Детермінанти організації харчування та формування здорового способу життя в спортивній практиці фехтувальників
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Раціональне харчування є одним із ключових чинників підтримання здоров’я, оптимального відновлення та підвищення спортивної працездатності фехтувальників. В умовах інтенсивних тренувальних і змагальних навантажень ефективна організація харчування та формування здорової харчової поведінки набувають особливої актуальності, з огляду на дедалі більші енергетичні потре‑ би спортсменів і вплив психоемоційних факторів на вибір харчових стратегій. Мета. Вивчити особливості організації харчування спортсменів-фехтувальників, включно із самооцінкою раціону, практиками харчування та чинниками, що пере‑ шкоджають дотриманню оптимального режиму харчування. Методи. У досліджен‑ ні застосовано метод анкетного опитування. Вибірку становили 41 спортсмен- фехтувальник чоловічої та жіночої статі віком від 13 до 28 років з різним рівнем спортивної підготовленості. Анкета охоплювала питання самооцінки якості хар‑ чування, рівня його планування, використання спортивного харчування та біоло‑ гічно активних добавок, стратегій енергозабезпечення під час змагань, а також чинників, що ускладнюють дотримання раціонального раціону. Обробку даних здійснювали методами описової статистики з подальшою якісною інтерпретаці‑ єю. Результати. Установлено, що в більшості спортсменів переважає інтуїтивний або частково структурований підхід до харчування без системної адаптації до тренувальних навантажень. Використання спортивного харчування є пошире‑ ним, однак значна частка спортсменів застосовує його без консультації фахів‑ ців. Планування раціону в періоди підвищених навантажень має фрагментарний характер, а стратегії енергозабезпечення під час змагальної діяльності часто є неоптимальними. Основними бар’єрами дотримання раціонального харчування визначено дефіцит часу та психологічні чинники, зокрема емоційне харчування. Отримані результати свідчать про доцільність впровадження системної нутри‑ ційної освіти та індивідуалізованого супроводу спортсменів з метою оптимізації харчової поведінки, покращення процесів відновлення та підвищення спортивної працездатності.
Блок інформації про статтю

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Редакційна колегія дотримується рекомендацій The Committee on Publication Ethics (COPE) з питань этики наукових публікацій.
ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Посилання
Birkenhead KL, Slater G. A review of factors influencing athletes’ food choices. Sports Medicine. 2015;45(11):1511–1522. DOI: 10.1007/
s40279-015-0372
Burke LM. Practical sports nutrition. Champaign : Human Kinetics; 2021.
Close GL, Kasper AM, Walsh NP, McArdle A, Morton JP. Nutrition and immune function in sport. European Journal of Sport Science. 2022;22(1):3–15. DOI: 10.1080/17461391.2020.1838940
Garthe I, Maughan RJ. Athletes and supplements: prevalence and perspectives. International Journal of Sport Nutrition and Exercise Metabolism. 2018;28(2):126–138. DOI:10.1123/ijsnem.2017-0429
Garthe I, Raastad T, Sundgot-Borgen J. Long-term effect of nutrition intervention on body composition and performance in elite athletes. European Journal of Sport Science. 2013;13(3):295–303. DOI: 10.1080/17461391.2011.635704
Heaney S, O’Connor H, Michael S, Gifford J, Naughton G. Nutrition knowledge in athletes: a systematic review. International Journal of Sport Nutrition and Exercise Metabolism. 2011;21(3):248–261. doi:10.1123/ijsnem.21.3.248
Jeukendrup AE. Periodized nutrition for athletes. Sports Medicine. 2017;47(Suppl 1):51–63. DOI:10.1007/s40279-017-0694-2
Kerksick CM, Wilborn CD, Roberts MD, Smith-Ryan AE,
Kleiner SM, Jäger R, Greenwood M, Kreider RB, Leutholtz B, Lowery LM, Wildman R, Antonio J. ISSN exercise & sports nutrition review update: research & recommendations. Journal of the International Society of Sports Nutrition. 2018;15:38. DOI: 10.1186/s12970-018-0242-y
Maughan RJ, Shirreffs SM. Nutrition for sports performance: issues and opportunities. Proceedings of the Nutrition Society. 2012;71(1):112–119.
DOI: 10.1017/S0029665111003312
Melin A, Tornberg ÅB, Skouby S, Faber J, Ritz C, Sjödin A, Sundgot-Borgen J. Energy availability and the female athlete triad in elite endurance athletes. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports. 2015;25(5):610–622. DOI: 10.1111/sms.12261
Mountjoy M, Sundgot-Borgen J, Burke L, Ackerman KE, Blauwet C, Constantini N, Lebrun C, Lundy B, Melin A, Meyer N, Sherman R, Tenforde AS, Torstveit MK, Budgett R. IOC consensus statement on relative energy deficiency in sport (RED-S). British Journal of Sports Medicine. 2018;52(11):687–697. DOI: 10.1136/bjsports-2018-099193
Roi GS, Bianchedi D. The science of fencing: implications for performance and injury prevention. Sports Medicine. 2008;38(6):465–481.
DOI: 10.2165/00007256-200838060-00003
Slater G, Phillips SM. Nutrition guidelines for strength sports: sprinting, weightlifting, throwing events, and bodybuilding. Journal of Sports Sciences. 2011;29(Suppl 1):S67–S77. DOI: 10.1080/02640414.2011.574722
Thomas DT, Erdman KA, Burke LM. Position of the Academy of Nutrition and Dietetics, Dietitians of Canada, and the American College of Sports Medicine: Nutrition and athletic performance. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics. 2016;116(3):501–528. DOI:10.1016/j. jand.2015.12.006
Valliant MW, Emplaincourt HP, Wenzel RK, Garner BH. Nutrition education by a registered dietitian improves dietary intake and nutrition knowledge of a NCAA female volleyball team. Nutrients. 2012;4(6):506–516. DOI: 10.3390/nu4060506
Воробйов МІ. Спортивна нутриціологія. [Sports nutrition]. Київ : Олімпійська література; 2020.
Круцевич ТЮ, Безверхня ГВ. Формування здорового способу життя студентської молоді. [Formation of a healthy lifestyle of student
youth]. Київ : Науковий світ; 2020.
Платонов ВН. Система підготовки спортсменів у олімпійському спорті. [The system of athletes’ preparation in Olympic sport] Київ: Олімпій-
ська література; 2019.
Синиця СВ, Шахліна ЛЯ. Харчування спортсменів у тренувальному процесі. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. [Nutrition of athletes in the training process] 2021;(2):45–52.
Close GL, Sale C, Baar K, Bermon S. Nutrition for the prevention and treatment of injuries in track and field athletes. International Journal of Sport Nutrition and Exercise Metabolism. 2019;29(2):189–197. DOI: 10.1123/ijsnem.2018-0290
McKay AKA, Stellingwerff T, Smith ES, Martin DT, Mujika I, Goosey‑Tolfrey VL, et al. Defining training and performance caliber: a participant classification framework. Int J Sports Physiol Perform. 2022;17(2):317–31. DOI: 10.1123/ ijspp.2021‑0451.