Аналіз сучасних підходів до застосування засобів терапії та реабілітації осіб із цукровим діабетом 2-го типу та хронічним больовим синдромом, що пов’язаний з адгезивним капсулітом
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Резюме. У зв’язку зі значною поширеністю розладів обміну речовин і пов’язаним з ними підвищеним ризиком виникнення ряду захворювань, діабет перейшов в глобальну епідемію і створює серйозну загрозу для здоров’я суспільства. Мета. Проаналізувати і систематизувати сучасні науково-методичні знання і результати практичного вітчизняного та зарубіжного досвіду із застосування засобів терапії та реабілітації у хворих на цукровий діабет 2-го типу з хронічним больовим синдромом, асоційованим із адгезивним капсулітом. Методи. Аналіз спеціальної та науково-методичної літератури. Результати. Поширеність адгезивного капсуліту плечового суглоба серед пацієнтів із цукровим діабетом сягає 20–30 %. За рахунок скорочення («заморожування») капсули плечового суглоба відбувається поступове обмеження активних та пасивних рухів верхньої кінцівки, що призводить до зменшення обсягу фізичної активності, зниження працездатності, погіршення якості життя та інвалідизації хворих. Прийнято вважати, що у більшості пацієнтів адгезивний капсуліт має характер саморозв’язного процесу протягом 1,5–2,5 року, проте останнім часом з’явилися клінічні дані про збереження болю та залишкову втрату обсягу рухів плечового суглоба у віддаленому періоді у осіб без цукрового діабету у 10 % випадків, а у пацієнтів із цим захворюванням – до 85 %. Оскільки вивченням адгезивного капсуліту плечового суглоба у хворих на цукровий діабет активно займаються не лише травматологи-ортопеди, а й неврологи, ендокринологи, ревматологи, фізіотерапевти, а також враховуючи складність та комбінованість патологій, це привело до появи різноманітних підходів до лікування поєднаної патології. При цьому досі не існує чітких доказів переваги тієї чи іншої методики лікування. До засобів терапії та реабілітації хворих на сьогодні належать: медикаментозні засоби, хірургічні методи, немедикаментозні методи (фізіотерапевтичний менеджмент, дієтичне харчування, ерготерапевтичні заходи, психологічний супровід пацієнта). Усе сказане свідчить про необхідність розробки, наукового обґрунтування, апробації та визначення ефективності програми із застосуванням засобів терапії і реабілітації плечового суглоба у пацієнтів із цукровим діабетом.
Ключові слова: фізична терапія, реабілітація, цукровий діабет, больовий синдром, адгезивний капсуліт, опорно-руховий апарат, жінки, програма, рухова активність, фізичні вправи, ункції, активність та участь.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).