Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія

Зміст

Євген Козак — 2024-06-11

Зміст

Моніторинг та прогнозування функціонального стану центральної нервової системи операторів безпілотних літальних апаратів

Олександр Корбуш — 2024-06-11

Резюме. З початком повномасштабного вторгнення критично важливою є необхідність підготувати операторів безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у якомога коротший термін. Для цього потрібно розуміти їхні індивідуальні функціональні особливості організації центральної нервової системи (ЦНС). У роботі представлено результати електроенцефалографічного (ЕЕГ) моніторингу психофізіологічних характеристик функціонування ЦНС операторів БПЛА. Мета. Оцінка динаміки показників електричної активності мозку операторів БПЛА під час виконання коректурної проби та психофізіологічних тестів. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування. Результати. Продемонстровано варіацію рівнів навантаження мозку в респондентів під час виконання тестів. Високі показники спостерігалися під час виконання коректурної проби та тестів на реакцію вибору, що вказує на інтенсивну когнітивну діяльність. Індивідуальні реакції операторів на складність завдань вказують на необхідність застосування індивідуального підходу до оптимізації робочого процесу. Зазначено, що деякі тести спершу викликали підвищення рівня навантаження мозку, а потім – зниження, що може вказувати на адаптацію до нових вимог. Дані результати можуть мати практичне значення для розробки програм тренування операторів БПЛА з метою підвищення продуктивності й ефективності роботи в складних умовах реального часу.

Ключові слова: індекс навантаження мозку, ЕЕГ, оператори БПЛА.

Шумове навантаження і його вплив на стан організму баскетбольних арбітрів

Діна Котко — 2024-06-11

Резюме. Шум має широкий спектр впливу, починаючи від перешкоджання когнітивній обробці інформації і закінчуючи негативним впливом на психічне та фізичне здоров’я. Тому розуміння факторів, які пом’якшують взаємозв’язок між шумом і реакцією людини, має вирішальне значення для вирішення проблем, починаючи від загальних теорій стресу і закінчуючи прагматичною розробкою стратегій зменшення виробничого шуму, в тому числі у практиці фізичної культури і спорту, особливо у такій складній та відповідальній діяльності, як арбітраж. Мета. Визначити стан організму та особливості професійної діяльності баскетбольних арбітрів в умовах дії шумового забруднення від учасників та умов гри у баскетболі. Методи. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури, моніторинг інформаційних джерел мережі Інтернет, соціологічні методи, методи математичної статистики. Результати. Представлені у роботі дослідження спрямовані на встановлення специфіки професійної діяльності баскетбольних арбітрів в умовах дії шумового забруднення під час обслугову- вання ігор. Існує значна кількість науково-методичних робіт, де розглянуто вплив шуму на сприйняття і засвоєння інформації людиною, формуючи у відповідь стресові реакції організму різних типів і на різному рівні (клітинному, тканинному й органному). Результати анкетного опитування показали, що фактор акустики дійсно впливає на стан організму та професійну діяльність арбітрів у баскетболі залежно від умов роботи: встановлено збільшення впливу шуму в умовах закритих спортивних залів; визначено погіршення фізичного стану через порушення координації рухів, зокрема дрібної моторики; виявлено появу суб’єктивних ознак порушення функціонального стану організму під впливом шумового навантаження (головний біль, головокружіння, слабкість м’язів, порушення ритму дихання, надмірне потовиділення, нудота, погіршення зору і зниження слуху). Отримані дані суб’єктивно підтвердили висунуту у меті дослідження гіпотезу про вплив шуму на стан організму і професійну діяльність арбітрів у баскетболі, що має негативну тенденцію до розвитку ураження функціональної діяльності організму і відповідно зниження ефективності суддівства незалежно від рівня кваліфікації арбітра.

Ключові слова: арбітр, баскетбол, вболівальники, суддівство, шум, шумове забруднення.

Біомедичні технології як новітній розділ спортивної медицини

Іван Лукасевич — 2024-06-10

Резюме. Нині людство вступило в нову фазу цивілізації. Розвинені країни живуть у постіндустріальному суспільстві, яке визнає знання, інформацію та людське життя найвищими цінностями. Науки про життя, системна біологія, біотехнології та фармакологія стрімко розвиваються, відбувається революція в інформаційних технологіях та когнітивних науках. Одним з найважливіших напрямів є розвиток біомедичних технологій та активне задіяння їх у галузях сучасної медицини. Мета. Визначити напрями впровадження біомедичних технологій у практику сучасної спортивної медицини. Методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; метод систематизації; контент-аналіз. Результати. Сучасні тенденції та напрями розвитку застосування біомедичної інженерії у практиці спортивної медицини полягають у розвитку новітніх біомедичних пристроїв та технологій для покращення ефективності тренувань і збереження здоров’я спортсменів; використанні штучного інтелекту для аналізу великих обсягів даних та вдосконалення тренувального процесу, для створення персоналізованих тренувальних програм та адаптації до індивідуальних потреб спортсменів; у розробці професійних протезів та екзоскелетів для осіб з обмеженою рухливістю. На основі проведених досліджень було визначено, що одночасно з диференціацією наук їх все більшою спеціалізацією на традиційних межах з’являються нові міждисциплінарні напрями, які стають містками взаємного проникнення різних галузей знань в ім’я загальнолюдського прогресу. Медико-технічні науки, такі як біомедична кібернетика, біоніка, біомеханіка тощо, є прикладом взаємопроникнення медичних і технічних наук заради пізнання природи здоров’я, захворювань людини, розуміння механізмів діагностики, лікування та запобігання уражень організму, в тому числі у практиці спортивної медицини.

Ключові слова: біомедичні технології, спортивна медицина, реабілітація, біоінженерія, терапія, лікування.

Бібліометричний аналіз наукових публікацій за напрямом «інклюзія в спортивній неформальній освіті» у базі даних Web of Science Core Collection

Вікторія Маринич — 2024-06-10

Резюме. Мета. Обґрунтування тотожності національного і міжнародного термінологічного апарату з «позашкільної освіти» та бібліометричний аналіз наукових публікацій у базі даних Web of Science Core Collection для окреслення дослідницького поля «інклюзія в неформальній спортивній освіті». Методи. Аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет; документальних джерел; синтез та узагальнення; комбінація бібліометричних методів. Результати. Розтлумачено використання термінів «неформальна освіта» і «спортивна неформальна освіта» та їх узгодженість з термінами «позашкільна освіта» та «фізкультурно-оздоровча робота в закладах позашкільної освіти» для релевантності отриманих результатів бібліометричного аналізу наукових публікацій. Проведено огляд 2208 публікацій у базі даних Web of Science Core Collection за період з 2015 до 27.02.2024 р., що стосуються інклюзії в спортивній неформальній освіті за країнами, університетами, авторами. Використано чотири комбінації слів із логічним оператором – «inclusion» AND «sport» OR «inclusion in sport» AND «non-formal education». Здійснено кластерування публікацій за ключовими словами і тематикою досліджень. Аналіз нормативно-правових джерел законодавчого поля України, які регулюють функціонування позашкільної освіти, та міжнародного освітнього законодавства виявив тотожність застосування термінів «фізкультурно-спортивна робота в закладах позашкільної освіти» та «спортивна неформальна освіта» для наукового пошуку. Проведений бібліометричний аналіз публікацій за напрямом «інклюзія в спортивній неформальній освіті» у базі даних Web of Science Core Collection (2015–2024 рр.) підтвердив сталу та зростаючу зацікавленість вчених досліджуваною проблемою. Розподіл публікацій за країнами /регіонами (США, Велика Британія, Іспанія, Австралія, Канада) співвідноситься з розподілом публікацій за науковими установами та провідними і найцитованішими авторами. Кластерування публікацій дозволило виділити п’ять кластерів, які окреслюють тематику досліджень. Виявлено, що найбільш цитованими публікаціями в межах вибірки стали публікації 2014–2018 рр.

Ключові слова: інклюзивність, спорт, неформальна освіта, бібліометрія, картографування, профілювання.

Вплив занять спортом на гендерну ідентичність школярів: аналіз різних вікових груп

Оксана Марченко — 2024-06-10

Резюме. Дослідження спрямоване на визначення взаємозв’язку між фізичною активністю та розвитком гендерних ролей, а також на виявлення можливих вікових відмінностей у цьому впливі. Мета. Вивчення впливу занять спортом на гендерну ідентичність школярів різних вікових груп. Методи. Аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури; тестування за допомогою опитувальника Сандри Бем (BSR) «Маскулінність-фемінінність»; методи математичної статистики. Результати. Серед школярів 11–17 років виявлено різноманітність прояву гендерних характеристик. Збільшення маскулінних рис у юнаків, зокрема тих, що пов’язані зі спортом, свідчить про важливий його вплив на гендерну ідентичність. Андрогінність також змінюється з віком, проявляючись серед дівчат у старшому віці. Дівчата, які займаються спортом, виявили вищий рівень маскулінних якостей, тоді як у юнаків, які займаються спортом, менше виявлено фемінінних рис особистості. Визначено, що рухова активність та заняття спортом можуть виступати як ефективний інструмент формування соціальних моделей мужності та жіночності серед молодого покоління.

Ключові слова: рухова активність, спорт, гендер, гендерна ідентичність, школярі, маскулінність, фемінінність, андрогінність.

Cпортметика – сучасний напрям косметології у практиці спорту

Олена Маслова — 2024-06-10

Резюме. Розглянуто взаємозв’язок між спортом і косметикою, а також проаналізовано і класифіковано результати досліджень спортивної косметики. У світлі отриманих даних введено поняття «спортметика» та здійснено спробу верифікації її класифікації. В останні роки технологічний розвиток спричинив великі зміни у виробництві та презентації багатьох галузей, продуктів і послуг. Ці зміни відбулися і в косметичній промисловості та за останні роки досягли темпів розвитку для розширення простору на спортивному ринку. Мета. Розкрити концептуальні основи формування та розвитку спортметики як сучасного розділу косметології, інтегрованого у практику спортивної діяльності. Методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; метод систематизації; контент-аналіз. Результати. Концепція спортметики вперше була обговорена спортивними лікарями та косметичними асоціаціями у 1980-х роках і представлена на міжнародних конгресах. Вона була визначена як галузь косметології, що вирішує завдання розробки спеціальних продуктів для задоволення потреб спортсменів до, під час і після тренувань. Її широко використовують у таких видах спорту, як художня та спортивна гімнастика, синхронне плавання, стрибки у воду, фехтування, стрибки у висоту, плавання, спортивні танці тощо. Вона сприяє формуванню і розвитку окремих, визначальних для спортсменів якостей: наполегливість, сила, успіх, перемога, мета, самотрансценденція, лідерство, азарт, команда, радість, надія, мотивація, впевненість у собі, краса і чарівність тощо, що безсумнівно є важливими у практиці спортивної діяльності. Крім того, терапевтичні властивості спортметики використовують у випадках виникнення шкірних захворювань, інфекції, механічних травм, які можуть уразити організм спортсмена. Встановлені у ході дослідження факти наповнили зміст основи концепції спортметики, актуалізувавши сучасність даного засобу для практики спортивної підготовки, особливо серед спортсменів високої кваліфікації. Визначено, що спортметика позитивно вливає на ефективність тренувального процесу та результативність змагальної діяльності незалежно від виду спорту, що обґрунтовує необхідність подальшого вивчення цього засобу і представлення науково-методичних засад та практичних рекомендації концепції його застосування у практиці спортивної підготовки.

Ключові слова: спортметика, спортсмен, навантаження, здоров’я, спортивна косметика, спортивна гігієна, космецевтика.

Функціональний стан плавців високої кваліфікації за умов диференційованої спортивної підготовки

Євген Михалюк — 2024-06-10

Резюме. Вивчено питання пошуку нових шляхів оптимізації тренувального процесу плавців високої кваліфікації. Мета. Аналіз впливу тренувальних навантажень на функціональний стан висококваліфікованих плавців залежно від методики тренувань. Методи. Для оцінки вегетативної регуляції серцевої діяльності використовували часовий та спектральний методи аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР), центральну гемодинаміку (ЦГ) вивчали методом автоматизованої тетраполярної реографії за В. Кубічеком у модифікації Ю. Т. Пушкаря, фізичну роботоздатність вимірювали за загальноприйнятою методикою на стаціонарному велоергометрі (Corival, Lode, Нідерланди) з використанням субмаксимального тесту PWC170 з подальшим розрахунком відносного значення фізичної роботоздатності (PWC170/кг). Результати. Виявлено достовірне зниження PWC170/кг у сучасних плавців-спринтерів кваліфікації КМС (як жінок, так і чоловіків), та чоловіків-плавців рівня МС-МСМК. Різниця в показниках ВСР та центральної гемодинаміки була статистично незначущою. Встановлено достовірне зниження функціонального стану сучасних плавців-спринтерів обох статей на фоні більш раннього досягнення нормативів кандидата у майстри спорту, майстра спорту та майстра спорту міжнародного класу, ніж їхні ровесники у 2006 р. Однією з можливих причин зниження функціонального стану плавцівпринтерів високого класу обох статей може бути зміна сучасної методики тренувального процесу, яка орієнтована на зменшення тренувальної роботи в зоні розвитку загальної витривалості (аеробної спрямованості) на користь збільшення роботи швидкісно-силової (анаеробної) спрямованості.

Ключові слова: плавці обох статей, варіабельність серцевого ритму, центральна гемодинаміка, фізична роботоздатність.

Вторинні імунодефіцитні стани у спортсменів

Оксана Осадча — 2024-06-14

Резюме. Фізичні перевантаження значно збільшують ризик розвитку імунозалежних за-
хворювань у спортсменів. Заняття сучасним спортом все частіше пов’язане з виникненям
імунодефіцитів – зниженням функціональної активності основних компонентів системи
імунітету. Це призводить до порушень у системі антибактеріальної резистентності організму
та адаптаційного імунітету, що проявляється в підвищенні інфеційних захворювань спорт-
сменів. Мета. На основі аналізу та узагальнення сучасних літературних джерел визначити
причини формування вторинних імунодефіцитних станів у спортсменів. Методи. Аналіз
та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Аналіз літературних джерел
свідчить, що значні тривалі фізичні навантаження зумовлюють пригнічення функції ней-
трофільних гранулоцитів при підвищенні їх вмісту в периферичній крові, зменшення вмісту
моноцитів основних регуляторних клітин кооперативної взаємодії неспецифічного та адап-
таційного імунітету. Перетренування зумовлює пригнічення Т-клітинної ланки адаптаційного
імунітету на тлі зниження синтезуючої функції В-лімфоцитів. Ці тенденції зумовлюють роз-
виток вторинних імунодефіцитних станів та ризик підвищення захворюваності спортсмена,
та зниження продуктивності та результативності його роботи. Тому діагностичний імуноло-
гічний моніторінг дозволить лікарям, спортсменам та тренерам розробити і впровадити в
практику науково обґрунтовані програми реабілітації.
Ключові слова: фізичні навантаження, функціональні ланки імунітету, вторинні імунодефе-
цитні стани.

Електроенцефалографічна характеристика процесу адаптації спортсменок ігрових видів спорту до фізичних навантажень

Олексій Токаренко — 2024-06-11

Резюме. Мета. Дослідити прояв показників електроенцефалографії (ЕЕГ) під час фізичного навантаження за умов адаптації спортсменок до фізичної активності. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, електроенцефалографія. Результати. Внаслідок адаптації до фізичних навантажень у студенток-волейболісток відбулось зниження індексу абсолютної асиметрії (ААІ) за альфа-ритмом ЕЕГ. Найбільші зміни спостерігаються переважно у центральних ділянках кори головного мозку, які відповідають за рухову активність. Також отримано підвищення ААІ у потиличних і нижньотім’яних ділянках кори правої півкулі. У кваліфікованих гандболісток внаслідок адаптації до фізичних навантажень відбулось білатеральне зниження ААІ як у центральних, так і у тім’яних ділянках кори. При порівнянні результатів першого обстеження ЕЕГ студенток-волейболісток та кваліфікованих гандболісток виявлено, що гандболістки мали вищі значення ААІ за альфа-ритмом переважно у лобових ділянках кори. Під час останнього обстеження (через півроку) у кваліфікованих гандболісток порівняно зі студентками-волейболістками ААІ виявився вищим не лише у фронтальних, а і в центральних ділянках. В результаті адаптації до фізичних навантажень у спортсменок обох груп спостерігалось зниження ААІ за альфа-ритмом ЕЕГ, причому у більш кваліфікованих спортсменок зниження відбувалось сильніше. Проте кваліфіковані гандболістки порівняно зі студентками-волейболістками мали вищі значення ААІ, що може відображати як вищий рівень їхньої спортивної підготовки, так і вплив виду спорту.

Ключові слова: волейболістки, гандболістки, альфа-ритм ЕЕГ, адаптація.

Точність реакції на рухомий об’єкт як показник функціонального стану центральної нервової системи кіберспортсменів

Світлана Федорчук — 2024-06-11

Резюме. Стан психофізіологічних функцій спортсмена безумовно залежить від особливостей центральної нервової системи, що позначається на процесі формування та вдосконалення спеціальних рухових навичок впродовж спортивної діяльності. Саме тому психофізіологічна діагностика є одним із актуальних напрямів сучасної спортивної науки. Мета. Оцінка функціонального стану центральної нервової системи за показниками реакції на рухомий об’єкт кіберспортсменів у зв’язку з рівнем прояву когнітивних функцій. Методи. Тести «Кільця Ландольта», «Зорова пам’ять», «Пам’ять на числа», «Встановлення закономірностей», «Домінуюча система сприйняття», «Три слова». Результати. Під час дослідження було виконано оцінювання показників реакції на рухомий об’єкт, показників когнітивної сфери кіберспортсменів (що характеризують рівень концентрації уваги, обсяг та точність короткочасної зорової пам’яті, особливості протікання аналітико-синтетичної діяльності під час вирішення наочно-образних завдань, домінуючий тип сприйняття, особливості творчої уяви) та взаємозв’язки між ними. Кіберспортсмени продемонстрували вищу точність у реакції на рухомий об’єкт порівняно із студентами, які не займаються комп’ютерними іграми. За результатами дослідження розроблено модельні характеристики точності реакції на рухомий об’єкт кіберспортсменів, які можуть стати основою для створення експрес-діагностики функціонального стану центральної нервової системи кіберспортсменів.

Ключові слова: кіберспорт, реакція на рухомий об’єкт, когнітивні функції, студенти.

Оксидативний стрес – негативний наслідок екзогенного впливу на організм спортсменів

Ольга Чернікова — 2024-06-11

Резюме. Робота присвячена актуалізації питання окиснювального стресу та дії антиоксидантів у практиці спортивної підготовки. Визначено, що під час фізичної активності зростає потреба в кисні, особливо в скелетних м’язах, внаслідок чого відбувається різка зміна кровопостачання до різних органів. Визначені фізіологічні зміни збільшують вироблення вільних радикалів, викликаючи окиснювальне пошкодження біомолекул. Мета. Визначити наукові підходи у питанні окиснювального стресу та дії антиоксидантів у практиці спортивної підготовки. Методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; метод систематизації; контент-аналіз. Результати. Встановлено, що основними науковими напрями дослідження виникнення оксидативного стресу та протидії йому є складання дієтичних програм на основі споживання різних комбінацій антиоксидантів, а також розробка технологій тренувальних занять зі зменшенням рівня розвитку та прояву оксидативного стресу через підібраний індивідуальний режим, спрямованість та обсяг фізичних навантажень. Проте нами виокремлено тези, які можуть визначити зміст гіпотези подальших досліджень: більшість робіт, які інформують про користь антиоксидантних добавок для зменшення пошкодження м’язів та протидії окиснювальному стресу після тренувальних занять на витривалість, були проведені на здорових, але нетренованих особах. У тренованих людей ендогенний антиоксидантний захист може бути підвищеним, тобто кращим, і екзогенні антиоксидантні добавки для зменшення пошкодження м’язів можуть не мати значного ефекту дії на організм. Результати систематизації отриманих у ході аналізу даних науково-методичної літератури та моніторингу інформаційних джерел мережі Інтернет показали, що фізичні навантаження викликають окиснювальний стрес через утворення вільних радикалів та зниження рівня антиоксидантних ферментів у різних тканинах і органах. Проте, залежно від інтенсивності та обсягу навантаження в організмі розвивається різний ступінь окиснювального стресу: утворення вільних радикалів зростає зі збільшенням споживання кисню та окисного фосфорилювання.

Ключові слова: оксидативний стрес, спортсмени, антиоксиданти, окиснення, перенавантаження.

Особливості компонентного складу маси тіла спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо

Лариса Шахліна — 2024-06-11

Резюме. Наведено дослідження особливостей компонентного складу маси тіла спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо. Такі морфологічні показники, як маса тіла та її компонент є важливими складовими індивідуалізації процесу тренування й харчування, оцінювання підготовленості спортсменів до змагань. Мета. Визначити та охарактеризувати компонентний склад маси тіла спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо. Методи. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури, педагогічне дослідження. Результати. Аналіз компонентного складу тіла спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо, свідчить про їх позитивний специфічний фізичний розвиток. Порівняльний аналіз компонентного складу маси тіла спортсменів різної статі, які спеціалізуються у дзюдо, виявив вірогідні морфологічні відмінності в обміні речовин, розподілі м’язового та жирового компонентів, що вказує на виражені ознаки статевого диморфізму. Маса тіла спортсменок та її компоненти змінюються за фазами циклу та характеризуються вищим показником м’язового компонента у постменструальну і постовуляторну фази, тоді як найменший цей показник встановлено в менструальну фазу за найбільшого жирового компонента маси тіла; збільшенням маси тіла в передменструальну фазу циклу. Виявлені відмінності можуть мати прогностичне значення та бути використані для оптимізації спортивного вдосконалення в цьому виді спорту.

Ключові слова: дзюдо, компоненти маси тіла, жировий компонент, м’язовий компонент, біоімпедансометрія, фази менструального циклу.

Стратегії запобігання та мінімізації тильту в кіберспорті

Оксана Шинкарук — 2024-06-11

Резюме. Психологічний феномен тильту виокремлюється як ключовий чинник, що впли-
ває на продуктивність та благополуччя гравців і вимагає глибокого розуміння його причин,
наслідків та стратегій ефективного управління. Мета. Дослідити сучасні підходи управління
емоційним станом та розробити стратегії запобігання та мінімізації тильту гравців у кібер-
спорті. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет, порівняння,
систематизація та узагальнення.
Результати. Дослідження підкреслюють важливість комплексного підходу до управління
тильтом у кіберспорті, що включає когнітивну реструктуризацію, практики уважності, ефек-
тивне спілкування в команді, навчання емоційної регуляції та створення позитивного ігрово-
го середовища. Впровадження цих підходів сприяє підвищенню емоційної стійкості гравців,
оптимізації їхньої продуктивності та розвитку здорового конкурентного середовища. Запро-
поновано схему візуалізації різних підходів для запобігання та мінімізації тильту в кіберспор-
ті. Результати показують, що систематичне тренування, згуртованість команди та організа-
ційна підтримка є ключовими факторами в мінімізації тильту та підтриманні високого рівня
продуктивності в кіберспорті. Розроблено алгоритм для ефективного управління тильтом у
кіберспорті, що включає чітко визначені кроки від встановлення мети до коригування стра-
тегій. Крім того, запропоновано комплексну стратегію, обґрунтовану на основі загальних
знань про управління емоційним станом та стратегії в кіберспорті, яка демонструє органі-
зацію управління тильтом у кіберспортивних командах. Розроблено методичні рекомендації
для гравців, спрямовані на мінімізацію впливу тильту та підвищення ефективності роботи в
команді.
Розуміння та стратегічне управління тильтом є ключовими для покращення індивідуальної
продуктивності гравців та командної динаміки в кіберспорті, забезпечуючи стійкість і психо-
логічне благополуччя спортсменів.
Ключові слова: стрес, емоційний стан, тильт, психологічна підготовка, кіберспорт, гравці,
стратегії, підходи, командна взаємодія.

Фізична реабілітація школярів-спортсменів з порушеннями функцій колінного суглоба

Василь Клапчук — 2024-06-11

Резюме. Травми колінного суглоба у спортсменів належать до найбільш серйозних уш-
коджень, оскільки порушуються опороздатність кінцівки і процес ходьби, що призводить
до обмеження рухової активності та зниження соціальної адаптації. Мета. Дослідити ефек-
тивність використання засобів фізичної реабілітації для відновлення функцій колінного
суглоба у школярів, котрі займаються спортом, після хірургічних втручань. Методи. Аналіз
та узагальнення літературних джерел, антропометричні гоніометричні вимірювання, тест на
вестибулярну стійкість та відтворення пози Ромберга, анкетування, методи математичної
статистики. Результати. Розроблено авторську методику фізичної реабілітації, яка свідчить
про стійкість досягнутого позитивного ефекту та збереження позитивної динаміки за шка-
лою оцінки колінного суглоба (Lysholm) за показниками наявності нестабільності, кульга-
вості, болю, функціональних можливостей колінного суглоба під час навантаження. Школярі-
спортсмени 15–16 років після операцій відновлення передніх схрещених зв’язок та резекції
менісків з приводу травм колінного суглоба потребують комплексної фізичної реабілітації з
використанням таких традиційних засобів, як лікувальний масаж, лікувальна гімнастика, ме-
ханотерапія, гідрокінезитерапія, магнітотерапія для збільшення сили м’язів нижніх кінцівок
та розробки колінного суглоба.
Ключові слова: фізична реабілітація, школярі, травми колінного суглоба, хірургічні
втручання.

Оцінка в реабілітаційному періоді функціонального стану опорно-рухового апарату та постурального балансу учасників бойових дій після травмування

Олена Колосова — 2024-06-11

Резюме. Розглянуто стан опорно-рухового апарату легкоатлетів-аматорів, учасників бойових
дій. Мета. Оцінка функціонального стану опорно-рухового апарату та постурально-
го балансу легкоатлетів-аматорів, учасників бойових дій, в реабілітаційному періоді після
травмування і виявлення можливих порушень за допомогою методів електронейроміографії
та стабілометрії. Методи. Електронейроміографічне дослідження проводили за допомо-
гою комп’ютерного електронейроміографа M-Test DX Systems (Україна). Використовували
методику Н-рефлексометрії камбалоподібного м’яза нижньої кінцівки, а також визначення
швидкості проведення нервового імпульсу по моторних волокнах великогомілкового та
серединного нервів. Стабілометрічне дослідження проводили з використанням стабіломе-
тричної платформи Nintendo Wii Board (Японія-Китай). Результати. Встановлено, що у знач-
ної частини групи легкоатлетів-аматорів, учасників бойових дій, спостерігалися відхилення
електронейроміографічних показників від референтних значень: у 80 % осіб із групи вияв-
лено підвищення порогів виникнення Н- і М-відповідей та зниження амплітуд максимальних
Н- і М-відповідей, що може бути наслідком неадекватного навантаження на поперековий
віділ хребта. У 40 % осіб із групи легкоатлетів-аматорів спостерігалися відхилення дея-
ких стабілометричних показників основної вертикальної стійки від референтних значень, а
саме – середнє положення центру тиску стоп у фронтальній площині було зміщено більше
ніж на 10 мм вправо або вліво від центру платформи, що може бути ознакою прихованих
порушень постурального балансу внаслідок травмування. В групі легкоатлетів-аматорів,
учасників бойових дій, у більшості осіб виявлено відхилення електронейроміографічних та
стабілометричних показників від норми, що свідчить про порушення функціонування опор-
но-рухового апарату. Існує необхідність регулярної оцінки постурального балансу та стану
нервової і м’язової систем спортсменів для раннього виявлення порушень.
Ключові слова: електронейроміографія, Н-рефлекс, постуральний баланс, легкоатлети-
аматори, учасники бойових дій.

Використання TECAR та ударно-хвильової терапії для відновлення опорно-рухового апарату спортсменів після фізичних навантажень

Тетяна Терещенко — 2024-06-11

Резюме. Сучасні методи фізіотерапії активують важливі біохімічні процеси в ділянці вико-
ристання фізичного методу та реактивність організму, що скорочує терміни лікування та
відновних процесів, зменшує медикаментозне навантаження на організм спортсмена. Мета.
Дослідити сучасні дані спеціальної літератури, що стосуються ефективності застосування в
клінічній фізіотерапевтичній практиці та спорті методів TECAR терапії та ударно-хвильової
терапії (ESWT). Методи. Аналіз наукових англомовних статей. Результати. Існує потреба в
якісних рандомізованих клінічних дослідженнях, уніфікації термінів та створенні терапев-
тичних протоколів для різних ортопедичних захворювань з використанням TECAR терапії та
ESWT. Використання TECAR терапії та ESWT має виражений довгостроковий ефект у змен-
шенні больового синдрому та відновленні амплітуди рухів, стимулює процеси регенерації.
Вони можуть доповнювати реабілітаційну програму для отримання кращого результату
лікування.
Ключові слова: TECAR терапія, ударно-хвильова терапія, сучасна фізіотерапія, спортивна
медицина.

Вплив стресогенних чинників на здоров’я та поведінкові розлади студентської молоді

Наталія Бишевець — 2024-06-11

Резюме. Узагальнено інформацію про дію та наслідки стресу на здоров’я та якість життя
здобувачів вищої освіти в період правового режиму воєнного стану. Мета. Здійснити теоре-
тичний аналіз та узагальнення фахової вітчизняної та зарубіжної літератури з оцінки впливу
стресогенних чинників на здоров’я та поведінкові розлади студентської молоді. Методи.
Аналіз наукової літератури, синтез та узагальнення, компаративний аналіз, соціологічні ме-
тоди, методи математичної статистики. Результати. Встановлено, що під впливом бойових
дій на території країни здобувачі вищої освіти переживають негативні фізичні та психоемо-
ційні розлади. Негативні наслідки стресу можуть проявлятися на фізіологічному, психологіч-
ному, поведінковому та когнітивному рівнях. Нашарування кризових явищ, постійне підви-
щення емоційного напруження, неадекватні інформаційні навантаження, соціальна ізоляція
поряд із обмеженням рухової активності посилює у студентів незадоволеність життям,
погіршує його якість. Стрес призводить до загострення хвороб та виникнення нових захво-
рювань, поширення частоти появи в них депресії, тривоги, розладів здоров’я, підвищує ри-
зик поведінкових розладів, зниження мотивації до навчання. Перераховані впливи стресу на
стан фізичного й психічного здоров’я та поведінку здобувачів вищої освіти викликають у них
ознаки емоційного неблагополуччя, знижують якість життя, зумовлюють зниження мотивації
до навчання а, отже, й негативно впливають на їхню академічну успішність, що може мати
довгострокові несприятливі наслідки.
Ключові слова: стрес, психоемоційний стан, студенти, рухова активність, якість життя.

Проблема ожиріння дітей з вадами слуху в сучасній практиці фізичного виховання

Максим Гопей — 2024-06-11

Резюме. Взаємозв’язок між порушенням слуху та ожирінням став предметом досліджен-
ня відносно недавно, але він має велике значення, оскільки обидва стани здатні суттєво
погіршити якість життя людини як фізично, так і психологічно. Особливу соціальну і педаго-
гічну значущість ця проблематика набуває по відношенню до представників сучасної молоді,
що мають обмежені можливості у зміцненні та збереженні власного здоров’я, для якісної і
кількісної характеристики якого став частіше використовуватися показник інвалідності, що
реально ілюструє різке зниження функціональних можливостей організму, його пристосу-
вальних і захисних реакцій. Мета. Визначити передумови проблематики ожиріння дітей з
вадами слуху в сучасній практиці фізичного виховання. Методи. Аналіз і узагальнення даних
спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі
Інтернет; метод систематизації; контент-аналіз; метод викопіювання; метод математичної
статистики. Результати. Отримані дані продемонстрували необхідність пошуку відповідей
на ряд запитань про визначення концептуальних положень, якими доцільно керуватися під
час організації навчально-виховного процесу як у спеціалізованих навчальних закладах, так
і у загальноосвітніх закладах середньої освіти, поєднання можливостей змісту, методів і
засобів адаптивного фізичного виховання у контексті формування ціннісного ставлення шко-
лярів до власного здоров’я і розуміння самими дітьми і педагогами проблематики ожиріння.
Встановлено, що однією з основних передумов проблематики ожиріння дітей з вадами слу-
ху в сучасній практиці фізичного виховання є складність вирішення практичного завдання із
забезпечення відповідних умов формування й становлення здоров’я на основі розроблених
теоретичних засад, підвищення ефективності та раціоналізації процесу їх навчання, в тому
числі у процесі фізичного виховання, де провідну роль можуть відігравати спортивні ігри.
Ключові слова: діти з вадами слуху, слабкочуючі, школярі, ожиріння, фізичне виховання.

Зміни постави дітей дошкільного віку в процесі фізичної реабілітації

Тетяна Коломієць — 2024-06-11

Резюме. Кількість дітей з порушеннями постави постійно зростає. Є три «критичні» періоди
розвитку дитини, коли вона особливо вразлива до ураження постави, а саме: вставання,
початок відвідування школи та вік статевого дозрівання. Порушення постави зустрічаються
не тільки у дітей шкільного віку, а й дошкільного віку, який збігається з критичними періо-
дами росту і розвитку. Їх можна знайти в усіх сегментах хребта, тулуба та нижніх кінцівок.
Сучасний спосіб життя є найпоширенішою причиною порушення постави. Діти менше зай-
маються фізичною активністю і проводять більше часу сидячи та лежачи. Такі звички суттє-
во знижують більшість їхніх фізичних і функціональних можливостей, а слабкість певних груп
м’язів, особливо мускулатури черевного преса, або надмірне та одностороннє навантажен-
ня на певні м’язи може спричинити різноманітні розлади в хребті, грудній клітці, верхніх або
нижніх кінцівках. Мета. Визначити зміст засобів контролю стану біогеометричного профілю
постави дітей п’яти–шести років у процесі фізичної реабілітації в умовах закладів дошкіль-
ної освіти для своєчасної корекції її порушень. Методи. Реконструкція, аперципіювання,
аспективний аналіз, герменевтичний аналіз, критичний аналіз, концептуальний аналіз,
проблемний аналіз; опитування. Результати. Теоретично обґрунтовано технологію контролю
стану біогеометричного профілю постави дітей п’яти–шести років у процесі фізичної
реабілітації, віднесених до групи ризику виникнення фіксованих порушень опорно-рухового
апарату, визначальними особливостями якої є її етапність і модульність, із використанням
карти експрес-контролю стану біогеометричного профілю постави та аналітичних методів
дослідження, до змісту яких входять визначення інтегральної оцінки рівня стану біогеоме-
тричного профілю постави дітей, локалізації загального центру маси тіла. Подано кількісну
характеристику рівня стану біогеометричного профілю постави дітей 5–6 років, віднесених
до групи ризику виникнення фіксованих порушень опорно-рухового апарату.
Ключові слова: контроль, стан біогеометричного профілю постави, діти 5–6 років, фізична
реабілітація.

Методологічні підходи прогнозування стану здоров’я населення на основі оцінки ризиків, спричинених забрудненням довкілля

Ярослав Першегуба — 2024-06-11

Резюме. Розглянуто методологічні підходи прогнозування стану здоров’я населення на
основі оцінювання ризиків від забруднення довкілля. Мета. Розробити методологічні підходи
до прогнозування стану здоров’я населення на основі оцінювання ризиків від забруднення
довкілля на прикладі забруднення повітря. Методи. Аналіз науково-методичної літератури,
узагальнення, синтез, абстрагування, формалізація. Результати. Було виконано системний
аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації, що стосують-
ся методологічних підходів прогнозування стану здоров’я населення на основі оцінювання
ризиків для здоров’я населення від забруднення довкілля. За отриманими результатами
було зроблено висновки, що оцінювання впливу забруднення повітря на населення за допо-
могою ризиків потрібне для ефективної політики контролю якості повітря та впровадження
ефективних втручань. Управління забрудненням повітря означає зменшення до прийнятних
рівнів або можливе усунення забруднювачів повітря, присутність яких у повітрі впливає на
рівень здоров’я людини. Розробники політики у сфері охорони здоров’я повинні використо-
вувати оцінювання ризиків для здоров’я населення від забруднення довкілля для сприяння
здоров’ю населення, зменшенню впливу та більш точному запобіганню виникнення захво-
рювань ефективними та економічно вигідними способами.
Ключові слова: методологія оцінювання ризику, стан здоров’я, забруднення довкілля, гро-
мадське здоров’я.

Особливості адаптаційного періоду до занять фізичною культурою учнів 5–6 класів в освітній концепції Нової української школи

В’ячеслав Семененко — 2024-06-11

Резюме. Сучасна система середньої освіти постійно зазнає трансформацій, розширює
горизонти та вдосконалюється відповідно до вимог суспільства та важливих потреб підро-
стаючого покоління. Відповідно до цього, впровадження концепції Нової української шко-
ли (НУШ) призвело до величезних змін у системі початкової та базової середньої освіти,
спрямованих на покращення навчального процесу та адаптації учнів до нових умов навчан-
ня. Перехід учнів від початкової до базової середньої освіти маркує початок нової фази
їхнього освітнього шляху. Цей період характеризується значними змінами у фізичних та
психічних процесах організму школярів, ціннісних орієнтаціях та мотивації до занять фізич-
ними вправами. Відповідно до цього у вимогах до навчальної програми, методах навчання,
а також у досягненні очікуваних результатів навчання та засвоєнні базових компетенцій пе-
редбачаються суттєві зміни. Однак, адаптація до нових умов процесу фізичного виховання
в середній школі може викликати ряд труднощів, які потребують уваги, аналізу та вивчення.
Мета. Дослідити особливості адаптаційного періоду учнів 5–6-х класів до занять фізичною
культурою в середній школі за модельною навчальною програмою в освітній концепції Нової
української школи. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури, аналіз
нормативних та стратегічних документів; контент-аналіз документальних матеріалів; метод
системного аналізу. Результати. Проаналізовано адаптаційний потенціал учнів у процесі
асиміляції фізичних навичок та вимог до програми з фізичної культури у середній школі.
Аналіз динаміки адаптаційних процесів відображав зміни в ставленні учнів 5–6-х класів до
фізичної активності та підвищенні їхньої мотивації до участі в уроках фізичної культури.
В процесі дослідження проведено оцінювання ефективності методів та підходів, які вико-
ристовувалися для полегшення періоду адаптації. Виявлено оптимальні методики, спрямо-
вані на покращення процесу адаптації учнів до нових вимог програми з фізичної культури.
Особливу увагу приділено оцінюванню ефективності індивідуальних підходів до учнів під час
проходження адаптаційного періоду.
Ключові слова: адаптаційний період, модельна навчальна програма, Нова українська шко-
ла (НУШ), освітня концепція, середня школа, фізична культура, фізична активність.

Діалектичні наслідки війни у фізичному та психологічному станах жінок зрілого віку

Сергій Футорний — 2024-06-11

Резюме. У сучасному світі військові конфлікти залишають неузгоджені наслідки на суспіль-
ство, перетворюючи життя мільйонів людей у сукупність емоційного напруження та психоло-
гічного стресу. Жінки, які відіграють ключову роль у суспільних процесах, особливо вразливі
до впливу цих подій, переживаючи унікальні виклики, які впливають на їхній психічний стан.
Тому дослідження впливу війни на психологічний стан жінок є актуальною та складною
проблемою, яка вимагає глибокого та комплексного аналізу. Мета. Вивчення теоретично-
го підґрунтя впливу діалектичних наслідків війни на фізичний та психологічний стан жінок
зрілого віку. Методи. Теоретичний аналіз, систематизація та інтерпретація наявних кон-
цепцій, теорій та ідей, що дозволили зрозуміти та роз’яснити вплив війни на фізичний та
психологічний стан жінок зрілого віку. Результати. Воєнні конфлікти негативно впливають
на здоров’я жінок, зокрема тих, які пережили втрати, були евакуйовані або безпосеред-
ньо брали участь у бойових діях. Воєнні умови призводять до погіршення фізичного стану
жінок через недостатність харчування, недосяжність медичної допомоги та інші чинники.
Наукові дослідження показують, що вплив війни на соціальні ролі жінок та їхнє фізичне та
психічне благополуччя виявляється у виникненні емоційного дисбалансу, посттравматичного
стресового розладу, зниженні самооцінки, психосоматичних розладах та інших наслідках.
Враховуючи індивідуальність реакцій на стрес, важливо надавати підтримку та допомогу
тим, хто постраждав від війни. Дослідження впливу війни на фізичний та психологічний стан
жінок зрілого віку є актуальною темою, що привертає увагу вчених. Воєнні конфлікти можуть
призводити до серйозних травм та психічних труднощів. Дослідження варто розглядати як
соціальний та психологічний аспекти впливу війни на жінок.
Ключові слова: жінки, зрілий вік, здоров’я, фізичний стан, стрес.

Вплив засобів фізичного виховання на загальний стан дітей шкільного віку в умовах війни

Ольга Холодова — 2024-06-14

Резюме. В умовах воєнного стану все українське суспільство переживає значне фізичне та
психологічне навантаження. Особливо це стосується дітей. Фахівці сфери фізичної культури
і спорту радять цю проблему вирішувати комплексно, застосовуючи не тільки психологічні
методи впливу, а й засоби фізичного виховання. Мета. Обґрунтувати важливість рухової
активності для поліпшення загального стану дітей шкільного віку в умовах воєнного стану.
Методи. Аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет; анкетування,
тестування за методикою Спілбергера-Ханіна, методи математичної статистики. Результати.
Більшість дівчат, які взяли участь у дослідженні, мають високий рівень особистісної тривож-
ності. Кожен п’ятий юнак має високу ситуативну та особистісну тривожність. Мотивація до
занять фізичною культурою і спортом сформована у цих дітей під впливом біологічних та
ідеальних потреб. Причини, що обмежують можливість школярів займатись руховою актив-
ністю, пов’язані з їхнім психологічним станом та соціальними аспектами життя. Правиль-
ний підбір фізичних вправ міг би покращити фізичний та психічний стан школярів. Потрібні
подальші дослідженні впливу розроблених рекомендацій на зниження тривожності учнів та
покращення їхнього загального стану.
Ключові слова: діти шкільного віку, воєнний стан, ситуативна тривожність, особистісна
тривожність, мотиви, фізичні вправи, бомбосховища.

Вплив рухової активності на біосинтетичну функцію печінки у хворих на токсичний гепатит

Олена Шматова — 2024-06-14

Резюме. Несприятлива екологічна ситуація, безконтрольне вживання ліків, зловживання
алкоголем, недоброякісні продукти харчування, розвиток хімічної промисловості сприяють
зростанню захворюваності на хронічний токсичний гепатит. Лікування та реабілітація хворих
має супроводжуватись суттєвим обмеженням медикаментозного навантаження на печінку
і тому визначає актуальність застосування методів фізичної реабілітації. Мета. Вивчення
впливу рухової активності на біосинтетичну функцію печінки у хворих на токсичний гепатит.
Методи. Аналіз даних фізичних методів обстеження, ультразвукового дослідження печінки і
функціональної активності сироваткового альбуміну крові та втягнення в процес глобулінів.
Результати. Встановлено, що у хворих з токсичними гепатитами використання рухової
активності з урахуванням важкості перебігу захворювання та наявності супутньої патології
дає змогу підвищити біосинтетичну функцію печінки, що покращує якість життя хворих і їх
соціалізацію.
Ключові слова: токсичний гепатит, рухова активність, біосинтетична функція, печінка.

Авторська програма фізичної реабілітації школярів з функціональним порушенням зору та її вплив на функціональний та психічний стани

Олена Антонова — 2024-06-14

Резюме. Вади зору – один із найпоширеніших видів порушень здоров’я у дітей і дорослих.
На сьогодні розроблено програми фізичної реабілітації для школярів із короткозорістю
організованих груп спеціальних закладів. Тому розробка програми фізичної реабілітації для
категорії школярів, які навчаються в загальноосвітніх школах, є своєчасною для вирішення
актуальною науковою проблемою. Мета. Розробити програму фізичної реабілітації з вико-
ристанням спеціального комплексу лікувальної гімнастики і методів рефлексотерапії (Оннурі
терапії) для школярів 10–12 років з функціональними порушеннями зору (на прикладі міопії)
на постклінічному етапі та дослідити її ефективність. Методи. Медико-біологічне тестування
(проби Штанге, Генчі, Ромберга); клінічні методи (опитування, огляд, контент-аналіз амбула-
торних карт, опитувальник САН) та методи математичної статистики. Результати. Для пацієн-
тів основної групи було розроблено програму, що включала спеціальний комплекс лікуваль-
ної гімнастики (вправи для окорухових м’язів, вправи для пальців і кистей, артикуляційних
та дихальних вправ) та методи Оннурі терапії (точковий масаж зон відповідності, аплікації з
насіння і вплив кольором). Поєднання в авторській програмі фізичної реабілітації лікувальної
гімнастики і методів Оннурі терапії дозволило після реабілітації отримати статистично значу-
щі зміни: функціональних проб: Штанге – на 5,4 с (p < 0,05), Генчі – на 4,5 с (p < 0,05), Ром-
берга – на 9,5 с (p < 0,05); позитивну динаміку оцінок психічного стану за опитувальником
САН: самопочуття – від 3,7 ± 0,4 бала до 5,3 ± 0,4 бала (р < 0,01), активності – від 3,4 ± 0,5
бала до 5, 1 ± 0,5 бала (р <0,02), настрою – від 4,2 ± 0,4 бала до 5,7 ± 0,3 бала (р < 0,03).
Використання запропонованої програми фізичної реабілітації дозволить більш раціонально
підійти до вирішення проблеми фізичної реабілітації школярів підліткового віку з коротко-
зорістю, які навчаються в загальноосвітніх школах і мають значне зорове перенапруження.
Ключові слова: міопія, лікувальна гімнастика, методи Оннурі терапії, функціональний стан,
психічний стан, фізична реабілітація.

Сучасний стан питання відновного лікування пацієнтів із поліструктурними вогнепальними пораненнями верхніх кінцівок

Наталія Борзих — 2024-06-14

Резюме. Військові події в Україні призвели до великої кількості постраждалих не лише
серед військових, а й серед цивільного населення. Поранення верхніх кінцівок, за даними
різних дослідників, становлять 25–42 %. Ці травми є тяжкими через ушкодження нервово-
судинних структур з одночасною травматизацією різних типів тканин з різною функціональ-
ністю (кістка, м’яз, сухожилля або нерв) і вимагають комплексного та ретельно спланова-
ного лікування з індивідуальними рішеннями. Мета. Дослідити сучасний стан відновного
лікування пацієнтів із поліструктурними вогнепальними пораненнями верхніх кінцівок.
Методи. Аналіз публікацій, відібраних на основі пошуку, здійсненого в базах даних PubMed,
Google Scholar, а також у вітчизняних тематичних та військово-медичних журналах. Ре-
зультати. Завдяки аналізу зарубіжних та вітчизняних наукових праць було виявлено пооди-
нокі роботи, в яких досліджувалось питання фізичної терапії при вогнепальних пораненнях
верхніх кінцівок. Встановлено, що відновне лікування таких пацієнтів є складною проблемою
для мультидисциплінарної команди і потребує уточнення та удосконалення. Визначено, що
усі заходи відновного лікування пацієнтів є вогнепальними пораненнями верхньої кінцівки
необхідно спланувати відповідно до етапів реконструктивних втручань та основних доменів
Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.
Ключові слова: вогнепальне поранення, верхня кінцівка, фізична терапія військовослужбов-
ців, реабілітація при поліструктурному пораненні.

Сучасні уявлення про терапію та реабілітацію дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією

Ірина Жарова — 2024-06-14

Резюме. Розглянуто сучасні уявлення про терапію та реабілітацію дітей з гіпоксично-іше-
мічною енцефалопатією. Мета. Проаналізувати і систематизувати сучасні науково-мето-
дичні знання і результати практичного вітчизняного та зарубіжного досвіду із застосування
засобів фізичної терапії на гострому та підгострому етапах реабілітації у новонароджених
з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ). Методи. Аналіз спеціальної та науково-ме-
тодичної літератури. Результати. Наслідки перинатальної патології, особливо перинатальні
ураження ЦНС, посідають чільне місце у структурі патології новонароджених з ГІЕ. Результа-
ти досліджень останніх років свідчать про найважливішу роль уражень мозку, що виникли в
перинатальному періоді, що викликають порушення розвитку нервово-психічних функцій у
дітей у 70–86 % випадків і ведуть до їх дезадаптації, а часом – інвалідизації. Деякі вітчиз-
няні автори вважають, що в Україні народжується від 85 до 95 % дітей із порушеннями чи
затримкою психомоторного розвитку у результаті перинатального ураження ЦНС, тому ГІЕ
є «індикаторами» стану здоров’я дитини не лише на першому році її життя, а й у наступні
роки. Відновне лікування дітей з ГІЕ ускладнюється їх нижчими компенсаторними можливо-
стями та високим рівнем соматичної захворюваності, саме тому діти з патологією нервової
системи потребують комплексного безперервного довготривалого процесу реабілітації, що
повинен починатися вже на етапі реанімаційного відділення після проведення інтенсивної
терапії, тривати у відділенні виходжування і надалі — амбулаторно. На сьогодні в програмах
терапії та реабілітації новонароджених з ГІЕ застосовуються реанімаційні заходи, медика-
ментозні засоби, терапевтична гіпотермія, засоби фізичної терапії. Розроблена індивіду-
альна програма ранньої реабілітації з комплексом методів та підходів залежно від функціо-
нального стану, активності та участі, потреб дитини та її можливостей має дати значний
позитивний результат у становленні моторних і сенсорних навичок дитини та профілактики
їх згасання.
Ключові слова: гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, реабілітація, фізична терапія, діти,
нервова система, функція, активність, участь.

Визначення функціональної залежності між надмірною вагою та мірою перенавантаження колінних суглобів у жінок з гоналгіями

Ірина Жарова — 2024-06-14

Резюме. Стаття присвячена виявленню функціональної залежності між відсотковими по-
казниками перевантаження колінних суглобів та надмірною вагою тіла жінок з неспецифіч-
ним болем у колінних суглобах (гоналгіями) на основі параметричного аналізу формул, що
описують відповідні відсоткові показники. Мета. Визначення безпосередніх прямої й зво-
ротної функціональних залежностей між відсотковим показником перенавантаження колін-
них суглобів (λ) та відсотковим показник надмірної ваги (α) без використання значень ваги
жирової тканини (Q) та кістково-м’язової маси тіла (P) з метою спрощення розрахунків та
подальшого аналізу динаміки загострення гоналгій, а також для оцінювання ефективності
обраного підходу для вдосконалення програм фізичної терапії. Методи. Параметричний та
математичний аналіз; біоімпедансний аналіз складу тіла. Результати. В процесі виконання
дослідження залежності між показниками λ та α було з’ясовано, що обидва параметри є
функціями від ваги жирової тканини Q та кістково-м’язової маси тіла P. Це дало підставу
розглядати показники λ та α як параметрично задані функції, що мають спільні параме-
три варіювання (тобто Q та P). Оскільки в обох функціях однакова кількість параметрів
варіювання, було виконано вилучення відповідних параметрів із подальшим зв’язуванням
показників λ та α у єдину пряму функціональну залежність λ = f(α) та навпаки – α = f(λ).
Такі функціональні залежності дозволяють без зайвих експериментальних даних та значної
кількості вимірювань проаналізувати міру перенавантаження колінних суглобів у жінок із
надмірною вагою, враховуючи лише відсоток жирової тканини у їхньому тілі (незалежно від
загальної маси тіла). Початково одержана функція вказувала на те, що характер розвитку
перенавантаження колінних суглобів жінок зі збільшенням надмірної ваги є типовим, й не
давав можливості простежувати, яким саме чином вік та стан організму обстежуваних осіб
впливає на перебіг розвитку гоналгій. Відтак функції λ = f(α) та α = f(λ) було модифіковано
таким чином, щоб вони враховували вікові особливості та менструальний цикл жінок, зважа-
ючи на те що нормальний відсотковий вміст жирових тканин у тілі α0 може варіювати в пев-
них загальноприйнятих межах. Одержані функціональні залежності між відсотковим вмістом
жирових тканин у тілі α та мірою перенавантаження колінних суглобів λ у жінок з надмірною
вагою демонструють невтішну динаміку зростання небезпеки загострення гоналгій зі збіль-
шенням вмісту жирових тканин у тілі, особливо з віком. Ці залежності з математичної точки
зору обґрунтовують важливість оперативного реагування на збільшення ваги тіла у жінок
старшого віку й можуть використовуватися під час підбору або регулювання інтенсивності
фізичних навантажень і розробки програм із фізичної терапії, спрямованої на зміцнення
м’язів та покращення функціонального складу тіла.
Ключові слова: параметричний аналіз, математичний аналіз, зв’язування параметрів функ-
ції, біоімпедансний метод, надмірна вага, колінний суглоб, інтерпретаційна фізико-матема-
тична модель, опорно-руховий апарат, гоналгія, фізична терапія.

Спортивно-реабілітаційний компонент реалізації стратегії адаптації ветеранів до соціального та економічного життя в Україні

Євгеній Імас — 2024-06-14

Резюме. Аналіз законодавства та статистичних даних дозволив зробити висновки про
те, що в Україні відсутня координація між органами державної влади, які відповідають за
організацію процесу адаптації (реабілітації) ветеранів війни. Крім того, одним із основних
завдань держави в умовах повномасштабного вторгнення рф та бойових дій є створення
всіх необхідних умов для відновлення та підтримки здоров’я ветеранів війни, їх реабілітація
та адаптація до суспільного життя.
У статті презентовано спортивно-реабілітаційний компонент адаптації ветеранів війни як
частину державної стратегії, що має забезпечити на базі закладів освіти таку адаптацію
ветеранів до соціального життя через призму необхідної колаборації держави та суспіль-
них інституцій. Світові та вітчизняні практики доводять, що дієвим інструментом сприяння
фізичній та психологічній реабілітації, соціальній адаптації, компенсації сенсорних, мотор-
них порушень, покращення комунікативних можливостей тощо, тобто соціалізації особи-
стості, є використання засобів і методів фізичної культури і спорту. Мета. Вивчити роль
спортивно-реабілітаційного компонента в адаптації ветеранів війни до суспільного життя
на базі закладів освіти засобами сучасних технологій спорту та реабілітації, проаналізувати
взаємозв’язок між компонентами адаптації, можливості інноваційних технологій, зокре-
ма віртуального спорту та електронних платформ для покращення загального фізичного,
психічного та соціального стану. Методи. Аналіз, систематизація, узагальнення даних спе-
ціальних літературних джерел, моніторинг ресурсів мережі Інтернет. Результати. Налагодити
систему координації дій між усіма відповідальними інституціями з дотриманням принци-
пів інклюзивності та інтерсекційності може допомогти відповідна державна стратегія, що
складатиметься з комплексних рішень, спрямованих на удосконалення системи державної
підтримки ветеранів війни, які забезпечували б їх реабілітацію та соціальну адаптацію.
Ключові слова: спортивно-реабілітаційний компонент, ветерани війни, стратегія, реабіліта-
ція, адаптація.

Аналіз зарубіжного досвіду щодо відновлення ходьби засобами фізичної терапії у пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу

Володимир Кормільцев — 2024-06-14

Резюме. Інсульт продовжує бути однією з найсерйозніших медичних проблем у нашій
країні з реєстрацією понад 111 тис. нових випадків щорічно, що підкреслює її роль як
провідної причини високого рівня смертності та інвалідизації серед працездатної частини
населення. Мета. Вивчення зарубіжного досвіду ефективності використання різних алгорит-
мів фізичної терапії при відновленні навичок ходьби у пацієнтів після гострого порушення
мозкового кровообігу. Методи. Аналіз наукової літератури та досвіду зарубіжних колег. Ре-
зультати. Огляд наукових джерел виявив, що останнім часом відбувається переорієнтація в
стратегіях реабілітації пацієнтів після інсульту. Основним принципом у процесі відновлення
цієї категорії пацієнтів є розгляд гострого порушення мозкового кровообігу як невідкладно-
го стану, що потребує негайної реакції та інтенсивного реабілітаційного втручання. Фактичні
дані, отримані з аналізу сучасної науково-методологічної літератури, свідчать про значні
переваги використання високоінтенсивних тренувань у ранньому періоді реабілітації порів-
няно з традиційними методами відновлення. Використання високоінтенсивного тренування
не тільки значно покращує моторні навички пацієнтів, включаючи відновлення фаз кроку
та патерну ходьби, а й скорочує тривалість госпіталізації, мінімізує ризик ускладнень, що
підвищує рівень якості їхнього життя. Враховуючи важливість своєчасного залучення осіб
до процесу відновлення з використанням найефективніших науково обґрунтованих методів,
можна стверджувати, що високоінтенсивне тренування є новаторською практикою, яка все
ще знаходиться на етапі активного вивчення та адаптації як у світовій, так і в українській
медичній спільноті. Незважаючи на попередні позитивні результати, подальші дослідження
є ключовими для повного розуміння безпеки та ефективності таких тренувань для різних
категорій пацієнтів.
Ключові слова: фізична терапія, інсульт, високоінтенсивне тренування, ходьба.

Особливості ортезування низькотемпературним пластиком осіб з опіками верхніх кінцівок

Олена Лазарєва — 2024-06-14

Резюме. Аналіз досвіду зарубіжних країн використання методу ортезування низькотем-
пературним пластиком осіб з опіками верхніх кінцівок дав можливість глибше оцінити цей
метод реабілітації та його значення в комплексній програмі фізичної терапії в Україні. Акту-
альність застосування ортезування пов’язана з високою травматизацію внаслідок військових
дій на території України. Мета. Проаналізувати сучасні тенденції ортезування низькотем-
пературним пластиком осіб з опіками верхніх кінцівок за кордоном та в Україні. Методи.
Аналіз та узагальнення наукової та науково-методичної літератури, моніторинг інформа-
ційних ресурсів мережі Інтернет, системний підхід. Результати. Проаналізувавши наукові
праці та рекомендації ВООЗ з приводу стандартів лікування та реабілітації пацієнтів, які
перенесли опіки верхніх кінцівок, дійшли висновку, що ортезування є невід’ємною частиною
раннього відновлення, забезпечує тривале розтягнення рубців та м’яких тканин, дозволяє
запобігти контрактурам, захистити ділянку опіку від додаткових механічних пошкоджень,
підтримати діапазон рухів, набутого під час терапевтичних вправ та хірургічного втручання.
На жаль, в Україні не розвинена система ортезування низькотемпературним пластиком в
комбустіології, адже немає достатнього досвіду роботи з матеріалом. Також додатковою
перешкодою досі залишається брак кваліфікованих фахівців з реабілітації (фізичних тера-
певтів, ерготерапевтів).
Ключові слова: ортезування, ерготерапія, фізична терапія, комбустіологія, опіки, верхня
кінцівка.

Cучасні підходи до корекції серцево-судинних ризиків у чоловіків з метаболічним синдромом

Олена Лазарєва — 2024-06-14

Резюме. У статті систематизовано інформацію про поширеність серцево-судинних захво-
рювань у популяції чоловіків зрілого віку з метаболічним синдромом та узагальнено підходи
до корекції ризиків засобами фізичної терапії. Мета. Здійснити аналіз фахової літератури та
вивчити підходи до корекції серцево-судинних ризиків у чоловіків зрілого віку з метаболіч-
ним синдромом. Методи. Аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел літератури з досліджува-
ної теми. Результати. Систематизовано інформацію про засоби корекції серцево-судинних
захворювань у чоловіків з метаболічним синдромом, наявність якого значною мірою підви-
щує ризик розвитку та ускладнень серцево-судинної системи. Встановлено поширеність
хронічних неінфекційних захворювань, зокрема цукрового діабету типу II та інсуліноре-
зинстентності в українській популяції. Відмічається, що метаболічний синдром у більшості
випадків є корегованим, тобто за допомогою відповідного відновлювального лікування,
зокрема на основі використання засобів фізичної терапії, можна досягти зниження або хоча
б зменшення основних його проявів, що надає особливого значення проблемі наукового
обґрунтування, побудови та впровадження комплексної програми фізичної терапії осіб з
явним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань у поєднанні з метаболічним син-
дромом. Системний аналіз фахової літератури з проблеми дослідження дозволив встано-
вити, що обов’язковою умовою організації відновлювального лікування тематичних хворих є
комплексний підхід та наступність дій, що допомагає досягти довготривалого результату.
Ключові слова: серцево-судинні захворювання, фізична терапія, рухова активність, спосіб
життя, метаболічний синдром, ожиріння

Стрес-асоційовані стани у військовослужбовців та обґрунтування шляхів їх подолання засобами кіберспорту

Оксана Шинкарук — 2024-06-14

Резюме. У сучасних умовах воєнного стану перед українським суспільством постає суттєве
завдання реабілітації учасників бойових дій, які можуть зіштовхнутися з посттравматичним
стресовим розладом (ПТСР), що істотно впливає на їхнє психологічне благополуччя, повсяк-
денне життя, соціальну взаємодію та адаптацію до цивільного життя. Наукові дослідження у
галузі освіти, науки, фізичної культури, спорту та психології вказують на негативний вплив
стресу на психоемоційний та фізичний стан військовослужбовців, підкреслюючи необхід-
ність ефективних стратегій реабілітації. Мета. Дослідити проблему стрес-асоційованих
станів у військовослужбовців та запропонувати шляхи її вирішення. Довести доцільність
застосування засобів кіберспорту для реабілітації учасників бойових дій. Методи. Аналіз та
синтез, систематизація та узагальнення. Результати. Стресові стани, асоційовані з військо-
вою службою, включають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), відчуття самотності
через віддаленість від родини та соціальну ізоляцію, а також внутрішні конфлікти, спричи-
нені необхідністю виконання завдань, що суперечать особистим переконанням. Такі стани
впливають на психічне здоров’я військовослужбовців, потребуючи професійного підходу до
їх реабілітації та підтримки. ПТСР у військових часто проявляється через вторинні пере-
живання травматичних подій, флешбеки, жахи та панічні атаки, що вимагає комплексного
підходу до лікування, включаючи когнітивно-поведінкову терапію, медикаментозну підтримку
та психіатричну допомогу. Використання засобів кіберспорту демонструє значний потен-
ціал у реабілітації та зниженні рівня стресу серед військових. Розроблено програму і мето-
дику використання засобів кіберспорту в реабілітації військових. Рекомендації включають
застосування терапевтичних ігор, вправи на релаксацію та стрес-менеджмент, ініціативи,
спрямовані на зміцнення соціальних зв’язків і фізичної активності через кіберспорт. Засто-
сування віртуальної реальності для створення спеціалізованих терапевтичних середовищ є
ефективним засобом у зниженні рівня стресу та допомозі військовим та ветеранам бойових
дій подолати травматичні спогади. Розроблена програма реабілітації з використанням засо-
бів кіберспорту базується на сучасних наукових дослідженнях і передбачає індивідуальний
підхід до кожного учасника, враховуючи їхні особливості та потреби. Програма підкреслює
важливість постійного моніторингу та оцінки результатів для коригування та оптимізації реа-
білітаційного процесу.
Ключові слова: психологічний стрес, посттравматичний синдром, кіберспорт, реабілітація,
військовослужбовці, терапія, комунікація, фізична активність, віртуальна реальність, моніто-
ринг.

Застосування адаптивного спорту у системі реабілітації ветеранів з ампутаціями нижніх кінцівок

Ольга Юшковська — 2024-06-14

Резюме. В статті розглянуто включення різних видів адаптивного спорту до індивідуальної
програми реабілітації військових з ампутаціями нижніх кінцівок. Адаптивний спорт застосо-
вували у двох періодах: гострий (допротезна підготовка) та підгострий (постпротезна реа-
білітація) як частина індивідуальної програми реабілітації для покращення функціональних
можливостей осіб з ампутацією нижніх кінцівок. Мета. Аналіз можливості підвищення якості
реабілітаційної допомоги військовим з ампутаціями нижніх кінцівок з використанням адап-
тивного спорту частини індивідуальної програми реабілітації. Методи. Аналіз та оцінювання
сучасної науково-методичної літератури для можливості ефективного впровадження адап-
тивного спорту у процес відновлення рухової та соціальної активності пацієнта. Результати.
Включення адаптивного спорту до програми реабілітації військових із ампутацією нижньої
кінцівки є логічною реакцією на виклики сьогодення, адже цей напрям допомагає розши-
рити функціональні можливості особи, сприяє швидшому відновленню фізичного та мен-
тального здоров’я. Адаптивний спорт дозволяє спростити компенсацію фізичних, психічних
та соціальних змін особистості, застосування дозованого навантаження активує процеси
реадаптації, допомагає покращити комунікативні та соціальні навички особи. Вибір адаптив-
ного виду спорту має обов’язково ґрунтуватися на функціональних особливостях особи, яка
перенесла ампутацію.
Ключові слова: реабілітація, ампутації, нижні кінцівки, функціональний стан, адаптивний
спорт.