Сучасний погляд на корекцію постуральної нестійкості в осіб з хворобою паркінсона: огляд зарубіжного досвіду

Автор(и)

  • Р. Баннікова НУФВСУ, Ukraine
  • В. Брушко НУФВСУ, Ukraine
  • А. Тишкевич НУФВСУ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32652/spmed.2020.1.94-99

Ключові слова:

хвороба Паркінсона, постуральний баланс, падіння, фізична терапія, терапевтичні вправи, віртуальна реальність, вібротерапія, робототехніка

Анотація

У структурі неврологічної патології найбільш актуальними та соціально значущими
залишаються залежно від віку нейродегенеративні захворювання, до переліку яких належить
хвороба Паркінсона. Одними з найбільш значущих проявів паркінсонізму є порушення
постуральної стійкості, від яких часто вирішальною мірою залежать тяжкість стану хворого і
якість його життя.
Мета. Огляд зарубіжного досвіду для подальшого визначення специфіки порушень постуральної стійкості та можливостей її корекції у осіб з хворобою Паркінсона.
Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-
методичної літератури з питань патофізіологічних механізмів порушень постуральної стійкості
у осіб з хворобою Паркінсона та особливостей застосування засобів фізичної терапії.
Результати. Представлені дані свідчать, що патофізіологія порушень постурального контролю
багатогранна та фізіотерапевтичні підходи корекції постуральної нестійкості у пацієнтів з ХП не однозначні. Терапевтичні вправи різної направленості збільшують силу м’язів та покращують
постуральний контроль, але не зменшують кількості падінь. Роботизовані тренування
призводять до позитивних змін постурального контролю у пацієнтів на ранніх стадіях ХП, але
дана реабілітаційна стратегія має короткостроковий ефект. Не підтвердженою залишається
і гіпотеза ефективності використання методів MI і АОТ. Більш перспективним є застосування
реабілітаційної стратегії Cueing (мультимодальної або комбінованої терапії). Стратегія Cueing
включає безліч видів рухової активності (терапевтичних вправ), які одночасно фокусуються
на компонентах функціональних можливостей, таких, як м’язовий опір, рухова координація і
постуральний баланс.
Висновки. На сьогодні існує багато перспективних фізіотерапевтичних стратегій. Синергізм знань патофізіологічних механізмів порушень постурального контролю та експертно-реабілітаційної діагностики сприяють спрямуванню подальших зусиль на розробку
та впровадження в практику нових протоколів корекційно-відновного лікування.

Посилання

Левин ОС. Экстрапирамидные расстройства, вчера, сегодня, завтра: Сборник статей, Москва: МЕДпресс-информ; 2018. 408.

Jankovic J. Parkinson’s disease: clinical features and diagnosis. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. 2018;79(4):368-76.

Bloem BR, Grimbergen YAM, Cramer M, Willemsen M, Zwinderman AH. Prospective assessment of falls in Parkinson’s disease. Journal of Neurology. 2017; 248(11):950-58.

Kim SD, Allen NE, Canning CG, Fung VSC. Postural instability in patients with Parkinson’s disease. Epidemiology, pathophysiology and management.CNS Drugs. 2017; 27(2):97-112.

Buccino G. Action observation treatment: a novel tool in neurorehabilitation. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 2018; 369(1644).

Pelosin E, Avanzino L, Bove M, Stramesi P, Nieuwboer A, Abbruzzese G. Action observation improves freezing of gait in patients with Parkinson’s disease. Neurorehabilitation and Neural Repair. 2018; 24(8):746-52.

Hughes AJ, Daniel SE, Kilford L, Lees AJ. Accuracy of clinical diagnosis of idiopathic Parkinson’s disease: a clinico-pathological study of 100 cases. Journal of Neurology Neurosurgery & Psychiatry. 2016; 55(3):181-4.

Holden MK., Gill KM., Magliozzi MR., Nathan J, Piehl-Baker L. Clinical gait assessment in the neurologically impaired. Reliability and meaningfulness. Physical Therapy. 2019; 64(1):

Landers MR, Backlund A, Davenport J, Fortune J, Schuerman S, Altenburger P. Postural instability in idiopathic parkinson’s disease: discriminating fallers from nonfallers based on standardized clinical measures. Journal of Neurologic Physical Therapy. 2018; 32(2):56-61.

Goetz CG, Tilley BC, Shaftman SR, et al. Movement Disorder Society-sponsored revision of the Unifi ed Parkinson’s Disease Rating Scale (MDS-UPDRS): scale presentation and clinimetric testing results. Movement Disorders. 2018; 23(15):2129-70.

Nocera JR, Stegemöller EL, Malaty IA, Okun MS, Marsiske M, Hass CJ. Using the Timed Up & Go test in a clinical setting to predict falling in Parkinson’s disease. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2019; 94(7):1300-5.

Poliakoff E. Representation of action in Parkinson’s disease: imagining, observing, and naming actions. Journal of Neuropsychology. 2019; 7(2):241-54.

Alegre M, Rodríguez-Oroz MC, Valencia M, et al. Changes in subthalamic activity during movement observation in Parkinson’s disease: is the mirror system mirrored in the basal ganglia. Clinical Neurophysiology. 2017; 121(3):414-25.

Grimbergen YA, Langston JW, Roos RA, Bloem BR. Postural instability in Parkinson’s disease: the adrenergic hypothesis and the locus coeruleus. Expert Review of Neurotherapeutics. 2019; 9(2):279-90.

Pelosin E, Bove M, Ruggeri P, Avanzino L, Abbruzzese G. Reduction of bradykinesia of fi nger movements by a single session of action observation in Parkinson disease. Neurorehabilitation and Neural Repair. 2018; 27(6):552-60.

Wong-Yu IS, Mak MKY. Multi-dimensional balance training programme improves balance and gait performance in people with Parkinson’s disease: a pragmatic randomized controlled trial with 12-month follow-up. Parkinsonism & Related Disorders. 2019; 21(6):615-21.

Hubble RP, Naughton GA, Silburn PA, Cole MH. Trunk muscle exercises as a means of improving postural stability in people with Parkinson’s disease: a protocol for a randomised controlled trial. BMJ Open. 2017; 4(12)

Shen X, Mak MKY. Balance and gait training with augmented feedback improves balance confi dence in people with parkinson’s disease: a randomized controlled trial. Neurorehabilitation and Neural Repair. 2019; 28(6):524-35.

Rizzolatti G, Fadiga L, Gallese V, Fogassi L. Premotor cortex and the recognition of motor actions. Cognitive Brain Research. 2018; 3(2):131-41.

Nieuwboer A, Rochester L, Müncks L, Swinnen SP. Motor learning in Parkinson’s disease: limitations and potential for rehabilitation. Parkinsonism & Related Disorders. 2019; 15(supplement 3): 53-8.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-20

Номер

Розділ

Статті