Технології біомедицини у практиці спортивної травматології
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Резюме. Незважаючи на те що травми є частиною спорту, сьогодні вони стали серйозною
проблемою через тривалий період відновлення, який гальмує або зовсім унеможливлює
демонстрацію вищих спортивних досягнень. Крім того, зниження рівня підготовленості для
багатьох спортсменів є більш суттєвим ураженням, ніж процес отримання травми. У цьо-
му випадку біомедичні та біотехнологічні науки є проблиском надії на скорочення процесу
лікування та мінімізацію втрати працездатності при поверненні до професійного спортив-
ного життя. Мета. Провести огляд та охарактеризувати доказово ефективні біомедичні
технології, рекомендовані у практиці спортивної травматології. Методи. Аналіз і узагальнен-
ня даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів
мережі Інтернет; метод систематизації; контент-аналіз. Результати. Системний аналіз даних
науково-методичної літератури та інформаційних джерел медичних баз мережі Інтернет
дав можливість розкрити зміст та специфіку використання новітніх терапевтичних методів
регенеративної медицини та біотехнологій для лікування спортивних травм. Огляд сучасних
методів терапії уражень опорно-рухового апарату у практиці спортивної травматології пока-
зав, що основу цих процедур становлять комбінації скаффолдів, біологічно активних сполук
і механізмів клітинної інженерії. Сьогодні ці методи представляють окремий напрям прак-
тичної медицини – регенеративну медицину, головна мета якої полягає в максимальному
відновленні структур і функцій пошкоджених тканин та органів шляхом заміщення уражених
ланок або стимуляції ендогенної регенеративної здатності самого організму, що дає змогу
за мінімально короткий період часу значно покращити якість життя пацієнта. Окремо необ-
хідно відзначити розвиток медичної техніки та її цифровізацію, що створює можливості для
контактного або дистанційного контролю за процесами лікування і відновлення спортсменів
безпосередньо під час терапевтичних занять, мінімізує ризики травматизму і повноцінно за-
безпечує профілактику тренувального процесу.
Ми віримо, що терапія, заснована на досягненнях сучасної біомедичної інженерії – це май-
бутнє вітчизняної спортивної травматології, яка потребує не просто підтримки коштами, а
є механізмом залучення інвестицій для розвитку ринку послуг сфери спортивної індустрії,
медичного туризму та громадського здоров’я в нашій країні і матиме широке практичне
значення у процесі післявоєнного відновлення.
Ключові слова: спортивна травматологія, травми, спортсмен, біомедичні технології, реге-
неративна медицина, цифрові технології.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).