Вплив терапевтичних вправ на мобільність скронево-нижньощелепного суглоба
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Вступ. Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) є поширеним станом, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів через біль, обмеження функціональності та дискомфорт. У фахових наукових джерелах доведено ефективність застосування різних методів реабілітації для поліпшення стану суглоба, проте значення терапевтичних вправ у комплексі заходів фізичної терапії для відновлення мобільності СНЩС залишається недостатньо вивченим. У зв’язку із цим виникає питання: чи можуть терапевтичні вправи бути ефективним інструментом для покращення мобільності скронево-нижньощелепного суглоба в пацієнтів з його дисфункцією? Мета дослідження. Визначити місце терапевтичних вправ у комплексі заходів фізичної терапії пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба й оцінити ефективність їх застосування у відновленні мобільності суглоба. Методи. У дослідженні використано комплексний підхід, що передбачав оцінку больових відчуттів за аналоговою шкалою болю (ВАШ), визначення амплітуди рухів у СНЩС за допомогою гоніометрії, а також аналіз якості життя за опитувальником SF-36. Дані аналізувалися за допомогою програмного забезпечення SPSS версії 25. Для оцінки достовірності відмінностей застосовували критерій Стьюдента. Отримані результати оцінювалися до курсу терапевтичних вправ, одразу після курсу та через три місяці після завершення реабілітації. Результати. Проведене дослідження показало, що використання терапевтичних вправ у комплексі заходів фізичної терапії значно покращує мобільність скронево-нижньощелепного суглоба, зменшує больові відчуття та підвищує якість життя пацієнтів. Зокрема, було виявлено збільшення амплітуди рухів у суглобі, зниження інтенсивності болю й поліпшення показників фізичного і психологічного здоров’я за шкалою SF-36 у пацієнтів зі скронево-нижньощелепним розладом. Висновки. Додання терапевтичних вправ до програми реабілітації пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба продемонструвало високу ефективність у покращенні функціонального стану суглоба та загального рівня життя. Отримані результати свідчать про доцільність їх застосування як важливого елемента комплексного відновного лікування.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Havrylov OYu. Biomekhanika myazovoyi systemy. Lviv: Medychna akademiya, 2020. P. 78–95 [In Ukrainian].
Burhonskyi VH. Suchasni aspekty profilaktyky, likuvannya ta reabilitatsiyi u stomatolohiyi. Kyiv, 2016. 472 p. [In Ukrainian].
Drevetskyi VV. Funktsionalna diahnostyka oporno-rukhovoho aparatu. Kyiv: Zdorovya, 2019. P. 156–173 [In Ukrainian].
Karlov VA. Nevrolohiya. Klinichni rekomendatsiyi. Kyiv: Medytsyna, 2019. P. 245–267 [In Ukrainian].
Klyuyev YeV. Vidnovna medytsyna. Kyiv: Zdorovya, 2019. P. 167–193 [In Ukrainian].
Lukyanenko VO. Osnovy fizioterapiyi ta reabilitatsiyi. Kharkiv: KhNMU, 2020. P. 212–239 [In Ukrainian].
Marchenko OK. Osnovy fizychnoyi reabilitatsiyi. Kharkiv: KhNMU, 2019. P. 201–224 [In Ukrainian].
Mironov SP. Reabilitatsiya pry zakhvoryuvannyakh opornorukhovoho aparatu. Kyiv: HEOTAR-Media, 2020. P. 201–226 [In Ukrainian].
Popelyanskyi YaYu. Ortopedychna nevrolohiya. Vinnytsya: Nova knyha, 2018. 640 p. [In Ukrainian].
Sklyarenko YeT. Travmatolohiya ta ortopediya. Kyiv: Zdorovya, 2019. P. 345–362 [In Ukrainian].
Shostak NA. Dyferentsiyovana terapiya zakhvoryuvan suhlobiv. Kyiv: Praktyka, 2019. P. 112–129 [In Ukrainian].
Ash MM, Ramfjord SP. Occlusion. 4th ed. Philadelphia: W.B. Saunders Company; 1995. P. 65–80.
Al-Jundi MA, John MT, Setz JM. et al. Meta-Analysis of Bite Forces in Patients with Temporomandibular Joint Disorders. J Oral Rehabil. 2008;35(8):636–644.
Buckle P. Ergonomics and Musculoskeletal Disorders. London: Academic Press, 2020. P. 45–67.
Bergman A. Manual Therapy for Temporomandibular Joint. Toronto: Elsevier, 2017. P. 76–98.
Conti PCR, Corrêa AS, Lauris JRP. et al. TMD Pain and Anxiety in Adolescents: A Qualitative Study. Pain Res Manag. 2012;17(6):451–455.
Cooper BC. Temporomandibular Disorders: A Physical Therapy Perspective. Philadelphia: Lippincott, 2019. 287 p.
Davis RA. Clinical Management of Temporomandibular Disorders. Chicago: Quintessence Publishing, 2018. 224 p.
Dworkin SF, LeResche L. Research Diagnostic Criteria for Temporomandibular Disorders: Review, Criteria, Examinations and Specifications, Critique. J Craniomandib Disord. 1992;6(4):301–355.
Ferreira CLP, Silva MA, Felício CM. Orofacial Myofunctional Evaluation in Temporomandibular Disorders Patients: A Systematic Review. J Oral Rehabil. 2014;41(4):313–319.
Lund JP, Widmer CG. Evaluation of the Stomatognathic System: A Review of the Literature. Clin Oral Investig. 1995;9(2):74–89.
Michalak-Turcotte C. Orofacial Pain: Guidelines for Assessment, Diagnosis, and Management. Dent Clin North Am. 2007;51(1):105–120.
Mohn CE, König K, Gustafsson M. et al. Exercise-Induced Analgesia in Patients with Temporomandibular Disorders: A Review. Physiother Theory Pract. 2017;33(4):277–292.
Okeson JP. Management of Temporomandibular Disorders and Occlusion. St. Louis: Mosby, 2018. 512 p.
Rocabado M. Rehabilitation of the Temporomandibular Joint. New York: Thieme, 2019. P. 23–41.