Програма фізичної терапії на гострому та підгострому етапах реабілітації дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Резюме. Мета. Обґрунтувати та розробити програму фізичної терапії за принципами МКФ та в рамках мультидисциплінарного підходу на гострому та підгострому етапах реабілітації дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Методи. Аналіз науково-методичної літератури. Результати. На підставі результатів вивчення літературних даних і проведених попередніх досліджень нами було розроблено програму фізичної терапії в рамках гострого (на базі клінічної установи) та підгострого (амбулаторно) етапів реабілітації дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ). Для досягнення більш вираженого реабілітаційного ефекту побудову програми фізичної терапії дітей з ГІЕ проводили за алгоритмом надання реабілітаційних послуг. Загальною метою розробленої програми фізичної терапії на гострому та підгострому етапах реабілітації дітей з ГІЕ є: відновлення та покращення функцій, формування психомоторного та фізичного розвитку дитини згідно з віковими та фізіологічними нормами, зменшення і запобігання інвалідизації, здоровий розвиток дитини та подальша успішна її соціалізація. Розроблена програма базується на таких принципах надання реабілітаційних послуг: ранній початок, комплексність застосування терапевтичних заходів, функціональність, етапність, сімейноцентрованість, командність та міждисциплінарність. Основою концептуального підходу до реалізації комплексної програми терапії та реабілітації є визначення її базового і варіативного компонент: позиціонування; вправи та методики для стимуляції моторно-рефлекторних навичок; методи формування сенсорного сприйняття; метод Кенгуру; метод навчання батьків трансферингу дитини; респіраторна фізична терапія (ФТ); вправи для профілактики зниження гостроти зору, обмеження поля зору та профілактики косоокості; вправи та методики для терапії вроджених та/або набутих патологій опорно-рухового апарату (ОРА); ерготерапевтичний менеджмент; заняттями з терапевтом мовлення. Компоненти програми спрямовані на адаптацію дитини до умов зовнішнього середовища; зменшення постреанімаційних ускладнень, покращення дихання, сприяння формуванню та закріпленню рефлексів, м’язових реакцій та розвитку рухових функцій, формування та розвиток сенсорного сприйняття, поступовий перехід до стану фізіологічної та вікової норми. Розроблена індивідуальна програма ранньої реабілітації з комплексом методів та підходів залежно від функціонального стану, активності та участі, потреб дитини та її можливостей має дати значний позитивний результат зі становлення моторних і сенсорних навичок дитини та профілактики їх згасання.
Ключові слова: гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, реабілітація, фізична терапія, діти, нервова система, функція, активність, участь.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).