначення ознак вегетативних змін О. М. Вейна середній бал в ОГ знизився з 35 ± 4,6 до 7,7 ± 4,9 балів (р < 0,05). За даними гоніометрії шийного відділу хребта показники згинання, розгинання та нахилу голови наблизилися до нормальних значень. ВАШ оцінки болю в шийному відділі хребта показала зниження з 2,8 ± 1,9 мм до 1,3 ± 1,1 мм. Статистично достовірно змінилися показники пікової систолічної швидкості кровотоку (ПСШ) у хребтових артеріях за даними УЗД за функціональних проб. Висновки. Результати дослідження показали, що застосування фізичної терапії за наявності синдрому функціональної компресії хребтової артерії сприяє зниженню клінічних проявів захворювання, зменшенню болю та відновленню рухливості в шийному відділі хребта, покращенню кровоплину по хребтових артеріях, а отже, дає змогу підвищити якість життя.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Бадьїн ІЮ, Горша ОВ, Горша ВІ. Фізична терапія цервікокраніалгії вертеброгенного характеру [Physical therapy of vertebrogenic cervicocranialgia]. Rehabilitation and Recreation. 2024;18 (1):35–44. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.4.
Кашуба В, Попадюха Ю. Біомеханіка просторової організації тіла людини: сучасні методи та засоби діагностики і відновлення порушень [Biomechanics of the spatial organization of the human body: modern methods and means of diagnosis and restoration of disorders]. Монографія. Київ: Центр учб. літ., 2018. 768 с.
Лазарєва О, Куропятник В, Кабінський О. Особливості фізичної реабілітації осіб зрілого віку з синдромом хребетної артерії [Peculiarities of physical rehabilitation of adults with vertebral artery syndrome]. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2015;1:45–50.
Мурашко НК, Попов ОВ, Галуша АІ. Шийна мігрень або синдром компресії хребтової артерії [Cervical migraine or vertebral artery compression syndrome]. Мистецтво лікування. 2011;2(78):30–33.
Некрасова НО. Діагностика вертебро-базилярної недостатності у осіб молодого віку: принципи та досвід клініко-інструментальної верифікації її спондилогенного походження [Diagnosis of vertebral-basilar insufficiency in young people: principles and experience of clinical and instrumental verification of its spondylogenic origin]. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2018;18,2(62):84–89.
Нестерчук НЄ. Базові аспекти фізичної терапії осіб із синдромом комп’ютерної шиї [Basic aspects of physical therapy for people with computer neck syndrome]. Rehabilitation and Recreation. 2024;18(3):111–124. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.11.
Шейко НІ, Фекета ВП. Можливості використання стандартизованого опитувальника для визначення автономних дисфункцій в осіб молодого віку [Possibilities of using a standardized questionnaire to determine autonomic dysfunctions in young people]. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2019;2:170–174.
Albuquerque FC, Hu YC, Dashti SR. Craniocervical arterial dissections as sequelae of chiropractic manipulation: patterns of injury and management. Journal of Neurosurgery. 2011;115:1197–1205.
Barrett JM, McKinnon C, Callaghan JP. Cervical spine joint loading with neck flexion. Ergonomics. 2020 Jan;63(1):101–108.
David D, Giannini C, Chiarelli F, Mohn A. Text neck syndrome in children and adolescents. Int J Environ Res Public Health, 2021;18(4):1565. https://doi.org/10.3390/ijerph18041565.
Javed A, Andama G, Rehman A, Ahmed MW, Ali SH, Ahmed MA, Bibi M, Khalid A. Text Neck Syndrome and Associated Risk Factors: Prevalence in Medical Students. The Therapist, 2023;4(03):38–42. https://doi.org/10.54393/tt.v4i03.167.
Kamper SJ, Henschke N, Hestbaek L, Dunn KM, Williams C. Musculoskeletal pain in children and adolescents. Braz J. Phys. Ther. 2016;202: 75–84.
Mitchell J. Is mechanical deformation of the suboccipital vertebral artery during cervical spine rotation responsible for vertebrobasilar insufficiency? Physiother Res Int. 2008 Mar;13(1):53–66. DOI: 10.1002/pri.370. PMID: 17624896.
Mitchell J. The vertebral artery: a review of anatomical, histopathological and functional factors influencing blood flow to the hindbrain. Physiother Theory Pract. 2005 Jan-Mar;21(1):23–36. DOI: 10.1080/09593980590911570. Erratum in: Physiother Theory Pract. 2005 Jul-Sep;21(3):197. PMID: 16385941.
Sarraf F, Abbasi S, Varmazyar S. Self- Management Exercises Intervention on Text Neck Syndrome Among University Students Using Smartphones. Pain Manag Nurs. 2023;24(6):595–602. DOI: 10.1016/j.pmn.2023.04.005.