Сучасний погляд на корекцію постуральної нестійкості в осіб з хворобою паркінсона: огляд зарубіжного досвіду
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
залишаються залежно від віку нейродегенеративні захворювання, до переліку яких належить
хвороба Паркінсона. Одними з найбільш значущих проявів паркінсонізму є порушення
постуральної стійкості, від яких часто вирішальною мірою залежать тяжкість стану хворого і
якість його життя.
Мета. Огляд зарубіжного досвіду для подальшого визначення специфіки порушень постуральної стійкості та можливостей її корекції у осіб з хворобою Паркінсона.
Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-
методичної літератури з питань патофізіологічних механізмів порушень постуральної стійкості
у осіб з хворобою Паркінсона та особливостей застосування засобів фізичної терапії.
Результати. Представлені дані свідчать, що патофізіологія порушень постурального контролю
багатогранна та фізіотерапевтичні підходи корекції постуральної нестійкості у пацієнтів з ХП не однозначні. Терапевтичні вправи різної направленості збільшують силу м’язів та покращують
постуральний контроль, але не зменшують кількості падінь. Роботизовані тренування
призводять до позитивних змін постурального контролю у пацієнтів на ранніх стадіях ХП, але
дана реабілітаційна стратегія має короткостроковий ефект. Не підтвердженою залишається
і гіпотеза ефективності використання методів MI і АОТ. Більш перспективним є застосування
реабілітаційної стратегії Cueing (мультимодальної або комбінованої терапії). Стратегія Cueing
включає безліч видів рухової активності (терапевтичних вправ), які одночасно фокусуються
на компонентах функціональних можливостей, таких, як м’язовий опір, рухова координація і
постуральний баланс.
Висновки. На сьогодні існує багато перспективних фізіотерапевтичних стратегій. Синергізм знань патофізіологічних механізмів порушень постурального контролю та експертно-реабілітаційної діагностики сприяють спрямуванню подальших зусиль на розробку
та впровадження в практику нових протоколів корекційно-відновного лікування.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Левин ОС. Экстрапирамидные расстройства, вчера, сегодня, завтра: Сборник статей, Москва: МЕДпресс-информ; 2018. 408.
Jankovic J. Parkinson’s disease: clinical features and diagnosis. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. 2018;79(4):368-76.
Bloem BR, Grimbergen YAM, Cramer M, Willemsen M, Zwinderman AH. Prospective assessment of falls in Parkinson’s disease. Journal of Neurology. 2017; 248(11):950-58.
Kim SD, Allen NE, Canning CG, Fung VSC. Postural instability in patients with Parkinson’s disease. Epidemiology, pathophysiology and management.CNS Drugs. 2017; 27(2):97-112.
Buccino G. Action observation treatment: a novel tool in neurorehabilitation. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 2018; 369(1644).
Pelosin E, Avanzino L, Bove M, Stramesi P, Nieuwboer A, Abbruzzese G. Action observation improves freezing of gait in patients with Parkinson’s disease. Neurorehabilitation and Neural Repair. 2018; 24(8):746-52.
Hughes AJ, Daniel SE, Kilford L, Lees AJ. Accuracy of clinical diagnosis of idiopathic Parkinson’s disease: a clinico-pathological study of 100 cases. Journal of Neurology Neurosurgery & Psychiatry. 2016; 55(3):181-4.
Holden MK., Gill KM., Magliozzi MR., Nathan J, Piehl-Baker L. Clinical gait assessment in the neurologically impaired. Reliability and meaningfulness. Physical Therapy. 2019; 64(1):
Landers MR, Backlund A, Davenport J, Fortune J, Schuerman S, Altenburger P. Postural instability in idiopathic parkinson’s disease: discriminating fallers from nonfallers based on standardized clinical measures. Journal of Neurologic Physical Therapy. 2018; 32(2):56-61.
Goetz CG, Tilley BC, Shaftman SR, et al. Movement Disorder Society-sponsored revision of the Unifi ed Parkinson’s Disease Rating Scale (MDS-UPDRS): scale presentation and clinimetric testing results. Movement Disorders. 2018; 23(15):2129-70.
Nocera JR, Stegemöller EL, Malaty IA, Okun MS, Marsiske M, Hass CJ. Using the Timed Up & Go test in a clinical setting to predict falling in Parkinson’s disease. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2019; 94(7):1300-5.
Poliakoff E. Representation of action in Parkinson’s disease: imagining, observing, and naming actions. Journal of Neuropsychology. 2019; 7(2):241-54.
Alegre M, Rodríguez-Oroz MC, Valencia M, et al. Changes in subthalamic activity during movement observation in Parkinson’s disease: is the mirror system mirrored in the basal ganglia. Clinical Neurophysiology. 2017; 121(3):414-25.
Grimbergen YA, Langston JW, Roos RA, Bloem BR. Postural instability in Parkinson’s disease: the adrenergic hypothesis and the locus coeruleus. Expert Review of Neurotherapeutics. 2019; 9(2):279-90.
Pelosin E, Bove M, Ruggeri P, Avanzino L, Abbruzzese G. Reduction of bradykinesia of fi nger movements by a single session of action observation in Parkinson disease. Neurorehabilitation and Neural Repair. 2018; 27(6):552-60.
Wong-Yu IS, Mak MKY. Multi-dimensional balance training programme improves balance and gait performance in people with Parkinson’s disease: a pragmatic randomized controlled trial with 12-month follow-up. Parkinsonism & Related Disorders. 2019; 21(6):615-21.
Hubble RP, Naughton GA, Silburn PA, Cole MH. Trunk muscle exercises as a means of improving postural stability in people with Parkinson’s disease: a protocol for a randomised controlled trial. BMJ Open. 2017; 4(12)
Shen X, Mak MKY. Balance and gait training with augmented feedback improves balance confi dence in people with parkinson’s disease: a randomized controlled trial. Neurorehabilitation and Neural Repair. 2019; 28(6):524-35.
Rizzolatti G, Fadiga L, Gallese V, Fogassi L. Premotor cortex and the recognition of motor actions. Cognitive Brain Research. 2018; 3(2):131-41.
Nieuwboer A, Rochester L, Müncks L, Swinnen SP. Motor learning in Parkinson’s disease: limitations and potential for rehabilitation. Parkinsonism & Related Disorders. 2019; 15(supplement 3): 53-8.