Гендер і посттравматичний стресовий розлад: науковий погляд на відмінності й засоби подолання військовослужбовцями та ветеранами війни з використанням засобів рухової активності й кіберспорту
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Вступ. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним із найбільш складних психічних станів, що можуть розвиватися внаслідок екстремальних або травматичних подій, особливо під час бойових дій. У сучасних умовах зростає актуальність дослідження гендерної специфіки перебігу та профілактики ПТСР, накопичені наукові дані свідчать про суттєві відмінності між чоловіками та жінками в реагуванні на стрес, пошуку соціальної підтримки та використанні рухової активності або кіберспорту як потенційних реабілітаційних засобів. Мета статті – виявити гендерні відмінності в прояві й перебігу ПТСР серед військових і ветеранів війни, оцінити ефективність оздоровчо-рекреаційної рухової активності й засобів кіберспорту як методів профілактики та подолання цього розладу. Методи. У дослідженні використано аналіз спеціальної наукової літератури, анкетування військовослужбовців обох статей (n=4409) із застосуванням Міссісіпської шкали посттравматичних реакцій (військовий варіант) (αКронбаха = 0,892); методи статистичного аналізу (перевірка нормальності розподілу, описова статистика, ранговий дисперсійний аналіз Краскела-Уолліса, кореляційний аналіз за Спірменом), порівняльний аналіз впливу різних форм рухової активності й кіберспорту на динаміку симптомів ПТСР у жінок і чоловіків. Результати. Серед опитаних 4409 військовослужбовців (із яких 10,1% – жінки та 89,9% – чоловіки) загальний рівень ПТСР коливався в межах 20–26%. При цьому частка жінок, у яких діагностовано високий рівень ПТСР, виявилася дещо вищою (23,5–25,9%), ніж у чоловіків (близько 20%). У чоловіків частіше відзначалося пізнє звернення по психологічну допомогу: 10–12 місяців після появи виражених симптомів у жінок – 4–6 місяців. Порівняльний аналіз копінг-стратегій засвідчив, що жінки вдаються переважно до емоційно та соціально орієнтованих методів, а чоловіки виявляють тенденцію до уникнення проблеми й підвищеного ризику деструктивної поведінки. Дослідження впливу рухової активності виявило зниження середнього показника за шкалами ПТСР на 25–30% у групі військових, які регулярно займалися фізичними вправами протягом 3 місяців. Жінки краще реагували на помірні навантаження вправ, чоловіки на 65% зменшили прояви агресії та тривоги за умови більш інтенсивних силових тренувань. При застосуванні засобів кіберспорту понад 50% жінок і чоловіків відзначили покращення міжособистісних стосунків і підвищення відчуття соціальної підтримки. Висновок. Установлено, що гендерна специфіка суттєво впливає на особливості перебігу та прояву ПТСР, зокрема на швидкість звернення по допомогу й вибір копінг-стратегій. Жінки виявляються більш схильними до емоційно орієнтованих способів подолання, тоді як чоловіки частіше вдаються до уникнення або деструктивних форм компенсації. Оздоровчо-рекреаційна рухова активність, адаптована під різні рівні інтенсивності, сприяє зменшенню симптомів ПТСР в обох статей, проте ефекти залежать від виду вправ. Кіберспорт може бути додатковим інструментом для соціальної підтримки й когнітивного розвантаження, однак потребує чіткого регулювання ігрового часу й подолання гендерних стереотипів.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Лавров В., Денисова Л., Шинкарук О. (2023). Кіберспорт як засіб реабілітації ветеранів бойових дій: перспективи та можливості. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2023. № 2. С. 164–168.
[Lavrov, V., Denisova, L., & Shynkaruk, O. (2023). Esports as a means of rehabilitation for combat veterans: Perspectives and opportunities. Sports Medicine, Physical Therapy and Occupational Therapy, 2, 164–168.] https://doi.org/10.32652/spmed.2023.2.164-168.
Франкова І. (2024). Гендерні особливості реакції на бойовий стрес: попередні результати клінічних досліджень. Hауковий вісник з психології та психіатрії.2024. № 15 (2). С. 33–41. [Frankova, I. (2024). Gender-specific reactions to combat stress: Preliminary clinical research results. Scientific Bulletin of Psychology and Psychiatry, 15 (2), 33–41].
Зниження стрес-асоційованих ризиків у військовослужбовців засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності та кіберспорту : монографія / О. Шинкарук, Н. Бишевець, О. Андреєва й інші. Київ, 2024. 162 c. [Shynkaruk, O., Byshevets, N., Andrieieva, O., Dutchak, M., Marchenko, O., Yakovenko, O., & Davydov, D. (2024). Reduction of stressassociated risks in military personnel through health-oriented recreational physical activity and esports: A monograph. Kyiv. 162 p.]
Психічне здоров’я та посттравматичний синдром у військових залежно від участі в активних бойових діях / О. Шинкарук, Н. Бишевець, Н. Дутчак та інші. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2024. № 2 (66). С. 39–51. [Shynkaruk, O., Byshevets, N., Dutchak, M., Andrieieva, O., & Yakovenko, O. (2024). Mental health and post-traumatic syndrome in the military depending on participation in active combat operations. Physical Education, Sport, and Health Culture in Modern Society, 2 (66), 39–51]. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2024-02-39-51.
Самооцінка показників професійно-прикладної підготовленості військовослужбовців у воєнний період / О. Шинкарук, Н. Бишевець, Н. Дутчак та інші. Sport Science Spectrum. 2024. № 2. С. 121–129.
[Shynkaruk, O., Byshevets, N., Dutchak, M., Andrieieva, O., Yakovenko, O., & Davydov, D. (2024). Self-assessment of professional-applied fitness indicators of military personnel during wartime. Sport Science Spectrum, 2, 121–129]. https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-2-16.
Взаємозв’язок статі та віку з показниками професійно-прикладної підготовленості військових як передумова профілактики стресасоційованих ризиків засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності / О. Шинкарук, Н. Бишевець, Н. Дутчак та інші. Спортивний вісник Придніпров’я. 2024. № 3. С. 102–111. [Shynkaruk, O., Byshevets, N., Dutchak, M., Andrieieva, O., Yakovenko, O., & Davydov, D. (2024). The relationship between gender and age with professional-applied fitness indicators of military personnel as a prerequisite for stress-associated risk prevention through health-oriented recreational physical activity. Dnipro Sports Bulletin, 3, 102–111] https://doi.org/10.32540/2071-1476-2024-3-102
Проблема стрес-асоційованих станів у військовослужбовців та обґрунтування шляхів їх вирішення засобами кіберспорту / О. Шинкарук, Н. Бишевець, Н. Дутчак та інші. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2024. № 1. С. 3–8. [Shynkaruk, O., Davydov, D., Dutchak, M., & Yakovenko, O. (2024). The problem of stress-associated conditions in military personnel and justification of ways to solve them through esports. Sports Medicine, Physical Therapy and Occupational Therapy, 1, 3–8]. https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.221-233.
Інформаційні технології та кіберспорт: інноваційний підхід до реабілітації військовослужбовців та ветеранів війни : навчально-методичний посібник / О. Шинкарук, Н. Бишевець, К. Сергієнко та інші. Київ, 2024. 174 c. [Shynkaruk, O., Byshevets, N., Serhiienko, K., Yakovenko, O., Yukhno, Y., & Stroganov, S. (2024). Information technology and esports: An innovative approach to the rehabilitation of military personnel and war veterans: A textbook. Kyiv. 174 p.].
Кіберспорт як інструмент реабілітації для військовослужбовців: подолання стресу та стрес-асоційованих станів / О. Яковенко, О. Шинкарук, Н. Бишевець та інші. Hауковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15. 2024. № 12 (185). С. 207–212. [Iakovenko, O., Shynkaruk, O., Byshevets, N., & Stroganov, S. (2024). Esports as a rehabilitation tool for military personnel: Overcoming stress and stress-associated conditions. Scientific Journal of the Ukrainian State University named after Mykhailo Drahomanov. Series 15, (12(185)), 207–212] https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.12(185).43.
Addis M.E., Mahalik J.R. Men, masculinity, and the contexts of help seeking. American Psychologist. 2003. № 58 (1). С. 5–14.
The injury fact book / S.P. Baker et al. 2nd ed. Oxford University Press, 2009.
Biddle S.J.H., Asare M. (2011). Physical activity and mental health in children and adolescents: A review of reviews. British Journal of Sports Medicine. 2011. № 45 (11). Р. 886–895.
Severity of combat-related posttraumatic stress disorder versus noncombat-related posttraumatic stress disorder: A community-based study in American Indian and Hispanic veterans / М. Brinker et al. The Journal of Nervous and Mental Disease. 2007. № 195 (8). Р. 655–661. https://doi.org/10.1097/NMD.0b013e31811f4076.
The influence of physical activity on stress-associated conditions in higher education students / N. Byshevets et al. Physical Education Theory and Methodology. 2024. № 24 (2). Р. 245–253. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.08.
General regression modeling of the impact of physical activity on stress-related states in higher education students during military conflict / N. Byshevets et al. Journal of Physical Education and Sport. 2024. № 24 (9). Р. 1147–1158. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.09239.
Craft L.L., Perna F.M. The benefits of exercise for the clinically depressed. Primary Care Companion to The Journal of Clinical Psychiatry. 2004. № 6 (3). Р. 104–111.
Fluoxetine in child and adolescent depression: Acute and maintenance treatment / G.J. Emslie et al. Depression and Anxiety. 2000. № 12 (2). Р. 58–66. https://doi.org/10.1002/1520-6394(2000)12:2<58::AIDDA3>3.0.CO;2-1.
Field A. Discovering statistics using IBM SPSS statistics (4th ed.). SAGE Publications Ltd, 2013.
Friedman M.J., Keane T.M., Resick P.A. (Eds.). Handbook of PTSD: Science and practice. The Guilford Press, 2007.
Griffiths M.D., Davies M.N.O., Chappell D. (2016). Breaking the stereotype: The case of online gaming. CyberPsychology & Behavior. 2016. № 6 (1). Р. 81–91.
Hamel J. Cognitive flexibility and stress management in military training. Military Cognitive Science Review. 2020. № 11 (1). Р. 112–125.
A short form of the Mississippi Scale for Combat-Related PTSD / L. Hyer et al. Journal of Clinical Psychology. 1991. № 47 (4). Р. 510–518. https://doi.org/10.1002/1097-4679(199107)47:4<510::aid-jclp2270470407>3.0.co;2-f.
Irish L.A., Fischer B. (2011). Gender differences in posttraumatic stress disorder: An exploration of peritraumatic mechanisms. Journal of Anxiety Disorders. 2011. № 25 (2). Р. 209–216. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2010.09.013.
Keane T.M., Caddell J.M., Taylor K.L. Mississippi Scale for Combat-Related Posttraumatic Stress Disorder: Three studies in reliability and validity. Journal of Consulting and Clinical Psychology. 1988. № 56 (1). Р. 85–90. https://doi.org/10.1037//0022-006x.56.1.85.
Kessler R.C., Berglund P. (2005). Lifetime prevalence and age-ofonset distributions of DSM-IV disorders in the National Comorbidity Survey Replication. Archives of General Psychiatry. 2005. № 62 (6). Р. 593–602. https://doi.org/10.1001/archpsyc.62.6.593.
Li J., Theng Y.-L., Foo S. (2020). Game-based digital interventions for depression therapy: A systematic review and meta-analysis. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking. 2020. № 17 (8). Р. 519–527.
Matud M.P. Gender differences in stress and coping styles. Personality and Individual Differences. 2004. № 37 (7). Р. 1401–1415.
Norton P.J., Barrera T.L., McCrady B.S. A review of cognitivebehavioral group treatments for anxiety disorders. Journal of Anxiety Disorders. 2011. № 15 (5). Р. 345–362.
Olff M. (2017). Sex and gender differences in post-traumatic stress disorder: An update. European Journal of Psychotraumatology. 2017. № 8 (sup4). Р. 1351204.
Perconte S., Wilson A. (1994). Self-report versus observer ratings of distress and pathology in Vietnam veterans with PTSD. Journal of Traumatic Stress. 1994. № 7 (1). Р. 129–134. https://doi.org/10.1007/BF02111919.
Linear programming as a tool for managing the training process of esports teams / О. Shynkaruk et al. Physical Education Theory and Methodology. 2025. № 25 (1). Р. 120–129. https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.1.15.
Smith J., Jones M. The correlation between military training and psychological resilience. Military Psychology Journal. 2019. № 31 (4). Р. 345–360.
Exercise interventions for mental health: A quantitative and qualitative review / G. Stathopoulou et al. Clinical Psychology: Science and Practice. 2006. № 13 (2). Р. 179–193.
Tamres L.K., Janicki D., Helgeson V.S. Sex differences in coping behavior: A meta-analytic review and an examination of relative coping. Personality and Social Psychology Review. 2002. № 6 (1). Р. 2–30.
Taylor P. (2020). Gender differences in military skills development. International Journal of Gender Studies in Military. 2020. № 12 (3). Р. 87–100.
Taylor T.L. Raising the stakes: E-sports and the professionalization of computer gaming. MIT Press, 2012.
Taylor T.L. Watch me play: Twitch and the rise of game live streaming. Princeton University Press, 2018.
Tolin D.F., Foa E.B. Sex differences in trauma and posttraumatic stress disorder: A quantitative review of 25 years of research. Psychological Bulletin. 2006. № 132 (6). Р. 959–992.
Williams K. The impact of physical fitness on military performance. Journal of Physical Education and Sports Science. 2018. № 5 (4). Р. 321–335.
Witkowski E. On the digital playing field: How we “do sport” with networked computer games. Games and Culture. 2012. № 7 (5). Р. 349–374. 41. Zar J.H. Biostatistical analysis. 5th ed. Pearson Prentice Hall, 2010.