Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/ <p><strong>СПОРТИВНА МЕДИЦИНА, ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ТА ЕРГОТЕРАПІЯ</strong> - науковий журнал для висвітлення результатів наукових досліджень у галузі спортивної медицини та фізіології, медико-біологічних проблем спорту вищих досягнень та масового спорту, фізичної терапії та ерготерапії.</p> <p>Категорія читачів: науковці, лікарі, фізичні терапевти та ерготерапевти, тренери, спортсмени; науково-педагогічні працівники, докторанти, аспіранти, студенти закладів вищої освіти медичної та спортивної спрямованості.</p> Національний університет фізичного виховання і спорту України uk-UA Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія 2709-2070 <p>Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.<br />Редакційна колегія дотримується рекомендацій <span><span><a href="http://publicationethics.org/files/u2/New_Code.pdf">The Committee on Publication Ethics (COPE)</a> </span></span>з питань этики наукових публікацій.</p><p>ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПОСИЛАННЯ НА АВТОРІВ ПРИ КОПІЮВАННІ ЧИ ЦИТУВАННІ МАТЕРІАЛУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ</p><p><span>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</span></p><ol><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li><li>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).</li></ol><div> </div><div>Посилання: <span> </span><a class="action" href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/" target="_new">CREATIVE COMMONS</a></div> Копінг-стратегії у зв’язку з психофізіологічними характеристиками кваліфікованих спортсменок- гандболісток http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224796 <p>Спортсмен у своїй діяльності стикається з різними стрес-факторами: наражається<br>на небезпеку травми, стрес, що пов’язаний з травмою та ситуацією одужання, переживанням<br>поразки та інших труднощів. Водночас відновлення постстресових станів ще є недостатньо<br>вивченим, оскільки не завжди враховується стать людини. У цілому, гендерні відмінності в по-<br>доланні психологічного стресу невеликі і пов’язані головним чином з відмінностями в характері<br>стресових ситуацій.<br>Мета. Оцінка психофізіологічних характеристик кваліфікованих спортсменок-гандболісток у<br>взаємозв’язку із стратегіями подолання стресу.<br>Методи. Дослідження проведено на базі Олімпійського навчально-спортивного центру «Кон-<br>ча-Заспа» та Науково-дослідного інституту НУФВСУ. У дослідженні брали участь 19 кваліфіко-<br>ваних гандболісток (КМС, МС) віком 19–35 років, спортивний стаж – від 8 до 23 років. Для виз-<br>начення психофізіологічних властивостей нервової системи спортсменок було використано<br>діагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Для вивчення стратегій<br>поведінки подолання стресу (копінг-стратегій) і визначення пріоритетного стилю подолання<br>стресової ситуації або проблем у спортсменок було використано «Опитувальник способів пси-<br>хологічного подолання» (WCQ, The Ways of Coping Questionnaire) R. Lazarus і S. Folkman.<br>Результати. У обстежених спортсменок виявлено переважання конструктивних копінг-стра-<br>тегій: «Самоконтроль», «Пошук соціальної підтримки», «Прийняття відповідальності», «Пла-<br>нування вирішення проблеми» і «Позитивна переоцінка». Зі збільшенням стажу спортивного<br>тренування, у більш досвідчених спортсменок, вибір таких стратегій подолання стресу, як<br>«Конфронтативний копінг» та «Пошук соціальної підтримки» дещо зменшувався. Спортсменки<br>з більшою функціональною рухливістю нервових процесів віддавали перевагу конструктивній<br>копінг-стратегії «Прийняття відповідальності», та меншою мірою використовували неконструк-<br>тивну стратегію «Конфронтативний копінг». Більш витривалі гандболістки із конструктивних<br>стратегій обирали стратегію «Самоконтроль», а менш витривалі – «Пошук соціальної підтрим-<br>ки», «Планування вирішення проблеми», «Позитивна переоцінка». Із неконструктивних страте-<br>гій більш витривалі гандболістки обирали стратегії «Дистанціювання», «Втеча–уникнення», а<br>менш витривалі – «Конфронтативний копінг». Висновок. Виявлені взаємозв’язки конструктив-<br>них і неконструктивних копінг-стратегій з психофізіологічними характеристиками спортсме-<br>нок-гандболісток можуть мати прогностичну цінність та використовуватися для оптимізації<br>спортивного вдосконалення молоді в даному виді спорту.</p> C. Федорчук Д. Іваскевич O. Борисова I. Когут B. Маринич С. Тукаєв Є. Петрушевський Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 3 10 Иммунная система организма женщин, ее особенности http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224749 <p>Представлено огляд наукової літератури з питання імунної системи організму жінок,<br>її особливостей. Наведено коротку характеристику діаметрально протилежних поглядів на<br>роль фізичних навантажень на здоров’я людини оздоровчої або негативної спрямованості.<br>Протягом останніх десятиліть установлено функціональну єдність центральної нервової систе-<br>ми, ендокринної та імунної систем, які визначають як нейроендокринноімунну систему. Харак-<br>тер реакції цієї системи в умовах фізичних навантажень залежить не лише від їхньої величини<br>та інтенсивності, а й від напруженості їхнього психоемоційного супроводу, що характерно для<br>сучасного спорту вищих досягнень. На думку Дж. Віткин [5], поряд з «позитивниv» і «негатив-<br>ним» стресовими факторами необхідно розглядати «жіночий» стрес, зумовлений специфікою<br>фізіологічних і психічних реакцій жіночого організму на зовнішні<br>подразники, а також на суто<br>жіночі фактори, що спостерігаються лише в них (аменорея, передменструальний синдром, піс-<br>ляпологова депресія, безплідність тощо).<br>Існують статеві відмінності в імунній системі чоловіків і жінок. Установлено прямий вплив ста-<br>тевих стероїдних гормонів на органи і тканини імунної системи за рахунок специфічних рецеп-<br>торів до прогестерону, естрогенів, андрогенів. Однак практично відсутня наукова література з<br>питань імунореактивності організму жінок-спортсменок упродовж менструального циклу при<br>циклічних змінах їхнього гормонального статусу, про вплив при цьому на здоров’я спортсме-<br>нок, їхню працездатність. <strong>Мета.</strong> Схарактеризувати специфіку взаємодії нервової, ендокрин-<br>ної та імунної систем організму жінок при фізичних і психоемоційних навантаженнях у спорті.<br><strong>Методи.</strong> Аналіз і узагальнення наукової літератури. <strong>Висновки.</strong> Поглиблене вивчання специфіки<br>імунної реактивності організму жінок має велике значення в практиці сучасного спорту вищих<br>досягнень – виявлення ступеня адаптації ендокринної та імунної систем до фізичних наван-<br>тажень, оцінка ефективності тренувального процесу спортсменок, що забезпечить своєчасну<br>профілактику захворювань, пов’язаних із професійною діяльністю в спорті.</p> Л. Шахлина С. Футорний О. Осадча Б. Коган Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 11 17 Аматорський спорт як засіб запобігання емоційному вигоранню http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224750 <p><strong>Мета.</strong> Встановити значення аматорського спорту як основи копінга емоційного<br>вигорання у студентської молоді, виявити психологічні особливості студентів, які визначають<br>уразливість до стрес-умов і схильність до формування емоційного вигорання. <strong>Методи.</strong> Пси-<br>ходіагностична процедура була розділена на чотири частини: вимірювання емоційного виго-<br>рання, дослідження індивідуально-типологічних властивостей, визначення психічного стану<br>респондентів та їх емоційних реакцій, діагностики антиципаційних здібностей. <strong>Результати.</strong><br>Встановлено, що заняття аматорськими видами спорту допомагають запобігти емоційному<br>вигоранню у студентів. За всіма показниками в групі спортсменів-любителів і симптоми, і фази<br>емоційного вигорання менш виражені. Редукція особистісних досягнень за методикою К. Мас-<br>лач більше виражена в групі спортсменів, що можна пояснити можливими розчаруваннями як<br>в навчальній діяльності, так і незадоволеністю спортивними успіхами. Можна стверджувати,<br>що спорт має сильний позитивний вплив на емоційний і психічний стан людини, захищаючи<br>психіку від дії стресорів, навчаючи спортсменів справлятися з труднощами, привносячи гар-<br>монію у фізичне і психічне буття.</p> С. Тукаєв T. Вашека O. Долгова Н. Погорільська Д. Иваскевич C. Федорчук Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 18 25 Особливості застосування засобів фізичної терапії у осіб з пошкодженням Ахіллового сухожилля у передопераційному періоді http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224757 <p><strong>Мета.</strong> Розробити алгоритм застосування найбільш ефективних засобів реабіліта-<br>ції на етапі передопераційної підготовки хворих з пошкодженням Ахіллового сухожилля.<br><strong>Матеріал і методи.</strong> Було обстежено 120 хворих віком 41 ± 11 р. з підшкірним пошкодженням<br>Ахіллового сухожилля. Обстежувані були розподілені на дві групи: в першій групі (n = 50)<br>проводили стандартну передопераційну підготовку, у другій групі (n = 70) використовували<br>розроблений нами підхід відповідно до стадій перебігу регенеративного процесу в організмі<br>(застосовували лікувальну гімнастику, масаж, фізіотерапевтичні та фармакологічні методи,<br>локальну санацію місця операції). Пацієнти обох груп під час госпіталізації крім обстеження<br>зони ураження (МРТ, ультразвукове дослідження, рентгенографія) проходили додаткові<br>обстеження: рентгенографію поперекового відділу хребта, обстеження за шкалою AOFAS та<br>Boyden; визначали обсяг рухів у надп’ятково-гомілковоюому суглобі, силу м’язів згиначів/<br>розгиначів стопи, проводили антропометрічне вимірювання мінімального та максимального<br>діаметра гомілки, подометрію, подографію за Штретгаром; визначали швидкісну витривалість<br>згиначів стопи, здатність стояти на пальцях стопи, опороздатність кінцівки на місці ураження<br>та на здоровому боці. <strong>Висновки.</strong> Комплексне використання засобів фізичної реабілітації має<br>переваги порівняно з окремим використанням різних методів відновлення. Тільки за умови<br>систематичного раціонального та комплексного застосування засобів фізичної реабілітації<br>вдається усунути негативні наслідки пошкодження та покращити рухову активність.<br>Результати аналізу дозволяють зробити висновки, що успішне проведення лікувально-<br>відновних заходів потребує участі широкого кола спеціалістів, котрі об’єднані у<br>мультидисциплінарну бригаду з чіткою узгодженістю та координованістю дії для забезпечення<br>цілеспрямованого підходу в реалізації завдань реабілітації.</p> О. Ніканоров В. Заєць Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 26 30 Впровадження концепції здоров’яформуючих технологій в процесі адаптивного фізичного виховання дітей шкільного віку з порушеннями слуху http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224760 <p><strong>Мета.</strong> Визначити основні складові та схематичний зміст технологій здоров’яформування в процесі адаптивного фізичного виховання школярів з порушеннями слуху.</p> <p><strong>Матеріали і методи. </strong>Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; соціологічні методи (анкетування); метод викопіювання (огляд та вибір матеріалів з медичних карт); педагогічні методи (педагогічне тестування, педагогічний експеримент); методи математичної статистики.<br><strong>Результати.</strong> Вивчення педагогічних основ щодо створення умов для забезпечення фізичного,психічного і соціального благополуччя дітей з вадами слуху дозволило представити основні положення здоров’яформуючих технологій в процесі адаптивного фізичного виховання дітей шкільного віку з порушеннями слуху. Методичну основу даної концепції у межах представленої наукової теми склали розроблені й практично апробовані в процесі адаптивного фізичного виховання дітей з вадами слуху інноваційні засоби здоров’яформування: технологія<br>корекції показників фізичного стану школярів з вадами слуху засобами туристського багатоборства; технології підвищення рівня фізичної підготовленості дітей старшого шкільного віку з вадами слуху з використанням елементів спортивно-орієнтованого фізичного виховання; технологія корекції стану здоров’я і зниження ризику виникнення екообумовленої патології у дітей з вадами слуху у процесі фізичного виховання.<br><strong>Висновки.</strong> У ході проведеного дослідження визначено положення, які повністю співпадають з теоретичними і практичними результатами наукових пошуків провідних фахівців у галузі спеціальної педагогіки, зокрема&nbsp; адаптивного фізичного виховання. Впровадження освітніх технологій здоров’яформування в процес адаптивного фізичного виховання повинно пов’язувати медичні (медико-гігієнічні, корекційні, лікувально-оздоровчі), соціально-педагогічні (фізкультурно-оздоровчі, спортивно-орієнтовані) та екологічні аспекти забезпечення якості життя дітей і молоді з вродженими або набутими вадами.</p> О. Маслова Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 31 37 Cучасні підходи до корекції дефіциту маси тіла дівчат-підлітків засобами оздоровчого фітнесу http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224781 <p>Мета. На основі аналізу фахової літератури, провідного вітчизняного та зарубіжного<br>практичного досвіду вивчити сучасні підходи до корекції дефіциту маси тіла дівчат підліткового<br>віку засобами оздоровчого фітнесу. Матеріали і методи. Використовували такі методи до-<br>слідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних<br>матеріалів, компаративний метод з метою зіставлення та аналізу зарубіжного й вітчизняного<br>досвіду з досліджуваної проблеми; абстрагування, логіко-теоретичний аналіз. Результати.<br>Встановлено, що дефіцит маси тіла є характерним для значної кількості сучасних школярів<br>(від 11 до 25 %). Незважаючи на значну поширеність недостатньої маси тіла серед дівчат-<br>підлітків співставну з частотою надмірної ваги у розвинутих країнах, більшість програм,<br>пов’язаних із здоров’ям, орієнтовані на профілактику ожиріння та боротьбу з ним, у той час,<br>як проблема дефіциту маси тіла в цих програмах зазвичай не розглядається. Вітчизняні<br>та зарубіжні дослідники звертають увагу на важливість своєчасної корекції недостатньої<br>маси тіла. У дівчат з недостатньою масою тіла суттєво підвищується ризик остеопорозу,<br>підлітки з недостатньою масою мають негативний образ тіла та характеризуються швидкою<br>стомлюваністю, частою захворюваністю, низькою навчальною успішністю, мають недостатній<br>репродуктивний потенціал. Підлітки з недостатньою масою тіла мають більш низький рівень<br>фізичної підготовленості, що лімітує їх участь у програмах рухової активності. Як основні для<br>корекції фізичного стану дітей підліткового віку з дефіцитом маси тіла науковці рекомендують<br>засоби оздоровчого фітнесу, зокрема, фізичні вправи, спрямовані на збільшення м’язової<br>маси тіла, зміну харчового раціону, психокорекційні вправи. Висновки. З’ясовано, що<br>програми оздоровчого фітнесу для дівчат-підлітків з дефіцитом маси тіла є недостатньо<br>обґрунтованими. Потребують додаткового вивчення питання, що стосуються недостатньої<br>маси тіла дівчат, які мають значний попередній руховий досвід. З огляду на значну поширеність<br>та негативні наслідки недостатньої маси тіла для дівчат-підлітків, актуальним видаються<br>дослідження, спрямовані на підвищення рівня фізичного стану та нормалізацію дефіциту маси<br>тіла даного контингенту на основі використання засобів фітнесу.</p> О. Андрєєва А. Максименко Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 38 42 Вплив фізичних навантажень на ультраструктурні зміни тканин волосяних фолікулів людини http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224784 <p><strong>Мета.</strong> Вивчити вплив фізичного навантаження на ультраструктурні морфологічні<br>зміни тканин волосяних фолікулів голови людини. <strong>Методи.</strong> Ультрамікроскопічні дослідження<br>ультразрізів тканин за допомогою електронного мікроскопа УЕМВ-100К в умовах<br>прискорюючої напруги 75 кВ і збільшеннях на екрані мікроскопа 2000Х – 124000Х з наступ-<br>ним фотографуванням та цифровою обробкою мікрофотографій. <strong>Результати.</strong> В роботі<br>проаналізовано результати електронно-мікроскопічного дослідження ультрамікроскопічної<br>картини морфологічних змін волосяних фолікулів осіб, які в процесі життєдіяльності регуляр-<br>но відвідували фізичні заняття (основна група) та таких, які не практикували фізичні заняття<br>та не мали в побуті достатньої рухової активності (контрольна група). Як виявилось під час<br>аналізу результатів, зокрема обробці мікрофотографій, кількість мітохондрій була більшою<br>у клітинах тканин осіб, які регулярно займались фізичними навантаженнями, ніж у осіб<br>контрольної групи. Кількість піноцитозних пухирців, ліпідних і білково-патологічних включень<br>та гранул трихогліаліну, навпаки, реєстрували меншою мірою в осіб основної групи порівняно<br>з контрольною, що свідчить про відсутність застійних явищ у клітинах та міжклітинній речовині<br>тканин осіб, які в процесі життєдіяльності регулярно відвідували фізичні заняття і, відповідно,<br>проявляли достатню рекреаційну рухову активність. <strong>Висновки.</strong> Покращення ультраструктури<br>тканин у осіб основної групи свідчить про саногенну, енерговідновлюючу та регулюючу інші<br>фізіологічні процеси роль фізичного навантаження в осіб, які регулярно займаються фізичними<br>заняттями та проявляють достатню рекреаційну рухову активність у процесі їх життєдіяльності.</p> А. Лабінський Б. Семенів Г. Лабінська Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 43 47 Вплив нормобаричної гіперкапнічної гіпоксії на показники зовнішнього дихання осіб молодого віку, хворих на нейроциркуляторну дистонію http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224797 <p>Мета. Науково-методично обґрунтувати та розробити програми фізичної реабілітації<br>осіб молодого віку, хворих на нейроциркуляторну дистонію.<br>Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел з теми наукового<br>дослідження, електронна спірографія з аналізом петлі «потік–об’єм», методи математичної<br>статистики.<br>Результати. Заняття за розробленою програмою, яка включала методику створення в<br>організмі стану нормобаричної гіперкапнічної гіпоксії, одномоментне обливання холодною<br>водою після теплого душу, дозовані ходьбу та біг, вправи з використанням фітболів, ран-<br>кову гігієнічну гімнастику та аутогенне тренування за методикою Шульца, самомасаж<br>викликали вірогідне покращення об’ємних показників зовнішнього дихання незалежно від<br>типу захворювання в основних групах. На відміну від представниць основних груп, заняття за<br>типовою програмою спеціальних медичних груп, які проводили в контрольних групах,суттєво<br>не вплинули на показники зовнішнього дихання. Через 24 тиж. занять результати досліджень<br>пропускної спроможності бронхів різного діаметра свідчать про те, що застосування в<br>заняттях методики нормобаричної-гіперкапнічної гіпоксії позитивно відобразилось на тих<br>швидкісних показниках зовнішнього дихання, які відображають здатність бронхів пропускати<br>повітря в фазу видиху – ФЖЄЛ, ОФВ1, ПОШ, МОШ25, МОШ50, МОШ75, СОШ25-75, СОШ75-85. У<br>дівчат контрольної групи заняття за типовою програмою з лікувальної фізичної культури для<br>студенток з НЦД не викликали вірогідних змін цих показників.<br>Висновки. Узагальнення науково-методичної інформації свідчить про щорічну динаміку<br>поширеності нейроциркуляторної дистонії серед осіб молодого віку. Результати дослідження<br>показали, що застосування запропонованої комплексної програми, яка включає лікувальну<br>гімнастику методику створення в організмі стану нормобаричної гіперкапнічної гіпоксії,<br>ранкову гігієнічну гімнастику, одномоментне обливання холодною водою після теплого душу,<br>самомасаж комірцевої зони та аутогенне тренування за методикою Шульца, сприяє покра-<br>щенню середніх величин як зовнішніх, так і швидкісних показників зовнішнього дихання.</p> Ю. Фурман B. Онищук T. Дьомкіна Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 48 54 Характеристика показників фізичного стану жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224798 <p>Мета. Оцінити показники фізичного стану жінок другого періоду зрілого віку<br>з надлишковою масою тіла як основи побудови програми самостійних профілактично-<br>оздоровчих занять. Матеріали і методи. Теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної<br>літератури, антропометричні, фізіологічні, педагогічні методи дослідження, методи<br>математичної статистики. У педагогічному експерименті взяли участь 105 жінок другого<br>періоду зрілого віку, середній вік яких становив 38,9 року. Результати. Визначено особливості<br>показників фізичного розвитку жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла.<br>Результати обхвату талії вказують на абдомінальне ожиріння. Середньостатистичний результат<br>індексу маси тіла у жінок другого зрілого віку знаходиться в діапазоні, який відповідає<br>надлишковій масі тіла і є підвищеним ризиком розвитку серцево- судинних захворювань<br>Досліджувані жінки в переважній більшості мають низький та нижче середнього рівень<br>фізичного здоров’я. Серед нашої вибірки не було виявлено жінок з вище середнім і високим<br>рівнем фізичного здоров’я. Окрім того, за результатами тестування фізичної підготовленості<br>жінки мають низький рівень за більшістю показників (сила, координаційні здібності, гнучкість).<br>Висновки. Проведені дослідження дозволили оцінити показники фізичного стану жінок<br>другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла і в подальшому будуть використані для<br>розробки та обґрунтування програми самостійних профілактично-оздоровчих занять.</p> A. Нагорна O. Андрєєва Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 55 61 Фізична терапія пацієнтів після кардіохірургічних втручань: аналіз опитувань фізичних терапевтів різних країн http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224785 <p><strong>Мета.</strong> Проаналізувати результати опитувань фізичних терапевтів різних країн щодо<br>особливостей їх практики з кардіохірургічними пацієнтами. <strong>Методи.</strong> Аналіз та порівняння<br>результатів досліджень, котрі присвячені вивченню особливостей фізичної терапії пацієнтів<br>після кардіохірургічних втручань на стаціонарному етапі у формі опитувань фізичних<br>терапевтів, а також аналіз обґрунтованості моделей фізичної терапії.<br><strong>Результати.</strong> Отримано досить великі відмінності та різноманітні підходи до передопераційного<br>консультування та навчання пацієнтів елементам фізичної терапії. Частота використання<br>фізичної терапії для інтубованих пацієнтів також різнилася. Ключові особливості мобілізації<br>пацієнтів та використання терапевтичних вправ відрізнялися у різних країнах. Кіль-<br>кість процедур також мала широкий діапазон. Вправи з глибоким диханням були однією<br>з найпоширеніших технік серед респіраторної фізичної терапії. Запобіжні заходи після<br>стернотомії та терміни їх дотримання не були однаковими. Наукова обґрунтованість практики<br>фізичної терапії залишається сумнівною. Особистий досвід, протокол лікарні та уподобання<br>колег, а не результати наукових досліджень, є основою практики. Впровадження результатів<br>наукових досліджень у практику є складним процесом з рядом перешкод.<br><strong>Висновки.</strong> Подальший аналіз та розробка міжнародних рекомендацій з науковим<br>обґрунтуванням необхідні для встановлення оптимального протоколу фізичної терапії пацієнтів<br>після хірургічних втручань на серці.</p> В. Вітомський Х. Аль-Хавамдех О. Лазарєва M. Вітомська Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 62 72 Застосування мобільних додатків у превентивній кардіології та кардіореабілітації: огляд літератури http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224787 <p><strong>Мета.</strong> За даними літературних джерел розглянути сучасні підходи до можливості<br>застосування мобільних додатків у превентивній кардіології та кардіореабілітації. <strong>Методи.</strong><br>Аналіз та узагальнення даних наукової та науково-методичної літератури. <strong>Результати.</strong> Існують<br>загальновідомі прогалини у реабілітації та вторинній профілактиці ішемічної хвороби серця.<br>Використання технологій на базі смартфона може забезпечити інноваційну платформу<br>для заповнення цих прогалин. <strong>Висновки.</strong> Використання мобільних додатків потенційно<br>може сприяти вдосконаленню програм кардіореабілітації та вторинної профілактики<br>шляхом збільшення їх доступності для пацієнтів, підвищення прихильності хворих до участі<br>в кардіореабілітаційних програмах, забезпечення телемоніторингу та зворотного зв’язку<br>в режимі реального часу, покращення профілю факторів ризику. Не зважаючи на високий<br>відсоток користувачів мобільних додатків серед населення України, потенціал даних технологій<br>все ще не використовується у програмах кардіореабілітації та вторинної профілактики, що<br>потребує проведення наукових досліджень у даному напрямку.</p> M. Балаж B. Костенко Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 73 77 Фізична терапія осіб зрілого віку з дискогенною патологією поперекового відділу хребта з використанням технічних засобів http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224788 <p>Фізична терапія посідає одне з найважливіших місць у відновному лікуванні<br>осіб з дискогенною патологією хребта, оскільки використання засобів фізичної терапії<br>дає можливість патогенетичного впливу на проблему, усуваючи не лише наслідок, але і її<br>причину. <strong>Мета.</strong> Проаналізувати досвід зарубіжних та вітчизняних авторів щодо використання<br>механотерапії для осіб з дискогенною патологією поперекового відділу хребта. <strong>Методи.</strong> Аналіз<br>та узагальнення науково-методичної літератури. <strong>Результати.</strong> У роботі узагальнено досвід<br>використання технічних засобів з дискогенною патологією поперекового відділу хребта.<br>Охарактеризовано основні стратегії використання механотерапії. <strong>Висновки.</strong> Механотерапію<br>у системі фізичної терапії застосовують як самостійний засіб, так і включають у комплекси<br>лікувальної гімнастики та апаратного масажу в основну її частину. У перспективі планується<br>розробка програми фізичної терапії осіб з дискогенною патологією поперекового відділу<br>хребта з використанням технічних засобів.</p> I. Жарова H. Чечер Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 78 81 Структура фізичної реабілітації в гострому періоді у хворих комбустіологічного профіля http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224789 <p>У опікових хворих, внаслідок неминучого збереження косметичного дефекту після<br>травми, хоча і за наявності позитивних функціональних результатів лікування, реабілітації від-<br>водиться першочергове значення. Фізична реабілітація пацієнтів з опіками послідовно прово-<br>диться в усі періоди опікової хвороби. Превентивна реабілітація (перший етап) проводиться<br>в гострий період травми в процесі відновлення втраченого шкірного покрову. На другому<br>етапі – ранньої консервативноїреабілітації, коли після закриття ран відбувається інтенсивне<br>формування рубцевої тканини, консервативні заходи спрямовані на обмеження, розм’якшення<br>рубців і профілактику деформацій і контрактур.</p> O. Осадча O. Шматова Г. Боярська Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 82 85 Особливості реабілітації пацієнтів з торакалгіями на фоні остеохондрозу грудного відділу хребта http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224790 <p>В аспекті ортопедо-травматологічної допомоги звертають на себе увагу омолодження контингенту з остеохондрозом грудного відділу хребта, який призводить до стійкого больового синдрому – торакалгій, що потребує диференціальної діагностики із захворюваннями серцево-судинної системи та вибору комплексного лікування. <strong>Мета.</strong> Удосконалити<br>реабілітаційну програму хворих з торакалгіями на фоні остеохондрозу грудного відділу хребта. <strong>Матеріали та методи.</strong> Було проаналізовано результати обстеження 50 пацієнтів. Обсяг обстеження передбачав загальні клінічні дані, рентгенографію грудного відділу хребта, магнітно-резонансну томографію, електрокардіографію, ехокардіографію, функціональні проби, анкетування. <strong>Результати.</strong> Запропонована удосконалена програма відновного лікування<br>хворих, суть якої в персоніфікованому підходу до нього з урахуванням наявності ізольованої чи поєднаної з серцево-судинними захворюваннями патології, а також ступеня вираженості больового синдрому, як одного з основних критеріїв звернення пацієнтів за допомогою. <strong>Висновки.</strong> Використання удосконаленої програми реабілітації дозволило достовірно знизити больовий синдром у пацієнтів обох груп, результат продовжував набувати позитивної динаміки<br>через 1,5 міс. поспіль і залишався практично стабільним впродовж наступних 1,5 міс.</p> I. Рой H. Борзих Л. Катюкова A. Кудрін O. Бовсуновський H. Медведовська Л. Кравчук Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 86 90 Значення комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224791 <p><em><strong>Мета.</strong></em> Визначити значення реабілітаційної комплаєнтності пацієнтів у довготривалій<br>модифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла в рамках програми фізичної терапії.<br><em><strong>Методи.</strong></em> Обстежено 288 осіб другого зрілого віку з аліментарно-екзогенним ожирінням І–<br>ІІІ ступеня. За результатами визначення реабілітаційного комплаєнсу їх було поділено на<br>дві групи. Групу порівняння становили особи з низьким рівнем комплаєнсу, які були інфор-<br>мовані про ризики ожиріння та принципи зменшення маси тіла. Основну групу становили<br>особи з високим рівнем комплаєнсу, які проходили річну програму корекції із застосуванням<br>заходів для підтримки комплаєнсу, модифікації харчування, збільшення фізичної активно-<br>сті, лімфодренажу, психокорекції. Контрольну групу становили 60 осіб з нормальною масою<br>тіла. За допомогою анкетування визначали поширеність модифікованих факторів ризику<br>виникнення ожиріння у стилі життя. Після впровадження реабілітаційної програми повторно<br>визначали їх поширеність; ефективність програми визначали за динамікою індексу маси тіла.<br><em><strong>Результати.</strong></em> Початкове анкетування показало значну поширеність модифікованих етіологічних<br>факторів ожиріння. У пацієнтів основної групи після річного періоду спостереження за всіма<br>запитаннями анкети визначалось значне зменшення поширеності факторів ризику ожиріння.<br>На фоні застосування програми реабілітації із використанням заходів для утримання<br>комплаєнсу на високому рівні досягнуто статистично значущого покращення індексу маси<br>тіла. <em><strong>Висновок.</strong></em> Високий рівень комплаєнсу сприяє тривалій модифікації стилю життя хворих<br>ожирінням, виконанню ними наданих рекомендацій і, як наслідок, значному зменшенню<br>маси тіла. Низький рівень комплаєнсу супроводжується невиконанням рекомендацій щодо<br>модифікації стилю життя та відсутністю зменшення маси тіла.</p> M. Аравіцька O. Лазарєва Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 91 99 Фізична терапія та ерготерапія для осіб похилого віку із хворобою Альцгеймера http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224792 <p>Деменція розглядається як стійке порушення когнітивних функцій людини, що виникає внаслідок захворювань або травм головного мозку. Хвороба Альцгеймера є первинною дегенеративною деменцією, яка супроводжується постійним прогресуванням певних порушень і призводить до тотального недоумства. Серед основних клінічних проявів захворювання є: прогресуючі порушення вищих психічних функцій, а саме пам’яті, уваги і мислення, погіршення в некогнітивній сфері і поведінкової діяльності, які дезадаптують людину в соціальному, професійному та побутовому середовищі. <strong>Мета.</strong> Теоретично обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної терапії та ерготерапії для осіб похилого віку з хворобою Альцгеймера. <strong>Методи.</strong> Теоретичний аналіз і узагальнення матеріалів науково-методичної літератури; контент-аналіз медичної документації (результатів об’єктивних досліджень, протоколів обстежень, листів спостереження, результатів лабораторних аналізів); педагогічні (спостереження).<br><strong>Результати.</strong> У представленій роботі узагальнені дані щодо основних та супутніх порушень у стані здоров’я пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Визначено роль, мету та завдання фізичної терапії та ерготерапії у процесі реабілітаційного втручання. Розкрито структуру програми реабілітації та її змістово-процесуальне наповнення. <strong>Висновки.</strong> З урахуванням основних та супутніх порушень у пацієнтів із хворобою Альцгеймера, у процесі дослідження нами було розроблено комплексну програму фізичної терапії та ерготерапії, яка включала: ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику, працетерапію, лікувальну дозовану ходьбу. Метою реабілітаційного втручання було: поліпшення фізичного здоров’я та якості життя осіб похилого віку з хворобою Альцгеймера. Досягнення поставленої мети конкретизується у поставлених<br>завданнях, серед яких: підвищення психоемоційного стану або зниження рівня перезбудження; підвищення рівня добової рухової активності; розвиток основних фізичних якостей: загальної витривалості, м’язової сили, координаційних здібностей (орієнтація у просторі, рівновага) та збільшення амплітуди рухів у суглобах; уповільнення прогресування когнітивних порушень. Дослідження проводилося упродовж 2018–2019 рр. на базі Комунальної установи Сумської обл. ради «Лебединський психоневрологічний інтернат», у якому взяли участь 14 осіб, серед них 9 жінок та 6 чоловіків віком від 65–66 років із хворобою Альцгеймера. Впровадження розробленої нами програми відбувалося упродовж п’яти місяців із дотриманні загальнодидактичних (активності, поступовості, доступності, наочності та ін.) і специфічних принципів, та відповідно до функціональних можливостей пацієнтів (щадному та щадно-тренувальному<br>рухових режимах).</p> O. Беспалова M. Лянной B. Литвиненко T. Бугаєнко T. Терещенко Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 100 105 Особливості програми фізичної терапії осіб з невропатією лицевого нерва у відновлювальному періоді http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224793 <p><strong>Мета.</strong> Охарактеризувати програму фізичної терапії осіб з невропатією лицевого<br>нерва у відновлювальний період. <strong>Матеріал і методи.</strong> У дослідженні брали участь 60 пацієнтів<br>з невропатією лицевого нерва, які були розподілені на дві групи: основну (31 особа) та контрольну<br>(29 осіб). У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу та узагальнення<br>даних науково-методичної літератури, контент-аналіз медичних карт хворих, реабілітацій-<br>не обстеження. <strong>Результати.</strong> На підставі реабілітаційного обстеження розроблено програму<br>фізичної терапії, основною особливістю якої було використання методологічного підходу<br>МКФ, направленого на відновлення не лише структури і функції, але й на підвищення рівня<br>фізичної та соціальної активності пацієнтів з невропатією лицевого нерва. На рівні структури<br>і функції використовували такі засоби фізичної терапії, як кінезитерапія (терапевтичні вправи<br>для м’язів обличчя перед дзеркалом, дихальні вправи), нейром’язове перенавчання, масаж,<br>самомасаж, тейпування, рефлексотерапія; на рівні діяльності та участі такі, як кінезитерапія<br>з нейром’язовою активацією (терапевтичні вправи для мімічних та жувальних м’язів перед<br>дзеркалом), дзеркальна терапія із симуляцією виразів різноманітних емоцій відповідно до со-<br>ціального контексту, звукова гімнастика. На рівні структури і функції за МКФ для нормалізації<br>м’язового тонусу і профілактики розвитку синкінезій основну увагу приділяли нейром’язовому<br>перенавчанню з біологічно зворотним зв’язком. Як біологічний зворотний зв’язок викори-<br>стовували візуальний контроль – дзеркало. На рівні діяльності та участі дзеркальна терапія<br>була направлена на відновлення та покращення мовлення та комунікації пацієнтів. <strong>Висновки.</strong><br>Розроблена програма будувалася з урахуванням поліморфізму симптоматики і широкого<br>арсеналу засобів фізичної терапії. Основний фокус застосування реабілітаційних засобів у<br>відновлювальний період – боротьба з контрактурами та синкінезіями на ураженому боці та від-<br>новлення мовлення, харчування та спілкування, що сприяє покращенню якості життя пацієнтів<br>з даною патологією.</p> I. Жарова O. Пашов O. Бісмак Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 106 111 Оцінка ефективності програми фізичної реабілітації дітей із наслідками дисплазії кульшових суглобів http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/224795 <p>Дисплазія кульшових суглобів за несвоєчасного виявлення та лікування в ранньому<br>дитячому віці прогресує і призводить до негативних наслідків, які починають проявлятися у<br>дітей дошкільного віку.<br><strong>Мета.</strong> Оцінити ефективність застосування засобів фізичної реабілітації у дітей із наслідками<br>дисплазії кульшових суглобів. <strong>Методи.</strong> У дослідженні взяли участь 68 дітей дошкільного віку<br>з односторонньою дисплазією кульшових суглобів за анамнезом (виявлено за результатами<br>аналізу медичних карт), середній вік обстежених 5,6 ± 0,5 року. Для проведення досліджень<br>сформовано дві групи: основну (ОГ; n = 35) – діти, які займалися за розробленою нами про-<br>грамою реабілітації, та контрольну (КГ; n = 33) – діти, які займалися за програмою дитячого<br>навчального закладу. Тривалість дослідження – 2014–2019 рр. <strong>Результати.</strong> Після проведення<br>програми фізіотерапевтичних втручань виявлено, що тонус м’язів-аддукторів наблизився до<br>значень інтактної кінцівки, що пов’язано з покращенням тонусу м’язів антагоністів (м’язів-<br>абдукторів стегна (m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. tensor fasciae latae), та виправ-<br>ленням патологічної привідної контрактури у кульшовому суглобі (в ОГ інтактна – 72,3 ± 3,2<br>та уражена – 70,2 ± 3,4 (–х ± S); в КГ – інтактна – 69,4 ± 3,5 уражена –76,3 ± 3,7, (р &gt; 0,05). За<br>результатами обстеження виявлено покращення параметрів відеомоніторингу постави, а<br>саме: в ОГ кількість дітей з порушеннями у сагітальній площині зменшилось на 11 осіб; пору-<br>шення постави у сагітальній площині зберіглися у 12 (34,2 %) дітей групи. В КГ також виявлено<br>позитивну динаміку, але лише у п’яти дітей покращився профіль постави у сагітальній площині,<br>у решти 17 (51,5 %) дітей порушення постави у сагітальній площини зберіглися рівні первин-<br>них значень. <strong>Висновки.</strong> Використання комплексної авторської програми фізичної реабілітації,<br>спрямованої на усунення та зменшення проявів наслідків дисплазії кульшових суглобів, покра-<br>щення та корекцію функціональних можливостей опорно-рухового апарату, у яких відбулися<br>патологічні зміни, зміцнення суглобово-зв’язкового апарату, дозволяє більш ефективно усуну-<br>ти прояви наслідків ДКС порівняно зі стандартними програмами реабілітації.</p> Г. Руденко Ю. Лянной О. Звіряка Є. Василенко Авторське право (c) 2021 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-02-15 2021-02-15 2 112 118