Емоційне вигорання у кваліфікованих спортсменів

Основний зміст сторінки статті

Сергій Тукаєв
Наталія Погорільська
Микола Макарчук
Світлана Федорчук

Анотація

Резюме. Представлено аналіз сучасних вітчизняних та зарубіжних публікацій, присвячених зв’язку емоційного вигорання та спортивної діяльності, спорту як стрес-фактора. Мета. Визначення особливостей професійної адаптації спортсменів та розвитку емоційного вигорання, фаз його формування у волейболісток під час тренувального процесу. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування, методи математичної статистики. Результати. У дослідженні взяли участь 12 студенток – членів збірної команди з волейболу Національного університету фізичного виховання і спорту України та шість кваліфікованих спортсменок – членів резервної групи національної збірної команди України з гандболу. Спортсменки-волейболістки перед стартом нового тренувального сезону (вересень 2019 р.) і після закінчення його першого етапу через 6 місяців (лютий 2020 р.) та спортсменки-гандболістки під час зборів влітку 2019 р. працювали з 84-пунктним тестом «Синдром емоційного вигоряння» В. Бойко. Встановлено, що інтенсивне тренування знижує емоційне напруження, що, відповідно, зменшує переживання ситуативної та/або особистісної тривожності, проте формує певну емоційну ригідність, обмеженість як захист до спортивної діяльності. Фази емоційного вигорання формуються як професійна деформація особистості спортсмена до тренувального процесу. У спортсменів високого спортивного розряду за тривалої діяльності адаптація відбувалась так: у них не знижується емоційно-моральна дезорганізація, тобто вони продовжують привласнювати свої помилки та грубості і, цілком імовірно, продовжують їх виправляти.


Ключові слова: емоційне вигорання, спортсмени, волейбол, гандбол.

Блок інформації про статтю

Номер
Розділ
Статті