Критерії порушення системи автономної регуляції ритму серця спортсменів високої кваліфікації різного віку

Бічна панель сторінки статті

PDF
Опубліковано: лют 2, 2018
DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2018.1.24-29
Ключові слова:
забезпечення вегетативної регуляції ритму серця у борців

Основний зміст сторінки статті

Г. В. Коробейніков
Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ
Л. Г. Коробейнікова
Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ
О. Ю. Горащенко
Національний університет фізичного виховання і спорту, Кишинів
Н. В. Харковлюк-Балакіна
Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ
Н. Л. Носова
Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ
О. М. Бондар
Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ

Анотація

Мета. Визначення критеріїв можливих порушень системи автономної регуляції ритму серця спортсменів високої кваліфікації різного віку. Методи. Варіаційна пульсометрія, спектральний аналіз ритму серця. Результати. У борців старшої вікової групи спостерігається більший рівень напруження регуляції ритму серця порівняно з молодими спортсменами.  У той же час значення низькочастотного діапазону коливань серцевого ритму найнижчі у спортсменів старшої вікової групи. Отриманий факт свідчить про оптимальну активацію симпатичного відділу вегетативної нервової системи у борців старшої вікової групи. Висновки.  Виявлені порушення в системі автономної регуляції ритму серця у борців старшої вікової групи характеризуються зростанням рівня напруження системи регуляції порівняно з молодими спортсменами. Одночасно з цим у борців старшої вікової групи виявляється посилення активації нейрогуморальних центрів та парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи. Зростання рівня напруження регуляції кардіоінтервалів у борців старшої вікової групи супроводжується уповільненням аперіодичних і періодичних коливань, унаслідок чого виявляється більш детермінована організація системи регуляції ритму серця.

Блок інформації про статтю

Номер
№ 1 (2018)
Розділ
Статті
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.

ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
 
Посилання:  CREATIVE COMMONS

Посилання

Baevskii, R.M., Ivanov, G.G. (2000). Variabelnost serdechnogo ritma: teoreticheskie aspekty i vozmozhnosti klinicheskogo primeneniia [Heart rate variability: theoretical aspects and possibilities of clinical use]. Moscow: Institut mediko-biologicheskikh problem, Moskovskaia medi­ tcinskaia akademiya im. I.M. Sechenova [in Russian].

Pavlenko, Ju.O. (2007).Perspektyvy zbirnoji komandy Ukrajiny na Ighrakh ХХІХ Olimpiady u Pekini [Perspectives of the team of Ukraine on the Games XXIX Olympiad in Beijing]. Aktualjni problemy fizychnoji kuljtury i sportu – Actual problems of physical culture and sports, 12, 4-32 [in Ukrainian].

Platonov, V.N. Pavlenko, Iu.A., Tomashevskii, V.V. (2012). Podgo­ tovka natcionalnykh komand k Olimpiiskim igram [Preparation of national teams for the Olympic Games]. Kiev: Olimpiyskaya literatura [in Russian].

Baevsky, R.M., Baranov, V.M., Funtova, I.I., Diedrich, A., Pashenko, A.V., Chernikova, A.G., Dresche, J., Jordan, J., Tank, J. (2007). Autonomic cardiovascular and respiratory control during prolonged spaceflights aboard the International Space Station. Journal of Applied Physiology, 103, 156-161. Retrieved from doi: org/10.1152/japplphysiol.00137.2007

Barbas, I., Fatouros, I.G., Douroudos, I.I., Chatzinikolaou, A., Michailidis, Y., Draganidis, D., Jamurtas , A.Z., Nikolaidis, M.G., Parotsidis, C., Theodorou, A.A., Katrabasas, I., Margonis, K., Papassotiriou I., Taxildaris, K. (2011). Physiological and performance adaptations of elite Greco-Roman wrestlers during a one-day tournament. European Journal of Applied Physiology, 111(7), 1421-1436. Retrieved from doi: 10.1007/s00421-0101761-7

Filaire, E., Sagnol, M., Ferrand, C., Maso F., Lac, G. (2001). Psychophysiological stress in judo athletes during competitions. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 41(2), 263-268.

Jürimäe, J., Mäestu, J., Purge, P., Jürimäe, T. (2004). Changes in stress and recovery after heavy training in rowers. Journal of Science and Medicine in Sport, 7(3), 335-339. Retrieved from doi: org/10.1016/S14402440(04)80028-8

Kellmann, M. (2010). Preventing overtraining in athletes in high– intensity sports and stress/recovery monitoring. Scandinavian Journal of Medicine & Sport, 20(2), 95-102. Retrieved from doi: 10.1111/j.16000838.2010.01192

Kozina, Z., Iermakov, S., Crełu, M., Kadutskaya, L., Sobyanin, F. (2017). Physiological and subjective indicators of reaction to physical load of female basketball players with different game roles. Journal of Physical Education and Sport, 17(1), 378-382. Retrieved from doi: 10.7752/ jpes.2017.01056

Kozina, Z., Sobko, I., Yermakova, T., Cieslicka, M., Zukow, W., Chia, M., Goncharenko, V., Goncharenko, O., Korobeinik, V. (2016). Psychophysiological characteristics of female basketball players with hearing problems as the basis for the technical tactic training methodic in world level teams. Journal of Physical Education and Sport, 16(4), 1348-1359. Retrieved from doi: 10.7752/jpes.2016.04213

Laborde, S., Brüll, A., Weber, J., Anders, L.S. (2011). Trait emotional intelligence in sports: A protective role against stress through heart rate variability? Personality and Individual Differences, 51, 23-27. Retrieved from doi: 10.1016/j.paid.2011.03.003

Lucini, D., Vigo, C., Tosi, F., Toninelli, G., Badilini, F., Pagani, M. (2014). Assessing autonomic response to repeated bouts of exercise below and above respiratory threshold: insight from dynamic analysis of RR variability. European journal of applied physiology, 114(6), 1269-1279.

Mirzaei, B., Curby, D.G., Rahmani-Nia, F., Moghadasi, M. (2009). Physiological profile of elite Iranian junior freestyle wrestlers. Journal of Strength and Conditioning Research, 23(8), 2339-2344. Retrieved from doi: 10.1519/JSC.0b013e3181bb7350

Operational Guidelines for Ethics Committee that Reviw Biomedica Research, World Organization (2000). Geneva.

Recordati, G.A. (2003). Thermodynamic model of the sympathetic and parasympathetic nervous systems. Autonomic neuroscience: basic & clinical, 103(1-2), 1-12.

Zinevych, I., Pastukhova, V., Nazymok, Y., Korobeynikova, L., Glazyrin, I., Arhypenko, V., Korobeynikov, G. (2017). Estimation of anthropometric parameters of track and field athletes at different stages of long-term preparation. Journal of Physical Education and Sport, 17(2), 643-647. Retrieved from doi: 10.7752/jpes.2017.02096

Кorobeynikov, G., Rossoha, G., Koniaeva, L., Medvedchuk, K., Kulinich, I. (2006). Psychophysiological diagnostics of functional states in sports medicine. Bratislavske Lekarske Listy, 107(5), 205-209.