Оцінка ефективності алгоритму фізичної терапії пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда без елевації сегмента ST

Основний зміст сторінки статті

А. С. Бойко
В. В. Безугла
О. Е. Івановська
В. Д. Жученко
О. С. Кедрун

Анотація

Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смертності та стійкої втрати працездатності у світі, формуючи значний медико-соціальний та економічний тягар. Особливу увагу в сучасній кардіологічній практиці привертає інфаркт міокарда без елевації сегмента ST (ІМбпST), поширеність якого невпинно зростає. Зважаючи на специфіку ушкодження міокарда та клінічного перебігу ІМбпST, постає необхідність формування науково обґрунтованих, індивідуалізованих та структурованих алгоритмів фізичної терапії з метою оптимізації раннього та подальшого етапу відновлення пацієнтів. Мета – теоретично обґрунтувати та розробити алгоритм фізичної терапії пацієнтів після перенесеного ІМбпST у гострому та підгострому періодах, а також оцінити його клінічну ефективність. Методи: теоретичний аналіз сучасної наукової літератури; клініко- інструментальні методи (оцінювання функціонального стану за шкалою Борга, 6-хвилинним тестом ходьби (6MWT), опитувальником MacNew (HRQL) та класифікацією NYHA); математичні методи статистики. Дослідження проведено відповідно до етичних норм Гельсінської декларації. У вибірку внесено 20 пацієнтів віком 50–66 років, рандомізованих на основну та контрольну групи. Результати. Установлено, що застосування розробленого алгоритму фізичної терапії забезпечує статистично значуще покращення толерантності до фізичного навантаження (зменшення балів за шкалою Борга; збільшення дистанції 6MWT), підвищення показників якості життя в емоційному, фізичному та соціальному доменах HRQL, а також позитивну динаміку функціонального класу серцевої недостатності за NYHA. Покращення в пацієнтів основної групи перевищували результати контрольної групи, що свідчить про вищу ефективність запропонованого алгоритму, як порівняти з традиційними підходами.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Бойко, А. С. ., Безугла, В. В., Івановська, О. Е. ., Жученко, В. Д. ., & Кедрун, О. С. . (2026). Оцінка ефективності алгоритму фізичної терапії пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда без елевації сегмента ST. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, (1), 110–117. https://doi.org/10.32782/spmed.2026.1.12
Номер
Розділ
ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЙНА МЕДИЦИНА, ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ТА ЕРГОТЕРАПІЯ

Посилання

Tsao CW, Aday AW, Almarzooq ZI, Anderson CAM, Arora P, Avery CL, et al. Heart Disease and Stroke Statistics–2023 Update: A Report From

the American Heart Association. Circulation. 2023 Feb 21;147(8):e93-e621. DOI: 10.1161/CIR.0000000000001123.

Коваленко ВМ, Корнацький ВМ. Стан здоров’я народу України та медичної допомоги третинного рівня: посібник. Київ; 2019. С. 95–6.

МОЗ України. Щорічний звіт про стан здоров’я населення України та епідемічну ситуацію за 2022 рік. Київ; 2023. С. 6–7.

Bellmann B, Lin T, Greissinger K, Rottner L, Rillig A, Zimmerling S. The beneficial effects of cardiac rehabilitation. Cardiol Ther. 2020 Jun;9(1):35-44. DOI: 10.1007/s40119-020-00164-9.

Ji H, Fang L, Yuan L, Zhang Q. Effects of exercise-based cardiac rehabilitation in patients with acute coronary syndrome: A meta-analysis.

Med Sci Monit. 2019 Jul 7;25:5015–27. DOI: 10.12659/MSM.917362.

Choo CC, Chew PKH, Lai SM, Soo SC, Ho CS, Ho RC, et al. Effect of cardiac rehabilitation on quality of life, depression and anxiety in Asian

patients. Int J Environ Res Public Health. 2018 May 28;15(6):1095. DOI: 10.3390/ijerph15061095.

Molloy C, Long L, Mordi IR, Bridges C, Sagar VA, Davies EJ, et al. Exercise-based cardiac rehabilitation for adults with heart failure. Cochrane

Database Syst Rev. 2024 Mar 7;3(3):CD003331. DOI: 10.1002/14651858. CD003331.pub6.

Physiopedia contributors. Borg Rating Of Perceived Exertion. Physiopedia. [Internet]/ Available from: https://www.physio-pedia.com/Borg_Rating_

Of_Perceived_Exertion

Physiopedia contributors. Six Minute Walk Test. Physiopedia. 2025 Jan 2 [Internet] [cited 2025 Jan 26]. Available from: https://www.physio-

pedia.com/index.php?title=Six_Minute_Walk_Test_/_6_Minute_Walk_Test&oldid=364601

Höfer S, Lim L, Guyatt G, Oldridge N. The MacNew heart disease quality of life instrument. Health Qual Life Outcomes. 2004;2:3. DOI:

1186/1477-7525-2-3.

Caraballo C, Desai NR, Mulder H, Alhanti B, Wilson FP, Fiuzat M, et al. NYHA classification: clinical implications. J Am Heart Assoc. 2019;8(23):e014240. DOI: 10.1161/JAHA.119.014240.

Adler J, Malone D. Early mobilization in ICU: a systematic review. Cardiopulm Phys Ther J. 2012;23(1):5–13. PMID: 22807649.

Peixoto TC, Begot І, Bolzan DW, Douglas W, Machado L, Reis MS, et al. Early exercise rehab post-MI: RCT. Can J Cardiol. 2015;31(3):308–13.

Zhang Y, Cao H, Jiang P, Tang H. Cardiac rehabilitation in acute myocardial infarction patients after percutaneous coronary intervention: A community-based study. Medicine (Baltimore). 2018;97(8):e9785. DOI: 10.1097/MD.0000000000009785.

Gloc D, Nowak Z, Nowak-Lis A, Gabryś T, Szmatlan-Gabrys U, Valach P, et al. Indoor cycling training in rehabilitation of patients after myocardial infarction. BMC Sports Sci Med Rehabil. 2021;13(1):151. DOI:10.1186/s13102-021-00379-w.

Tanaka H, Monahan KD, Seals DR. Age-predicted maximal heart rate revisited. J Am Coll Cardiol. 2001;37(1):153–6. DOI: 10.1016/

S0735-1097(00)01054-8.