Застосування силових вправ у фізичній терапії осіб із підвищеними рівнями тривожності та депресивності
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У роботі представлено узагальнення сучасних наукових даних щодо впливу силових вправ на психоемоційний стан дорослого населення. Розглянуто фізіологічні, психологічні та соціальні ефекти силових тренувань, а також параметри програм, що забезпечують терапевтичний результат. Мета. Систематизувати дані сучасних емпіричних досліджень щодо ефективності застосування силових вправ у фізичній терапії осіб із підвищеними рівнями тривожності та депресивності. Методи. Аналіз 20 емпіричних досліджень і метааналізів, що оцінювали вплив силових тренувань на показники психічного здоров’я; узагальнення даних щодо тривалості, інтенсивності та частоти занять; аналіз фізіологічних (кортизол, серотонін, дофамін), психологічних (самооцінка, румінації) та соціальних показників (підтримка, ізоляція). Результати. Регулярні силові вправи (45–60 хвилин, 2–3 рази на тиждень, 60–70 % 1ПМ) асоціюються зі зниженням рівня кортизолу, покращенням нейрохімічного профілю, зменшенням симптомів тривожності й депресивності, підвищенням самооцінки та соціальної активності. Виявлено стабільність позитивних ефектів у різних групах дорослих
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Arent SM, Landers DM, Etnier JL. The effects of exercise on mood in older adults: a meta-analytic review. Journal of Aging and Physical Activity.
;8(4):407–430.
Blumenthal JA, Babyak MA, Doraiswamy PM, et al. Exercise and pharmacotherapy in the treatment of major depressive disorder. Psychosomatic Medicine. 2007;69(7):587–596. doi:10.1097/PSY.0b013e318148c19a
Cooney GM, Dwan K, Greig CA, et al. Exercise for depression. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2013;(9):CD004366.
doi:10.1002/14651858.CD004366.pub6
Dinas PC, Koutedakis Y, Flouris AD. Effects of exercise and physical activity on depression. Irish Journal of Medical Science. 2011;180(2):319–325.
doi:10.1007/s11845-010-0633-9
Dishman RK, O’Connor PJ. Lessons in exercise neurobiology: the case of endorphins. Mental Health and Physical Activity. 2009;2(1): 4–9.
Eyre HA, Papps E, Baune BT. Treating depression and depressionlike behavior with physical activity: an immune perspective. Frontiers in
Psychiatry. 2013;4:3. doi:10.3389/fpsyt.2013.00003
Gordon BR, McDowell CP, Hallgren M, Meyer JD, Lyons M,
Herring MP. Association of efficacy of resistance exercise training with depressive symptoms: meta-analysis and meta-regression of randomized
clinical trials. JAMA Psychiatry. 2018;75(6):566–576. doi:10.1001/jamapsychiatry.2018.0572
Gordon BR, McDowell CP, Lyons M, Herring MP. Resistance exercise training for anxiety and worry symptoms among young adults: a randomized controlled trial. Scientific Reports. 2020;10:17548. doi:10.1038/s41598-020-74672-3
Harvey SB, Øverland S, Hatch SL, Wessely S, Mykletun A, Hotopf M. Exercise and the prevention of depression: results of the HUNT cohort study. American Journal of Psychiatry. 2018;175(1):28–36. doi:10.1176/appi. ajp.2017.16111223
Liu Y, Zhang H, Wang J, Li Y. Effects of resistance training on anxiety in adults: a systematic review and meta-analysis. Psychiatry Research.
;295:113618. doi:10.1016/j.psychres.2020.113618
Meeusen R, De Meirleir K. Exercise and brain neurotransmission. Sports Medicine. 1995;20(3):160–188.
O’Connor PJ, Herring MP, Carvalho A. Mental health benefits of strength training in adults. American Journal of Lifestyle Medicine. 2010;4(5):377–396.
Phillips SM, Winett RA. Uncomplicated resistance training and health-related outcomes: evidence for a public health mandate. Current Sports Medicine Reports. 2010;9(4):208–213.
Rethorst CD, Wipfli BM, Landers DM. The antidepressive effects of exercise: a meta-analysis of randomized trials. Sports Medicine. 2009;39(6):491–511. doi:10.2165/00007256-200939060-00004
Schuch FB, Vancampfort D, Firth J, Rosenbaum S, Ward PB, Silva ES, et al. Physical activity and incident depression: a metaanalysis of prospective cohort studies. American Journal of Psychiatry. 2018;175(7):631–648. doi:10.1176/appi.ajp.2018.17111194
Singh NA, Clements KM, Fiatarone MA. A randomized controlled trial of the effect of progressive resistance training on depression in older
adults. American Journal of Geriatric Psychiatry. 1997;5(4):324–332.
Stanton R, Reaburn P. Exercise and the treatment of depression: a review of the exercise program variables. Journal of Science and Medicine in Sport. 2014;17(2):177–182. doi:10.1016/j.jsams.2013.03.010
Stubbs B, Vancampfort D, Rosenbaum S, Ward PB, Richards J, Soundy A, et al. Exercise as a treatment for severe mental illness: metareview
and guidance. European Psychiatry. 2018;54:124–144. doi:10.1016/j. eurpsy.2018.07.004
Toups M, Carmody T, Greer T, et al. Exercise is an effective treatment for positive valence symptoms in major depressive disorder. Journal of
Affective Disorders. 2017;209:188–194. doi:10.1016/j.jad.2016.11.038 20. World Health Organization. Depression and Other Common Mental Disorders: Global Health Estimates. Geneva: WHO; 2017.