Теоретичні та методологічні аспекти підтримки ментального здоров’я дітей з порушеннями слуху в умовах тривалого стресового впливу
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Протягом 2015–2025 років система фізичного виховання дітей із пору‑ шеннями слуху зазнала глибоких змін, перейшовши від традиційних корекційно-педагогічних підходів до нової парадигми, орієнтованої на реабілітацію та безпеку. Такі масштабні виклики, як пандемія COVID-19 у поєднанні з хронічним військовим та екологічним стресом, зумовили гостру потребу в розробці новітніх механізмів соціального захисту й психологічної допомоги для цієї вразливої групи молоді. Мета дослідження – наукове обґрунтування концептуальної трансформації системи фізичного виховання дітей з порушеннями слуху в умовах довготривалого комбінованого стресу. Методи дослідження: теоретичний аналіз та систематизація наукових даних, системний аналіз, герменевтичний аналіз нормативно-правової бази. Результати дослідження. У процесі вивчення проблеми виокремлено три послідовні періоди еволюції наукових поглядів: стабілізаційний (базовий), дистанційний (антикризовий) та реабілітаційний (глобально-транс‑ формований). З’ясовано, що для поточного етапу (2022–2025 рр.) визначальним є деструктивний вплив воєнно-антропогенних загроз та специфічних нейросенсорних подразників (зокрема, вібраційних навантажень) на рухову активність дітей із порушеннями слуху. У цьому контексті доведено перспективність засто‑ сування реабілітаційно-резильєнтної моделі, ядром якої є оздоровча та рекреаційна діяльність у природному середовищі («зелених зонах»), а також інтеграція двоколійної інклюзивної моделі для успішного повернення дітей у соціум. Висновки. Підтверджено, що на тлі сучасних кризових умов адаптивна фізична культура перетворюється на ключовий інструмент психологічного відновлення. При цьому формування навичок здорового способу життя стає самостійним, невід’ємним елементом комплексної системи підтримки дітей із порушеннями слуху.
Блок інформації про статтю

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Гопей ММ [Gopei MM]. Інформаційно-модульна програма «Баскетбол 3х3» в практиці фізичного виховання дітей з вадами слуху [Informational-modular program “Basketball 3x3” in the practice of physical education of children with hearing impairments]. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15. 2021;1(129):23–27.
Кашуба ВО, Маслова ОВ, Ричок ТМ [Kashuba VO, Maslova OV, Rychok TM]. Технологія корекції фізичного стану школярів з вадами
слуху в процесі фізичного виховання [Technology for correcting the physical condition of schoolchildren with hearing impairments in the process
of physical education]. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2018;(2):42–48.
Маслова ОВ, Гопей ММ [Maslova OV, Gopei MM]. Обґрунтування необхідності розробки інноваційних технологій для оптимізації процесу
фізичного виховання дітей з вадами слуху [Justification of the need to develop innovative technologies to optimize the physical education process
of children with hearing impairments]. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2017;(3):78–85.
Маслова ОВ, та ін. [Maslova OV, et al.]. Ендоекологічні підходи формування здоров’я дітей з вадами слуху у процесі адаптивного фізичного виховання [Endoecological approaches to the formation of health of children with hearing impairments in the process of adaptive physical education]. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15. 2018;6(100):59–62.
Форостян ОІ [Forostyan OI]. Теоретико-методичні засади адаптивного фізичного виховання підлітків з порушеннями слуху [Theoretical and methodological principles of adaptive physical education of ado lescents with hearing impairments]. Наука і освіта. 2015;(5):128–133. Alshahrany AN. Motor Skills Performance of Children with Hearing Impairment using Different Modules and Physical Education Setting. Turkish Journal of Computer and Mathematics Education. 2021;12(4): 473–487.
Azevedo MG, Samelli AG. Comparative Study of Balance on Deaf and Hearing Children. Revista CEFAC. 2009;11:85–91.
Barboza CFS, Campello AR, Castro HC. Sports, Physical Education, Olympic Games and Brazil: The Deafness That Still Should Be Listened. Creative Education. 2015;6:1386–1390.
Barboza C, et al. Physical Education: Adaptations and Benefits for Deaf Students. Creative Education. 2019;10:714–725.
Barker DH, et al. Predicting behavior problems in deaf and hearing children. Development and psychopathology. 2009;21(2):73–92.
Brunt D, Broadhead G. Motor Proficiency Traits of Deaf Children. Research Quarterly. 1982;53:236–238.
Cavalcante MSAO. Qualidade e Cidadania nas Reformas da Educação Brasileira. Maceió: EDUFAL; 2007.
Fiorini MLS, Manzini EJ. Strategies of Physical Education Teachers to Promote the Participation of Students with Hearing Impairment in Classrooms. Revista Brasileira de Educação Especial. 2018;24: 183–198.
Gorla JI, Araujo PF. Motor Skills Assessment and Adapted Physical Education. São Paulo: Phorte; 2007.
Hartman E, Houwen S, Visscher C. Motor skill performance and sports participation in deaf elementary school children. Adapted Physical
Activity Quarterly. 2011;28(2):132–145.
Haywood MK. Life Span Motor Development. Champaign : Human Kinetics; 1986.
Kashuba VO, Carp I, Rychok T. Use of information assets in physical education of students with special needs. Scientific and Methodological
Foundations of information technology in the field of physical culture and sports. Kharkiv : HDAFK; 2017. p. 42–46.
Lieberman LJ, Cowart JF. Games for People with Sensory Impairments. Champaign : Human Kinetics; 1996.
Lima F, et al. Effect of Impact Load and Active Load on Bone Metabolism and Body Composition of Adolescent Athletes. MedSci Sports Exercise. 2001;33:1318–1323.
Mantoan MTE. O desafio das diferenças nas escolas. Petrópolis, RJ : Vozes; 1996.
Mithen S. The Singing Neanderthals. London : Weidenfeld & Nicolson; 2005.
Mourão C. Ensinando educação física para surdos: Análise de caso. Porto Alegre: Plannertec; 2008.
Patel H, et al. Comparison of balance in children with and without hearing impairment. Int J Healthcare Biomed Research. 2017;5(5):19–27.
Smith LB, Thelen E. A Dynamic Systems Approach to Development. Cambridge, MA: The MIT Press; 1993.
Stewart D, Ellis M. Physical Education for Deaf Students. American Annals of the Deaf. 1999;144:315–319.
Takala M, Sume H. Hearing-impaired pupils in mainstream education in Finland. European Journal of Special Needs Education. 2018;33(1):134-147.
WHO. Global Strategy on Diet, Physical Activity and Health. Geneva: World Health Organization; 2019.
Zaccagnini KJ. How Physical Education Teacher Education Majors Should Be Prepared to Teach Students with Hearing Loss. American Annals
of the Deaf. 2019;150:273–282.
Zaghetto AA. Deaf Musical Dimension: Reality or Utopia. 2013. p. 1–6.
Zwierzchowska A, Gawlik K, Grabara M. Energetic and Coordination Abilities of Deaf Children. Journal of Human Kinetics. 2004;11:83–92.