Копінг-стратегії у зв’язку з психофізіологічними характеристиками кваліфікованих спортсменок- гандболісток
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Спортсмен у своїй діяльності стикається з різними стрес-факторами: наражається
на небезпеку травми, стрес, що пов’язаний з травмою та ситуацією одужання, переживанням
поразки та інших труднощів. Водночас відновлення постстресових станів ще є недостатньо
вивченим, оскільки не завжди враховується стать людини. У цілому, гендерні відмінності в по-
доланні психологічного стресу невеликі і пов’язані головним чином з відмінностями в характері
стресових ситуацій.
Мета. Оцінка психофізіологічних характеристик кваліфікованих спортсменок-гандболісток у
взаємозв’язку із стратегіями подолання стресу.
Методи. Дослідження проведено на базі Олімпійського навчально-спортивного центру «Кон-
ча-Заспа» та Науково-дослідного інституту НУФВСУ. У дослідженні брали участь 19 кваліфіко-
ваних гандболісток (КМС, МС) віком 19–35 років, спортивний стаж – від 8 до 23 років. Для виз-
начення психофізіологічних властивостей нервової системи спортсменок було використано
діагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Для вивчення стратегій
поведінки подолання стресу (копінг-стратегій) і визначення пріоритетного стилю подолання
стресової ситуації або проблем у спортсменок було використано «Опитувальник способів пси-
хологічного подолання» (WCQ, The Ways of Coping Questionnaire) R. Lazarus і S. Folkman.
Результати. У обстежених спортсменок виявлено переважання конструктивних копінг-стра-
тегій: «Самоконтроль», «Пошук соціальної підтримки», «Прийняття відповідальності», «Пла-
нування вирішення проблеми» і «Позитивна переоцінка». Зі збільшенням стажу спортивного
тренування, у більш досвідчених спортсменок, вибір таких стратегій подолання стресу, як
«Конфронтативний копінг» та «Пошук соціальної підтримки» дещо зменшувався. Спортсменки
з більшою функціональною рухливістю нервових процесів віддавали перевагу конструктивній
копінг-стратегії «Прийняття відповідальності», та меншою мірою використовували неконструк-
тивну стратегію «Конфронтативний копінг». Більш витривалі гандболістки із конструктивних
стратегій обирали стратегію «Самоконтроль», а менш витривалі – «Пошук соціальної підтрим-
ки», «Планування вирішення проблеми», «Позитивна переоцінка». Із неконструктивних страте-
гій більш витривалі гандболістки обирали стратегії «Дистанціювання», «Втеча–уникнення», а
менш витривалі – «Конфронтативний копінг». Висновок. Виявлені взаємозв’язки конструктив-
них і неконструктивних копінг-стратегій з психофізіологічними характеристиками спортсме-
нок-гандболісток можуть мати прогностичну цінність та використовуватися для оптимізації
спортивного вдосконалення молоді в даному виді спорту.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).