Роль функціональної когніції у процесі реабілітації осіб після черепно-мозкової травми: потенціал Allen Cognitive Level Screen
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Метою статті є аналіз сучасних наукових підходів до оцінювання когнітивних порушень після ЧМТ з особливим акцентом на концепції функціональної когніції та ролі ерготерапії у відновленні пацієнтів, а також обґрунтування доцільності валідації шкали Allen Cognitive Level Screen (ACLS) для використання в Україні. Методи. Дослідження проведено у форматі наративного огляду літератури з використанням теоретичного аналізу, структурного порівняння підходів до оцінювання когнітивних порушень та аналізу міжнародних моделей когнітивної реабілітації. Результати. Встановлено, що когнітивні порушення після ЧМТ мають характер прихованої інвалідності та суттєво обмежують заняттєву участь. Сучасні наукові дані підтверджують ключову роль функціональної когніції як основи для реального повсякденного функціонування. Ерготерапія розглядається як провідна професія у відновленні когнітивних навичок завдяки заняттєво орієнтованим підходам і здатності інтегрувати оцінювання когніції у виконання повсякденних завдань. Аналіз міжнародного досвіду демонструє, що ACLS є ефективним інструментом короткого заняттєвого скринінгу та може стати важливим компонентом української системи реабілітації після ЧМТ. Інтеграція цього інструменту має потенціал покращення діагностики, індивідуалізації реабілітаційних програм та підтримки розвитку ерготерапевтичної практики, яка заснована на доказах в Україні.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Allen CK, Austin SL, David SK, Earhart CA, McCraith DB, Riska-Williams L. Cognitive Disabilities Model: Revised Manual. 4th ed. Camden,
NJ: Allen Publishing; 2007.
American Occupational Therapy Association (AOTA). What is functional cognition? AOTA Official Documents. 2020.
Arciniegas DB, Wortzel HS. Cognitive disorders after traumatic brain injury. Psychiatr Clin North Am. 2014;37(1):1–17.
Chan A, Ouyang J, Nguyen K, Jones A, Basso S, Karasik R. Traumatic brain injuries: a neuropsychological review. Front Behav Neurosci. 2024;18:1326115.
Cicerone KD, Goldin Y, Ganci K, et al. Evidence-based cognitive rehabilitation: Systematic review of the literature from 2009 through 2014.
Arch Phys Med Rehabil. 2019;100(8):1515–1533.
Peeters W, van den Brande R, Polinder S, Brazinova A, Steyerberg EW, Lingsma HF, et al. Epidemiology of traumatic brain injury
in Europe. Acta Neurochir (Wien). 2015;157(10):1683–1696. doi:10.1007/s00701-015-2512-7.
Goodchild K, Lee H, Fleming J, Ownsworth T. Assessments of functional cognition used with patients following traumatic brain injury in
acute care: A survey of Australian occupational therapists. Occup Ther
Health Care. 2023;37(1):145–163.
Goodchild K, Lee H, Fleming J, Ownsworth T. Occupational therapists’ cognitive assessment decision-making in acute traumatic brain
injury care. Trauma Care. 2025;5(3):15.
Hanks RA, Rapport LJ, Millis SR, Deshpande SA. Measures of executive functioning predict instrumental activities of daily
living after traumatic brain injury. Clin Neuropsychol. 1999;13(1): 48–58.
Hart T, Whyte J, Polansky M, Millis S. Outcomes after traumatic brain injury and association with neuropsychological test performance. J
Head Trauma Rehabil. 2003;18(2):115–128.
Huertas-Hoyas E, Pedrero-Pérez E, Damián-Torres M, Lozano-Ruiz C, Rios-Lago M. Clinical validation of the Allen’s Cognitive Level Screen
in acquired brain injury. Brain Inj. 2022;36(6):775–781.
Katz N, Hartman-Maeir A. Cognitive rehabilitation and functional outcomes in persons with traumatic brain injury. Curr Opin Neurol.
;18(6):681–686.
Kielhofner G (via Taylor RR, ed.). Kielhofner’s Model of Human Occupation. 5th ed. Philadelphia: LWW; 2017.
Levin HS, Diaz-Arrastia R. Diagnosis, prognosis, and clinical management of mild traumatic brain injury. Lancet Neurol.
;14(5):506–517.
Ogonah MGT, Botchway S, Yu R, Schofield PW, Fazel S. An umbrella review of health outcomes following traumatic brain injury. Nat Ment
Health. 2025;3(1):83–91.
Shirley Ryan AbilityLab. Allen Cognitive Level Screen (ACLS). Rehabilitation Measures Database. 2025. Available from: https://www.sralab.
org/rehabilitation-measures.
Taylor RR, editor. Kielhofner’s Model of Human Occupation. 5th ed. Philadelphia: LWW; 2017.
Toglia J, Golisz K. The multicontext approach to cognitive rehabilitation. In: Katz N, editor. Cognitive Rehabilitation: Models and
Approaches. AOTA Press; 2011.
Torres A, McMillan TM. Executive deficits after traumatic brain injury: The role of occupational therapy. NeuroRehabilitation. 2017;40(4):501–513.
Headway – the brain injury association. Brain injury: a hidden disability. Report for Headway’s Action for Brain Injury Week campaign “See
the hidden me”. Nottingham: Headway; 2022. Available from: https://www. headway.org.uk/news-and-campaigns/campaigns/see-the-hidden-me.
World Health Organization (WHO). International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF). Geneva: WHO; 2001.
Ylvisaker M, Turkstra LS, Coelho C, et al. Behavioural and social interventions for people with traumatic brain injury: A systematic review. J
Head Trauma Rehabil. 2007;22(6):367–383.
Zgaljardić DJ, Seale GS, Schaefer KW, Temple RO. Neuropsychological assessment and functional outcomes after TBI. Rehabil Psychol. 2015;60(3):233–244.
Sohlberg MM, Mateer CA. Cognitive Rehabilitation: An Integrative Neuropsychological Approach. New York: Guilford Press; 2001.
McDonald S, Togher L, Code C. Communication Disorders Following Traumatic Brain Injury. New York: Psychology Press; 2014.
Egan M, Restall G, editors. The Canadian Model of Occupational Participation: Collaborative relationship-focused occupational therapy. Ottawa: Canadian Association of Occupational Therapists (CAOT); 2022