Застосування методики аутогенного тренування в комплексній реабілітації пацієнтів із синдромом хронічної втоми

Бічна панель сторінки статті

PDF (English)
Опубліковано: лют 28, 2018
DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2018.1.82-86
Ключові слова:
аутогенне тренування, синдром хронічної втоми, фізична реабілітація

Основний зміст сторінки статті

V. Kutsenko
National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv

Анотація

Мета. Систематизувати та узагальнити науково-методичні знання і результати практичного досвіду застосування аутогенного тренування у пацієнтів із синдромом хронічної втоми. Методи. Теоретичний комплексний аналіз науково-методичної літератури та джерел, інструментальні методи досліджень (спірометрія, пікфлоуметрія). Результати. Проаналізовано результати власних досліджень пацієнтів (39 жінок і 27 чоловіків) із синдромом хронічної втоми. На підставі отриманих протягом 2 міс. результатів автором практично встановлено позитивний вплив методики аутогенного тренування на стан дихальної системи. Висновки.  Аналіз показників дихальної функції легень у чоловіків і жінок із синдромом хронічної втоми показав поліпшення всіх показників дихальної функції легень. Крім того, застосування методики аутогенного тренування підтверджує можливість непрямої регуляції діяльності дихальної системи. Перспективою подальших досліджень є оцінка стану дихальної системи у пацієнтів із синдромом хронічної втоми на віддалених етапах спостереження (через 12 міс. та більше).

Блок інформації про статтю

Номер
№ 1 (2018)
Розділ
Статті
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.

ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 
Посилання:  CREATIVE COMMONS

Посилання

Vermel, A.E. (1999). Chronic fatigue syndrome. Klinicheskaya meditsyna, 7, 11-15.

Zaslavskiy, E.S. (2000). Pain muscular-tonic and muscular dystrophy syndromes (etiology, pathogenesis, clinic, treatment). Extended abstract of Doctor’s thesis. Moscow.

Yepifanov, V.A. (2009). Exercise therapy. Moskow: GEOTAR-Media.

Zhuravleva, K.I. (1990). Medico-biological aspects of the problem of rehabilitation. Organization and effectiveness of rehabilitation in medical institutions. Leningrad: Meditsina, 14-18.

Klebanova, V.A. (1995). Chronic fatigue syndrome. Gigiyena i sanitariya, 1, 144-148.

Kenney, J.W., Wilmore, J.H., Costille, D.L. (2012). Physiology of sport and exercice. Champaign: Human Kinetics.

Lawrie, S.M., Pelosi, A.J. (1995). Chronic fatigue syndrome in community. Prevalence and associations. Br. J. Psychiatry, Vol. 166, 793797.

Lloyd, A.R. (1990). Muscle Versus Brain: Chronic Fatigue Syndrome. Medical Journal of Australia, 153, 530-534.

Martin, I.P. (2007). The Basal Ganglia and Posture. London.

McKenzie, R., Straus, S.E. (1995). Chronic fatigue syndrome. Adv. Intern. Med, Vol. 40, 119-153.

Melzack, R. (1981). Relation of myofascial trigger points to acupuncture and mechanisms of pain. Arch. phys. med. rehabil., Bd. 62, 114-117.

Murtagh, J. (1995). Patient education: chronic fatique syndrome. Aust. Fam. Physician, Vol. 24, 1297.