Оцінка ефективності алгоритму фізичної терапії пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда без елевації сегмента ST
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смертності та стійкої втрати працездатності у світі, формуючи значний медико-соціальний та економічний тягар. Особливу увагу в сучасній кардіологічній практиці привертає інфаркт міокарда без елевації сегмента ST (ІМбпST), поширеність якого невпинно зростає. Зважаючи на специфіку ушкодження міокарда та клінічного перебігу ІМбпST, постає необхідність формування науково обґрунтованих, індивідуалізованих та структурованих алгоритмів фізичної терапії з метою оптимізації раннього та подальшого етапу відновлення пацієнтів. Мета – теоретично обґрунтувати та розробити алгоритм фізичної терапії пацієнтів після перенесеного ІМбпST у гострому та підгострому періодах, а також оцінити його клінічну ефективність. Методи: теоретичний аналіз сучасної наукової літератури; клініко- інструментальні методи (оцінювання функціонального стану за шкалою Борга, 6-хвилинним тестом ходьби (6MWT), опитувальником MacNew (HRQL) та класифікацією NYHA); математичні методи статистики. Дослідження проведено відповідно до етичних норм Гельсінської декларації. У вибірку внесено 20 пацієнтів віком 50–66 років, рандомізованих на основну та контрольну групи. Результати. Установлено, що застосування розробленого алгоритму фізичної терапії забезпечує статистично значуще покращення толерантності до фізичного навантаження (зменшення балів за шкалою Борга; збільшення дистанції 6MWT), підвищення показників якості життя в емоційному, фізичному та соціальному доменах HRQL, а також позитивну динаміку функціонального класу серцевої недостатності за NYHA. Покращення в пацієнтів основної групи перевищували результати контрольної групи, що свідчить про вищу ефективність запропонованого алгоритму, як порівняти з традиційними підходами.
Блок інформації про статтю

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Tsao CW, Aday AW, Almarzooq ZI, Anderson CAM, Arora P, Avery CL, et al. Heart Disease and Stroke Statistics–2023 Update: A Report From
the American Heart Association. Circulation. 2023 Feb 21;147(8):e93-e621. DOI: 10.1161/CIR.0000000000001123.
Коваленко ВМ, Корнацький ВМ. Стан здоров’я народу України та медичної допомоги третинного рівня: посібник. Київ; 2019. С. 95–6.
МОЗ України. Щорічний звіт про стан здоров’я населення України та епідемічну ситуацію за 2022 рік. Київ; 2023. С. 6–7.
Bellmann B, Lin T, Greissinger K, Rottner L, Rillig A, Zimmerling S. The beneficial effects of cardiac rehabilitation. Cardiol Ther. 2020 Jun;9(1):35-44. DOI: 10.1007/s40119-020-00164-9.
Ji H, Fang L, Yuan L, Zhang Q. Effects of exercise-based cardiac rehabilitation in patients with acute coronary syndrome: A meta-analysis.
Med Sci Monit. 2019 Jul 7;25:5015–27. DOI: 10.12659/MSM.917362.
Choo CC, Chew PKH, Lai SM, Soo SC, Ho CS, Ho RC, et al. Effect of cardiac rehabilitation on quality of life, depression and anxiety in Asian
patients. Int J Environ Res Public Health. 2018 May 28;15(6):1095. DOI: 10.3390/ijerph15061095.
Molloy C, Long L, Mordi IR, Bridges C, Sagar VA, Davies EJ, et al. Exercise-based cardiac rehabilitation for adults with heart failure. Cochrane
Database Syst Rev. 2024 Mar 7;3(3):CD003331. DOI: 10.1002/14651858. CD003331.pub6.
Physiopedia contributors. Borg Rating Of Perceived Exertion. Physiopedia. [Internet]/ Available from: https://www.physio-pedia.com/Borg_Rating_
Of_Perceived_Exertion
Physiopedia contributors. Six Minute Walk Test. Physiopedia. 2025 Jan 2 [Internet] [cited 2025 Jan 26]. Available from: https://www.physio-
pedia.com/index.php?title=Six_Minute_Walk_Test_/_6_Minute_Walk_Test&oldid=364601
Höfer S, Lim L, Guyatt G, Oldridge N. The MacNew heart disease quality of life instrument. Health Qual Life Outcomes. 2004;2:3. DOI:
1186/1477-7525-2-3.
Caraballo C, Desai NR, Mulder H, Alhanti B, Wilson FP, Fiuzat M, et al. NYHA classification: clinical implications. J Am Heart Assoc. 2019;8(23):e014240. DOI: 10.1161/JAHA.119.014240.
Adler J, Malone D. Early mobilization in ICU: a systematic review. Cardiopulm Phys Ther J. 2012;23(1):5–13. PMID: 22807649.
Peixoto TC, Begot І, Bolzan DW, Douglas W, Machado L, Reis MS, et al. Early exercise rehab post-MI: RCT. Can J Cardiol. 2015;31(3):308–13.
Zhang Y, Cao H, Jiang P, Tang H. Cardiac rehabilitation in acute myocardial infarction patients after percutaneous coronary intervention: A community-based study. Medicine (Baltimore). 2018;97(8):e9785. DOI: 10.1097/MD.0000000000009785.
Gloc D, Nowak Z, Nowak-Lis A, Gabryś T, Szmatlan-Gabrys U, Valach P, et al. Indoor cycling training in rehabilitation of patients after myocardial infarction. BMC Sports Sci Med Rehabil. 2021;13(1):151. DOI:10.1186/s13102-021-00379-w.
Tanaka H, Monahan KD, Seals DR. Age-predicted maximal heart rate revisited. J Am Coll Cardiol. 2001;37(1):153–6. DOI: 10.1016/
S0735-1097(00)01054-8.