Визначення важкості неглекту як передумови побудови втручання фізичного терапевта

Бічна панель сторінки статті

PDF
Опубліковано: вер 30, 2019
DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2019.2.72-76
Ключові слова:
інсульт, неглект, діагностика, фізична терапія, ерготерапія

Основний зміст сторінки статті

О. А. Дуло
Ужгородський національний університет, Ужгород
Ю. М. Дідо
Ужгородський національний університет, Ужгород

Анотація

Мета. Визначити та дослідити особливості порушення функцій у осіб з правопівкульним ішемічним інсультом, ускладненим неглектом. Методи і організація дослідження. Аналіз науково-методичної літератури, синтез та узагальнення; контент-аналіз медичної документації (результатів об’єктивних досліджень, протоколів МРТ-досліджень головного мозку); оцінювання когнітивних функцій за шкалою МоCA, тест викреслювання зірок; тест поділу ліній навпіл. Отримані результати були опрацьовані адекватними методами математичної статистики. У дослідження були включені пацієнти з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу у правій гемісфері головного мозку за ішемічним типом, ускладненим неглектом. Всього 45 пацієнтів, із них 22 жінки та 23 чоловіки. Середній вік пацієнтів 68,4 ± 7,73 року.  Результати. Для діагностики та оцінки використовували алгоритм «SOAP». Результати за тестами на викреслювання зірок становили 33 %, а поділ ліній навпіл – 46,1 % від норми. Внаслідок неглекту у пацієнтів за шкалою MoCA було виявлено проблеми із зорово-конструктивними виконавчими навичками, пам’ятью, увагою, абстракцією та орієнтацією. Загальний бал – 13 (9;18) з 30 можливих. Висновки. Синдром неглекту – це порушення сприйняття простору і схеми свого тіла, виражений в ігноруванні половини тіла і/чи простору з боку, протилежного ураженій півкулі головного мозку, а також інформації, що надходить з цього боку. Результати визначення важкості неглекту мають виявляти цілі фізичної терапії та ерготерапії осіб, які перенесли інсульт.

Блок інформації про статтю

Номер
№ 2 (2019)
Розділ
Статті
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.

ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 
Посилання:  CREATIVE COMMONS

Посилання

Гусев ЕИ, Боголепова АН. Когнитивные нарушения при цереброваскулярных заболеваниях [Cognitive impairment in cerebrovascular disease]. МЕДпрессинформ, 2013; 160 с.

Поліщук МЄ. Про заходи щодо попередження смертності та інвалідності від серцево-судинних та судинномозкових захворювань [On measures to prevent mortality and disability from cardiovascular and vascular diseases]. Нейрон ревю. 2003; 5: 1-3.

Шевченко ЛА. Синдром игнорирования при полушарном инсульте. [Hemispheric ignore syndrome]. Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. Спецвыпуски 112.12 (2012): 40-2.

Abe H, Kondo T, Oouchida Y, et al. Prevalence and length of recovery of pusher syndrome based on cerebral hemispheric lesion side in patients with acute stroke. Stroke. 2012; 43(9): 165-6.

Bowen A, Bowen A, Hazelton C, Pollock A, at al. Cognitive rehabilitation for spatial neglect following stroke. Cochrane Database Syst Rev (Online). 2013/07/01. VL7. https://doi. org/10.1002/14651858.CD003586.pub3

Buxbaum LJ, Hallett M, Wheaton L. Treatment of Limb Apraxia: moving forward to improved action. Phys Med Rehabil. 2008; 87: 149-161.

Dong Y, Sharma V, Chan B. The Montreal Cognitive Assessment (MoCA) is superior to the Mini-Mental State Examination (MMSE) for the detection of vascular cognitive impairment after acute stroke. Journal of Neurological Sciences. 2010; 51.

Flomin YuV, et al. Predictors of dependency in post-discharge activities of daily living among stroke in-patients managed in a comprehensive stroke unit. International neurological journal. 2019; 5.107: 52-61.

Fullerton KJ, Mcsherry D, Stout RW. Albert’s test: a neglected test of perceptual neglect. The Lancet. 1986; 327.8478: 430-2.

GBD 2016 Stroke Collaborators. Global, regional, and national burden of stroke, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol. 2019 May; 18(5): 439-458. https://doi.org/10.1016/S14744422(19)30034-1.

Jehkonen M, Laihosalo M, Koivisto A. Fluctuation in spontaneous recovery of left visual neglect: a 1-year follow-up. Eur Neurol. 2007; 58: 210-14.

Kanai M, at al. Promoting physical activity in hospita­lized patients with mild ischemic stroke: a pilot study. Topics in stroke rehabilitation. 2017; 24.4: 256-261.

Linator D, Heinemann Y, Wright B. The FIM estimates that a person can perform, not what that person can do under certain circumstances. Arch Phys Med Rehabil. 1994; 75: 127132.

Machner B, Mah Y, Gorgoraptis N. How reliable is repeated testing for hemispatial neglect? Implications for clinical follow-up and treatment trials. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2012; 83: 1032-4.

McIntosh R, Brodie E, Beschin N. Improving the clinical diagnosis of personal neglect: a reformulated comb and razor test. Cortex. 2000; 36: 289-92.

Norrving B, Barrick J, Davalos A, Dichgans, at al. Action Plan for Stroke in Europe 018-2030. © 2018 European Stroke Organisation 2018. Eur Stroke J. 2018 Dec; 3(4): 309–336. Published online 2018 Oct 29. doi: 10.1177/2396987318808719

Stone B, Wilson A. Wroot The assessment of visuospatial neglect after acute stroke. Neurol Neurosurg Psychiatry. 1991; 4: 345-50.

Worid Health Organizadon. Worid Report on Disability 2011.Geneva: World Health Organization, 2011. Rehabilitation. www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK30 4081/ (accessed 19 April 2018).