Інтеграція VR-технологій та масажних технік у систему фізичної терапії пацієнтів після інсульту: аналітичний огляд
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Здійснити системний огляд, проаналізувати наукові джерела й інтернет-ресурси та обґрунтувати доцільність поєднання VR-технологій та масажу у фізичній реабілітації пацієнтів після ішемічного інсульту. Інсульт є однією з провідних причин смерті та інвалідності та був описаний як всесвітня епідемія. Інтеграція віртуальної реальності та мануальних технік для реабілітації після інсульту – це передовий метод, що базується на поєднанні фізичного впливу з нейросенсорною стимуляцією. Попри те що VR-технології стають дедалі доступнішими та популярнішими в реабілітації, вони досі не набули широкого поширення в медичних закладах. Методи. Аналіз та систематизація наукових і науково- методичних джерел літератури з теми дослідження. Результати. Ключова роль у програмах медичної реабілітації після інсульту належить тренуванням на основі нових інформаційних технологій. Використання віртуальної реальності зародилося як метод лікування саме в реабілітації після інсульту, а перше рандомізоване дослідження опубліковано у 2004 році. Інтеграція віртуальної реальності та мануальної терапії в постінсультній реабілітації є перспективним напрямом, що наразі перебуває у фокусі уваги української та світової наукової спільнот. Синхронізоване застосування VR-терапії та масажу забезпечує одночасну сти‑ муляцію когнітивних і сенсорних систем, що оптимізує нейропластичність, прискорює відновлення рухових функцій та покращує психоемоційний стан пацієнтів у постінсультний період. Сучасна наукова думка акцентує увагу на мультидисци‑ плінарному характері реабілітації, яка об’єднує медичний, фізичний та психологіч‑ ний напрями. Висновки. Незважаючи на зростання доступності та популярності віртуальної реальності в реабілітації, її інтеграція в клінічну практику досі залишається обмеженою.
Блок інформації про статтю

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Антонова О, Пасенко А, & Віндюк П. Дослідження ефективності експериментальної програми фізичної реабілітації постінсультних хворих
[Research into the effectiveness of an experimental physical rehabilitation program for post-stroke patients]. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2022; (1): 99–106. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2022.1.99-106
Бабов КД, редактор. Доказова фізична та реабілітаційна медицина: абетка для мультидисциплінарних реабілітаційних команд: практичний
довідник [Evidence-Based Physical and Rehabilitation Medicine: An ABC for Multidisciplinary Rehabilitation Teams: A Practical Guide]. Одеса : «Поліграф»;
76 с.
Бондар ЮВ. Фізична реабілітація хворих після перенесеного ішемічного інсульту [Physical rehabilitation of patients after ischemic stroke]. Акту-
альні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених «Родзинка – 2019»: зб. матеріалів XXІ Всеукр. наук. конф. молодих
учених. 2021; 432–434. Available from: https://eprints.cdu.edu.ua/id/eprint/3622
Вавринчук НТ, Бакалюк ТГ. Реабілітаційні підходи при парезі верхньої кінцівки у пацієнтів після інсульту [Rehabilitation approaches for upper
limb paresis in patients after stroke]. Медсестринство. 2021; 3: 30–31. DOI: https://doi.org/10.11603/2411-1597.2021.3.12646
Григус І. Використання віртуальної реальності у реабілітації пацієнтів з атаксією: огляд досліджень [The use of virtual reality in the rehabilitation of patients with ataxia: a review of studies]. Physical culture and sport: scientific perspective, 2025; 2(1): 290–298. DOI: Https://doi.org/10.31891/
pcs.2025.1(1).103
Єфіменко ПБ, Каніщева ОП. Особливості проведення реабілітаційного масажу при дисфункціях м’язів передпліччя [Features of rehabilitation
massage for forearm muscle dysfunction]. Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків : ХДАФК. 2021; 2 (82): 57–62. Available from: http://nbuv.gov. ua/UJRN/snsv_2021_2_11
Кононенко Н, Чікіткіна В. Сучасний погляд на корекцію порушень ходьби у пацієнтів після інсульту: особливості комплексної реабілітації [A modern view on the correction of gait disorders in patients after stroke: features of comprehensive rehabilitation]. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2022; (2): 112–117. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2022.2.112-117
Кормільцев В, Уривкова А. Аналіз зарубіжного досвіду щодо відновлення ходьби засобами фізичної терапії у пацієнтів після гострого пору-
шення мозкового кровообігу [Analysis of foreign experience in restoring walking using physical therapy in patients after acute cerebrovascular accident]. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2024; (1): 201–205. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.201-205
Куц П, Поліщук В. Використання технологій віртуальної реальності (vr) для відновлення балансу та координації у пацієнтів після ішемічного інсульту [Using virtual reality (VR) technologies to restore balance and coordination in patients after ischemic stroke]. Матеріали конференцій МЦНД,
(24.10.2025; Житомир, Україна). 2025; 421–423. DOI: https://doi.org/10.62731/mcnd-24.10.2025.006
Місюра ВБ, Єфіменко ПБ. Сегментарно-рефлекторний масаж при порушенні патерну ходьби [Segmental reflex massage for gait disorders].
Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи: збірник тез XXІI Міжнародної науково-практичної конференції, 6–7 грудня 2022 року. Харків. 2022; 333–335.
Сура СА, Попович ДВ. Роль фізичної терапії у відновленні функції нижніх кінцівок [The role of physical therapy in restoring lower limb function].
Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2025; (4): 34–40. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2025.v.i4.15620
Bourgeois A, Schnider A, Turri F, Ptak R. Virtual Reality in the Rehabilitation of Cognitive Impairment after Stroke. Clin. Transl. Neurosci. 2023;
: 3. DOI: https://doi.org/10.3390/ctn7010003
Laver KE, George S, Thomas S, Deutsch JE, Crotty M. Virtual reality for stroke rehabilitation. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2015; (2),
Article CD008349.DOI: 10.1002/14651858.CD008349.pub3.
Saposnik G, Cohen LG, Mamdani M, Pooyania S, Plotnik M, Cassarly C, ... & Bayley M. Virtual reality for stroke rehabilitation: An updated Cochrane review. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2024. DOI: 10.1002/14651858. CD008349.pub4
Wang L, Chen JL, Wong AMK, Liang KC, Tseng KC. Game-Based Virtual Reality System for Upper Limb Rehabilitation After Stroke in a Clinical
Environment: Systematic Review and Meta-Analysis. Games Health J. 2022 Oct; 11(5): 277–297. DOI: 10.1089/g4h.2022.0086.