Мультидисциплінарна етапна реабілітація пацієнтки після повторної аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті розглянуто важливість та ефективність раннього початку реабілітаційного лікування для пацієнтів після повторної аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки. Пошкодження передньої хрестоподібної зв’язки посідає провідне місце серед травм колінного суглоба. Її пошкодження призводять до порушення біомеханіки колінного суглоба, втрати стабільності, змінюється розподіл навантаження в суглобі, починається процес дегенеративних змін у менісках. Рання та поетапна реабілітаційна допомога дає змогу забезпечити ефективне відновлення пацієнта, яке орієнтовано не тільки на функцію суглоба, а й на відновлення здатності до самообслуговування та працездатності. Мета. Представити клінічний випадок повторної аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки з контрлатеральної кінцівки та обґрунтування ефективності раннього початку мультидисциплінарної реабілітації для відновлення функції колінного суглоба. Методи. Аналіз та оцінювання сучасної науково-методичної літератури, загальноклінічне обстеження й спостереження, оцінювання функціонального стану пацієнтки в динаміці реабілітаційного процесу. Результати. На тлі комплексного реабілітаційного лікування відзначено поступове зменшення больового синдрому, покращення м’язового контролю та відновлення функції колінного суглоба. Висновки. Повторна аутопластика передньої хрестоподібної зв’язки з контрлатеральної кінцівки із застосування індивідуальної програми реабілітації з раннім початком реабілітаційного лікування та мультидисциплінарним підходом забезпечує стабільне функціональне відновлення колінного суглоба й може бути рекомендована як ефективна стратегія після повторних оперативних втручань
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Про затвердження Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я : Постанова Кабінету Міністрів України № 1268 від 03.11.2021 р. [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1268 of 03.11.2021 On Approval of the Procedure for the Organization
of Providing Rehabilitation Assistance in the Healthcare Sector]. Київ [Kyiv]: КМУ [CMU]; 2021.
American Physical Therapy Association. Clinical Practice Guideline: Physical Therapy Management of ACL Reconstruction. APTA; 2022. 3. Andriolo L, Filardo G, Kon E, et al. Revision anterior cruciate ligament reconstruction: clinical outcomes and evidence-based indications. Sports Health. 2015;7(3):251–260.
Andriolo L, Filardo G, Kon E, Ricci M, Della Villa F, Della Villa S, Zaffagnini S, Marcacci M. Revision anterior cruciate ligament reconstruction: clinical outcome and evidence for return to sport. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2015;23(10):2825–2845. DOI: https://doi.org/10.1007/
s00167-015-3702-9
Ardern CL, Taylor NF, Feller JA, Webster KE. Fifty-five per cent return to competitive sport following anterior cruciate ligament reconstruction surgery: an updated systematic review and meta-analysis including aspects of physical functioning and contextual factors. Br J Sports Med. 2014;48(21):1543–1552. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-093398
Buckthorpe M, La Rosa G, Della Villa F. The Aspetar clinical practice guideline on rehabilitation after anterior cruciate ligament reconstruction. Br
J Sports Med. 2023;57(9):500–514.
Cooper RL, Taylor NF, Feller JA. A systematic review of physiotherapy rehabilitation following anterior cruciate ligament reconstruction. Phys
Ther Sport. 2020;43:93–102.
Eitzen I, Moksnes H, Snyder-Mackler L, Risberg MA. A progressive 5-week exercise therapy program leads to significant improvement in knee
function early after anterior cruciate ligament injury. J Orthop Sports Phys Ther. 2010;40(11):705–721. DOI: https://doi.org/10.2519/jospt.2010.3345
Filbay SR, Grindem H, Ardern CL. Early and late rehabilitation after anterior cruciate ligament reconstruction: a systematic review and meta-analysis. J Orthop Sports Phys Ther. 2018;48(4):305–322.
Grassi A, Zaffagnini S, Marcheggiani Muccioli GM, et al. Return to sport after revision anterior cruciate ligament reconstruction: a systematic review
and meta-analysis. Orthop J Sports Med. 2020;8(2):2325967120906823.
Hewett TE, Myer GD, Ford KR. Anterior cruciate ligament injuries in female athletes: Part 1, mechanisms and risk factors. Am J Sports Med. 2006;34(2):299–311. DOI: https://doi.org/10.1177/0363546505284183
Hughes JD, Lawton CD, Nawabi DH, Pearle AD, Musahl V. Anterior Cruciate Ligament Repair: The Current Status. J Bone Joint Surg Am.
;102(21):1900–1915. DOI: https://doi.org/10.2106/JBJS.20.00509
Joreitz R, Schmitt LC, Flanigan DC, et al. Multicenter Orthopaedic Outcomes Network (MOON) ACL reconstruction rehabilitation and outcomes:
A prospective cohort study. Am J Sports Med. 2022;50(2):349–358.
Lohmander LS, Englund PM, Dahl LL, Roos EM. The longterm consequence of anterior cruciate ligament and meniscus injuries:
osteoarthritis. Am J Sports Med. 2007;35(10):1756–1769. DOI: https://doi.org/10.1177/0363546507307396
Про затвердження Порядку організації надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах : Наказ Міністерства охорони
здоров’я України № 2083 від 16.11.2022 р. Київ : МОЗ України; 2022.
Sanders TL, Maradit Kremers H, Bryan AJ, Larson DR, Dahm DL, Levy BA, Stuart MJ, Krych AJ. Incidence of Anterior Cruciate Ligament Tears
and Reconstruction: A 21-Year Population-Based Study. Am J Sports Med. 2016;44(6):1502–1507. DOI: https://doi.org/10.1177/0363546516629944
Shelbourne KD, Benner RW. A decade of revision anterior cruciate ligament reconstruction: epidemiology, technical considerations, and outcomes.
Arthroscopy. 2021;37(9):2744–2753.
Shelbourne KD, Benner RW, Gray T. Results of Anterior Cruciate Ligament Reconstruction with Patellar Tendon Autografts: Objective
Factors Associated with the Development of Osteoarthritis at 20 to
Years After Surgery. Am J Sports Med. 2017;45(12):2730–2738. DOI: https://doi.org/10.1177/0363546517718827
van Melick N, van Cingel REH, Brooijmans F, et al. Evidence-based clinical practice update: practice guidelines for anterior cruciate ligament
rehabilitation based on a systematic review and multidisciplinary consensus. Br J Sports Med. 2016;50(24):1506–1515.
Waldén M, Hägglund M, Magnusson H, Ekstrand J. ACL injuries in men’s professional football: a 15-year prospective study on time trends and
return-to-play rates reveals only 65% of players still play at the top level 3 years after ACL rupture. Br J Sports Med. 2016;50(12):744–750. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095952
Wilde J, Bedi A, Altchek DW. Revision anterior cruciate ligament reconstruction. Sports Health. 2014;6(6):504–518. DOI: https://doi.org/10.1177/1941738113500910
Wright RW, Magnussen RA, Dunn WR, Spindler KP. Ipsilateral graft and contralateral ACL rupture at five years or more following ACL reconstruction:
a systematic review. J Bone Joint Surg Am. 2011;93(12):1159–1165. DOI: https://doi.org/10.2106/JBJS.J.00898