Комплексна фізична реабілітація людей похилого віку у ранні терміни після інсульту

Автор(и)

  • В. В. Клапчук Запорізький національний технічний університет, Запоріжжя, Ukraine
  • А. О. Мирненко Запорізький національний технічний університет, Запоріжжя, Ukraine
  • Д. А. Пономарьов Запорізький національний технічний університет, Запоріжжя, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32652/spmed.2019.1.113-118

Ключові слова:

фізична реабілітація, похилий вік, інсульт

Анотація

Мета. Підвищення ефективності фізичної реабілітації людей похилого віку на стаціонарному етапі реабілітації після перенесеного інсульту. Методи. Оцінка рухливості суглобів, моменту сили згиначів і розгиначів гомілки та стегна, рухових функцій та координації рухів, м’язового тонусу верхньої кінцівки, життєвої ємності легень, стійкості до гіпоксії, проб Розенталя та Лебедєва, індексу Робінсона та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, активності хворих у повсякденному житті, його якості, показників реактивної та особистісної тривожності. Результати. Обстежено 29 чоловіків віком 58–64 роки у ранні терміни після інсульту, які перебували на розширеному ліжковому та напівліжковому (палатному) рухових режимах. З числа засобів фізичної реабілітації було призначено лікувальну гімнастику, масаж та електростимуляцію м’язів з біологічним зворотним зв’язком на апараті ТРЕНАР-02. Висновки. Комплексна фізична реабілітація в умовах стаціонару дозволяє досягти позитивних статистично достовірних змін рухливості суглобів, моменту сили згиначів і розгиначів гомілки та стегна, рухових функцій та координації рухів, м’язового тонусу верхньої кінцівки. Про ефективність використаного методичного підходу свідчать позитивні зміни зовнішнього дихання та стійкості до гіпоксії, індексу Робінсона та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, підвищення активності хворих у повсякденному житті, його якості, а також покращення показників реактивної та особистісної тривожності. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований реабілітаційний комплекс для впровадження в практику фізичної та реабілітаційної медицини.

Посилання

Аронов ДМ, Лупанов ВП. Функциональные пробы в кардиологии [Functional tests in cardiology]. Москва : МЕДпресс-информ; 2007. 328 с.

Белова АН, Щепетова ОН. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации [Scales, tests and questionnaires in medical rehabilitation]. Москва: Антидор; 2002;252-3.

Бельская ГН, Лукьянчикова ЛВ. Оценка психоэмоционального статуса и качества жизни больных в остром периоде ишемического инсульта [Evaluation of the psycho-emotional status and quality of life of patients in the acute period of ischemic stroke]. Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Психология. 2013;6 (3):110-5.

Бугрова СГ. Реабилитация больных, перенесших инсульт, в условиях городской поликлиники [Rehabilitation of stroke patients in a city polyclinic]. Міжнародний неврологічний журнал. 2011;3:95-101. 5.Епифанов ВА, Епифанов АВ. Реабилитация обследованных, перенесших инсульт [Rehabilitation of inspected stroke patients]. 2-е изд., испр. и доп. Москва: МЕДпресс-информ; 2013. 248 с.

Стаховской ЛВ, Котова СВ, редактор. Инсульт: руководство для врачей [Stroke: a guide for doctors]. Москва: МИА; 2014. 400 с.

Данилов ВИ, Хасанова ДР, редакторы. Инсульт. Современные подходы диагностики, лечения и профилактики [Stroke. Current approaches to diagnosis, treatment and prevention]. Москва: ГЭОТАР-Медиа; 2014. 248 с.

Кузнецова СМ, Кузнецов ВВ, Єгорова МС. Діагностика стану серцево-судинної системи у хворих похилого віку, які перенесли кардіоемболічний ішемічний інсульт на фоні фібриляції передсердь [Diagnosis of the cardiovascular system state of the elderly patients who have undergone cardioembolic ischemic stroke on the background of atrial fibrillation]. Наукові пропозиції установ НАМН України, які рекомендовано до впровадження у практику охорони здоров’я. 2013, С. 19.

Мищенко ТС, Шестопалова Ф. Клинические шкалы и психодиагностические тесты диагностики сосудистых заболеваний головного мозга [Clinical scales and psychodiagnostic tests for the diagnosis of vascular diseases of the brain]. Харьков; 2008. 36 с.

Мосенко СВ. Нейрофизиологические аспекты изучения постинсультного двигательного дефицита [Neurophysiological aspects of the study of post-stroke motor deficit]. Запорожский медицинский журнал. 2006;1; 5 (38):113-6.

Помаранський О. Активність повсякденного життя осіб, що перенесли мозковий інсульт (за індексом Бартела) [Everyday activity of patients after brain stroke (according to Bartel index)]. Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. Львів. 2008;12 (3):183-6.

Реброва ОЮ. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTIKA [Statistical analysis of medical data. STATISTIKA application package]. Москва: Медиа Сфера; 2002. 312 с.

Рокошевська ВВ. Модель індивідуальної програми фізичної реабілітації після перенесеного мозкового геморагічного інсульту [Model of individual physical rehabilitation program after a cerebral hemorrhagic stroke ]. Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. Львів. 2008;12 (3):193-6.

Скворцов ДВ, Андреева ТМ. Диагностика двигательной патологии инструментальными методами: анализ походки, стабилометрия [Diagnosis of motor pathology by instrumental methods: gait analysis, stabilometry]. Москва; 2007. 640 с.

Скворцова ВИ, Крылов ВВ. Геморрагический инсульт [Hemorrhagic stroke]. Москва: ГЭОТАР-Медиа; 2005. 160 с.

Христова ТС. Відновлення рухової функції хворих зрілого віку після інсульту засобами фізичної реабілітації [Restoration of motor function of patients of mature age after stroke by means of physical rehabilitation]. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2013;2:87-91.

Яркаев AA. Лечение и профилактика респираторных осложнений у больных с острым нарушением мозгового кровообращения [Treatment and prevention of respiratory complications in patients with acute cerebrovascular accident]. Казань: ИПЦ Эспрессформат; 2008. 224 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-21

Номер

Розділ

Статті