Заняттєва активність осіб із деменцією та роль ерготерапії в її підтримці

Анотація

Проаналізувати вплив деменції на заняттєву активність осіб із деменцією та обґрунтувати роль ерготерапії в її оптимізації. Методи. У дослі‑ дженні застосовано методи аналізу, синтезу та узагальнення даних сучасної науково-методичної літератури. Пошук і добір публікацій здійснювали в міжнародних базах даних PubMed, Cochrane Library, Web of Science, Scopus та Google Scholar з урахуванням їх відповідності темі дослідження. Результати. Установлено, що деменція насамперед призводить до порушення інструментальної активності повсякденного життя, а також до обмеження соціальної та дозвіллєвої діяльності. З прогресуванням захворювання істотно зростає залежність у базовій активності повсякденного життя, що обмежує участь та супроводжується погіршенням якості життя осіб із деменцією і підвищенням навантаження на їхніх опікунів. Визначено, що рівень залежності в базовій та інструментальній активності повсякденного життя тісно пов’язаний зі зниженням якості життя осіб, які здійснюють догляд. Показано, що для осіб із деменцією та їхніх опікунів пріоритетним є збереження самостійності в базовій активності повсякденного життя та можливість продовжувати участь у функціональних і дозвіллєвих видах заняттєвої активності. Узагальнення результатів наукових досліджень свідчить, що ерготерапевтичні втручання сприяють оптимізації заняттєвої активності, зменшенню поведінкових і психоло‑ гічних симптомів деменції та підвищенню якості життя осіб із деменцією і їхніх опікунів. Водночас у практиці потенціал ерготерапії при деменції реалізується не повною мірою, з переважним фокусом на підтримці активності повсякденного життя. Отримані результати підтверджують доцільність подальшого розвитку та впровадження ерготерапевтичних підходів, спрямованих на підтримку заняттєвої активності осіб із деменцією.