Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/ <p><strong>СПОРТИВНА МЕДИЦИНА, ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ТА ЕРГОТЕРАПІЯ</strong> - науковий журнал для висвітлення результатів наукових досліджень у галузі спортивної медицини та фізіології, медико-біологічних проблем спорту вищих досягнень та масового спорту, фізичної терапії та ерготерапії.</p> <p>Категорія читачів: науковці, лікарі, фізичні терапевти та ерготерапевти, тренери, спортсмени; науково-педагогічні працівники, докторанти, аспіранти, студенти закладів вищої освіти медичної та спортивної спрямованості.</p> Національний університет фізичного виховання і спорту України uk-UA Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія 2709-2070 <p>Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.<br />Редакційна колегія дотримується рекомендацій <span><span><a href="http://publicationethics.org/files/u2/New_Code.pdf">The Committee on Publication Ethics (COPE)</a> </span></span>з питань этики наукових публікацій.</p><p>ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ</p><p><span>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</span></p><ol><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).</li></ol><div> </div><div>Посилання: <span> </span><a class="action" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/" target="_new">CREATIVE COMMONS</a></div> Привітання http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320288 <pre id="tw-target-text" class="tw-data-text tw-text-large tw-ta" dir="ltr" style="text-align: left;" data-placeholder="Переклад" data-ved="2ahUKEwiAoMvX_9mKAxVWDRAIHaVONPoQ3ewLegQIChAT" aria-label="Перекладений текст: Greeting"><span class="Y2IQFc" lang="en">Greeting</span></pre> Олександр Пижов Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 1 1 10.32652/spmed.2024.2.1 Зміст http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/319664 <p>Зміст</p> Євген Козак Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 1 2 10.32652/spmed.2024.2.1-2 Використання та ефективність вправ на нестійкій поверхні: всебічний огляд http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/319778 <p><strong>Резюме</strong>. Вправи на нестійкій поверхні (ВНП) набули популярності в реабілітації завдяки<br>своєму унікальному підходу до покращення пропріоцепції, балансу та нервово-м'язового<br>контролю. <strong>Мета</strong> цього огляду – узагальнити сучасне розуміння та застосування ВНП у тре-<br>нуванні спортсменів, а також в контексті освіти та реабілітації. Розглянуто історичний роз-<br>виток ВНП, їхні біомеханічні принципи та інтеграцію в сучасні практики реабілітації. Основою<br>цього огляду є всебічний аналіз клінічних досліджень і випробувань, присвячених вивченню<br>ефективності використання ВНП різними групами населення. Дослідження свідчать про<br>важливу роль ВНП у покращенні наслідків процесу реабілітації, зокрема реабілітації функції<br>опорно-рухового апарату та стабільності постуральних м’язів тулуба, завдяки чому ВНП є<br>цінним доповненням до реабілітаційних програм, яке дозволяє покращити її результати в<br>плані пропріоцепції, м'язової сили та стабільності суглобів. Водночас її застосування має<br>бути адаптоване до індивідуальних потреб з ретельним урахуванням принципів безпеки та<br>прогресування.</p> А. Ігнатович Д. Радованович Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 3 7 10.32652/spmed.2024.2.3-7 Інтеграційна система підготовки фахівців з екології спорту на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320033 <p><strong>Резюме</strong>. Тенденції реформування системи підготовки здобувачів вищої освіти в Україні<br>потребують переосмислення стратегії освітньої діяльності та необхідності внесення змін<br>до існуючих моделей освітніх програм для їх конкурентоспроможності у сфері надання<br>освітніх послуг, відповідності вимогам сучасності компетентністного рівня сформованої<br>системи теоретичних знань та практичних умінь у майбутніх фахівців, забезпечення<br>виконання ними завдань професійної діяльності згідно з потребами ринку праці.<br>Осмислення наявних питань та пошук на них раціональних відповідей стало черговим<br>викликом для системи підготовки фахівців з екології спорту, започаткованої з 2017 р. на<br>базі Національного університету фізичного виховання і спорту України. <strong>Мета</strong>. Визначити<br>шляхи оновлення та реалізації системи підготовки фахівців з екології спорту, враховуючи<br>специфіку механізмів трансформації сучасної вищої освіти України. <strong>Методи</strong>. Теоретичний<br>аналіз наукової літератури та методичної документації, моніторинг інформаційних ресурсів<br>мережі Інтернет, компаративний аналіз. <strong>Результати</strong>. Характеристика попередніх структури<br>та змісту системи підготовки фахівців з екології спорту на базі Національного університету<br>фізичного виховання і спорту України, аналіз успішності формування та реалізації освітніх<br>програм провідних міжнародних закладів вищої освіти і нещодавні зміни до деяких законів<br>України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього<br>процесу виявились передумовами обґрунтування розробки міждисциплінарної освітньої<br>програми «Екологія спорту». Реалізація представленої програми передбачатиме інтеграцію<br>взаємозв’язку між спортом і навколишнім середовищем у процес виробництва та надання<br>фізкультурно-спортивних послуг, що знімне зростаюче занепокоєння громадськості щодо<br>стану природного середовища і його значення як належного у контексті організації та<br>здійснення фізкультурно-спортивної діяльності. Інтеграція міжгалузевої освітньої програми<br>дозволить здобувачам сформувати навички, які відповідають потребам не лише їхньої<br>власної галузі, а й суміжних секторів економіки для підвищення рівня якості життя населення<br>нашої країни та її відбудови у найближчий час. Також це сприятиме зростанню адаптивності<br>та готовності до змін майбутніх фахівців, що є ключовими аспектами для їх успішного<br>кар’єрного зростання в сучасному світі. Крім того, міжгалузева освітня програма сприятиме<br>розвитку міждисциплінарного мислення, що важливо для відкриття інновацій та вирішення<br>складних теоретико-практичних завдань у професійній діяльності. Подальша наша діяльність<br>включатиме аналіз даних громадського обговорення представленої освітньої програми,<br>розробку її структури і наповнення змісту відповідними загальними та спеціальними<br>компетентностями, а також програмними результатами навчання.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: інтеграційна система, освітня програма, екологія спорту, здобувач, вища<br>освіта.</p> Євгеній Імас Мирослав Дутчак Сергій Футорний Олена Маслова Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 8 12 10.32652/spmed.2024.2.8-12 Оцінка функціонального стану опорно- рухового апарату висококваліфікованих спортсменів-стрибунів у воду http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320037 <p><strong>Резюме</strong>. Розглянуто функціональний стан опорно-рухового апарату висококваліфікованих<br>спортсменів, що спеціалізуються в стрибках у воду. <strong>Мета</strong>. Оцінка функціонального стану<br>опорно-рухового апарату висококваліфікованих спортсменів-стрибунів у воду і виявлен-<br>ня можливих функціональних порушень за допомогою методів електронейроміографії та<br>стабілометрії. <strong>Методи</strong>. Електронейроміографічне дослідження проводили за допомогою<br>комп’ютерного електронейроміографа M-Test DX Systems. Використовували методику<br>Н-рефлексометрії камбалоподібного м’яза нижньої кінцівки, а також визначення швидко-<br>сті проведення нервового імпульсу по моторних та сенсорних волокнах серединного нерва<br>верхньої кінцівки. Стабілометрічне дослідження проводили з використанням комп’ютерного<br>стабілоаналізатора «Стабілан-01-2». <strong>Результати</strong>. Виявлено підвищення порогів виникнен-<br>ня Н- і М-відповідей та зниження амплітуд максимальних Н-відповідей і співвідношення<br>максимальних Н- та М-відповідей у третини осіб групи спортсменів-стрибунів у воду. По-<br>казано підвищення латентностей м’язових відповідей на стимуляцію серединного нерва у<br>половини спортсменів із групи. Встановлено статистично значущу кореляцію показників<br>Н-рефлексометрії та стабілометрії, що свідчить про подібно спрямовані зміни функціональ-<br>ного стану нервової системи та рівня постурального балансу. В групі висококваліфікованих<br>спортсменів-стрибунів у воду у значної частини осіб виявлено відхилення електронейромі-<br>ографічних показників від норми, що може бути ранньою діагностичною ознакою компресії<br>сенсорних волокон нервів крижового сплетіння, а також тунельного синдрому карпального<br>каналу. Встановлено, що всі спортсмени-стрибуни у воду з досліджуваної групи мають ви-<br>сокий рівень постурального балансу з індивідуальним співвідношенням внеску пропріоцеп-<br>тивної та зорової систем. Існує необхідність регулярного комплексного обстеження висо-<br>кокваліфікованих спортсменів з оцінкою постурального балансу та стану нервової і м’язової<br>систем для раннього виявлення порушень.<br><strong>Ключові слова</strong>: електронейроміографія, Н-рефлекс, швидкість проведення імпульсу, посту-<br>ральний баланс, спортсмени-стрибуни у воду.</p> Олена Колосова Олена Лисенко Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 13 21 10.32652/spmed.2024.2.13-21 Оцінювання активності головного мозку кваліфікованих спортсменів (веслування на байдарках і каное) за електроенцефалографічними показниками (I повідомлення) http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320040 <p><strong>Резюме</strong>. Активність головного мозку є критично важливим аспектом, що безпосередньо<br>впливає на спортивну продуктивність, особливо у циклічних видах спорту, зокрема у веслу-<br>ванні на байдарках і каное. <strong>Мета</strong>. Оцінювання показників електричної активності головного<br>мозку кваліфікованих спортсменів під час виконання коректурної проби та психофізіологіч-<br>них тестів. <strong>Методи</strong>. Мобільна електроенцефалографічна система SMARTING, діагностичний<br>комплекс «Діагност-1», Методика «Кільця Ландольта». <strong>Результати</strong>. Розроблено протокол<br>визначення електричної активності головного мозку кваліфікованих спортсменів (веслування<br>на байдарках і каное) за показниками електроенцефалограми протягом виконання корек-<br>турної проби та психофізіологічних тестів (простої зорово-моторної реакції, реакцій про-<br>стого і складного вибору, тестів у режимі зворотного зв’язку та в режимі нав’язаного ритму,<br>реакції на рухомий об’єкт) з використанням мобільного електроенцефалографа. Завдання<br>були підібрані з урахуванням вимог, що ставилися до оцінювання рівня уваги, моторної про-<br>дуктивності та емоційного вираження, рівня навантаження мозку. Під час виконання тесту<br>«Кільця Ландольта» рівень уваги обстежених спортсменів як зростав, так і знижувався, але<br>наприкінці тестування спостерігався стійкий тренд на зростання. Показник уваги під час<br>тестування був дещо вищим порівняно з базовим рівнем у стані спокою з розплющеними<br>очима, однак статистично значущих вкідмінностей не виявлено. Це свідчить про задовільний<br>ресурс уваги у кваліфікованих спортсменів.<br><strong>Ключові слова:</strong> електроенцефалографія, коректурна проба, психофізіологічні тести, спорт-<br>смени, веслування на байдарках і каное.</p> Олександр Корбуш Ярослав Субін Світлана Федорчук Оксана Шинкарук Олена Лисенко Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 22 27 10.32652/spmed.2024.2.22-27 Прикладні аспекти спортметики у практиці фізичної культури і спорту http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320042 <p><strong>Резюме</strong>. На основі результатів попередніх досліджень встановлення поняття «спортмети-<br>ка» та класифікації засобів цього напряму сучасної косметології представниками наукової<br>спільноти, лікарями-косметологами і самими спортсменами нами зроблено наступний крок<br>до представлення найбільш поширених шляхів її практичної реалізації не тільки окремо у<br>практиці спорту, а й для ширшого представлення потреб галузі фізкультурно-спортивної ді-<br>яльності. <strong>Мета</strong>. Розглянути найпоширеніші прикладні аспекти використання засобів спорт-<br>метики у практиці фізичної культури і спорту. <strong>Методи</strong>. Аналіз і узагальнення даних спеці-<br>альної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет;<br>метод систематизації; контент-аналіз. <strong>Результати</strong>. Організована і систематизована фізична<br>активність позитивно впливає на стан здоров’я та суб’єктивне самопочуття, формує по-<br>зитивне ставлення до образу власного тіла, відчуття сили та фізичної форми. У сучасному<br>суспільстві сприйняття здоров’я і краси, прагнення зберегти молодість вважаються дуже<br>важливими, оскільки люди прагнуть зберегти молодість якомога довше, попит на продукти,<br>призначені для лікування та зменшення косметологічних ефектів старіння, продовжує зрос-<br>тати. Проведені дослідження дозволили нам представити прикладні аспекти використання<br>засобів спортметики у трьох напрямах практичного впровадження: депіляція, профілактика<br>шкірних ушкоджень і лікування дерматомікозів. Висвітлення кожного прикладного напряму<br>нами здійснювалось відповідно до такого алгоритму: загально-інформаційні дані, результати<br>останніх досліджень та їх порівняльна характеристика, показання та застереження під час<br>застосування. Таким чином, за кожним напрямом фактично було сформульовано практичні<br>рекомендації до роботи з окремою групою засобів спортметики.<br><strong>Ключові слова</strong>: спортметика, спортсмен, здоров’я, косметологія, засіб, фізична культура і спорт.</p> Олена Маслова Сергій Футорний Лариса Шахліна Тетяна Терещенко Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 28 32 10.32652/spmed.2024.2.28-32 Особливості формування алергічних реакцій у кваліфікованих спортсменів- велосипедистів, які тренуються в умовах забрудненного антропогенного середовища http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320046 <p><strong>Резюме</strong>. Спортивна діяльність у спорті вищих досягнень, що характеризується впливом<br>на організм надвисоких фізичних та емоційних навантажень, обумовлює можливість фор-<br>мування у спортсмена дисфункцій імунної системи, захворювань різних органів і систем.<br>Тому у контексті спорту вищих досягнень дуже важливо виявити алергію та респіраторні<br>захворювання, щоб оптимізувати здоров’я та продуктивність спортсменів. <strong>Мета</strong>. Визна-<br>чити причини та механізми розвитку алергічних захворювань у спортсменів, які тренуються<br>в екологічно нестабільних зонах. <strong>Методи</strong>. Аналіз та узагальнення результатів досліджень,<br>поданих у сучасних наукових джерелах з імунології, екології спорту, впливу негативних ан-<br>тропогенних чинників на стан здоров’я спортсмена. <strong>Результати</strong>. У структурі алергопатології<br>серед спортсменів переважають респіраторні прояви алергії. На сьогодні існує необхідність<br>диференціації клінічних симптомів з боку верхніх дихальних шляхів, що отримали назву<br>«симптоми респіраторного тракту», які широко зустрічаються у спортсменів і відзначаються<br>механізмами їх розвитку.<br>Такі клінічні симптоми, як захворювання слизових оболонок носа, ринорея, біль у горлі тощо<br>можуть бути причиною як інфекційного, так і неінфекційного ураження слизових оболонок<br>дихальних органів. Алергічні реакції можуть викликати проблеми зі змінами функцій цент-<br>ральної нервової системи через систему медіаторів, таких як гістамін, серотонін, брадикі-<br>нін, що може вплинути на працездатність спортсмена.<br><strong>Ключові слова</strong>: спортивна діяльність, алергічні реакції, спортивна алергія</p> Оксана Осадча Олена Шматова Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 33 38 10.32652/spmed.2024.2.33-38 Суб’єктивні ознаки прояву оксидативного стресу у юних спортсменів, які спеціалізуються у плаванні http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320048 <p><strong>Резюме</strong>. Сучасне розуміння поняття оксидативного стресу в практиці фізичної культури і<br>спорту має суперечливий зміст, адже розглядається як складова механізму адаптації орга-<br>нізму спортсменів до високих фізичних навантажень, тоді як, за умови поєднання присут-<br>ності та дії додаткових чинників (негативних факторів навколишнього середовища, підліт-<br>кового віку, вживання допінгових засобів, психологічного навантаження і стресу тощо), що<br>мають патогенний характер впливу, призводить до виникнення та розвитку перетренованос-<br>ті і перенапруження їхнього організму. У зв’язку з цим постає елементарне питання необхід-<br>ності здійснення лікарсько-педагогічного контролю за формуванням та проявом оксидатив-<br>ного стресу, особливо для юних спортсменів, у зв’язку із нестійким механізмом адаптації<br>їхнього організму, підвищеною реактивністю та великою кількістю оточуючих факторів<br>додаткового навантаження. <strong>Мета</strong>. Розробити й апробувати засоби виявлення суб’єктивних<br>ознак прояву оксидативного стресу серед юних спортсменів, які спеціалізуються у плаванні.<br><strong>Методи</strong>. Моніторинг інформаційних джерел мережі Інтернет, систематизація, презентація;<br>інтерв’ювання, анкетування; методи математичної статистики. <strong>Результати</strong>. Встановлено, що<br>рівень обізнаності у питанні оксидативного стресу і його впливу на організм спортсменів<br>серед тренерів, спортсменів, членів їхніх сімей низький. Це створює безумовні перешко-<br>ди для здійснення контрольних заходів за формуванням і проявом оксидативного стресу<br>у спортсменів. Аналіз інформаційних джерел мережі Інтернет показав відсутність найпро-<br>стіших, доступних, зрозумілих, але при цьому надійних та інформативних засобів контролю<br>оксидативного стресу як для практики професійної діяльності тренерського складу, так і для<br>якісного виконання своїх обов’язків лікарями й фахівцями у сфері спортивної медицини.<br>Здійснено спробу розробки і впровадження засобу контролю суб’єктивних ознак формуван-<br>ня і прояву оксидативного стресу у вигляді універсальної електронної форми опитування. За<br>результатами дослідження отримано позитивний відгук про практичне застосування засобу<br>виявлення і контролю суб’єктивних ознак прояву оксидативного стресу з рекомендаціями<br>впровадження у практику спортивної підготовки.<br><strong>Ключові слова</strong>: оксидативний стрес, юні спортсмени, спортивна підготовка, тренер, конт-<br>роль.</p> Ольга Чернікова Оксана Осадча Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 39 45 10.32652/spmed.2024.2.39-45 Моніторинг функціонального стану центральної нервової системи ветеранів війни за психофізіологічними показниками http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320084 <p><strong>Резюме</strong>. Умови військової діяльності мають, крім загальних для діяльності більшості лю-<br>дей, ряд специфічних (професійних) особливостей, пов’язаних із впливом значного фізич-<br>ного та психічного навантаження, високої відповідальності та екстремальності характеру<br>діяльності. <strong>Мета</strong>. Вивчення функціонального стану центральної нервової системи (ЦНС) та<br>формально-динамічних властивостей індивідуальності ветеранів війни з урахуванням рівня<br>прояву сенсомоторних реакцій. <strong>Методи</strong>. Аналіз науково-методичної літератури, тестування.<br><strong>Результати</strong>. У більшості обстежуваних психомоторна активність та загальна активність у<br>всіх трьох сферах (психомоторній, інтелектуальній, комунікативній) досягли високого рівня;<br>інтелектуальна та комунікативна активність, загальна емоційність і загальна адаптивність<br>досягли середнього рівня. Вищий рівень активації ЦНС ветеранів асоціювався зі зниженим<br>рівнем інтелектуальної емоційності. Виявлено тенденцію до взаємозв’язку стресостійкості зі<br>зниженим рівнем емоційності (а саме психомоторної та загальної). Усі інші виявлені коре-<br>ляційні зв’язки свідчили про відповідність вищого рівня активації ЦНС та стресостійкості за<br>вимірюваними показниками сенсомоторних реакцій з вищим рівнем формально-динамічних<br>властивостей індивідуальності та вимірюваних індексів активності і загальної адаптивності.<br>Рівень активації ЦНС асоціювався з ергічністю, пластичністю і швидкістю в комунікативній<br>сфері та інтелектуальною емоційністю, а також з комунікативною та загальною активністю<br>респондентів. Натомість, стресостійкість обстежених ветеранів була обумовлена психомо-<br>торною та інтелектуальною швидкістю, ергічністю і пластичністю в інтелектуальній сфері,<br>загальною інтелектуальною активністю та рівнем загальної адаптивності.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: ветерани війни, функціональний стан центральної нервової системи, пси-<br>хофізіологічні показники, сенсомоторні реакції.</p> Світлана Федорчук Олександр Корбуш Ярослав Субін Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 46 53 10.32652/spmed.2024.2.46-53 Питання якості сну спортсменів у практиці їх підготовки http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320085 <p><strong>Резюме</strong>. Послідовні ефективні тренування необхідні професійним спортсменам для опти-<br>мального виступу під час змагань. Тривалість тренувань, обсяг та інтенсивність навантажень<br>визначаються специфікою виду спорту, але професійні спортсмени зазвичай тренуються<br>цілий рік, при цьому частота тренувань залежить від сезонних умов, кількості та близькості<br>майбутніх змагань, етапу підготовки тощо. <strong>Мета</strong>. Вивчення основних аспектів сну у системі<br>сучасної підготовки спортсменів високої кваліфікації. <strong>Методи</strong>. Аналіз спеціальної науково-<br>методичної літератури, моніторинг інформаційних джерел мережі Інтернет, анкетування,<br>методи математичної статистики. <strong>Результати</strong>. Аналіз наукових джерел дозволив встановити,<br>що у професійних спортсменів можуть розвиватися розлади сну в періоди високих трену-<br>вальних навантажень у зв’язку із поглибленням фізичної та розумової втоми, присутністю<br>психологічного стресу. Проте основною причиною визначено збільшення частоти тренуваль-<br>них занять, що зазвичай проявляється у збільшені кількості ранкових тренувань, і, як наслі-<br>док, порушення «здоров’я» сну та формування відповідних патологічних процесів. Розробка<br>анкети для дистанційного опитування і її апробація показали, що більше 30 % опитаних<br>спортсменів відмічають зменшення тривалості сну у періоди максимальних навантажень, а<br>понад 40 % відмітили розвиток порушення сну – появу безсоння. Також більшість спортсме-<br>нів підтвердили, що у період максимальних навантажень у них змінюється графік тренуваль-<br>них занять із появою вранішніх тренувань, у зв’язку з чим у розкладі дня у них з’являється<br>денний сон.<br>Максимальні тренувальні навантаження негативно впливають на «здоров’я» сну спортсменів<br>високого класу, включаючи поглиблення фізичної та розумової втоми, зміни графіка трену-<br>вальних занять і ранні пробудження. Величина погіршення «здоров’я» сну напряму залежить<br>від специфіки тренувального процесу, відмінностей у стилях тренувань, а також вимог до<br>рівня підготовленості у різних видах спорту та кваліфікації самих спортсменів.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: сон, спортсмен, спортивна підготовка, спеціалізація, відновлення.</p> Анна Чекман Аліна Гопей Тетяна Коломієць Наталія Редько Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 54 59 10.32652/spmed.2024.2.54-59 Шлях жінок-спортсменок до олімпійського п’єдесталу. Париж–1900—Париж–2024 http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320131 <p><strong>Резюме</strong>. В історичному аспекті представлено розвиток жіночого спорту, шлях жінок до<br>олімпійського п’єдесталу за період Париж-1900 (Ігри II Олімпіади)— Париж-2024 (Ігри XXXIII<br>Олімпіади). <strong>Мета</strong>. За даними наукової літератури представити в історичному аспекті шлях<br>жінок-спортсменок до олімпійського п’єдесталу. <strong>Методи</strong>. Аналіз наукової літератури та<br>даних мережі Інтернет: аналіз, систематизація, узагальнення. <strong>Результати</strong>. За отримани-<br>ми даними можна свідчити, що протягом 124 років участі жінок в олімпійських змаганнях<br>спортсменок супроводжують серйозні проблеми, обумовлені специфікою жіночого організ-<br>му, зневажливим ставленням до них, їхніх проблем з чоловіками, які приймають усі важливі<br>рішення в галузі олімпійського спорту і спорту вищих досягнень. Найважливішою пробле-<br>мою сучасного жіночого спорту є відсутність науково обґрунтованого рішення Міжнародного<br>олімпійського комітету про допуск трансгендерів-жінок у жіночих видах спортивних змагань<br>Олімпійських ігор.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: історія, жінки, олімпійський спорт, порушення статевого диференціювання,<br>трансгендери-жінки у спорті.</p> Лариса Шахліна Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 60 65 10.32652/spmed.2024.2.60-65 Cистематизація чинників, що призводять до тильту під час гри в кіберспорті http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320132 <p><strong>Резюме</strong>. Тильт як психологічний стан, що характеризується втратою емоційного контролю,<br>розглядають як актуальну проблему в кіберспорті. Це явище суттєво впливає на резуль-<br>тативність гравців, призводить до зниження ефективності гри, погіршення взаємодії в ко-<br>манді та збільшення ризику вигоряння. <strong>Мета</strong>. Здійснити аналіз та систематизацію чинників,<br>що призводять до тильту під час гри в кіберспорті. <strong>Методи</strong>. Аналіз науково-методичної<br>літератури та даних мережі Інтернет, порівняння, систематизація та узагальнення, опитування,<br>метод зважених оцінок. <strong>Результати</strong>. Визначено, що найбільш значущими чинниками, які<br>можуть призводити до тильту, є вплив можливих психічних розладів, страх невдачі, перед-<br>стартовий емоційний стан та емоційна грамотність. Вплив індивідуального рівня толерування<br>несправедливості та суб’єктивного сприйняття відповідальності також виявилися важливими.<br>Результати показують, що тренери та фахівці можуть мати різні уявлення про причини тильту<br>залежно від свого досвіду та спеціалізації, що підкреслює необхідність подальших досліджень.<br>Кластерний аналіз виявив два основні кластери респондентів, де менш компетентні<br>респонденти недооцінюють загрозливість деяких чинників. Незважаючи на це, найбільш<br>загрозливими чинниками виявилися ті, що безпосередньо пов’язані з психологічним станом<br>та емоційною грамотністю гравців. Це вказує на важливість впровадження програм для<br>управління стресом та розвитку емоційних навичок серед кіберспортсменів. Систематизація<br>чинників, що призводять до тильту в кіберспорті, є важливим кроком до розробки ефективних<br>стратегій для запобігання цьому явищу.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: чинники, тильт, емоційний стан, кіберспорт, гравці.</p> Оксана Шинкарук Андрій Скалозуб Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 66 72 10.32652/spmed.2024.2.66-72 Критерії оцінювання показників сенсомоторних реакцій різного ступеня складності кваліфікованих спортсменок- волейболісток http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320133 <p><strong>Резюме</strong>. Сучасний волейбол вимагає від гравців високого рівня рухової активності,<br>що полягає у виконанні значної кількості, переміщень, стрибків, тактичних дій у нападі<br>та захисті у процесі змагальної діяльності, яка має інтервальний і змінний характер.<br><strong>Мета</strong>. Розробити оціночні критерії сенсомоторних реакцій різного ступеня складності<br>кваліфікованих спортсменок-волейболісток на основі використання діагностичного<br>комплексу «БОС-тест професійний». <strong>Методи</strong>. Аналіз науково-методичної літератури,<br>тестування, методи непараметричної статистики. <strong>Результати</strong>. Кореляційний аналіз<br>отриманих даних показав, що зменшення функціональної асиметрії та збільшення<br>динамічної м’язової витривалості субдомінантної руки за показниками тепінг-тесту<br>кваліфікованих волейболісток асоціювалося зі збільшенням точності і стабільності складної<br>зорово-моторної реакції, тобто спортивна майстерність обстежених спортсменок відбилася<br>насамперед у показниках точності і стабільності сенсомоторної реакції вибору. За<br>результатами проведеного дослідження виявлено особливості сенсомоторного реагування<br>та розроблено оціночні критерії сенсомоторних реакцій різного ступеня складності<br>кваліфікованих волейболісток, які можна використовувати для здійснення науково<br>обґрунтованого відбору у системі підготовки найближчого резерву у волейболі.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: сенсомоторні реакції, тепінг-тест, кваліфіковані спортсменки, волейбол.</p> Ольга Шльонська Ольга Борисова Світлана Федорчук Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 73 79 10.32652/spmed.2024.2.73-79 Особливості фізичної терапії пацієнтів з епілепсією та супутніми неврологічними порушеннями http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320135 <p><strong>Резюме</strong>. Епілепсія характеризується як група довготривалих неврологічних розладів хро-<br>нічного характеру. Оскільки це системне захворювання, то її прояви можна спостерігати<br>не лише у сфері психологічних порушень, а ще й у різних симптоматичних комплексах,<br>пов’язаних із порушеннями правильної роботи скелетно-м’язового апарату та нервової<br>чутливості. <strong>Мета</strong>. Критичний аналіз ефективності сучасних підходів до фізичної терапії при<br>епілепсії та супутніх неврологічних захворюваннях. <strong>Методи</strong>. Аналіз та оцінювання сучасної<br>науково-методичної літератури на тему практичної реалізації вибору найбільш ефективних<br>методів та засобів фізичної терапії пацієнтів з епілепсією та супутніми неврологічними по-<br>рушеннями. <strong>Результати</strong>. Під час аналізу наявної літератури з питань ефективності фізичної<br>терапії пацієнтів з епілепсією та супутніми неврологічними порушеннями було виявлено<br>недостатню кількість досліджень з питань залежності ефективності проведеного втручання<br>від обраних методів та засобів реабілітації. Встановлено, що процес фізичної терапії паці-<br>єнтів з епілепсією чинить безпосередній позитивний вплив на функціональні особливості<br>стану пацієнтів незалежно від різниці в часі проведення інтенсивних втручань та віку паці-<br>єнтів, терапія є ефективною в контексті відновлення рухових навичок пацієнта. Аналізуючи<br>дослідження ефективності терапії, слід констатувати факт наявності багатьох дискусійних та<br>недостатньо досліджених питань, зокрема, тих, які стосуються термінів та обсягів терапії.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: епілепсія, атаксія, дистонія, гіпертонус, порушення центральної та перифе-<br>ричної нервової системи.</p> Олексій Ніканоров Олександр Крикунов Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 80 84 10.32652/spmed.2024.2.80-84 Технології біомедицини у практиці спортивної травматології http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320137 <p><strong>Резюме</strong>. Незважаючи на те що травми є частиною спорту, сьогодні вони стали серйозною<br>проблемою через тривалий період відновлення, який гальмує або зовсім унеможливлює<br>демонстрацію вищих спортивних досягнень. Крім того, зниження рівня підготовленості для<br>багатьох спортсменів є більш суттєвим ураженням, ніж процес отримання травми. У цьо-<br>му випадку біомедичні та біотехнологічні науки є проблиском надії на скорочення процесу<br>лікування та мінімізацію втрати працездатності при поверненні до професійного спортив-<br>ного життя. <strong>Мета</strong>. Провести огляд та охарактеризувати доказово ефективні біомедичні<br>технології, рекомендовані у практиці спортивної травматології. <strong>Методи</strong>. Аналіз і узагальнен-<br>ня даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів<br>мережі Інтернет; метод систематизації; контент-аналіз. <strong>Результати</strong>. Системний аналіз даних<br>науково-методичної літератури та інформаційних джерел медичних баз мережі Інтернет<br>дав можливість розкрити зміст та специфіку використання новітніх терапевтичних методів<br>регенеративної медицини та біотехнологій для лікування спортивних травм. Огляд сучасних<br>методів терапії уражень опорно-рухового апарату у практиці спортивної травматології пока-<br>зав, що основу цих процедур становлять комбінації скаффолдів, біологічно активних сполук<br>і механізмів клітинної інженерії. Сьогодні ці методи представляють окремий напрям прак-<br>тичної медицини – регенеративну медицину, головна мета якої полягає в максимальному<br>відновленні структур і функцій пошкоджених тканин та органів шляхом заміщення уражених<br>ланок або стимуляції ендогенної регенеративної здатності самого організму, що дає змогу<br>за мінімально короткий період часу значно покращити якість життя пацієнта. Окремо необ-<br>хідно відзначити розвиток медичної техніки та її цифровізацію, що створює можливості для<br>контактного або дистанційного контролю за процесами лікування і відновлення спортсменів<br>безпосередньо під час терапевтичних занять, мінімізує ризики травматизму і повноцінно за-<br>безпечує профілактику тренувального процесу.<br>Ми віримо, що терапія, заснована на досягненнях сучасної біомедичної інженерії – це май-<br>бутнє вітчизняної спортивної травматології, яка потребує не просто підтримки коштами, а<br>є механізмом залучення інвестицій для розвитку ринку послуг сфери спортивної індустрії,<br>медичного туризму та громадського здоров’я в нашій країні і матиме широке практичне<br>значення у процесі післявоєнного відновлення.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: спортивна травматологія, травми, спортсмен, біомедичні технології, реге-<br>неративна медицина, цифрові технології.</p> Михайло Риган Олена Шматова Світлана Лисюк Тетяна Книш Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 85 90 10.32652/spmed.2024.2.85-90 Розробка автоматизованої системи контролю фізичного стану дорослого населення України http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320141 <p><strong>Резюме</strong>. У статті узагальнено інформацію про наявні підходи до розробки системи<br>контрою показників фізичного стану різних груп населення. <strong>Мета</strong>. Описати підходи до<br>розробки автоматизованої системи контролю показників фізичного стану дорослого<br>населення, представити характеристику модулів «Клієнт» та «Самодіагностика». <strong>Методи</strong>.<br>Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, абстрагування, аналіз і синтез,<br>моделювання, узагальнення. <strong>Результати</strong>. Здійснено огляд автоматизованих програм<br>контролю здоров’я, які використовують у сфері фітнесу та оздоровлення, охорони здоров’я<br>тощо. Виявлено загальні недоліки у розробці таких систем, які пов’язані з конфіденційністю<br>інформації, складним інтерфейсом або обмеженим функціоналом, ускладненням<br>інтерпретації отриманих даних, відсутністю належної підтримки тощо. Запропоновано<br>вимоги та рекомендації до розроблюваних автоматизованих систем контролю фізичного<br>стану. Показано на прикладі прототипу реалізацію певних складових розроблюваної<br>системи та описано можливі дії авторизованих користувачів у системі. Наведено приклади<br>реалізації клієнтської частини користувача та визначено основні інструменти серверної<br>частини. Запропоновано рекомендації до проєктування баз даних, що є важливою скла-<br>довою будь-якої сучасної системи. Результатом дослідження є деталізація роботи модулів<br>«Клієнт» та «Самодіагностика». Опис структури, розподіл на складові – підрозділи, що, у<br>свою чергу, є простими складовими складної системи. Наведено перелік використовуваних<br>підсистем та їх детальний опис роботи. Обґрунтовано та розроблено автоматизовану<br>систему контролю показників фізичного стану дорослого населення України, визначено<br>структуру та принципи її використання, відмітними особливостями автоматизованої системи<br>контролю є деталізація модулів «Клієнт» та «Самодіагностика».<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: моніторинг, здоров’я, фізичний стан, особи зрілого віку, система, модулі.</p> А. Андрєєв Олена Андрєєва Олександра Благій Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 91 100 10.32652/spmed.2024.2.91-100 Теоретико-методичні основи технології корекції моторних функцій у школярів 11–12 років із порушенням зору в процесі адаптивного фізичного виховання http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320144 <p><strong>Резюме</strong>. Науковці відмічають, що реалізація процесу адаптивного фізичного виховання<br>для школярів із порушенням зору не відповідає сучасним умовам сьогодення та має го-<br>стру потребу в методологічному, організаційному та практичному обґрунтуванні й потребує<br>модернізації. Проблема незадовільного стану фізичної підготовленості та зниження темпів<br>фізіологічного приросту соматометричних показників школярів із порушенням зору не ви-<br>рішується в повному обсязі на заняттях з адаптичного фізичного виховання в умовах спе-<br>ціальних закладів освіти. <strong>Мета</strong>. Теоретично обґрунтувати й експериментально підтвердити<br>ефективність програми адаптивного фізичного виховання для школярів із порушеннями<br>зору. <strong>Методи</strong>. Аналіз даних наукової літератури, експеримент, тестування та математична<br>обробка даних. <strong>Результати</strong>. Розроблена програма адаптивного фізичного виховання для<br>школярів із порушеннями зору концептуально є сукупністю поглядів, об’єднаних фунда-<br>ментальним задумом, провідною ідеєю і метою. Програма передбачала дотримання ряду<br>організаційних, соціальних та педагогічних умов. У ході наукового дослідження було отри-<br>мано суттєві позитивні результати соматометричних показників. Позитивні зміни виявлено<br>в показниках фізичної підготовленості школярів 12 років, що включали: скорочення часу<br>виконання човникового бігу, збільшення відстані стрибка у довжину та зростання кількості<br>піднімань з вихідного положення лежачи за хвилину. Також виявлено поліпшення у витягу-<br>ванні рук уперед під час нахилу тулуба вперед з вихідного положення сидячи. Представлена<br>програма адаптивного фізичного виховання для дітей із порушенням зору має великий по-<br>тенціал у поліпшенні різних аспектів фізичного розвитку та фізичної підготовленості школя-<br>рів 12 років із порушенням зору.<br><strong>Ключові слова</strong>: школярі, порушення зору, адаптивне фізичне виховання, програма.</p> Божена Буховець Катерина Філіпцова Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 101 108 10.32652/spmed.2024.2.101-108 Морфологічний статус дітей з вадами слуху як детермінанта сучасної якості їх життя http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320168 <p><strong>Резюме</strong>. Наведено результати досліджень фахівців у галузі адаптивного фізичного вихован-<br>ня, зокрема, під час роботи з дітьми, у яких було встановлено різні порушення слуху. Розгля-<br>нуто дані вивчення рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей із порушенням<br>слуху. <strong>Мета.</strong> Розглянути актуальність питання морфологічного статусу дітей з вадами слуху<br>як визначену детермінанту якості життя таких дітей. <strong>Методи</strong>. Аналіз і узагальнення даних<br>спеціальної науково-методичної літератури, моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтер-<br>нет; систематизація; контент-аналіз. <strong>Результати</strong>. Визначено, що втрата слуху значно впливає<br>на функціонування рухового аналізатора. Це проявляється в низькому рівні рухливості нерво-<br>вих процесів порівняно з однолітками. У дітей із втратою слуху у спокої та після фізичного<br>навантаження спостерігається нижча порівняно з дітьми, які чують, максимальна частота ру-<br>хів, менша точність рухів і менш ефективна сенсомоторна координація. Порівняльний аналіз<br>дозволив встановити, що у школярів із порушеннями слуху присутні суттєві відхилення в рівні<br>фізичного розвитку та стан здоров’я. Отримані дані показали, що сучасна спеціальна осві-<br>та потребує розробки та впровадження більш досконалих та ефективних форм і методів її<br>реалізації, створення та використання нових педагогічних підходів та інноваційних технологій,<br>а також нових комплексних програм розвитку глухих та слабкочуючих дітей із застосуванням<br>нетрадиційних засобів, у тому числі рухливих та спортивних ігор.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: діти з порушенням слуху, глухі, школярі, які слабо чують, фізичне вихован-<br>ня, фізичний розвиток, фізична підготовленість, координаційні здібності, спортивні ігри.</p> Максим Гопей Лариса Богданович Іван Лукасевич Наталія Склярова Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 109 114 10.32652/spmed.2024.2.109-114 Вплив рухової активності на психоемоційний стан, соціально- комунікативні навички та активність студентів Китайської Народної Республіки: гендерний аналіз http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320172 <p><strong>Резюме</strong>. У статті розглянуто вплив рухової активності на рівень задоволеності своїм<br>життям, комунікацій та соціальних зв’язків у студентському середовищі КНР у гендерному<br>аспекті. <strong>Мета</strong>. Дослідити вплив рухової активності на покращення психоемоційного стану,<br>комунікативних навичок та соціальних зв’язків студентів КНР з урахуванням гендерних особ-<br>ливостей. <strong>Методи</strong>. Теоретичний аналіз, узагальнення даних науково-методичної літератури<br>та документальних матеріалів; математично-статистична обробка фактичного матеріалу. <strong>Ре</strong><strong>зультати</strong>. Визначено, що 63,3 % студентів продемонстрували помірний рівень стресу, 30 %<br>відчувають високий рівень, 55,5 % китайських студентів визнали, що соціальна ізоляція під<br>час пандемії для них була важкою, 69,6 % студентів відзначили зміни у своєму фізичному<br>стані у зв’язку з переходом на дистанційну форму навчання, що суттєво вплинуло на їхній<br>психоемоційний стан. Впровадження гендерно-орієнтованих практичних рекомендацій до<br>стимулювання рухової активності студентів КНР сприяло розвитку комунікаційних навичок,<br>вмінню співпрацювати в групі та привело до зменшення рівня стресу.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: рухова активність, студенти, гендерні особливості, гендерний аналіз, пси-<br>хоемоційний стан, стрес.</p> Оксана Марченко Чжімінь Се Лусінь Лі Олег Ростов Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 115 121 10.32652/spmed.2024.2.115-121 Вплив спеціальної фізичної підготовки на рівень розвитку рухових якостей юнаків – учнів ліцею з військово-професійною спрямованістю навчання http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320199 <p><strong>Резюме</strong>. У статті розглянуто ключові аспекти спеціальної фізичної підготовки учнів ліцею з<br>військово-професійною спрямованістю навчання. В рамках дослідження було експеримен-<br>тально перевірено практичні рекомендації до спеціальної фізичної підготовки особового<br>складу підрозділів Національної поліції України з використанням системи CrossFit. <strong>Мета</strong>.<br>Дослідити вплив експериментальної програми спеціальної фізичної підготовки на рівень<br>розвитку рухових якостей учнів ліцею з військово-професійною спрямованістю навчання.<br><strong>Методи</strong>. Теоретичні (контент-аналіз нормативних і програмно-методичних документів, ком-<br>паративний метод зіставлення та аналізу вітчизняного досвіду з досліджуваної проблеми);<br>педагогічні (тестування рівня розвитку рухових якостей); загальноприйняті методи матема-<br>тичної статистики. <strong>Результати</strong>. Обчислення середнього значення, стандартного відхилення<br>та дисперсії для кожного тесту до і після проведення експерименту показують, що в цілому<br>спостерігається покращення показників розвитку рухових якостей після занять спеціальної<br>фізичної підготовки за експериментальною програмою. Встановлено, що її впровадження<br>для учнів ліцею з військово-професійною спрямованістю навчання з використанням системи<br>CrossFit та функціонального тренінгу привело до значного підвищення рівня розвитку ви-<br>тривалості, силових та швидкісних якостей респондентів. Порівняння початкових і кінцевих<br>показників свідчить про значне зростання результатів у всіх тестових вправах.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: спеціальна фізична підготовка, фізична підготовленість, учні, кросфіт, рухо-<br>ві якості.</p> Оксана Марченко Марія Бричук Наталія Симоненко Ігор Колінько Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 122 127 10.32652/spmed.2024.2.122-127 Методологічні підходи до застосування штучного інтелекту в системі громадського здоров’я http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320202 <p><strong>Резюме</strong>. Стаття присвячена вивченню методологічних підходів до застосування штучного інтелекту в системі громадського здоров’я. <strong>Мета</strong>. Розробити методологічні підходи до застосування штучного інтелекту в системі громадського здоров’я на основі оцінки ризиків для здоров’я населення. <strong>Методи</strong>. Аналіз наукової, науково-методичної літератури, узагальнення, синтез, абстрагування, формалізація. <strong>Результати</strong>. Виконано системний аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації, що стосуються методологічних підходів застосування штучного інтелекту в системі громадського здоров’я на основі оцінки ризиків для здоров’я населення від забруднення довкілля. За отриманими результатами було зроблено висновки, що штучний інтелект має потенціал покращити здатність системи громадського здоров’я підтримувати здоров’я всіх людей у всіх громадах та збільшити швидкість і точність діагностичних процедур, покращуючи результати для здоров’я населення. Розробка зрозумілих методологій штучного інтелекту для діагностичних систем сприяє підвищенню довіри громадськості до використання штучного інтелекту в охороні здоров’я. Систему штучного інтелекту можна використовувати для виявлення і оцінювання ризиків потенційних спалахів та відстеження поширення захворювань, епідемій у реальному часі. Під час використання штучного інтелекту в системі громадського здоров’ям виникають проблеми з упередженням і дискримінацією, що призводить до несправедливого розподілу ресурсів у громадах, тому потрібні подальші дослідження використання методів штучного інтелекту для спостереження за громадським здоров’ям.</p> <p><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: штучний інтелект, громадське здоров’я, методологія оцінювання ризику, здоров’я населення.</p> Ярослав Першегуба Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 128 136 10.32652/spmed.2024.2.128-136 Адаптивні спортивні ігри та їх вплив на соціальну адаптацію і психофізичний розвиток внутрішньо переміщених осіб http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320205 <p><strong>Резюме</strong>. Пропонується авторське дослідження особливостей використання адаптивних<br>спортивних ігор та їх вплив на соціальну адаптацію, психофізичний розвиток внутрішньо пере-<br>міщених осіб. Особливість дослідження полягає у врахуванні результатів занять адаптивними<br>іграми і різних методик їх проведення як складової частини загальної соціальної адаптації.<br><strong>Мета</strong>. Розробити та науково обґрунтувати критерії ефективності використання адаптивних<br>ігор для внутрішньо переміщених осіб дитячого віку. <strong>Методи</strong>. Аналіз та узагальнення даних<br>науково-методичної та спеціальної літератури, експертна оцінка результатів практичної ді-<br>яльності, анкетування, спостереження, інтерв’ю, тестування, статистичний аналіз. <strong>Результати</strong>.<br>В процесі роботи встановлено ефективність впливу занять адаптивними спортивними іграми<br>на соціальну адаптацію та психофізичний розвиток, що підтверджується високим та середнім<br>рівнем соціальної адаптації в адаптаційному центрі, високим рівнем задоволеності адаптивни-<br>ми іграми відповідно до 5-бальної шкали Лайкерта, зростанням показників тесту функціона-<br>льного стану дрібної моторики. Практичне значення отриманих результатів полягає в ефек-<br>тивності використання адаптивних спортивних ігор, урахуванні у методиках занять емоційного<br>фактора, впливу на дрібну моторику, пропріоцепцію, а також у впровадженні результатів<br>досліджень у практичну діяльність фахівців з адаптивних спортивних ігор.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: адаптивні ігри, спорт, методика, емоції, соціальна адаптація, дрібна мото-<br>рика, пропріоцепція.</p> Ігор Петрук Петро Подоляка Аліна Лавренюк Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 137 141 10.32652/spmed.2024.2.137-141 Окремі питання новітніх технологій у підготовці фахівців у сфері фізичної культури і спорту http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320208 <p><strong>Резюме</strong>. Інтеграція новітніх технологій, зокрема штучного інтелекту та мовних моделей, є необхідним кроком на шляху модернізації освіти у сфері фізичної культури і спорту. Це сприятиме підвищенню якості освіти, розвитку цифрових компетентностей та підготовці фахівців, здатних відповідати сучасним професійним викликам. <strong>Мета</strong>. Обґрунтування шляхів інтеграції технологій штучного інтелекту та мовних моделей у процес підготовки фахівців у галузі фізичної культури і спорту для підвищення якості освіти та розвитку професійних компетентностей студентів. <strong>Методи</strong>. Аналіз наукової літератури, стратегічних державних документів та сучасних технологій штучного інтелекту. <strong>Результати</strong>. Встановлено, що інтеграція штучного інтелекту та мовних моделей відкриває нові можливості для персоналізації навчання, підвищення мотивації студентів та розвитку їхніх професійних компетенцій. Використання штучного інтелекту полегшує аналіз індивідуальних потреб студентів, надання персоналізованих рекомендацій та використання інтерактивних навчальних середовищ. Однак виявлено ризики отримання неточної або недостовірної інформації, що підкреслює необхідність розвитку інформаційної грамотності та критичного мислення студентів.</p> <p><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: штучний інтелект, мовні моделі, якість освіти, підготовка фахівців, новітні технології.</p> Олександр Пижов Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 142 147 10.32652/spmed.2024.2.142-147 Підходи до організації процесу фізичного виховання у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320210 <p><strong>Резюме</strong>. Реалізація концепції «Нова українська школа» (НУШ) зіткнулася з великими викликами, зокрема через пандемію COVID-19 та війну в Україні. Фізичне виховання як один із ключових аспектів гармонійного розвитку учнів постраждало через обмежені можливості для проведення занять у звичних умовах. Пандемія зумовила масовий перехід на дистанційне навчання, що негативно вплинуло на фізичну активність учнів, а війна внесла додаткові перешкоди у вигляді безпекових ризиків і руйнування інфраструктури. Попри складнощі, важливо адаптувати підходи до фізичного виховання, інтегруючи нові цифрові інструменти, змішані формати навчання та індивідуальні плани тренувань. Це дозволить забезпечити безперервність фізичного розвитку навіть в умовах кризи. Особлива увага має бути приділена підготовці вчителів до роботи в нових реаліях, зокрема з використанням технологій. Фізичне виховання залишається ключовим для здоров’я нації та її обороноздатності, тому необхідно посилити його роль у системі освіти, навіть у складних умовах. <strong>Мета</strong>. Проаналізувати сучасні підходи до організації процесу фізичного виховання у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. <strong>Методи</strong>. Теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури, аналіз нормативних та стратегічних документів; контент-аналіз документальних матеріалів; метод системного аналізу. <strong>Результати</strong>. Розглянуто особливості організації процесу фізичного виховання у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив пандемії COVID-19, який спричинив перехід на дистанційне навчання та зниження фізичної активності учнів. Описано сучасні підходи до проведення уроків фізичної культури, які включають використання онлайн-інструментів, адаптацію навчальних програм до умов укриттів і спеціальні вправи для обмежених просторів. Особливу увагу приділено питанням мотивації учнів до самостійних занять фізичною культурою, впровадженню інтерактивних методик, а також психоемоційній підтримці. Акцент зроблено на важливості фізичної підготовки як невід’ємного елемента розвитку здорової та витривалої особистості, особливо в умовах воєнних дій, коли від фізичної готовності залежить не лише здоров’я, а й здатність до виконання складних завдань.</p> <p><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: воєнний стан, Нова українська школа, фізичне здоров’я, фізичне виховання, фізична культура, рухова активність.</p> В’ячеслав Семененко Валерія Теліус Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 148 153 10.32652/spmed.2024.2.148-153 Організаційно-методичне забезпечення підготовки тренерів з питань інклюзивності в спорті як компонент інформаційно-освітнього простору http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320211 <p><strong>Резюме</strong>. Сучасне суспільство вимагає інтеграції інклюзивності в усі сфери життя, вклю-<br>чаючи спорт, що актуалізує потребу професійного розвитку тренерів у цьому напрямі.<br>Стаття розкриває значення комплексного підходу до забезпечення інклюзивності в спорті,<br>охоплюючи технологічні, організаційні та методичні аспекти, відкриваючи потенціал роз-<br>витку освітньої та спортивної галузей. <strong>Мета</strong>. Обґрунтування авторської структурно-логічної<br>схеми комплексного підходу в підготовці тренерів для забезпечення інклюзивності в спор-<br>ті з урахуванням організаційно-методичного забезпечення як складової спеціалізованого<br>інформаційно-освітнього простору підготовки фахівців. <strong>Методи</strong>. Аналіз та систематизація<br>джерел літератури, індукція та дедукція, методи системного та логічного аналізу, синтез та<br>узагальнення. <strong>Результати</strong>. Представлено авторську структурно-логічну схему, яка включає<br>аналіз проблем та причини, визначення шляхів їх вирішення, результат та очікувані наслідки<br>у вигляді системного вирішення проблеми недостатнього рівня інклюзивності в спорті через<br>навчання та професійний розвиток тренерів за підтримки сталої інклюзивної організаційної<br>політики з використанням відповідного організаційно-методичного забезпечення. Поруч з<br>розглянутою потребою в інтеграції глобальних тенденцій та міжнародного досвіду у навчанні<br>тренерів з інклюзивності в спорті наголошується на критичній ролі адаптації освітніх мате-<br>ріалів до мовно-культурних особливостей та регіонального аспекту. Екстраполюючи прин-<br>цип субсидіарності у цей контекст, навчання на найнижчому рівні та у національному вимірі<br>сприятиме досягненню стійкості в інклюзивному спорті, що підкреслює актуальність покра-<br>щення освітніх ініціатив для тренерів та вдосконалення методичного оснащення з питань<br>інклюзивності в спорті. Результати дослідження можуть слугувати орієнтиром для розробки<br>інклюзивних стратегій у вітчизняному спорті.<br><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: інклюзія, спорт, підготовка тренерів, освіта, організаційно-методичне за-<br>безпечення, інформаційно-освітній простір.</p> Олеся Шевчук Ірина Когут Вікторія Маринич Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 154 161 10.32652/spmed.2024.2.154-161 Вплив комплексної програми фізичної реабілітації на функціональний стан колінного суглоба в осіб з іммобілізаційною розгинальною контрактурою http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320214 <p><strong>Резюме</strong>. Іммобілізаційні розгинальні контрактури у колінному суглобі характеризуються затяжним і ускладненим протіканням і довготривалою інвалідизацією. Для відновлення функції колінного суглоба при іммобілізаційних контрактурах використовують такі традиційні методи реабілітації: кінезитерапія, лікувальний масаж, фізіотерапія та ерготерапія, які недостатньо повно забезпечують покращення функції колінного суглоба. З кожним роком з’являються нові портативні реабілітаційні тренажери для пасивної розробки суглобів, за допомогою яких можна безболісно та пасивно підвищити ефективність реабілітаційного процесу на ранніх етапах. <strong>Мета</strong>. Дослідити вплив програми фізичної реабілітації для осіб з іммобілізаційною розгинальною контрактурою колінного суглоба із застосуванням кінезитерапії, постізометричної релаксації, лікувального масажу, фізіотерапії, кінезитейпування та механотерапії. <strong>Ме</strong><strong>тоди</strong>. Контент-аналіз історій хвороби, огляд, анкетування; візуально-аналогова шкала болю (VAS); шкала Lysholm; мануально-м’язове тестування, гоніометрія та методи математичної статистики. <strong>Результати</strong>. Під впливом компонентів розробленої програми у пацієнтів основної групи зареєстровано позитивні зміни з боку біомеханічних показників, больових відчуттів за шкалою Lysholm порівняно з пацієнтами, які займалися за загальноприйнятою програмою лікувального закладу. У пацієнтів основної групи було встановлено значні зміни за шкалою Lysholm через 20 днів після проведеної програми фізичної реабілітації. Больові показники у стані спокою значно знизилися. Результати проведених досліджень свідчать про те, що розроблена програма застосування заходів фізичної реабілітації для осіб з іммобілізаційною розгинальною контрактурою колінного суглоба більш ефективно впливає на відновлення функції колінного суглоба, ніж загальноприйнята програма лікувального закладу.</p> <p><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: іммобілізаційна розгинальна контрактура, постізометрична релаксація, колінний суглоб, функціональний стан.</p> Олена Антонова Альона Пасенко Олександр Кущ Юлія Івакіна Богдан Луценко Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 162 166 10.32652/spmed.2024.2.162-166 Застосування заходів фізичної терапії для відновлення постурального контролю в осіб із розсіяним склерозом http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320221 <p><strong>Резюме</strong>. Заходи фізичної терапії мають потенційний позитивний вплив на різні чинники порушень постурального контролю при розсіяному склерозі. <strong>Мета</strong>. За даними джерел спеціальної літератури розглянути сучасні підходи до застосування заходів фізичної терапії для відновлення постурального контролю в осіб із розсіяним склерозом. <strong>Методи</strong>. Аналіз та узагальнення даних наукової літератури і практичних рекомендацій до застосування заходів фізичної терапії для відновлення постурального контролю в осіб із розсіяним склерозом. <strong>Результати</strong>. У ряді досліджень було продемонстровано ефективність аеробних та силових вправ, гідрокінезитерапії, йоги та тренувань на основі віртуальної реальності на показники балансу та постурального контролю в осіб із розсіяним склерозом. Порушення постурального контролю є поширеним наслідком розсіяного склерозу, що призводить до порушень мобільності та незалежності пацієнтів. Результати систематичних оглядів та мета-аналізів показують, що програми фізичної терапії, які включають різні види вправ, є ефективними для покращення балансу та відновлення постурального контролю при розсіяному склерозі. Проте залишається відкритим питання оптимальних параметрів вправ та переваг однихпрограм перед іншими. <strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: розсіяний склероз, реабілітація, фізична терапія, терапевтичні вправи, баланс, постуральний контроль.</p> Марія Балаж Олександр Гордашевський Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 167 171 10.32652/spmed.2024.2.167-171 Високоінтенсивне інтервальне тренування в реабілітації хворих з постінсультними когнітивними порушеннями http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320224 <p><strong>Резюме</strong>. Проблема мозкового інсульту надзвичайно актуальна у зв’язку з його поширеністю, високими показниками летальності та інвалідизації, що настає внаслідок рухових, мовленнєвих та когнітивних порушень, які впливають на мотивацію, адекватну поведінку та довгострокову якість життя. Реабілітація робить суттєвий вплив на відновлення функцій мозку і реорганізацію, особливо відносно рухових порушень. Тому є доцільним пошук шляхів для створення нових реабілітаційних програм, спрямованих на відновлення вихідного рівня соціального функціонування, збереження та покращення когнітивних функцій. Високоінтенсивне інтервальне тренування (ВІТ) сьогодні вважається багатообіцяючою стратегією покращення когнітивних функцій. <strong>Мета</strong>. Вивчення зарубіжного досвіду застосування високоінтесивного інтервального тренування у стимулюванні процесів нейропластичності та покращенні когнітивних функцій після інсульту. <strong>Методи</strong>. Теоретичний аналіз, синтез та узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури. <strong>Результати</strong>. Потенційна роль ВІТ у реабілітації після інсульту підтверджується результатами його потужного нейрогенного ефекту, який може посилити когнітивні функцій та нейропластичність. Використання ВІТ в комплексі засобів та методів фізичної терапії підвищує рівень нейротрофічного фактора (BDNF) у сировотці крові, що впливає на покращення когнітивних функції мозку постінсультних хворих. Аналіз доступної науково-методичної літератури свідчить, що ВІТ може бути ефективним у стимулюванні процесів нейропластичності та когнітивних функцій, що дає підставу рекомендувати його застосування в системі реабілітації хворих після перенесеного інсульту.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: високоінтенсивне тренування, фізична терапія, інсульт, нейропластичність, когнітивні функції.</p> Римма Баннікова Олександр Вороньков Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 172 177 10.32652/spmed.2024.2.172-177 Мануальна терапія як метод реабілітації при дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320225 <p><strong>Резюме</strong>. Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба є поширеною проблемою, що впливає на якість життя багатьох людей. У проаналізованих наукових джерелах вже доведено ефективність різних методів відновного лікування та реабілітації хворих із патологією скронево-нижньощелепного суглоба, проте роль мануальної терапії залишається недостатньо вивченою. У зв’язку з цим виникає питання: чи може мануальна терапія бути ефективним методом реабілітації при дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба? <strong>Мета</strong>. Оцінити ефективність застосування мануальної терапії як методу реабілітації пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба. <strong>Методи</strong>. Згідно з Міжнародною класифікацією функціонування використано методи оцінювання: аналогова шкала болю (ВАШ), гоніометрія та опитувальник якості життя SF-36. Для підрахунку отриманих даних та оцінювання клінічної ефективності використано програмне забезпечення SPSS версії 25. Достовірність відмінностей визначали за допомогою критерію Стьюдента. <strong>Результати</strong>. Результати дослідження свідчать, що використання технік мануальної терапії в комплексному відновному лікуванні хворих з патологією скронево-нижньощелепного суглоба сприяє регресу больових відчуттів, покращенню функціонування суглоба та підвищенню якості життя. Проведене дослідження продемонструвало значний потенціал застосування технік мануальної терапії у забезпеченні тривалого полегшення клінічної симптоматики, покращання функції суглоба та підвищення якості життя. Це дає підстави рекомендувати застосування елементів мануальної терапії в комплексних програмах реабілітації хворих з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: реабілітація, дисфункція, скронево-нижньощелепний суглоб. </p> Римма Баннікова Я. Черняк Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 178 183 10.32652/spmed.2024.2.178-183 Алгоритм фізичної терапії осіб після ампутації гомілки внаслідок мінно-вибухової травми http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320226 <p><strong>Резюме</strong>. Збільшення кількості ампутацій гомілки після мінно-вибухових травм, зміна типового профілю пацієнтів, летальність випадків, ускладнень вимагають адаптації заходів фізичної терапії для максимізації функціональних результатів у повсякденному житті. <strong>Мета</strong>. Створити алгоритм фізичної терапії (ФТ) для осіб після ампутації гомілки внаслідок мінновибухової травми (МВТ). <strong>Методи</strong>. Теоретичний аналіз даних науково-методичної літератури, тематичних та військово-медичних періодичних видань, Інтернет-джерел, а також доступних протоколів, рекомендацій зарубіжних та вітчизняних клінік даного профілю. <strong>Результати</strong>. Численні систематичні огляди, клінічні рандомізовані дослідження підтверджують ефективність ФТ для пацієнта після транстибіальної ампутації внаслідок МВТ, що дозволяє пришвидшити результативність відновлення, спрямовану на компенсацію рухових функцій та діяльності пацієнта, його незалежності в повсякденній, побутовій і соціальній активності та адаптації. Розробка алгоритму фізіотерапевтичних заходів ФТ для тематичних пацієнтів ґрунтувалася на базі принципів доказово-інформованих практик та МКФ. Включала основні сучасні підходи: проблемно-орієнтований, мультидисциплінарний, комплексний та ранньої допомоги. Спеціально розроблений алгоритм реабілітаційного втручання включав такі етапи: первинна оцінка функціонального статусу пацієнта;&nbsp; мультидисциплінарний підхід (постановка цілей, планування втручання); створення індивідуального реабілітаційного плану; вибір тактики реалізації індивідуальної реабілітаційної програми з подальшим оцінюванням її ефективності; реалізація втручання (застосування заходів ФТ відповідно до принципів доказової реабілітації); оцінка ефективності терапевтичного втручання.</p> <p><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: алгоритм, заходи фізичної терапії, ампутація, мінно-вибухова травма, реабілітація, мультидисциплінарний підхід.</p> Анна Бойко Наталія Шестопал Валерій Ярмак Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 184 190 10.32652/spmed.2024.2.184-190 Програма фізичної терапії на гострому та підгострому етапах реабілітації дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320228 <p><strong>Резюме</strong>. <strong>Мета</strong>. Обґрунтувати та розробити програму фізичної терапії за принципами МКФ та в рамках мультидисциплінарного підходу на гострому та підгострому етапах реабілітації дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. <strong>Методи</strong>. Аналіз науково-методичної літератури. <strong>Результати</strong>. На підставі результатів вивчення літературних даних і проведених попередніх досліджень нами було розроблено програму фізичної терапії в рамках гострого (на базі клінічної установи) та підгострого (амбулаторно) етапів реабілітації дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ). Для досягнення більш вираженого реабілітаційного ефекту побудову програми фізичної терапії дітей з ГІЕ проводили за алгоритмом надання реабілітаційних послуг. Загальною метою розробленої програми фізичної терапії на гострому та підгострому етапах реабілітації дітей з ГІЕ є: відновлення та покращення функцій, формування психомоторного та фізичного розвитку дитини згідно з віковими та фізіологічними нормами, зменшення і запобігання інвалідизації, здоровий розвиток дитини та подальша успішна її соціалізація. Розроблена програма базується на таких принципах надання реабілітаційних послуг: ранній початок, комплексність застосування терапевтичних заходів, функціональність, етапність, сімейноцентрованість, командність та міждисциплінарність. Основою концептуального підходу до реалізації комплексної програми терапії та реабілітації є визначення її базового і варіативного компонент: позиціонування; вправи та методики для стимуляції моторно-рефлекторних навичок; методи формування сенсорного сприйняття; метод Кенгуру; метод навчання батьків трансферингу дитини; респіраторна фізична терапія (ФТ); вправи для профілактики зниження гостроти зору, обмеження поля зору та профілактики косоокості; вправи та методики для терапії вроджених та/або набутих патологій опорно-рухового апарату (ОРА); ерготерапевтичний менеджмент; заняттями з терапевтом мовлення. Компоненти програми спрямовані на адаптацію дитини до умов зовнішнього середовища; зменшення постреанімаційних ускладнень, покращення дихання, сприяння формуванню та закріпленню рефлексів, м’язових реакцій та розвитку рухових функцій, формування та розвиток сенсорного сприйняття, поступовий перехід до стану фізіологічної та вікової норми. Розроблена індивідуальна програма ранньої реабілітації з комплексом методів та підходів залежно від функціонального стану, активності та участі, потреб дитини та її можливостей має дати значний позитивний результат зі становлення моторних і сенсорних навичок дитини та профілактики їх згасання.</p> <p><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, реабілітація, фізична терапія, діти, нервова система, функція, активність, участь. </p> Ірина Жарова Альона Безлегка Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 191 197 10.32652/spmed.2024.2.191-197 Аналіз сучасних підходів до застосування засобів терапії та реабілітації осіб із цукровим діабетом 2-го типу та хронічним больовим синдромом, що пов’язаний з адгезивним капсулітом http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320231 <p><strong>Резюме</strong>. У зв’язку зі значною поширеністю розладів обміну речовин і пов’язаним з ними підвищеним ризиком виникнення ряду захворювань, діабет перейшов в глобальну епідемію і створює серйозну загрозу для здоров’я суспільства. <strong>Мета</strong>. Проаналізувати і систематизувати сучасні науково-методичні знання і результати практичного вітчизняного та зарубіжного досвіду із застосування засобів терапії та реабілітації у хворих на цукровий діабет 2-го типу з хронічним больовим синдромом, асоційованим із адгезивним капсулітом. <strong>Методи</strong>. Аналіз спеціальної та науково-методичної літератури. <strong>Результати</strong>. Поширеність адгезивного капсуліту плечового суглоба серед пацієнтів із цукровим діабетом сягає 20–30 %. За рахунок скорочення («заморожування») капсули плечового суглоба відбувається поступове обмеження активних та пасивних рухів верхньої кінцівки, що призводить до зменшення обсягу фізичної активності, зниження працездатності, погіршення якості життя та інвалідизації хворих. Прийнято вважати, що у більшості пацієнтів адгезивний капсуліт має характер саморозв’язного процесу протягом 1,5–2,5 року, проте останнім часом з’явилися клінічні дані про збереження болю та залишкову втрату обсягу рухів плечового суглоба у віддаленому періоді у осіб без цукрового діабету у 10 % випадків, а у пацієнтів із цим захворюванням – до 85 %. Оскільки вивченням адгезивного капсуліту плечового суглоба у хворих на цукровий діабет активно займаються не лише травматологи-ортопеди, а й неврологи, ендокринологи, ревматологи, фізіотерапевти, а також враховуючи складність та комбінованість патологій, це привело до появи різноманітних підходів до лікування поєднаної патології. При цьому досі не існує чітких доказів переваги тієї чи іншої методики лікування. До засобів терапії та реабілітації хворих на сьогодні належать: медикаментозні засоби, хірургічні методи, немедикаментозні методи (фізіотерапевтичний менеджмент, дієтичне харчування, ерготерапевтичні заходи, психологічний супровід пацієнта). Усе сказане свідчить про необхідність розробки, наукового обґрунтування, апробації та визначення ефективності програми із застосуванням засобів терапії і реабілітації плечового суглоба у пацієнтів із цукровим діабетом.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: фізична терапія, реабілітація, цукровий діабет, больовий синдром, адгезивний капсуліт, опорно-руховий апарат, жінки, програма, рухова активність, фізичні вправи, ункції, активність та участь.</p> Ірина Жарова Євген Орленко Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 198 203 10.32652/spmed.2024.2.198-203 Сучасні засоби фізичної терапії у корекції ризику розвитку метаболічного синдрому і хронічного болю в осіб молодого віку http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320232 <p><strong>Резюме</strong>. Розглянуто реабілітаційні програми до корекції ризику розвитку метаболічного синдрому і хронічного болю в осіб молодого віку. <strong>Мета</strong>. Здійснити аналіз сучасної спеціальної літератури та вивчити вплив засобів корекції та реабілітаційних програм для осіб із метаболічним синдромом і хронічним болем в ОРА (опорно-руховому апараті). <strong>Методи</strong>. Бібліосемантичний аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел літератури з досліджуваної теми, компаративний аналіз. <strong>Результати</strong>. Проаналізовано роботи українських та зарубіжних науковців, в яких описано багато засобів та методів реабілітаційного відновлення пацієнтів різного віку із метаболічним синдромом і хронічним болем в ОРА. Нормалізація маси тіла відіграє визначальну роль у відновленні пацієнтів із метаболічним синдромом. Дослідженнями доведено, що фізичні навантаження є ефективним засобом боротьби з розладами ліпідного та вуглеводного обмінів.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: метаболічний синдром, фізична терапія, хронічний біль, реабілітаційні програми, корекція, молодий вік.</p> Віталій Кашуба Юлія Калмикова Сергій Калмиков Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 204 212 10.32652/spmed.2024.2.204-212 Чи є доцільним використання фізіотерапевтичних засобів після ендоскопічної поперекової мікродискектомії? Результати власного досвіду http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320233 <p><strong>Резюме</strong>. Розглянуто питання доцільності використання фізіотерапевтичних засобів після ендоскопічної поперекової мікродискектомії. <strong>Мета</strong>. Провести порівняльний аналіз ефективності застосування програми фізичної терапії у пацієнтів, прооперованих з приводу гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта методом унілатеральної біпортальної ендоскопічної дискектомії (UBE). <strong>Методи</strong>. VAS (см), анкетування Oswestry через 1 місяць та 6 місяців, відповідно. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою Microsoft Excel та Statistica 8.0 (StatSoft Inc.). <strong>Результати</strong>. Після операції в кожній із груп, включених у дослідження, виявлено статистично значуще зниження показників болю (p &lt; 0,05). Достовірно значущих відмінностей між групами на етапі останнього обстеження не виявлено (р &gt; 0,05). Достовірно значущих відмінностей між групами спостереження за показником болю в нозі (VAS) через 1 місяць після операції та під час останнього опитування також не виявлено ( р &gt; 0,05). Щодо частоти повторних операцій достовірних відмінностей не виявлено. Вивчення оцінки якості життя за Oswestry порівняно з передопераційним станом показало достовірне покращення в обох групах. Використання програми фізичної терапії може бути хорошим варіантом для прискореного відновлення пацієнтів з поперековими грижами міжхребцевих дисків, прооперованих методом UBE, причому очікуване покращення триває щонайменше 6 місяців.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: біпортальна ендоскопічна дискектомія, поперековий відділ, фізична терапія, біль у спині, реабілітація, рецидив грижі міжхребцевого диска.</p> Володимир Балан Людмила Кравчук Наталія Борзих Ольга Клецкова Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 213 219 10.32652/spmed.2024.2.213-219 Процес забезпечення асистивними засобами мобільності осіб з ураженням спинного мозку для підвищення рівня їх незалежності http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320236 <p><strong>Резюме</strong>. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду й законодавчо-нормативної бази, що стосуються процесу забезпечення асистивними засобами мобільності осіб з ураженням спинного мозку, допоміг більш ґрунтовніше оцінити стан проблеми в Україні та означити основні напрями подальших досліджень. <strong>Мета</strong>. Проаналізувати і систематизувати сучасні науково-методичні знання і результати практичного використання вітчизняного та зарубіжного досвіду процесу забезпечення асистивними засобами мобільності осіб з ураженням спинного мозку для підвищення рівня їх незалежноcті. <strong>Методи</strong>. Аналіз та узагальнення наукової та науково-методичної літератури, нормативно-правових актів, моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет, системний підхід. <strong>Результати</strong>. В процесі дослідження визначено, що асистивні засоби мобільності є ключовим елементом самостійного функціонування та незалежності осіб із ураженням спинного мозку, а одним із найважливіших елементів використання таких засобів є процес забезпечення, який повинен включати кілька кроків, а саме вибір, налаштування, навчання та подальший супровід. Доведено, що процес забезпечення асистивними засобами мобільності осіб з ураженням спинного мозку в Україні залишається формалізованим та забюрократизованим і потребує застосування деталізованих та передових підходів, у тому числі розширення участі в процесі забезпечення та супроводу кваліфікованих фахівців з реабілітації для досягнення максимально ефективного результату.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: асистивні засоби мобільності, допоміжні засоби реабілітації, ураження спинного мозку, забезпечення, самостійність, процес, участь.</p> Олена Лазарєва Віктор Музика C. Гаврелюк Вікторія Жученко Наталія Шестопал Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 220 226 10.32652/spmed.2024.2.220-226 Особливості фізичної терапії осіб із периферичними нейропатіями, спричиненими вогнепальними/ вибуховими пораненнями нижніх кінцівок (огляд літератури) http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320278 <p><strong>Резюме</strong>. Актуальним та важливим аспектом медичних досліджень на сьогодні є вогнепальні/вибухові поранення. Друга половина ХХ ст. характерна частими збройними конфліктами у світі, а з 2014 р. від початку військових дій на території України питання необхідності реабілітації осіб після вогнепального/вибухового поранення є вкрай важливим. Поширеними ускладненнями, спричиненими вогнепальними пораненнями, виступають периферичні нейропатії, і тому пріоритетним завданням є збереження ушкоджених кінцівок та максимальне відновлення їхніх функціональних можливостей. Мета фізичної терапії буде залежати від ступеня важкості морфофункціональних порушень кінцівки. Вона складається з двох етепів: повне відновлення порушеної функції нижньої кінцівки пацієнта та вироблення компенсаторних механізмів у діяльності організму для забезпечення незалежності пацієнта у повсякденному житті, що відповідно зможе підвищити якість його життя. <strong>Мета</strong>. Проаналізувати і систематизувати сучасні науково-методичні знання і результати практичного вітчизняного та зарубіжного досвіду із застосування засобів фізичної терапії осіб з периферичними нейропатіями, спричиненими вогнепальними/вибуховими пораненнями нижніх кінцівок. <strong>Методи</strong>. Теоретичний аналіз і узагальнення сучасних науково-методичних літературних джерел. <strong>Результати</strong>. Множинний характер вогнепальних/вибухових уражень та підвищена частота їх ускладнень зумовлюють труднощі під час вибору підходу до реабілітації пацієнтів. Фізична терапія з високим рівнем доказовості виступає важливим аспектом управління процесом реабілітації осіб із вогнепальним ураженням нижніх кінцівок. Проблема дослідження ушкодження периферичних нервів у осіб із вогнепальними/вибуховими пораненнями нижніх кінцівок є актуальною на сучасному етапі розвитку науки. Тому важливим постає питання обізнаності про діагностику та оцінювання таких ушкоджень, розвиток практичного досвіду реабілітації після перенесеної відповідної травми, адже значущість цієї проблеми зумовлена збільшенням кількості поранених на території України та необхідністю покращення процесу відновлення їхнього здоров’я, фізичного стану та працездатності. Відомо, що терапевтичні вправи знижують рівень порушень і приводять до покращення функції нижньої кінцівки, що сприяє підвищенню активності та участі пацієнтів. Виявлені відмінності у застосуванні заходів фізичної терапії для цивільних осіб і для військовослужбовців із вогнепальними/вибуховими пораненнями свідчить про те, що необхідно звернути увагу на систематизацію знань для практичної розробки цього питання в Україні відповідно до сучасних потреб суспільства. Тому розробка програми фізичної терапії для осіб із периферичними нейропатіями, спричиненими вогнепальними пораненнями нижніх кінцівок, буде дуже актуальною і така програма буде унікальною саме для таких уражень.</p> <p><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: фізична терапія, вогнепальні поранення, вибухові поранення, нижня кінцівка, реабілітація, периферична нейропатія. </p> Олена Лазарева Надія Чабанова Ольга Клецкова Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 227 233 10.32652/spmed.2024.2.227-233 Фізична терапія після хірургічного лікування пошкоджень сухожилка надостьового м’яза. Огляд доказових літературних джерел http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320280 <p><strong>Резюме</strong>. Пошкодження ротаторної манжети плеча є однією з найчастіших причин больового синдрому і порушення функції плечового суглоба, займаючи від 5 до 39 % серед його захворювань і травм. При розриві ротаторної манжети найчастіше уражається сухожилля надостьового м’яза (m. supraspinatus), що проявляється у 55–72 % випадків. Оскільки, за статистикою, кількість операцій із відновлення ротаторної манжети щороку збільшується, а хірургічні методи прогресують, існує постійна невизначеність щодо оптимального підходу до післяопераційної реабілітації, ключового компонента процесу відновлення. <strong>Мета</strong>. Дослідити доказові літературні джерела з фізичної терапії після хірургічного лікування пошкоджень сухожилка надостьового м’яза. <strong>Методи</strong>. Аналіз та узагальнення інформації із публікацій, відібраних на основі пошуку в базах даних PEDro, PubMed. <strong>Результати</strong>. Виявлено значний інтерес до проблеми відновлення ротаторної манжети плеча з боку провідних фахівців у сфері травматології та ортопедії. Відібрано та проаналізовано 30 доказових публікацій за обраними ключовими словами, в яких йшла мова про методи фізичної терапії після хірургічного лікування сухожилка надостьового м’яза ротаторної манжети. Лише в 15 із них було наведено детальні протоколи застосування терапевтичних вправ у післяопераційному періоді. Проте, у відібраних публікаціях була відсутня інформація про застосування Міжнародної класифікації функціонування (МКФ) під час побудови програми фізичної терапії після хірургічного лікування цієї патології. Отримані дані спонукають до подальшої розробки і вдосконалення вже існуючих протоколів реабілітаційного лікування після відновлення сухожилка надостьового м’яза, завдяки інтеграції концепції доказової реабілітації на засадах МКФ.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: ротаторна манжета, реабілітація, плечовий суглоб, артроскопічне лікування, МКФ.</p> С. Федоренко А. Веремій Римма Баннікова Євген Василенко Володимир Джевага Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 234 242 10.32652/spmed.2024.2.234-242 Організація кіберспортивних змагань для військових та ветеранів війни з інвалідністю або обмеженнями повсякденного функціонування http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320281 <p><strong>Резюме</strong>. Організація кіберспортивних змагань для військових та ветеранів з інвалідністю чи обмеженнями повсякденного функціонування має значний потенціал для покращення їхнього психічного та фізичного стану, а також для соціальної інтеграції. Актуальність досліджень підкреслюється необхідністю розробки нових ефективних методів реабілітації, що можуть бути доступними та привабливими для ветеранів. <strong>Мета</strong>. Здійснити аналіз досвіду застосування змагань та заходів з кіберспорту зарубіжних країн для військових та ветеранів війни з інвалідністю або обмеженнями повсякденного функціонування та розробити алгоритм їх організації та проведення. <strong>Методи</strong>. Аналіз спеціальної наукової літератури, порівняння, анкетування, систематизація, методи статистичного аналізу. <strong>Результати</strong>. Кіберспорт все частіше розглядають як ефективний інструмент реабілітації військових та ветеранів війни з інвалідністю. Дослідження та ініціативи у США, Великій Британії, Канаді, Австралії та Україні показують, що участь у кіберспортивних змаганнях сприяє фізичній, когнітивній та соціальній реабілітації ветеранів. Організації, такі як Warrior GMR Foundation, Stack Up, Battle Brothers Gaming, Veterans Gaming Australia та Rehabilitation through Gaming активно залучають ветеранів до кіберспортивних заходів, надаючи їм можливість відчути підтримку спільноти та розвивати нові навички. Опитування військових та ветеранів війни показало, що 49 % респондентів мали повний доступ до цифрових пристроїв в умовах бойових дій, що свідчить про активне використання сучасних технологій на полі бою. Проте лише 41,8 % військових регулярно або іноді використовують комп’ютерні ігри для релаксації та відновлення після стресових ситуацій, тоді як 58,2 % не мають такої можливості. Біль- шість респондентів (42,4 %) вважають комп’ютерні ігри частково ефективними у зниженні рівня стресу. На основі детального аналізу практичного зарубіжного та вітчизняного досвіду розроблено алгоритм організації та проведення змагань з кіберспорту для ветеранів війни з обмеженнями чи інвалідністю, що сприятиме їх реабілітації, соціальній інтеграції та розвитку навичок.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: кіберспорт, змагання, військові, ветерани війни, алгоритм, інвалідність, інтеграція.</p> Оксана Шинкарук Денис Давидов Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 243 254 10.32652/spmed.2024.2.243-254 Рання реабілітація пацієнтів з внутрішньомозковими інсульт-гематомами http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320282 <p><strong>Резюме</strong>. Більшість клінічних рекомендацій підтримують ранній початок реабілітації після інсульту, і численні дослідження показали, що вона є безпечною та ефективною. Проте цей підхід залишається дискусійним, оскільки є повідомлення, що інтенсивна рання реабілітація може бути шкідливою після геморагічного інсульту та не покращує результатів лікування паці- єнтів з внутрішньочерепними крововиливами. <strong>Мета</strong>. Дослідили ефективність ранньої реабілітації, яка була проведена протягом 72 год від початку інсульту у пацієнтів з внутрішньо-мозковими інсульт-гематомами. <strong>Методи</strong>. Аналіз науково-методичної літератури та результатів лікування пацієнтів з внутрішньомозковими інсульт-гематомами. <strong>Результати</strong>. У дослідженні взяли участь 156 пацієнтів (18 пацієнтів були виключені). У 71 осіб було проведено ранню реабілітацію до 72 год з моменту інсульту, і у 85 реабілітаційні заходи розпочиналися після трьох діб з моменту крововиливу. Пацієнти обох груп були співставні за віком, статтю та супутніми патологіями. Рання реабілітація, включаючи мобілізацію в інсультному центрі в перші 72 год після виникнення інсульт-гематоми, є безпечною та не збільшує кількість клінічних погіршень чи смертності порівняно зі стандартним підходом до реабілітації в більш пізні терміни, вона скорочує тривалість перебування хворих в лікувальному закладі, проте вимагає індивідуалізованого підходу у відборі пацієнтів, зважаючи на важкість стану, перенесеного хірургічного лікування та наявність супутньої патології.</p> <p><strong>Ключові слова</strong>: фізична терапія, рання реабілітація, інсульт-гематома, геморагічний ін-<br>сульт, пацієнти.</p> Д. Щеглов Олена Бісмак В. Загородній Д. Усович Володимир Джевага Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 255 259 10.32652/spmed.2024.2.255-259 Вплив адаптивного веслування, як частини комплексної програми реабілітації, на якість життя військових з ампутаціями нижніх кінцівок http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320284 <p><strong>Резюме</strong>. Розглянуто включення адаптивного веслування до індивідуальної програми реабілітації військових із ампутаціями нижніх кінцівок. Адаптивний спорт застосовували у підгострому та довготривалому періоді відновлення як частину індивідуальної програми реабілітації для покращення функціональних можливостей, психологічного стану та якості життя військових. <strong>Мета</strong>. Аналіз можливості підвищення якості реабілітаційної допомоги військовим із ампутаціями нижніх кінцівок з використанням адаптивного веслування як частини індивідуальної програми реабілітації. <strong>Методи</strong>. Аналіз та оцінювання сучасної науково-методичної літератури. <strong>Результати</strong>. Включення адаптивного веслування до програми реабілітації військових – це логічна реакція на виклики сьогодення та можливість залучення якомога більшої кількості поранених до активного життя. Цей напрям допомагає розширити функціональні можливості особи, сприяє швидшому відновленню фізичного та ментального здоров’я. Включення адаптивного веслування до індивідуальної програми реабілітації поранених дозволяє покращити психологічний стан, набути правильних харчових звичок та комплексно підвищити функціональні і соціальні можливості адаптивних спортсменів.</p> <p><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: реабілітація, ампутації, військові, ветерани, функціональний стан, адаптивний спорт.</p> Ольга Юшковська Анна Кіціс Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 260 264 10.32652/spmed.2024.2.260-264 Cучасні світові тенденції навчання нейробіології болю в програмах фізичної терапії пацієнтів з неспецифічним болем в шиї: стан проблеми http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/320286 <p><strong>Резюме</strong>. Неспецифічний біль у ділянці шиї є одним із найпоширеніших запитів після болю в попереку в системі охорони здоров’я. Це впливає на продуктивність роботи, кількість вимушених відпусток, економічне навантаження на сферу охорони здоров’я і на людину. Перехід від біомедичної моделі розуміння пацієнта до біопсихосоціальної дав можливість вивчити і дослідити такий напрям, як навчання нейробіології болю. <strong>Мета</strong>. Провести аналіз літературних джерел, в яких розкривається можливість застосування навчання нейробіології болю для пацієнтів із неспецифічним хронічним болем в ділянці шиї. <strong>Методи</strong>. Теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичої літератури. <strong>Результати</strong>. Після огляду досліджень та проаналізованої літератури з питання актуальності використання навчання нейробіології болю можна зауважити, що метод розвивається та досліджується. Використання в контексті програм фізичної терапії відзначається більшою ефективністю. Використання методу навчання нейробіології болю в комплексі з вправами може допомогти зменшити кількість сеансів терапії у дорослих. Однак не повідомляється про успішність таких заходів у підлітків. Навчання нейробіології може бути ефективнішим, ніж біомеханічне навчання. Висновки досліджень не однозначні, деякі з них мають малу вибірку учасників, в інших порівнюються з додатковими методами реабілітації, також неоднорідна тривалість втручання та кількість сеансів навчання нейробіології болю.</p> <p><strong>Ключові</strong> <strong>слова</strong>: неспецифічний біль у ділянці шиї, навчання нейробіології болю, фізична терапія.</p> Данило Якубовський Олена Бісмак Авторське право (c) 2025 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-01-05 2025-01-05 2 265 269 10.32652/spmed.2024.2.265-269