Особливості прояву енергетичного потенціалу кваліфікованих спортсменів і чутливість кардіореспіраторної системи до гіперкапнії
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета. Виділити типи реакції кардіореспіраторної системи (КРС) на гіперкапнічні зрушення дихального гомеостазису кваліфікованих спортсменів, які спеціалізувалися на змагальних дистанціях різної тривалості, а також визначити їх взаємозв’язок з характером реалізації енергетичного і функціонального потенціалу в умовах фізичних навантажень. Методи. Для аналізу реакцій КРС на фізичні навантаження було використано комплекс тестів, який дав можливість визначити аеробні й анаеробні можливості організму спортсменів. Для оцінки реакції КРС на гіперкапнію використовували прогресуючу гіперкапнічну стимуляцію методом «зворотного дихання». Визначали характеристики функціональної підготовленості спортсменів. Результати. Зі збільшенням тривалості основної змагальної дистанції і рівня загальної працездатності спортсменів відзначалося зниження чутливості КРС до CO 2 -H + -стимула. Встановлено позитивний взаємозв’язок між характеристиками чутливості КРС до CO 2 -H + -стимула з рівнем реакцій КРС і швидкістю їх розвитку в умовах навантаження середньої аеробної потужності і негативний взаємозв’язок – в умовах навантаження максимальної аеробної потужності
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Delecluse, C. (1997). Influence of strength training on sprint running performance – current findings and implications for training. Sports Med., Auckland, Vol. 24, 3, 147-156.
Burnley, M.L., & Jones, A. (2007). Oxygen uptake kinetics as a determinant of sports performance. Eur. J. Sport Sci., Vol. 7 (2), 63-79.
Grassi, B., Porcelli, S., Salvadego, D., & Zoladz, J.A. (2011). Slow VO 2 kinetics during moderate-intensity exercise as markers of lower metabolic stability and lower exercise tolerance. Eur. J. of Appl. Physiol., Vol. 111, 3, 345-355.
Harms, C.A., & Stager, J.M. (1995). Low chemoresponsiveness and inadequate hyperventilation contribute to exercise-induced hypoxemia. J. Appl. Physiol., Vol. 79, 575-580.
Inbar, O., Faina, M., Demarie, S., & Whipp, B.J. (2013). VO 2 Kinetics during Moderate Effort in Muscles of Different Masses and Training Level. SRN Physiology, Vol. 2013, article ID 101565. Retrieved from https://www.hindawi. com/journals/isrn/2013/101565/ (accessed 15 May 2016)
Kelley, M.A., Lauff, M., & Millman, K. (1984). Ventilatory response to hypercapnia before and after athletic training. Respiratory Physiol., Vol. 55, 393-400.
Keul, J., Konig, D., Huonker, M., Halle, M., Wohlfahrt, B., & Berg, A. (1996). Adaptation to training and performance in elite athletes. Research Quarterly for Exercise and Sport, Vol. 67, 3, 29-36. 20
Lysenko, Оlena, & Tomiak, Tomasz (2016). Reactivity of cardio respiratory system and manifestations of fast kinetics responses in athletes of different sports specialization. Sportyvna medytsyna i fizychna reabilitatsiia, 2, 13-19.
Mero, A., Jaakkola, L., & Komi P.V. (1991). Relationships between muscle fibre characteristics and physical performance capacity in trained athletic boys. J. of Sports Sci., Vol. 9, 2, 161-171.
Mishchenko, V.S., Lysenko, E.N., & Vinogradov, V.E. (2007). Reaktivnye svojstva kardiorespiratornoj sistemy kak otrazhenie adaptacii k nap riazhennoj fizicheskoj trenirovke v sporte [Reactive properties of the cardio respiratory system as a reflection of adaptation to strenuous physical training in sport]. Kyiv: Naukovyy svit [in Russian].
Ohyabu, Y., Usami, A., Ohyabu, I., Ishida, Y., Miyagawa, C., Arai, T., & Honda Y. (1990). Ventilatory and heart rate chemosensitivity in track-and-field athletes. Eur. J. Appl. Physiol., Vol. 59, 460-464.
Zasada, M., Mishchenko, W., Sawczyn, S., Lysenko, O., Vinogradov, W., & Tomiak, T. (2011). Cardiorespiratory responsiveness throughout conti nuous strenuous physical exercise and its individualities in endurance athletes. Medical and Biological Sciences, Vol. 25, 4, 55-64.